Вирок № 65056762, 02.03.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2630/17

Провадження № 1-кп/344/330/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Гринишина В.Д.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Злочин вчинено за наступних обставин.

На початку липня 2016 року ОСОБА_2 з метою самооборони придбав металевий предмет, ззовні схожий на кийок (телескопічну палицю), який носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

23 грудня 2016 року близько 04 год. 45хв. ОСОБА_2 знаходився біля будинку №10, що по вул. Військових Ветеранів в м. Івано-Франківську, та був зупинений працівниками УПП в м. Івано-Франківську. Після цього, під час проведення огляду місця події, ОСОБА_2, усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов'язаної з носінням металевого кийка (телескопічної палиці) без передбаченого законом дозволу, добровільно видав працівникам Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області металевий предмет, ззовні схожий на кийок (телескопічну палицю).

Згідно висновку судової криміналістичної експертизи № 1.2-55/17 від 27.01.2017, наданий на дослідження предмет, вилучений у ОСОБА_2 під час огляду місця події по вул. Військових Ветеранів, що в м. Івано-Франківську, є контактною холодною зброєю ударно-дробильної дії. Зброя є телескопічним кийком. Кийок виготовлений саморобним способом з використанням промислових матеріалів і заводського обладнання.

20 лютого 2017 року між прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури Гринишиним Василем Дмитровичем та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності його захисника ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, щиро розкаявся, при цьому сторони угоди узгодили покарання за ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному злочині визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2017 року просив затвердити. Наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження укладеної угоди, та виключні підстави оскарження вироку розуміє.

Захисник обвинуваченого підтримала думку свого підзахисного.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і повинна бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Відповідно до ст. 68, ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, згідно статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з яким погоджується ОСОБА_2, є обґрунтованим і свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.2 ст.263 КК України, так як ґрунтується на зазначених вище обставинах кримінального правопорушення і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчиненого правопорушення, як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - відсутні, що відповідає як закону, так і фактичним даним кримінального провадження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_2 за ч.2 ст.263 КК України є правильною, а запропоноване угодою покарання у виді штрафу також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочину, санкції ч.2 ст.263 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують покарання, і відсутності обставин, що обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушення, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 20 лютого 2017 року, укладену між прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури Гринишиним Василем Дмитровичем та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 1210 гривень 55 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи: №1.2-55/17 від 27.01.2017.

Речові докази: телескопічний кийок, що знаходиться в спеціальному пакеті №2701174 згідно постанови від 27.01.2017 - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя О.Зеленко