Ухвала суду № 65055078, 14.02.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/632/17

Провадження № 2-з/210/13/17

У Х В А Л А

іменем України

"14" лютого 2017 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

14 лютого 2017 року до суду представником позивача було подано заяву про забезпечення позову до набрання чинності рішення у справі, шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири загальною площею 43,2кв.м., житловою площею 27,0кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова (Постишева), буд.№25, кв.№47, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Заява вмотивована тим, що неприйняття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього ж п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено про те, що згідно пункту 1 частини 1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. На підставі цього пункту з метою забезпечення виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь-якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.

Вищезазначене дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому заяву позивача необхідно задовольнити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову, - задовольнити.

Накласти арешт на 1/3 частину квартири загальною площею 43,2кв.м., житловою площею 27,0кв.м., яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вадима Гурова (Постишева), буд.№25, кв.№47, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п.2960303737, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Постишева), буд.№25, кв.№47, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Копію ухвали для відома та виконання направити відповідачу та Металургійного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.№41).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в 5-денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні в той же строк та спосіб з моменту її отримання.

Суддя: Н. Ю. Вікторович