Постанова № 65052710, 17.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/262/17

Номер справи місцевого суду: 496/3768/16-п

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Толкаченко О.О., за участю захисника ОСОБА_2, представника ПП «Еффект» ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 січня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Пемзашен Артикського району Вірменії, одруженого, директора ПП «Еффект», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до оскаржуваної постанови суду, 13 жовтня 2016 року був складений адміністративний протокол №930 серії АА №479406 відносно ОСОБА_4 про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, а саме: порушення ведення податкового обліку: п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2015 року у сумі 233 637 грн. 17 коп., та завищено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 63 731,00 грн. Однак, як вбачається з матеріалів справи, дата виявлення правопорушення 14.09.2016 року та на час розгляду справи минули строки накладення адміністративного стягнення, встановлені ст. 38 КУпАП, що виключає можливість провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги. обґрунтовує тим, що постанова була винесена судом з порушенням вимог статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а висновок суду про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, ОСОБА_4 вказує, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав правової оцінки доказам, наданим ним до суду, які підтверджують наявність порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що суд не дотримався вимог ст. 283 КУпАП та оскаржувана постанова не містить виклад фактичних обставин, встановлених судом при розгляді справи, а є лише посилання суду першої інстанції на дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення теж не містить конкретних даних, у чому саме полягає суть вчинених ОСОБА_4 дій, форми вини та юридичні наслідки, що утворюють склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 та представника ПП «Ефект» ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було дотримано вимог зазначених норм закону та визнає обґрунтованими доводи ОСОБА_4 щодо допущеної неповноти розгляду справи судом першої інстанції, яка призвела до передчасного висновку суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Так, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення №930 серії АА №479406 у відношенні ОСОБА_4 апеляційний суд дійшов висновку про те, що у фабулі протоколу не викладена суть об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4, а лише формально перелічені норми Податкового кодексу України, які він, нібито, порушив. Не зазначено, в яких саме діях чи бездіяльності виразились вказані порушення норм податкового законодавства з боку ОСОБА_4

Також в протоколі відсутні посилання на ставлення правопорушника до вчиненого адміністративного правопорушення, а саме не зазначено чи вчинив він його умисно, або з необережності, тобто не викладена суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії АА №479406 за №930 стосовно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не може бути визнаний в якості належного доказу для притягнення особи до адміністративної відповідальності та прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті справи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови №14 від 23 грудня 2015 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі ПВСУ №14 від 23 грудня 2005 року) визнав правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, формально підійшов до розгляду справи та у своїй постанові, яка є взагалі не обґрунтованою та не вмотивованою зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими під час судового розгляду.

Всупереч вимог ст.280 КУпАП суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови не обґрунтував в чому саме виразилася об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд не може визнати оскаржувану постанову суду законною та обґрунтованою, яка була прийнята на підставі об'єктивно з'ясованих даних.

На підставі викладеного, враховуючи рекомендації Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2015 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 січня 2017 року, а матеріали справи відносно ОСОБА_4 направити до ГУ ДФС в Одеській області для доопрацювання та належного оформлення.

Під час доопрацювання матеріалів, слід неухильно додержуючись вимог Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», Конституції України, КУпАП, в тому числі прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст.268 КУпАП, усунути недоліки, що зазначені в мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 294 КУпАП, п.24 Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 12 січня 2017 року, якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП України із закриттям провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163 КУпАП у відношенні ОСОБА_4 повернути до Головного управління ДФС в Одеській області ДФС України для доопрацювання та усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.О. Толкаченко