Рішення № 65052290, 16.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21976/16-ц

Н.п. 2/522/3217/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання, -

В С Т А Н О В И В:

17.11.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на навчання в розмірі 39503,42 гривень, а також судовий збір в розмірі 1378 гривень.

При цьому посилається на те, щоОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 16.08.2010 р. по 06.10.2014 р. У 2010 році був зарахований курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ, поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання у відповідності до наказу від 16.08.2010 № 133 о/с.

Відповідач закінчив Університет, отримав диплом фахівця, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Одеській області.

Згідно наказу ГУМВС України в Одеській області № 703 о/с від 06.10.2014 р. відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Ж» (за власним бажанням).

Сума коштів, витрачених на навчання ОСОБА_1 за період з 15.08.2010 р. по 25.02.2014 р. складає 39503,42 гривень. У звязку із чим вони звернулися до суду з вказаним позовом.

В судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву про те, що позов підтримує та просить розглянути справу за його відсутністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Тому згідно ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди представника позивача, розглянути позов за відсутністю відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.08.2010 р. між Одеським державним університетом внутрішніх справ (далі Виконавець), з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області (далі Замовник), з другого боку, та громадянином України ОСОБА_1 (далі Особа), з третього боку, укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Згідно з п.п 2.3.5 та пп. 2.3.6 п. 2.3 даного Договору Особа зобовязується після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обовязків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно п.п. 3.2 п. 3 Договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до Додаткового договору від 01.02.2013 року до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 17.08.2010 р. Пункт 3 указаного договору викладено в такій редакції: „Підстави відшкодування фактичних витрат на підготовку 3.1. Дострокове розірвання договору через небажання особи продовжувати навчання, через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу. 3.2. Звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Як вбачається з послужного списку, після закінчення Одеського державного університету внутрішніх справ ОСОБА_1 наказом № 90 о/с від 26.02.2014 р. призначений слідчим слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління МВС України в Одеській області з рапортом про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

Відповідно до висновку службового розслідування щодо обставин та підстав звільнення слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 від 26.09.2014 р. причини звільнення з органів внутрішніх справ України вважати поважними та порушити клопотання перед ГУМВС України в Одеській області про його звільнення.

Згідно витягу з наказу начальника ВК та ПС УКЗ ГУМВС України в Одеській області № 703 о/с від 06.10.2014 року лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 „ж (за власним бажанням).

Відповідно до розрахунку фактичних витрат, повязаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 у ОДУВС відповідно до постанови КМУ від 01.03.2007 року № 313 за період з 16.08.2010 року по 25.02.2014 року становлять 39503,42 гривень.

Таким чином відповідач порушив пп. 2.3.5 п. 2.3, а також пп. 3.2 п. 3 Договору від 17.08.2010 р., в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за відмови від подальшого проходження служби.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом або договором.

Ст. 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав умови Договору від 17.08.2010 р., тому з нього слід стягнути на користь позивача витрати за період навчання в розмірі 39503,42 гривень.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215, 224 - 226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ № 622824, виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 25.11.2009 р., ІПН НОМЕР_1 на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (розрахунковий рахунок 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати на навчання в сумі 39503,42 (тридцять девять тисяч пятсот три грн. 42 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ № 622824, виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 25.11.2009 р., ІПН НОМЕР_1, на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (розрахунковий рахунок 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) гривень.

Рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, який не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

16 лютого 2017 року