Рішення № 65051126, 10.02.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3425/15-ц

Провадження № 2/484/63/17 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.02.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

28 серпня 2015 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Банком за договором відновлювальної кредитної лінії № 2333-н від 02 квітня 2008 року у розмірі 77336.66 євро, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.04.2008 року за реєстровим № 4040, а саме на: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить в рівних частках по 1/4 на основі приватної спільної часткової форми власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Державний ощадний банк України» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайної ціни на цей вид майна, також, просили стягнути з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 02 квітня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»таОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2333-н, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 28155.00 Євро зі сплатою процентів 14,5% річних, з терміном повернення не пізніше 02 квітня 2018 року. Кредитні кошти надавалися на споживчі цілі.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору від 07.04. 2007 року між Банком та відповідачами по справі було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 41.8 кв.м. зі всіма невідємними її приналежностями, яка належить іпотекодавцям відповідачам по справі в рівних частках по 1/4 частині на підставі приватної спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого органом приватизації управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради 30.06.2005 року.

Посилаючись на те, що через неналежне виконання позичальником - ОСОБА_2 зобовязань за договором кредиту щодо його своєчасного й повного погашення, у нього перед Банком виникла заборгованість, розмір якої станом на 01 липня 2015 року 77336.66 євро, в рахунок погашення зазначеної заборгованості ПАТ «Державний ощадний банк України» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_2, шляхом визнання права власності на зазначене майно за Банком за ціною, визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 3654 грн.

В судове засідання представник позивача надав заяву про зміну предмету позову від 03.10.2016 року, а саме просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_2, шляхом продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив застосувати позовну давність до заявлених вимог про стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив слухати справу у його відсутність.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно і належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України. Заперечень на позов не надсилали.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та іншого законодавства щодо кредитних зобовязань, правочинів, іпотеки, права власності в редакції, що була чинною на час виникнення відповідних юридичних фактів.

За приписами ст.ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 572, 589, 590, 611, 614, 623-626, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 33, 36-39 Закону України «Про іпотеку» (Закон № 898-IV), цивільні права та обовязки, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобовязаний повернути кредитору заборговане, а той у разі порушення цього зобовязання вправі вимагати борг, за відповідних умов достроково, сплати неустойки, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки судовим порядком або за процедурою позасудового врегулювання на підставі договору, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; право вибору способу захисту порушеного права, передбаченого законом і/або договором, належить кредитору.

Встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», за договором відновлювальної кредитної лінії № 2333-н від 02 квітня 2008 року надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 77336.66 євро, зі сплатою за користування коштами процентів за ставкою 14,5% річних і строком по 02 квітня 2018 року. (а.с. 16-18).

На забезпечення виконання зобовязань позичальником банк уклав із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іпотечний договір, що був 07 квітня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 404.0, на підставі якого прийняв у іпотеку належне іпотекодавцю нерухоме майно квартиру № 44, що знаходиться по вул. Коротченко, 31 в м. Первомайську Миколаївської області (а.с. 12-15).

Банк виконав свої зобовязання щодо надання кредиту, тоді як позичальник свої порушив.

На 01 липня 2015 року борг за кредитним договором був обчислений у сумі 77336.66 євро, що підтверджується розрахунком (а.с. 6-11).

Відповідач ОСОБА_3 просив застосувати строк позовної давності, про що надав письмову заяву 30 січня 2017 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Кредитний договір діє до 02 квітня 2018 року, банк звернувся до суду з позовом у серпні 2015 року, тобто в межах трирічного строку. Дійсність іпотеки пов'язується саме зі строком дії основного зобов'язання, та відповідно не може пов'язуватися із несплатою позичальником, який є відмінним від майнового поручителя, чергового платежу.

Таким чином, строк позовної давності банком не пропущено, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до п.6.1 договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку платежу зобовязання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обовязків, передбачених договором та або договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться недійсною. При цьому, іпотекодержатель зобовязаний надіслати іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення протягом тридцятиденного строку. Якщо вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що Кредитор-іпотекодержатель 08.10.2014 року надіслав лише боржнику ОСОБА_2 вимогу від 08.10.2014 року за вих. № 28/01-19 про усунення порушення зобовязання, що була одержана адресатом 16.10.2014 року (а.с. 5). Іншим відповідачам Іпотекодавцям такої вимоги позивач не направляв, та не попереджав їх про наслідки невиконання зобовязання.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.06.2016 року у справі № 484/3424/15-ц, яке набуло законної сили 24.06.2016 року, стягнуто на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором відновлювальної лінії від 02.04.2008 року № 2333-н у розмірі 77336.66 євро. В задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором відмовлено (а.с.87-88).

За такого вимог закону та умов договору позивач не дотримався, його дії як кредитора носять односторонній характер, так як не враховують законних прав та інтересів боржників, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І ШИ В :

У позові Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: