Рішення № 65051094, 01.03.2017, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1163/16-ц

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2017 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачів, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором на загальну суму 13385,61 доларів США грн., що за курсом 25,26 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2016р. складає 338120,51 грн., а також судовий збір в розмірі 5071,81 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ПАТ «ПРИВАТБАНК» і відповідачем ОСОБА_2 30.11.2007р. був укладений кредитний договір № 103733-CRED на загальну суму 5000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 24.07.2009р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобовязання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання не виконав, внаслідок чого станом на 22.08.2016р. за кредитним договором у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем, яка складає загальну суму за кредитом, відсотками за користування кредитом 17528,63 доларів США, з якої на суму 4143,02 доларів США ухвалено заочне рішення від 09.03.2011р. Також, позивач посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобовязань наданий відповідачу ОСОБА_2 кредит був забезпечений порукою ОСОБА_3, що підтверджується договором поруки № 103733-cred P1 від 30.11.2007р., відповідно до якого ОСОБА_3 зобовязалася відповідати по зобовязанням ОСОБА_2, які виникають з умов вищезазначеного кредитного договору. Заборгованість по кредитному договору позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, оскільки боржник та поручитель мають нести перед кредитором солідарну відповідальність.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі неявки відповідачів в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про дату час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином. Так, судом, у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, неодноразово надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачів, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з конвертами з судовими повістками, які повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання», відповідачі не зявилися до поштового відділення для отримання конверта з поміткою «судова повістка», що дає суду підстави вважати, що відповідачі за зазначеною адресою відсутні, а також «за зазначеною адресою не проживає», щосвідчить про неможливість вручення відповідачам судових повісток та відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачам належним чином. Крім того, на 15.11.2016р. 08 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, а на 01.03.2017р. 13 год. 15 хв. відповідачка ОСОБА_3,отримали судові повістки, однак до суду не зявлялися, клопотання про розгляд справи у їх відсутність не подавали, про причини неявки також не повідомляли.

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, судом, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та підлягаючою задоволенню із наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобовязального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 18, 20, 21) та ОСОБА_2 (а.с. 16) 30 листопада 2007 року був укладений кредитний договір № 103733-CRED, на підставі якого позивач передав кредит відповідачу в розмірі 5000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення до 24.07.2009р. (а.с. 11-12, 13-14), відповідно до якого Кредитор зобовязався передати обумовлену договором суму та надав її Позичальнику, а Позичальник отримав обумовлену договором суму грошей та зобовязався повернути одержану суму кредиту та своєчасно сплачувати відсотки за користування ним, згідно з графіком повернення кредиту, передбаченим додатком № 1 до кредитного договору.

В порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання не виконав, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка, згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 22.08.2016р. з урахуванням заборгованості за кредитом та процентами склала загальну суму 17528,63 дол. США (а.с. 5, 6).

09.03.2011р. Арцизьким районним судом Одеської області ухвалено заочне рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за вищевказаним кредитним договором в сумі 31901,25 грн., що за курсом НБУ становить 4143,02 долари США (а.с. 4).

Згідно повідомлення № 30.1.0.0/2-SAMDN49000017465071 від 21.06.2016р. відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 7, 9-10).

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до розяснень, що викладені у п. 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти,а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3-7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і встановлений строк, відповідно до умов договору та вимогою закону.

Згідно, ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених кредитним договором, однак, відповідач ОСОБА_2 всупереч вимогам чинного законодавства та умов кредитного договору належним чином свої зобовязання по поверненню чергової частки кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем ОСОБА_2, у звязку з чим ним не виконані вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України.

Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою, порукою тощо (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до договору поруки № 103733-cred P1 від 30.11.2007р., що укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», з однієї сторони, та ОСОБА_3 (а.с. 17) (далі за текстом Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 103733-CRED від 30.11.2007р., а саме: повернути кредит в розмірі 5000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості в строк до 24.07.2009р., а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови зазначеного договору в повному обсязі (а.с. 15).

Згідно повідомлення № 30.1.0.0/2-SAMDN49000017465071 від 21.06.2016р. відповідачка ОСОБА_3 повідомлялася про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 8, 9-10).

Відповідачка ОСОБА_3 не спростувала зміст зазначеного договору поруки, у зв'язку з чим не виконала вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_2 за порушення останнім своїх обов'язків по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених вищезазначеним кредитним договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 103733-CRED від 30.11.2007р. станом на 22.08.2016р. складає загальну суму 13385,61 доларів США, що за курсом 25,26 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2016р. складає 338120,51 грн. (а.с. 5, 6).

Доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачами до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Суд зазначає, що відповідачі мали можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність нарахування заборгованості на стадії судового розгляду справи, однак заперечень проти суми позову відповідачі не надали. Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову давало суду право обмежитися доказами, наданими до суду позивачем.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 13385,61 доларів США (в грн. екв. 338120,51 грн.), оскільки викладені позивачем в позові обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не спростовані відповідачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, виходячи з цієї норми нею не передбачений солідарний порядок стягнення судових витрат стороні на користь якої ухвалено рішення, тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду в рівних частинах з кожного.

На підставі ст. ст. 192, 524, 525, 526, 527, 530, 533, 546, 553, 554, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., керуючись ст. ст. 1, 6, 10, 15, 30, 57-60, 74, 88, 158, 169, 197, 208-210, 213-215, 224-226, 228, 233 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 13385 (тринадцять тисяч триста вісімдесят пять) доларів США 61 цент,що за курсом 25,26 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.08.2016р. складає 338120 (триста тридцять вісім тисяч сто двадцять) гривень 51 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5071 (пять тисяч сімдесят одну) гривню 81 копійку в рівних частинах з кожного.

Відмовити ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми судових витрат в солідарному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду ОСОБА_5