Ухвала суду № 65047375, 11.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2514/17

1-кс/755/783/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "11" лютого 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. при секретарі Чернюшок М.І., за участю слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Трофімчука М.О., прокурора Козія А.А., захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, росіянина, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, в порядку ст. 89 КК України не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду в межах кримінального провадження № 12017100040001770 від 10.07.2017 р. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.02.2016 приблизно о 23 годині 50 хвилин, перебували за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали алкогольні напої. Поряд із вищевказаними особами знаходився потерпілий ОСОБА_5

В цей час, у останніх, виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненого групою осіб за попередньою змовою.

Реалізуючи свої злочинні наміри, діючи за раптово виниклою мовчазною домовленістю із ОСОБА_4, як проявилась у тому, що останній жестом вказав на потерпілого, чим дав зрозуміти про намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 наніс потерпілому ОСОБА_5 удар кулаком в область голови, від якого останній упав на землю, після чого схопив його за руки та став утримувати, чим застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

В цей час ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його злочинні дії є помітними для сторонніх осіб, користуючись тим, що ОСОБА_3 утримував за руки потерпілого ОСОБА_5, з внутрішньої кишені куртки, у яку останній був одягнутий відкрито викрав належний йому мобільний телефон марки «Астро» вартістю 1200 гривень 00 копійок, у середині якого знаходилась 2 сім-карти оператора «Київстар» загальною вартістю 60 гривень 00 копійок, шкіряний гаманець чорного кольору, вартістю, в середині якого знаходились грошові кошти в сумі 1300 гривень 00 копійок.

Довівши свої злочинні наміри до кінця що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зберігаючи при собі викрадене у ОСОБА_5. майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, та в подальшому, розпорядившись викраденим на власний розсуд, по АДРЕСА_3 були затримані працівниками поліції.

10.02.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримані в порядку ст. 208 КПК України.

10.02.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Дослідивши копії документів з матеріалів кримінального провадження, додані до клопотання, заслухавши думку прокурора, якій навів наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, думку захисника, підозрюваного, які просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

З наявних матеріалів вбачається, що існує обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186 КК України.

Крім того слідчий суддя враховує, що ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення, не працює, раніше судимий, на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 4 до 6 років, а тому будучи обізнаним про міру покарання, може переховуватися від слідства та суду та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

При цьому суд вважає, що прокурор в судовому засіданні довів обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та існування ризику того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин суд вважає про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу, але більш м'якого, ніж той, що просить застосувати прокурор.

Так, з урахуванням особи підозрюваного, його соціальних зв'язків, віку, стану здоров'я, конкретні обставини вчиненого правопорушення, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, суд прийшов до висновку про можливість та доцільність застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, що на думку суду стане достатнім стримуючим фактором для запобігання вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушеня та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів.

Покласти на нього обмеження у виді заборони залишати місце постійного проживання з 22-00 год. до 06-00 год. наступного дня - АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Виконання ухвали покласти на орган досудового розслідування, який зобов'язати негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваною у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя