АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 545/1093/16-ц Номер провадження 22-ц/786/623/17Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді: Пилипчук Л.І.,
суддів: Бондаревської С.М., Чумак О.В.,
секретар Філоненко О.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника військової частини А- 3336 - Янчука П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Військової частини А-3336
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2016 року
по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), Військової частини А-3336, третя особа - Міністерство оборони України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ванслідок ДТП,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2016 року , з урахуванням ухвали того ж суду від 29.12.2016 року про виправлення описок у резолютивній частині рішення, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України , військової частини А-3336 задоволено частково.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 62 033,91 грн. (шістдесят дві тисячі тридцять три грн. 91 коп.), з яких: 37 155,91 грн. у відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, 21 924,00 грн. у відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності, 2 954,00 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з військової частини А-3336 на користь ОСОБА_2 97 046,00 грн. (дев'яносто сім тисяч сорок шість грн.) у відшкодування моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави 1968,80 грн. судового збору
Стягнуто з військової частини А-3336 на користь держави 970,46 грн. судового збору.
Позивач ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на його користь з МТСБУ пені за 419 днів прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) та в частині відмови у стягненні на користь позивачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 моральної шкоди.
Вважає, що суд не врахував положення п.36.2 ст.36 Закону №1961-IV , відповідно до якого страхових (МТСБУ) не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний здійснити страхове відшкодування. Натомість МТСБУ затягував прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та допустив прострочення, а тому зобов'язаний сплатити неустойку.
Не погоджується з висновком суду про відмову у відшкодуванні моральної шкоди позивачам ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які тривалий час доглядали за ним після ДТП, супроводжували по всіх лікарнях. Кінцевим наслідком протиправних дій відносно нього є факт його скалічення на все життя, неповоротне спотворення та наявність істотного дискомфорту у повсякденному житті, що супроводжує не лише його особисто, а також і його батьків.
Військова частина А3336 оскаржила рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з військової частини моральної шкоди в сумі 97 045,46 грн., вважаючи такий розмір моральної шкоди завищеним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 20 листопада 2014 року в 20 год. 45 хв. на 362 км. 150 м. дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський (на Ростов-на-Дону) («Міжнародні дороги») сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів (зіткнення):вантажного автомобіля «MA3-537», без в.н.з., що належить в/ч А 3336, під керуванням водія ОСОБА_8; легкового автомобіля «Daewoo Т1310», д.р.н. НОМЕР_1, забезпеченого в HACK «Оранта» за страховим полісом № АІ/71495974 , під керуванням водія ОСОБА_2
Згідно постанови військової прокуратури Полтавського гарнізону від 30.04.2015 року про закриття даного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014170690000083 від 21.1.2014 року за ознаками складу злочину передбаченого ст.115 ч.1 , ст.415, ч.2 КК України, при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг водій автомобіля МАЗ-537 ОСОБА_8, у порушення вимог п.п.10.1, 16.11, 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не надав перевагу в русі автомобілю ДЕУ СЕНС, д.н.з НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі, виїхав на автодорогу Київ-Харків-Довжанський, виконуючи маневр поворот ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних автотранспортних засобів.
За наслідками зіткнення пасажири автомобіля ДЕУ СЕНС д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, несумісні із життям, від яких загинула на місці події, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли в Полтавській обласній лікарні відповідно 21.11.2014 року та 03.12.2014 року, інший пасажир ОСОБА_11 та водій ОСОБА_2 з отриманими тілесними ушкодженнями були доставлені в медичні установи м.Полтави.
Відповідно до постанови слідчого зібрано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.415 КК України, однак у зв'язку зі скоєнням 20.11.2014 року ОСОБА_8 самогубства кримінальне провадження закрито у зв'язку із смертю підозрюваного./т.1 а.с.25-34/
Згідно висновку судово-медичної експертизи №424 від 30.03.2015 року, проведеної в рамках кримінального провадження, у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя. /а.с.35-37т.1/.
Витрати на лікування та реабілітаційні заходи позивача ОСОБА_2 становлять 47 155,91 грн., що підтверджується медичною документацією, квитанціями та фіскальними чеками./а.с.38-65/
Згідно висновку МСЕК м.Полтави від 01.07.2015 року ОСОБА_2 встановлено II групу інвалідності./а.с.49 т.1/
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що транспортний засіб «MA3-537» без в.н.з., який на момент ДТП знаходився під керуванням сержанта за призовом під час мобілізації цієї ж військової частини ОСОБА_8, належить військовій частині А 3336 та не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд правомірно виходив того, що відповідно до положень ч.2 ст. 1187, ч.1 ст. 1166 ЦК України, ст.ст.23,26, 26-1, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України №1961-IV) потерпілий у вказаній дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_2 має право на відшкодування МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у межах страхової суми: витрат на лікування на суму 337 155,91грн.; шкоди, пов'язаної із стійкою втратою ним працездатності 21924,00 грн. (18 мінімальних зарплат); моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я 2 954,00 грн. (5% х 59 075,91грн.), а всього 62033,91грн.
Встановлюючи розмір моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_2, місцевий суд врахував глибину моральних страждань позивача, фізичний біль внаслідок заподіяних йому тілесних ушкоджень, ступінь їх тяжкості, втрату працездатності, порушення нормальних зв'язків з оточуючими, звичайного укладу життя та обґрунтовано визначив моральну шкоду в 100 000 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у сумі 97046,00 грн. відповідно до вимог п.21.1 ст.21 Закону України №1961-IV, ст.1194 ЦК України має відшкодовуватися за рахунок військової частини А-3336.
При цьому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позовних вимогах ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про стягнення на їх користь моральної шкоди, оскільки у разі заподіяння моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, така шкода відшкодовується безпосередньо потерпілому.
Колегія суддів погоджується з викладеними висновками районного суду, які зроблені на підставі повно з'ясованих фактичних обставинах та вірно застосованих нормах матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг правильність таких висновків не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, хибного тлумачення норм права та переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 41 Закону України № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону.
Відповідно п. 9.1 ст. 9 Закону України № 1961-IV виплата страхового відшкодування здійснюється у межах страхових сум.
Згідно ст. 23 Закону України № 1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відмова районного суду в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди батькам потерпілого узгоджується із нормою ч. 2 ст. 1168 ЦК України, відповідно до змісту якої моральна шкода відшкодовується батькам у разі смерті фізичної особи.
Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо стягнення з МТСБУ на його користь пені за прострочення регламентної виплати.
Відповідно до ст.35 Закону України № 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, до якої додаються документи, що підтверджують обґрунтованість вимог заявника.
Відповідно до п. 36.2. вказаного закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у
статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.
У разі, якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення ( ч.2 ст.36 Закону).
Крім того, відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України № 1961-IV, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику ( у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
Враховуючи, що позивач на лист МТСБУ від 19.10.2015 року додаткових документів не надав, а спір про розмір страхового відшкодування розглядався в цивільній справі, тому вина МТСБУ в простроченні виконання зобов'язання перед позивачем відсутня, а отже підстав для нарахування пені немає.
Колегія суддів також вважає неспроможними доводи апеляційної скарги в/ч А 3336 щодо необґрунтованості визначеного судом розміру моральної шкоди, оскільки суд першої інстанції, встановлюючи моральну шкоду в 100 000 грн., врахував всі обставини її заподіяння та негативні наслідки, що настали внаслідок ушкодження здоров'я потерпілого.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, а тому залишає його без змін, відхиляючи апеляційні скарги позивача та відповідача.
На підставі ст.88 ЦПК України з Військової частини А- 3336 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1067,51 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Військової частини А-3336 - відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2016 року- залишити без змін.
Стягнути з Військової частини А3336 на користь держави судовий збір в сумі 1067 ,51 грн. (одна тисяча шістдесят сім грн.51коп.)
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Головуючий: Л.І. Пилипчук
Судді: /підписи/ С.М. Бондаревська
О.В. Чумак
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук
Судове рішення № 65045931, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 28.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/1093/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: