Рішення № 65044954, 02.03.2017, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/95/17

2/530/234/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

02.03.2017 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Дем'янченка С.М. при секретарі Тараненко Т.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків цивільну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі звернулося до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії .

З позову вбачається, що ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька м. Зіньків Зіньківського району Полтавської області з 30.01.2014 року є отримувачем пенсії по 3 групі інвалідності відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».15.09.2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу ведення державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації. До 15.09.2015 року відповідач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На даний час ОСОБА_1 працює на посаді державної служби, та не має права на отримання пенсії по 3 групі інвалідності відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Управлінню пенсійного фонду України в Зіньківському районі про працевлаштування відповідача на державну службу стало відомо лише 10.03.2016 року коли ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою щодо виходу на роботу з повним робочим днем та зобов'язалася повертати переплату пенсії щомісячно у розмірі неменшому ніж 20% щомісячного розміру пенсії та не менше ніж 50% після відновлення виплати пенсії до повного погашення. Відповідача повідомлено про необхідність внесення переплати пенсії, але на даний час переплату пенсії в добровільному прядку відповідачем не внесено. В зв'язку з вище викладеним представник позивача звернулася з позовом до суду і просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої їй пенсії у розмірі 5626.13 грн. за період з 15.09.2015 року по 29.02.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі за довіреністю Сень О.Ф. підтримала позовні вимоги, послалися на обставини викладені в позовній заяві, відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, послалася на заперечення, яке приєднано до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі за довіреністю Сень О.Ф., відповідача ОСОБА_1, оглянувши в судовому засіданні пенсійну справу № 154707 ОСОБА_1, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі про стягнення суми переплати пенсії підлягають до задоволення з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в Управлінні пенсійного фонду України в Зіньківському районі отримувала пенсію по 3 групі інвалідності. Розпорядженням голови районної державної адміністрації Полтавської області від 10.09.2015 року № 38В, ОСОБА_1 перервано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку з виходом на роботу, повним робочим днем із 15.09.2015 року ( а.с.4). З довідки управління пенсійного фонду в Зіньківському районі вбачається, що у зв'язку з працевлаштуванням у ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 5626 грн.13 коп. за період з 15.09.2015 року по 29.02.2016 року ( а.с.11).

Відповідно до п.6 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Законом України від 24.12.2015 року № 911 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" було внесено зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлено, що "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб , на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вимоги частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера бо подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи всудовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 з 30.01.2014 року є отримувачем в управлінні пенсійного фонду України в Зіньківському районі пенсії по інвалідності відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 15.09.2015 року ОСОБА_1 працює на посаді державної служби,а тому відповідно до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується щомісяця, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 з 15.09.2015 року працюючи на посаді державної служби не повідомила органи Пенсійного фонду про працевлаштування, а звернулася за роз'ясненням лише у лютому місяці 2016 року, а тому позивачем здійснена переплата пенсії в сумі 5626 грн.13 коп., яку остання добровільно не відшкодувала, а томує підстави для задоволення позову Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії.

Разом з цим, суд критично оцінює посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що їй не було відомо про необхідність повідомляти позивача, про працевлаштування та зміни чинного законодавства, в частині пенсійного забезпечення, оскільки при підписанні заяви про призначенні їй пенсії по інвалідності, останній було роз'яснено про необхідність повідомлення Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області про факт працевлаштування, а ухвалення змін до Законів України є загальновідомим фактом, так як друкується в періодичній пресі, оприлюднюється в засобах масової інформації.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,11,60,88, 212-214,218 ЦПК України, ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",ст.1212,1166 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 суму надміру виплаченої їй пенсії у розмірі 5626 грн.13 коп. (п'ять тисяч шістсот двадцять шість гривень 13 копійок) за період з 15.09.2015 року по 29.02.2016 року, на користь управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі (вулиця Воздвиженська, 40, м. Зіньків, 38100, розрахунковий рахунок 25609306281 в Полтавському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 22534570).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,жительки АДРЕСА_1 1600 (одну тисячу шістсот гривень) судового збору на користь: одержувач Державної Судової Адміністрації України, код банку утримувача 820019, рахунок 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у місті Києві 22030106, ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст: 02.03.2017 року.

Суддя -