Ухвала суду № 65043637, 02.03.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/434/17

1-кс/357/860/17

У Х В А Л А

02 березня 2017 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бобкова Н. В. , за участю секретаря судового засідання - Сінчука С.Л., сторони кримінального провадження - Олійника І.В., розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Олійника І.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12016110030004068, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2017 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Олійника І.В. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12016110030004068, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.08.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, мотивоване наступним.

11.05.2013 року о 18 год. 58 хв. ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи комп'ютер з виходом в мережу Інтернет, створив аккаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» на інтернет-сайті «Аукро».

14.05.2016 року ОСОБА_2, перебуваючи за вказаною адресою, діючи умисно, повторно, не маючи дозвільних документів для здійснення підприємницької діяльності у сфері надання послуг щодо купівлі-продажу товару, за допомогою електронно-обчислювальної техніки - комп'ютера, заздалегідь усвідомлюючи відсутність у нього в наявності товару та шляхів його отримання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання зайшов на свій аккаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розмістив на інтернет-аукціоні «Аукро» лот № НОМЕР_1 - «смартфон Lenovo A6800» та лот № НОМЕР_2 - «бампер на Lenovo A6800».

В подальшому, шляхом обману, під приводом продажу зазначених лотів користувачу аукціону, зареєстрованого під логіном «ІНФОРМАЦІЯ_1», не маючи наміру передавати виставлене на аукціоні майно, заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1644 гривні, отримавши їх 22.05.2016 року на свою платіжну картку № НОМЕР_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк». Даними коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

22.02.2017 року було винесено ухвалу суддею Білоцерківського міськрайонного суду Бобковою Н.В. про проведення обшуку кімнати №227, будинку №120 по вул. Шевченка в м. Біла Церква.

28.02.2017 року працівниками поліції, проведено обшук житла за адресою АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_2, в ході якого було виявлено та вилучено ряд майна а саме: системний комп'ютерний блок, флеш карти в кількості 3 штуки, пристрій з написом «TP-LINK», флеш карту з написом «Trust», мобільний телефон марки «Nokia 1616-2», пластикову карту з під сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар».

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Метою арешту вище описаного майна є забезпечення кримінального провадження, подальший огляд речей, визнання їх речовими доказами та проведення судових експертиз вказаного майна.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши доводи слідчого Олійника І.В., який просив задовольнити клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.05.2013 року о 18 год. 58 хв. ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи комп'ютер з виходом в мережу Інтернет, створив аккаунт «ІНФОРМАЦІЯ_2» на інтернет-сайті «Аукро» та розмістив лот № НОМЕР_1 - «смартфон Lenovo A6800» та лот № НОМЕР_2 - «бампер на Lenovo A6800». Під приводом продажу зазначених лотів користувачу аукціону, зареєстрованого під логіном «ІНФОРМАЦІЯ_1», не маючи наміру передавати виставлене на аукціоні майно, заволодів грошовими коштами ОСОБА_3 у розмірі 1644 гривні, отримавши їх 22.05.2016 року на свою платіжну картку № НОМЕР_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 22.02.2017 про проведення обшуку 28.02.2017 року працівниками поліції було проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_2, в ході якого було виявлено та вилучено ряд майна а саме: системний комп'ютерний блок, флеш карти в кількості 3 штуки, пристрій з написом «TP-LINK», флеш карту з написом «Trust», мобільний телефон марки «Nokia 1616-2», пластикову карту з під сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар».

Відповідно до п.п. 3,4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, та одержані внаслідок його вчинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення може здійснюватися також під час обшуку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Відповідно до ч. 3 даної статті арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що слідчий надав суду достатньо доказів того, що незастосування арешту до майна може призвести до його зникнення та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 167-168, 170-173 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку кімнати АДРЕСА_1, а саме: системний комп'ютерний блок, флеш карти в кількості 3 штуки, пристрій з написом «TP-LINK», флеш карту з написом «Trust», мобільний телефон марки «Nokia 1616-2», пластикову карту з під сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар». З метою забезпечення кримінального провадження, подальшого огляду речей та документів, визнання їх речовими доказами та проведення судових експертиз вказаного майна.

Арештом визначити заборону зберігання, користування, розпорядження зазначеним майном їх власника та інших осіб.

Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити зберігання та розпорядження зазначеним майном.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Н. В. Бобкова