Постанова № 65042696, 28.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/229/17 Провадження №33/773/186/17 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В., з участю представника митниці - Пікалюка М.С., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці Германа В.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 26 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

Крім того, провадження у справі відносно ОСОБА_4 за ст. 472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил товар: телевізор «LG 55UH668V» постановлено повернути ОСОБА_4 для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 320 (триста двадцять) грн. судового збору.

ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він, слідуючи 28.12.2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «Сітроен», номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковувану норму телевізор «LG 55UH668V» вартістю 30592,45 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_4 ставилось у вину те, що він, при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який згідно ч.2 ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху "зелений коридор", як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

В поданій апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. зазначає, що суддя першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Посилається на те, що ОСОБА_4 не задекларував за встановленою формою товар, який згідно ч.2 ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимогам ст.ст., 366, 374 МК України смугу руху «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, а тому вважає, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 472 МК України. Просить постанову судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.471, 472 МК України та накласти стягнення в межах санкції даних статтей.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справипро адміністративне правопорушення, заслухавши представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., який підтримав подану апеляційну скаргу, предлставника ОСОБА_4 - ОСОБА_2, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.

Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, в апеляційній скарзі заступника начальника митниці не оспорюється.

Також суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор" товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_4 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

В протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_4 не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суддею першої інстанції обґрунтовано враховано ч.6 ст.366 МК України, згідно якої, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації, а тому посилання в апеляційній скарзі та протоколі про порушення митних правил на те, що ОСОБА_4, «слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», вчинивши декларування шляхом вчинення дій, не задекларував за встановленою формою вказаний товар», є безпідставним.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" повідомив працівника митниці про наявний товар, тобто вчинив усне декларування цього товару.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 заявив усно про наявність у нього товару, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.

ОСОБА_4 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.

В поданій апеляційній скарзі доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, апелянт не навів.

На підставі наведеного, вважаю, що суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці Германа В.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 26 січня 2017 року відносно ОСОБА_4 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя