Ухвала суду № 65041900, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 487/3150/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Карташева Т.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2; зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок пенсії з 01.11.2010р. по 01.06.2011р. згідно наказу Міністра оборони України №576 від 05.11.2010р., яким передбачена щомісячна доплата 55% премії до посадового окладу, наказу Міністра оборони України №355 від 25.06.2011р., яким передбачена щомісячна доплата 90% премії посадового окладу, в період з 01.06.2011р. по 31.12.2015р., наказу Міністра оборони України №44 від 27.01.2016р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким передбачена щомісячна доплата до пенсії 450% посадового окладу та щомісячна додаткова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення військовослужбовця, та здійснити відповідні виплати.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.11.2016р. позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Приймаючи вказану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що установлення наказами Міністра оборони України премій не є підставою для перерахунку пенсій відповідно до вимог ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, носить індивідуальний характер та залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть розповсюджуватись на осіб, що перебували на відповідній посаді в попередні роки.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що проведення перерахунку пенсії військовослужбовця у зв'язку з введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, передбачено ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, визначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ №45 від 13.02.2008р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При зверненні в лютому 2016 року позивача до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в частині виплати премій, листом від 04.03.2016р. №251-Л-07 відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку, посилаючись на те, що для проведення перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби в Збройних Силах України, Міністерство оборони України повинно повідомити ПФУ про підстави перерахунку пенсій для подальшого направлення завдання головним управлінням ПФУ в областях. На сьогодні завдання від Пенсійного фонду України щодо підготовки відповідних списків осіб, звільнених з військової служби в ЗСУ, для проведення перерахунку їх пенсій до ГУ ПФУ в Миколаївській області не надходило, у зв'язку з чим в УПФУ відсутні підстави для здійснення такого перерахунку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок його пенсії на підставі наказів Міністра оборони України №576 від 05.11.2010р., №355 від 25.06.2011р. та №44 від 27.01.2016р. виходив з того, що встановлені вказаними наказами премії та винагороди не є підставою для перерахунку пенсій відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів погоджується з таким висновком Заводського районного суду м.Миколаєва. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, виходячи з наведених вимог Закону, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (набрала чинності 01.01.2008р.) надано право керівникам державних органів, зокрема, Міністру оборони України, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

На виконання зазначеної постанови наказами Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року №576 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22 липня 2010 року № 380», від 28 січня 2011 року №50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 25 червня 2011 року №355, від 27 січня 2016 року №44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» встановлено розміри премій військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2010- 2016 роках.

Однак, премії, які встановлено зазначеними наказами, носять індивідуальний характер і залежать від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані накази Міністерства оборони України не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, відповідного рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Така правова позиція відповідає висновками Верховного Суду України, викладеним в постановах від 23 грудня 2014 року та 5 квітня 2016 року (справи №№ 21-569а14, 21-2277а15).

Щодо вимог ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної додаткової винагороди у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, встановленої військовослужбовцям згідно наказу Міністра оборони України від 27 січня 2016 року №44 «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році» апеляційний суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій було встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду. Пунктом 2 цієї Постанови передбачалось, що граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

У подальшому до вказаної постанови КМУ №889 вносилися зміни, які розширювали перелік категорій військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї Постанови встановлювалася винагорода, водночас вказані зміни не стосувалися порядку виплати винагороди .

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (яка була чинною на момент звернення позивача з даним позовом до суду), яка визначала умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

Пунктом 9 Інструкції передбачалося, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Таким чином, додаткова грошова винагорода має разовий характер виплати, виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 01.03.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.