Ухвала суду № 65041266, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Київ К/800/48608/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Горбатюка С.А. Мороз Л.Л.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Інтерпап"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013

року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014

року

у справі № 804/9153/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Інтерпап"

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування ріішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Інтерпап" звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування ріішення і картки відмови.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200217/1 від 27.05.2013 року;

- визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2013/00261.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у зв'язку з не підтвердженням позивачем заявлених відомостей про митну вартість товарів, не наданням додаткових документів, митниця не мала достатніх підстав для застосування основного методу визначення митної вартості. Митний орган повністю та належним чином довів правомірність оскаржуваних товариством з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Інтерпап" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Дніпропетровська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України клопотання про заміну відповідача у справі.

Своє клопотання мотивує тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» утворено Дніпропетровську митницю ДФС, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці Міндоходів. Дніпропетровська митниця ДФС зазначила, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та з 21.11.2014 року розпочала свою діяльність.

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за потрібне задовольнити клопотання відповідача та замінити Дніпропетровську митницю Міндоходів на її правонаступника - Дніпропетровську митницю ДФС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" з Gold East Trading (Hong Kong) Company Limited (Китай) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 25.02.2013 року №20130225. Продавцем товару є компанія Gold East Trading (Hong Kong) Company Limited (Китай).

Відповідно до вищезазначеного договору покупець замовляє товар, а продавець зобов'язаний поставить товар згідно замовлення і передати його покупцю. Покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар згідно Комерційному Підтвердженню, яке продавець направляє покупцю протягом 3 робочих днів з дати отримання замовлення.

Ціна на товар встановлюється в доларах США за тону (МТ) і фіксується в комерційному підтверджені. Ціна в себе включає вартість самого товару, упаковки, маркування, витрати по експортній чистці товару і доставку до порта Одеса, Україна і вказана в комерційному підтвердженні і Проформа Іновасах і діє протягом обумовленого терміну. Ціни розуміються на умовах СІF Одеса, Україна у відповідності з Інкотермс 2010 року. Загальна сума контракту становить 2 000 000 доларів США.

18 травня 2013 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу (папір крейдований товарної марки XPLORE Gloss) за вищевказаним контрактом, шляхом подання вантажно-митної декларації, а саме: від 29.04.2013 року №110100000/2013/214587 разом з документами зазначеними у графі 44 вказаної ВМД.

Дніпропетровська митниця надала позивачу протокол обробки електронного документу №40648 про надання додаткових документів.

Позивач ознайомився з даним повідомленням та надав додаткові документи.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вищевказаній вантажно-митній декларації не погодилась та відмовила в оформленні товару шляхом видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.05.2013 року №110100000/2013/00261.

В обґрунтування відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, Дніпропетровська митниця зазначила, що відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин неможливість використання вибраного декларантом методу визначення митної вартості згідно п. 6 статті 54 Митного кодексу України.

Винесено рішення про визначення митної вартості товару від 27.05.2013 року №110100000/2013/200217/1. Необхідне подання нової митної декларації з митною вартості товару відповідно до рішення про визначення митної вартості товару від 27.05.2013 року №110100000/2013/200217/1. Відповідна картка відмови може бути оскаржена до митного органу вищого рівня відповідно до положень глави 4 Митного кодексу України або до суду протягом місяців від дати засвідчення факту отримання відповідної картки відмови у митному оформленні. Відповідно до п.2 статті 263 Митного кодексу України нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміцено на сладі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

Дніпропетровською митницею було видано рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200217/1 від 27.05.13 року, за результатами якого митну вартість товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2г (ст. 64 МК України) - резервний, з урахуванням наявної у митного органу інформації про вартість подібних (аналогічних) товарів за митною декларацією від 24.05.2013 року №209120000/2013/103853, внаслідок чого митна вартість товару склала 79 385,73 дол. США.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, деларант і уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зазначені у цій статті.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею (за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорт) яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статтей 58 і 59 Митного кодексу України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем до митниці було заявлено до митного оформлення товар та подано митну декларацію з усіма необхідними документами. На думку скаржника, відповідачем безпідставно було надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів. Скаржник зазначив, що документ на підставі яких здійснювалась купівля товару, заявленного до митного оформлення, а саме: зовнішньоеконмічний договір, додаток до договору та іновайс, містять повну та достовірну інформацію щодо вартості товару. Товар був поставлений на умовах СІF Одеса згідно міжнародних правил Інкотермс 2010, тому в ціну товару були включені всі страхові та транспортні витрати. До змісту документів, які підтверджують митну вартість товару зауважень у митного органу не було. Позивачем надано всі документи, що містять дані щодо складових митної вартості товару. За таких умов застосування позивачем останнього методу (за ціною контракту) при визначенні митної вартості та видачу Картки відмови є неправомірним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженнями касаційної скарги з огляду на наступне наступне.

18.05.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу за зовнішньоекономічним контрактом, шляхом подання однієї вантажно-митної декларації від 18.05.2013 року № 110100000/2013/214587.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України, а саме: - 840 USD за тонну (0,84 за кг) - щільністю 105,115, 150, 200 г/кв.м., 910 USD за тонну (0,910 за кг) - щільністю 80 г/кв.м., 885 USD за тонну (0,885 за кг) - щільністю 90 г/кв.м.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були надані наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0006877 від 30.11.2012 року; уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 50006Е№0212751 від 13.05.2013 р.; накладну УМВС № 40798829 від 14.05.2013 року; коносамент № MSCUЕ8494253 від 27.03.2013 року; зовнішньоекономічний договір № 20139225 від 25.02.2011 року; рахунок - фактура (інвойс) № GEEE130059 від 27.03.2013 року; платіжне доручення № 33 від 05.03.2013 року; експертний висновок Укрпапір № 409 від 17.05.2013 року; пакувальний лист від 27.03.2013 року № б/н; страховий поліс; сертифікат про походження товару від 27.03.2013 року № G133213000480154; екологічна декларація № 36071 від 13.05.2013 року; копія митної декларації країни відправлення від 27.03.2013 року.

При проведені перевірки документів позивача, які надані у підтвердження митної вартості, відповідачем були виявлені наступні розбіжності та відсутність відомостей, а саме:

- в іновайсі від 27.03.2013 року №GEEE130059 відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного договору (не можливо ідентифікувати товар), за яким прибув товар;

- оплата за товар згідно платіжному дорученню від 05.03.2013 року №33 проведена на суму 7586,66 дол. США, відповідно до п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 25.02.2013 року №20130225 оплата на дату прибуття товару в порт призначення повинна складати 100% від вартсоті товару, а саме 75 866,61 дол. США.

18.05.2013 року було створено та надіслано декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про вищевикладені зауваження щодо поданих до митного оформлення документів, та необхідність подання відповідно до частин другої та третьої статті 53 Кодексу, документів для підтвердження митної вартості товару із складанням їх переліку.

Декларант позивача після отримання вказаного електронного повідомлення 18.05.2013 року з'явився до підрозділу митного оформлення, де з ним було проведено консультації.

Декларант позивача власноручно здійснив на роздрукованому примірнику електронного повідомлення напис «Ознайомлений. Консультації проведено. Надано додаткові документи: прас-лист б/н від 05.02.2013 року; платіжне доручення №59 від 25.04.2013 року; лист продавця б/н від 01.12.2009 року; виписка з бухгалтерської документації №112; лист постачальника про підтвердження здійснення даної поставки в рамках контракту б/н 20.05.2013 року; лист постачальника про підтвердження власності б/н від 20.05.2013 року.

Проте, прайс-лист виробника так і не надано, замість нього надано лише прайс-лист продавця (посередника). (а.с. 95)

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням позивачем заявлених відомостей про митну вартість товарів, не наданням додаткових документів в повному обсязі, митниця не мала достатніх підстав для застосування основного методу визначення митної вартості, на якому наполягає позивач.

У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно застосовано другорядні методи визначення митної вартості.

З урахуванням позиції підприємства, відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, посадова особа митниці, відповідно до статті 55 Митного кодексу України, прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110100000/2013/200217/1 від 27.05.2013 року, відповідно до якого митну вартість товару, що імпортується, було скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ резервним методом за МД від 24.05.2013 року № 110100000/2013/103853 до 0,9 дол.США/кг.

Товар розмитнено за кодом 4101 (згідно класифікатора - це непрямий контракт).

Посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішення про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також посадовою особою митниці зазначено про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу 2 (г) відповідно до статті 60 Митного кодексу України.

Митну вартість товару, що імпортується, було скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ (ст.64 МКУ) - резервний, з урахуванням наявної у митного органу інформації про вартість подібних (аналогічних) товарів за МД від 24.05.2013 №110100000/2013/103853 -0,9 дол.США/кг.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200217/1 від 27.05.2013 року прийняте митницею з дотриманням вимог чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про визначення митної вартості товару, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови № 110100000/2013/00261.

Товар випущено у вільний обіг за бажанням підприємства 27.05.2013 року за ВМД №110100000/2013/215771 під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Державного бюджету України

Крім того, згідно частини 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, будь - яких додаткових документів, з метою підтвердження ціни товару за договором, на момент розгляду справи позивач до Дніпропетровської митниці не надавав.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 55, 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Дніпропетровської митниці ДФС про заміну відповідача у справі - задовольнити.

Замінити Дніпропетровську митницю Міндоходів її правонаступником - Дніпропетровську митницю ДФС.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Інтерпап"

- відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року у справі № 804/9153/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді