Ухвала суду № 65041201, 24.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

24.02.2017 К/800/5278/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017

у справі № 808/860/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС 20.02.2017 (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 808/860/16.

Одночасно Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до скарги не додано не додано документ про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору є необгрунтованим.

Обгрунтовуючи клопотання про відстрочення строку сплати судового збору, відповідач посилається на склдний процес узгодження сплати судового збору з Центральним офісом великих платників податків ДФС та відсутністю бюджетних асигнувань з початку року.

Згідно з п. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до пп. 3 пп. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (редакція діє з 01.09.2015), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону № 484-VIII) встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, суд звертає увагу на те, що податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, а вищі навчальні заклади та наукові установи також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Пунктом 47 вказаного Порядку визначено, у яких випадках вносяться зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів (далі - планові документи).

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення),

В п. 45 Порядку зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням цих нормативно-правових положень планування видатків на утримання державних органів на наступний рік здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів доходів та витрат, і особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Відтак, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору.

Таким чином, клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 у справі № 808/860/16 залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги до 31.03.2017.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева