Рішення № 65040652, 21.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/11/16-17/159/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017 Справа № 908/433/16

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, 04070 , м. Київ , вул. Іллінська, 8

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо, 69068 , м. Запоріжжя , пр. Моторобудівників, 34

про стягнення 17 090,16 грн.

суддя Корсун Віталій Леонідович

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 20.12.16 № 3392/18

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 26.04.16 № 1669-К-О

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування (далі ПАТ СК АХА Страхування звернулось до господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (далі ТДВ СК Кредо) про стягнення страхового відшкодування у розмірі 17 090,16 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.05.16 по справі № 908/433/16 (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.16, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.16 рішення господарського суду Запорізької області від 04.05.16 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.16 у справі № 908/433/16 скасовано. Справу № 908/433/16 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

15.12.16 за результатом автоматизованого розподілу судової справи № 908/433/16 між суддями вказану справу призначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 15.12.16 судом прийнято справу № 908/433/16 до свого провадження, судове засідання призначено на 01.02.17.

Ухвалою від 01.02.17 судом відмовлено ПрАТ СК АХА Страхування у задоволенні клопотання за вих. від 31.01.17 № 01638/УБК про проведення судового засідання 01.02.17 у справі № 908/433/16 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 01.02.17 продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 02.03.17 та відкладено розгляд справи на 13.02.17.

Ухвалою від 13.02.17 судом вдруге відмовлено ПрАТ СК АХА Страхування у задоволенні клопотання за вих. від 10.02.17 № 01638/УБК про проведення судового засідання 13.02.17 у справі № 908/433/16 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.02.17 розгляд справи відкладено до 21.02.17.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.02.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про час виготовлення повного рішення.

Позивач в особі уповноваженого представника заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 29.01.16 № 9379/05042/УБК, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 17 090,16 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву за вих. від 05.04.16, просив суд відмовити позивачу в задоволені заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про страхування від 07.03.96 № 85/96-ВР (далі Закон № 85/96-ВР), страхування може бути добровільним або обовязковим.

Частиною 1 ст. 6 вказаного Закону визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

У відповідності із ч. 1 ст. 16 Закону № 85/96-ВР, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.

01.04.15 між ПАТ СК АХА Страхування (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 3706177, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Chevrolet Lacetti, р/н НОМЕР_1, 2008 р.в. та іншим майном вказаними у п. п. 5, 6 договору.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, 09.04.15 об 15 год. 30 хв. у м. Києві, на Харківському шосе, вул. Привокзальна, сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення транспортного засобу Chevrolet Lacetti, p/н АА 9247 HB, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої транспортний засіб Chevrolet Lacetti, p/н АА 9247 HB отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Дарницького району м. Києва.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/7752/15-п винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_4 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Статтею 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.04 № 1961-IV передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Частиною 2 ст. 8 Закону № 85/96-ВР визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або ін. третій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону № 85/96-ВР, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Вбачається, що повідомленням від 09.04.15 про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу ОСОБА_3 просив позивача виплатити страхове відшкодування згідно умов договору.

Вчинена ДТП була визнана позивачем страховою подією, з настанням якої виникає обовязок страховика виплатити страхове відшкодування.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 332-А про оцінку пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) автомобілю Chevrolet Lacetti д/н АА 9247 HB, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту КТС автомобіля Chevrolet Lacetti д/н АА 9247 HB, в результаті пошкодження при ДТП, на момент складання звіту становить 32 600,85 грн. з ПДВ, які виплачені позивачу на підставі страхового акту № 11809 від 24.11.15.

Як свідчить зміст рахунку на оплату від 15.04.15 № 2665, ТОВ Авто-Мотив ЛТД було виставлено рахунок (том 1 арк. справи № 50) на загальну суму 53 876,47 грн.

Згідно із розрахунком страхового відшкодування (том 1 арк. справи № 49) від 20.04.15, який є додатком № 1 до страхового акту від 20.04.15 № 1.003.15.05042/VESKO9150, страхове відшкодування становить 49 691,01 грн.

Відповідно до умов договору страхування, на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 1.003.15.05042/VESKO9150, розрахунку страхового відшкодування, ПАТ СК АХА Страхування перерахувало на рахунок ТОВ Авто-Мотив ЛТД страхове відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 49691,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.15 за № 169 732 (том 1 арк. справи № 23).

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ СК Кредо відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АІ/6332917, позивач звернувся до ТДВ СК Кредо з вимогою від 15.10.15 № 8323/05042/УБК про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.

В ході розгляду цієї справи судом враховано, що жодною із сторін не оспорювалась та обставина, що державним номерним (реєстраційним) знаком автомобіля НОМЕР_3 (хоча в постанові Дарницького районного суду м. Києва у справі за № 753/7752/15-п вказано державний номерний знак автомобіля ВАЗ 46905 АН).

Крім того, в полісі (том 1 а.с. 53) та довідці про ДТП за № 61325964 (том 1 а.с. 51) вказано марка автомобіля автомобіль ВАЗ 2101.

Тобто, суд в ході розгляду цієї справи виходив з того, що мова йде про один і то же автомобіль ВАЗ.

Відповідачу була відправлена вимога (претензія) про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу № 8323/05042/УБК від 15.10.15.

У відповідь на вказану вимогу позивача від 15.10.15 № 8323/05042/УБК, відповідач надіслав лист від 02.11.15 № Э.37.7.0.0/620, в якому повідомив, що для прийняття відповідного рішення щодо відшкодування завданої шкоди необхідно надати до ТДВ СК Кредо належним чином завірені копії документів, а саме: повну версію Договору страхування наземного транспорту від 01.04.15 № 3706177; третій лист ремонтної калькуляції від 15.04.15 № 1.003.15.05042; якісні кольорові фотографії виявлених на момент огляду пошкоджень автомобіля Chevrolet Lacetti д/н АА 9247 HB; показання одометру та VIN-код на електронну адресу.

ТДВ СК Кредо після отримання всіх необхідних документів замовило звіт про оцінку пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) у субєкта оціночної діяльності ПП ОСОБА_5

Як свідчать матеріали звіту № 332-А від 12.11.15 (оцінювач приватний підприємець ОСОБА_5, код ЄДРПОУ НОМЕР_4), вартість відновлюваного ремонту автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер АА 9247 HB, в результаті його пошкодження при ДТП складає 32 600,85 грн. з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджено, що вказані кошти, а саме 32 600,85 грн. (з урахуванням ПДВ) виплачені позивачу на підставі страхового акту від 24.11.15 № 11809 (платіжне доручення від 25.11.15 № 3750, том 1, а.с. 122).

Таким чином, ТДВ СК Кредо сплатила АТ СК АХА Страхування страхове відшкодування в розмірі 32600,85 грн., а позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 49 691,01 грн.

На підставі вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача 17 090,16 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України Про страхування від 07.03.96 № 85/96-ВР.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 1 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Пункт 2 ст. 1187 ЦК України закріплює, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 5 зазначеної статті, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/7752/15-п винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_4 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ СК Кредо відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АІ/6332917.

Відповідач на умовах полісу № АІ/6332917 повинен відшкодувати в порядку регресу шкоду, завдану внаслідок страхового випадку.

Згідно із ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із звітом № 332-А про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ) автомобіля Chevrolet Lacetti p/н АА 9247 HB, вартість матеріального збитку, за умовою відновлення КТС на СТО підприємства ТОВ «Авто-Мотив ЛТД» автомобілю Chevrolet Lacetti p/н АА 9247 HB, в результаті пошкодження при ДТП, на момент складання звіту становить 32 600,85 грн. з ПДВ, які виплачені позивачу на підставі страхового акту № 11809 від 24.11.15, що підтверджується платіжним дорученням № 3750 від 25.11.15.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні, положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Статтею 4 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону. яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Згідно із ст. 7 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні, оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

Таким чином, оцінка шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, виплачується страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виключно на підставі звіту про проведену оцінку, складеним суб'єктом оціночної діяльності.

Вирішуючи справу по суті спору судом також прийнято до уваги те, що позивач виплативши страхове відшкодування по договору добровільного страхування без врахування коефіцієнту зносу запчастин, посилаючись на відповідні умови договору добровільного страхування, вимагає компенсації у повному обсязі у іншої страхової компанії, з якою винним у скоєнні ДТП укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, ст. 29 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Вбачається, що позивач, виконуючи умови договору добровільного страхування, мав право виплатити страхове відшкодування страхувальнику за рахунком СТО без врахування фізичного зносу транспортного засобу, але не має підстав вимагати у іншій страховій компанії відповідача у справі, повної компенсації здійснених виплат, оскільки у спорі, що розглядається, це суперечить ст. 29 ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Приписами ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, судом встановлено, що відповідачем було здійснено виплату позивачу страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу на підставі рахунку СТО без урахування коефіцієнту фізичного зносу запчастин.

Можливість здійснення страхової виплати за рахунком СТО та без урахування фізичного зносу погоджена сторонами договору добровільного страхування транспортного засобу, однак не розповсюджується на правовідносини між позивачем та відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми 17 090,16 грн. страхового відшкодування з відповідача є не доведеними, а тому, як наслідок, не підлягають задоволенню судом.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.02.17.

Суддя В.Л. Корсун