Ухвала суду № 65039782, 20.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.02.2017

Справа № 910/2493/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні"

до Акціонерного товариства "Перша Вантажна Компанія"

про стягнення 2 173 343,10 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Вантажна компанія в Україні" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Перша Вантажна Компанія", в якому просить суд стягнути з відповідача 2 173 343,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 р. порушено провадження у справі № 910/2493/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.03.2017 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про мови" судочинство в Україні здійснюється державною мовою.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу. Слідчі і судові документи складаються державною мовою.

Як випливає з матеріалів позовної заяви, відповідач у справі є нерезидентом України, інформація про наявність представництва відповідача на території України відсутня.

Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, про розгляд справи відповідача слід повідомити в порядку, передбаченому міжнародним договором.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 року, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах ".

Відповідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Крім того, Україна і Росія є учасниками Співдружності Незалежних Держав, які підписали Угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р. (дата підписання Україною 20.03.1992 р. і набула чинності для України 19.12.1992 р.).

Відповідно до статті 5 зазначеної Угоди, Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення та пересилання документів та виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручення про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, у яких запитується допомога, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги та виконання рішень додаються документи викладаються на мові запитуючої держави або російською мовою.

Таким чином, беручи до уваги норми ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 р., суд вважає необхідним направити копію визначення відповідачу, в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р., учасниками якої є Україна і Росія, через Арбітражний суд м. Москви.

Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Зобов’язати позивача надати суду у строк до 13.03.2017р:

- належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 р. про порушення провадження у справі №910/2439/17 у двох примірниках;

- належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 р. у справі № 910/2439/17 у двох примірниках;

- надати належним чином засвідчені виписки з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу), де відповідач має офіційно зареєстровану контору);

- надати інформацію та відповідні докази стосовно наявності зареєстрованого представництва відповідача на території України станом на лютий-березень 2017р.

Суддя А.Б. Пригунова