Рішення № 65039456, 27.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017Справа №910/185/17

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське»

до Приватного підприємства «РОСЬ»

про стягнення 254269,11 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Мальченко Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову, з урахуванням прийнятих судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України заяв від 23.01.2017 та від 27.02.2017 про зменшення, а потім про збільшення позовних вимог, про стягнення суми заборгованості та санкцій у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань розрахуватися за поставлену йому по договору від 23.08.2016 №15 сільськогосподарську продукцію.

За клопотанням Відповідача судом відкладалося судове засідання, призначене на 06.02.2017.

У наступне судове засідання, призначене на 27.02.2017, Відповідач також представників не направив, обґрунтованих заперечень проти позову не подав, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників у засіданні покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 23.08.2016 між Позивачем, як продавцем, та Відповідачем, як покупцем, Договору № 15 (далі - Договір), Позивачем була поставлена Відповідачу обумовлена Договором сільськогосподарська продукція на суму 1641675,36 грн., що підтверджується залученими до справи видатковими накладними № 4062 від 31.10.2016, № 3382 від 31.08.2016 та № б/н від 30.09.2016, які підписані Позивачем та Відповідачем, скріплені печатками, зауважень не містить.

З пояснень Позивача та залучених ним до матеріалів справи доказів (виписки по рахунку) вбачаєтсья, що поставлена продукція на суму 1641675,36 грн. була оплачена неповністю, та заборгованість становить 236675,36 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо його строків поставки, якості та/або комплектності поставленої продукції.

Щодо строків оплати суд зазначає, що оскільки умовами Договору не передбачено певного строку оплати, та сторони не реалізували надане їм п. 2.3 Договору право передбачити розміри та строки авансування продукції у додаткових угодах, то оплата продукції повинна проводитися за правилами ст. 530 ЦК України за вимогою Позивача у встановлений законом 7ми денний строк.

Листами № 132 та 133 від 30.11.2016, адресованими Відповідачу та його філії, та яку безпосередньо здійснювалася поставка, Позивач вимагав у відповідності до ст. 530 ЦК України сплатити заборгованість у семиденний строк, але Відповідач вимогу Позивача не виконав.

Позаяк один з указаних листів-вимог (№ 1-30 від 30.11.2016) був отриманий Відповідачем в особі філії, на яку здійснювались поставки, 01.12.2016, то за приписами ст. 530 ЦК України, з урахуванням ст. 253 ЦК України, 7ми денний строк з дня пред'явлення вимоги (дня її вручення) закінчувався 08.12.2016, та 09.12.2016 є першим днем прострочення сплати заборгованості.

Отже, матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем внесення оплати за поставлену йому по Договору продукцію в сумі 236675,36 грн., і розрахунок 236675,36 грн. заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 236675,36 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 4.2 Договору, ст.ст. 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

У наданих Позивачем розрахунках вказаних санкцій, останній допустив помилку в обрахунку строку прострочення заборгованості та допустив описку у сумі заборгованості (заявляє про нарахування санкцій на всю суму, але зменшив її на коп.), відтак суд не може визнати розрахунки обґрунтованими і тому робить власний розрахунок, від заявленої Позивачем суми заборгованості, встановленої судом дати прострочення (09.12.2016) та у межах заявлених Позивачем періодів нарахування, наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу09.12.2016 - 27.02.2017236675.361.0204756.94

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів236675.3609.12.2016 - 27.02.2017813 %1575.67

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення236675.3609.12.2016 - 26.01.20174914.0000 %0.077 %*8872.09236675.3627.01.2017 - 27.02.20173214.0000 %0.077 %*5809.89

Отже, за розрахунком суду від заявленої Позивачем суми заборгованості, встановленої судом дати прострочення (09.12.2016) та у межах заявлених Позивачем періодів нарахування, обґрунтованими є наступні суми санкцій: 4756,94 грн. втрат від інфляції, 1575,67 грн. 3% річних та 14681,99 грн. пені.

Разом із цим, суд обмежений заявленими Позивачем до стягнення розмінами вимог, тому задовольняє вимоги позову у частині стягнення санкцій наступним чином: 13616,28 грн. пені, 1575,67 грн. 3% річних та 2130,08 грн. втрат від інфляції. У іншій частині вимог позову про стягнення санкцій суд відмовляє за необґрунтованістю.

Отже, вимоги позову задовольняються частково.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача у розмірі 3809 грн. 96 коп., а у частині 4,08 грн. відноситься на Позивача та йому не відшкодовується. Клопотання про повернення суми судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог Позивачем до суду станом на час винесення рішення не заявлялось, тому судом це питання наразі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «РОСЬ» (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10-А; ідентифікаційний код 32191954) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Комишанське» (Сумська область, Охтирський район, село Комиші, вул. Київська, 1; ідентифікаційний код 30794436) 236675 (двісті тридцять шість тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 36 коп. заборгованості, 13616 (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 28 коп. пені, 1575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 67 коп. 3% річних, 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн. 08 коп. втрат від інфляції, а також 3809 (три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 96 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.03.2017

Суддя Сташків Р.Б.