Ухвала суду № 65038679, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/20912/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Мороза В.Ф.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року у справі № 820/581/16 за позовом ПАТ «Харківський підшипниковий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ПАТ «Харківський підшипниковий завод» звернулося в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило скасувати рішення № 3/0000034600 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2015 року відповідачем прийняте рішення № 3/0000034600 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого до позивача застосовано відповідні штрафні санкції. Позивач вважав рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС протиправним, оскільки таке рішення винесене з порушення норм абз. 3 п. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з огляду на те, що нарахування пені здійснено за період, протягом якому позивач оскаржував вимоги про сплату недоїмки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року, в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 року. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Скасовано винесене 21.08.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС рішення № 3/0000034600 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

На постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року надійшла касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.08.2015 року керівництвом СДПІ ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС відносно позивача прийняте рішення № 3/0000034600 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосований штраф у розмірі 486711,92 грн. та нарахована пеня за період з 21.01.2015 року по 30.04.2015 року у розмірі 197188,54 грн.

Не погодившись з вказаним рішення позивач оскаржив його до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центральний офіс-скарга від 03.09.2015 року № 296/54-а.

Рішенням Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби-Центральний офіс від 05.10.2015 року № 22712/10/28-10-10-4-33 вказана скарга позивача залишена без розгляду на підставі п.1.2. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 року № 452.

Позивачем 19.10.2015 року направлена скарга до Державної фіскальної служби України на рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс від 05.10.2015 року № 22712/10/28-10-10-4-33, за результатами розгляду якої скарга направлена на повторний розгляд. За результатами повторного розгляду скарги позивача від 05.10.2015 року № 296/54 рішенням Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс від 15.12.2015 року № 274138/10/28-10-10-4-33 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України згідно рішення якої від 29.01.2016 року № 1788/6/99-99-10-01-07-25 скарга позивача на рішення № 3/0000034600 від 21.08.2015 року залишена без задоволення.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням відповідача позивачу нараховано штраф у розмір 20 % суми заборгованості, яка виникла з 01.01.2015 року по звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2014 року та пеня у розмірі 0,1% від суми недоїмки за період з 21.01.2015 року по 30.04.2015 року у відповідності до положень ч.ч. 10, 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно якої орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції в т.ч. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та винесене з порушенням вимог абз. 2 ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки нарахування пені здійснено за період, по якому підприємство здійснювало оскарження вимоги про сплату недоїмки до органу доходів і зборів - Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску тощо.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно положень абзацу 1, 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

За приписами ч. 13 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем було направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2015 року № Ю-96-25, до якої була включена заборгованість ПАТ «Харківський підшипниковий завод» зі сплати єдиного внеску за грудень 2014 pоку. Також встановлено, що позивачем 17.03.2015 року у відповідь на вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2015 р. № 10-96-25 направлено до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу за вих. № 50/54 від 17.03.2015 року.

Рішенням про результати розгляду скарги Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників вих. № 14126/10/28-10-10-433 від 08.06.2015 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.03.2015 року № Ю-96-25 скасована. Разом з цим, оскаржуваним рішенням відповідача до позивача застосовано штраф у розмірі 486711,92 грн. та нарахована пеня за період з 21.01.2015 року по 30.04.2015 року у розмірі 197188,54 грн.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в період з 17.03.2015 року по 30.04.2015 року до позивача у відповідності до ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не застосовується пеня, оскільки у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів.

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням вимог ч. 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Щодо порушення строків плати позивачем єдиного внеску за грудень 2014 року, колегія суддів зазначає, що у позивача, станом на 01.10.2014 року була наявна переплата у розмірі 9 421 115 грн. по зобов'язанням зі сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач 10 жовтня 2014 року звернувся до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, з листом за № 218/83-2-11 в якому просив на підставі п.п.17.1.10 п.17 ст.17, п.87.1 ст.87, ст. 43 Податкового кодексу України повернути йому зайво сплачені внески з податку на прибуток підприємств в розмірі 4 175 883,00 грн. шляхом погашення заборгованості по єдиному соціальному внеску (код бюджетної класифікації 71010000). Листом від 21.10.2014 року № 9800/10/28-09-46-31 відповідачем повідомлено позивача про неможливість такого зарахування, оскільки згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/19164/14 від 22.01.2015 року частково задоволені вимоги за вказаним позовом, стягнуто з Державного бюджету України суму зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 331 9, 00 грн. на поточний рахунок ПАТ «Харківський підшипниковий завод», скасовано винесену Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 року № Ю 96-25, в решті позовних вимог позивачу відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/19164/14 від 22.01.2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України 1843983,00 грн. Загальна сума зайво сплачених авансових внесків по податку на прибуток підприємств, яка підлягала стягненню на рахунок позивача складала 4 175 883,00 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуваним рішенням відповідача № 3/0000034600 від 21.08.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до позивача застосовані штрафні санкції за неправомірну бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Державної фіскальної служби, що встановлено у адміністративній справі № 820/19164/14.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС по справі № № 820/581/16 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: