Ухвала суду № 65038576, 28.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"28" лютого 2017 р. Справа № 817/1294/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2016 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2016 року №0002381401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 188043 грн. 00 коп..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, так як воно прийняте контролюючим органом без належної оцінки документів, які підтверджують господарські операції позивача. Зокрема вказував, що висновки контролюючого органу про завищення позивачем витрат по господарських операціях з ТОВ ТД "Олександрійський маяк" та ФОП ОСОБА_4 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач відніс до витрат відповідного періоду суми по зазначених операціях на підставі первинних бухгалтерських документів, які в повній мірі відповідають нормам законодавства, відображають зміст та обсяг господарських операцій та, відповідно, є підставою для ведення як бухгалтерського так і податкового обліку. Окрім того, зазначив про безпідставність висновків відповідача про відсутність належних документів, які підтверджують факт використання транспортних засобів та списання пального, зокрема, що представлені до перевірки шляхові листи складені з порушенням, в силу відсутності у позивача законодавчого обов'язку ведення таких документів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 05.08.2016 року № 0002381401.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2820 грн. 64 коп..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що у травні 2016 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664 (а.с.16-39).

Згідно з висновками акту перевірки позивача в частині, що стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Оксамитове поле" занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 217194 грн.

В подальшому, на підставі акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664 Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0001541401 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 217194 грн. 00 коп..

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 03.08.2016 №16737/6/99-99-11-01-01-25 (а.с.7-12) податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 10.06.2016 №0001541401 в частині донарахувань податку на прибуток по взаємовідносинах позивача з ФОП ОСОБА_5 та в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ ТД "Олександрійський Маяк", ПП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6 - скасовано, а в іншій частині - залишене без змін.

На підставі рішення ДФС України від 03.08.2016 №16737/6/99-99-11-01-01-25 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 №0002381401 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 188043 грн. 00 коп. (а.с.6), яке є предметом спору в даній адміністративній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з наступного.

Судом встановлено, що за результатом перевірки відповідач стверджував про завищення позивачем витрат за 2015 рік на суму 837804 грн. у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат по операціях між позивачем та ТОВ ТД "Олександрійський маяк" на виконання укладеного договору доручення на укладення договору постачання продукції від 01.05.2015 №ОМ-2 (арк.4-9 акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664).

Відповідач обґрунтовував свої доводи тим, що відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Відповідно до ч.1 ст.1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Згідно ч.1 ст.1005 ЦК України, повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

За обставинами справи, відповідно до укладеного договору доручення на укладення договору постачання продукції від 01.05.2015 №ОМ-2, ТОВ ТД "Олександрійський маяк" (повірений) зобов'язалось вчинити від імені та за рахунок ТОВ "Оксамитове поле" (довірителя) певні юридичні дії, а саме: укласти договір поставки мінерального добрива "Борофоска" з метою придбання його позивачем (а.с.124-125).

Згідно п.3.1 цього договору, за виконане доручення довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 15% від суми фактичної поставки товару згідно замовлень відповідно до укладеної угоди на умовах цього договору.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 05.05.2015 до договору доручення на укладення договору постачання продукції від 01.05.2015 №ОМ-2 ТОВ "Оксамитове поле" та ТОВ ТД "Олександрійський маяк" дійшли згоди змінити деякі умови договору виклавши їх в іншій редакції (а.с.126), а саме:.

- пункт 1.1. "За цим договором повірений зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Довірителя певні юридичні дії, а саме: знайти постачальника мінерального добрива "Борофоска", укласти договір поставки мінерального добрива "Борофоска" з метою придбання його довірителем або надати необхідну інформацію довірителю для можливості укладання договору поставки безпосередньо довірителем з постачальником.";

- пункт 1.2. "Права і обов'язки по угоді, зробленої повіреним, виникають безпосередньо у довірителя.";

- пункт 2.1. "Повірений зобов'язаний: Особисто виконувати дане йому доручення; Повідомляти довірителя на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; При виявленні потенційного продавця (постачальника) мінерального добрива "Борофоска" в будь який спосіб повідомити про це довірителя. В разі погодження запропонованих постачальником мінерального добрива "Борофоска" умов договору поставки усно узгодити з довірителем порядок укладення договору поставки: підписання договору особисто довірителем або повіреним; Передавати довірителю без зволікання все одержане за угодою, укладеною на виконання даного договору доручення; По виконанню договору або при припиненні цього договору до його виконання без зволікання повернути довірителю довіреність, термін дії якої не закінчився, і представити звіт. До звіту додаються документи, що підтверджують витрати повіреного, пов'язані з виконанням договору за цим дорученням.";

- пункт 3.2. "Встановлена в п. 3.1. даного договору винагорода виплачується довірителем протягом 60 днів з моменту надання повіреним звіту про виконання доручень та/або актів наданих послуг у розрахунку за місяць, в якому здійснювалась фактична поставка товару. "

Інші умови договору доручення на укладення договору постачання продукції від 01.05.2015 №ОМ-2 залишилися не змінними.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань повіреного ТОВ ТД "Олександрійський маяк" надано для позивача акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які долучені позивачем до матеріалів справи, зокрема: від 31.05.2015 №ОУ-0000004, від 30.06.2015 №ОУ-000006, від 31.07.2015 №ОУ-0000007, від 31.08.2015 №ОУ-0000008, від 30.09.2015 №ОУ-0000009, від 31.10.2015 №ОУ-0000011, від 30.11.2015 №ОУ-0000013, від 31.12.2015 №ОУ-0000014 (а.с.127-133).

Вищезазначені первинні документи відображені на арк.6 акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664, їх надання до перевірки представником відповідача не заперечувалось.

Також представником позивача долучений до матеріалів справи звіт про пошук постачальників гранульованої удобрювальної суміші "Борофоска" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамитове Поле" від 11.05.2015 (а.с.134-137), який відображає критерії, за якими здійснювався пошук відповідної продукції, а саме хімічного добрива "Борофоска" на території України та Російської Федерації, за результатами якого, ТОВ "Оксамитове поле" запропоновано найвигіднішу пропозицію від ЗАТ "АИП-Фосфаты" (Російська Федерація).

На виконання вищезазначеного договору позивачем протягом травня-грудня 2015 року укладено 16 контрактів з ЗАТ "АИП-Фосфаты" на поставку хімічного добрива "Борофоска" (а.с.138-143, 157-184): від 18.05.2015 №0007/05-15, від 17.06.2015 №0009/06-15, від 17.06.2015 №0009/06-15, від 18.06.2015 №0010/06-15, від 10.07.2015 №0012/07-15, від 14.07.2015 №0013/07-15, від 22.07.2015 №0014/07-15, від 23.07.2015 №0015/07-15, від 12.08.2015 №0016/08-15, від 02.09.2015 №0017/09-15, від 02.10.2015 №0018/10-15, від 02.11.2015 №0019/11-15, від 11.11.2015 №0020/11-15, від 24.11.2015 №0021/11-15, від 03.12.2015 №0022/12-15, від 16.12.2015 №0023/12-15.

Розрахунки за вказаними операціями проведені в повному обсязі, про що відображено на арк.41-45 акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664, а також слідує з долучених до матеріалів справи банківських виписок (а.с.193-204).

На підтвердження отримання товару-хімічного добрива "Борофоска" від ЗАТ "АИП-Фосфаты" (Російська Федерація) представник позивача надав суду митні декларації: від 08.06.2015 №102040001/2015/100723, від 22.06.2015 №102040001/2015/100776, від 30.06.2015 №102040001/2015/100846, №102040001/2015/101006, №102040001/2015/101068, №102040001/2015/101100, №102040001/2015/101221, №102040001/2015/101281, №102040001/2015/101403, №102040001/2015/101526, №102040001/2015/101525, №102040001/2015/101531, №102040001/2015/101666, №102040001/2015/101765, №102040001/2015/101806, №102040001/2015/101877, №102040001/2015/101992, №102040001/2015/101993, №102040001/2015/101967, №102040001/2015/102089, №102040001/2015/102092, №102040001/2015/102184, №102040001/2015/102202, №102040001/2015/102236, №102040001/2015/102309 (а.с.205-229), а також видаткові накладні, що підтверджують наступну реалізацію позивачем хімічного добрива "Борофоска" контрагентам на території України: від 16.12.2015 №УО-0000164, від 16.12.2015 №УО-0000163, від 22.12.2015 №УО-0000173, від 11.12.2015 №УО-0000155, від 29.12.2015 №УО-0000189, від 29.12.2015 №УО-0000190, від 12.11.2015 №УО-0000115, від 16.11.2015 №УО-0000119, від 27.11.2015 №УО-0000130, від 27.11.2015 №УО-0000131, від 27.11.2015 №УО-0000134, від 27.11.2015 №УО-0000079, від 01.10.2015 №УО-0000065, від 12.10.2015 №УО-0000077, від 30.10.2015 №УО-0000094, від 12.09.2015 №УО-0000048, від 14.09.2015 №УО-0000055, від 01.09.2015 №УО-0000045, від 12.09.2015 №УО-0000047, від 19.08.2015 №УО-0000038, від 31.08.2015 №УО-0000044, від 22.08.2015 №УО-0000040, від 12.08.2015 №УО-0000035, від 19.08.2015 №УО-0000039, від 13.08.2015 №УО-0000034, від 01.07.2015 №УО-0000024, від 20.07.2015 №УО-0000025, від 24.07.2015 №УО-0000029, від 29.07.2015 №УО-0000030, від 22.06.2015 №УО-0000020, від 08.06.2015 №УО-0000016 (а.с.185-192).

Щодо операцій позивача з ФОП ОСОБА_4, судом встановлено наступне.

За результатом проведеної перевірки відповідач, дійшов висновку і про завищення позивачем витрат за 2015 рік на суму 170000 грн. у зв'язку з віднесенням до їх складу витрат на інформаційно-консультаційні послуги від ПП ОСОБА_4, про що зазначено у акті перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664 на арк.9-13.

Встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП ОСОБА_4 (виконавець) 01.04.2015 та 01.07.2015 укладено договори №010415 та №010715 відповідно, предметом яких є надання виконавцем інформаційно-консультаційних послуг з організації та ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, розробки бізнес планів та аналізу фінансового стану підприємства, а також проведення перевірки даних первинного обліку даним відображеним в податковій звітності (а.с.111-113).

На підтвердження отримання послуг за даними договорами, позивачем, до матеріалів справи долучено акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №ОУ-0000031 від 30.04.2015, №ОУ-000044-1 від 30.06.2015, №ОУ-000043 від 30.09.2015 (а.с.114-117).

Вищезазначені первинні документи відображені на арк.10 акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664, їх надання до перевірки представником відповідача не заперечувалось, тоді як в судовому засіданні представник відповідача стверджував, що позивач не надав до перевірки документи, що підтверджують факт надання інформаційно-консультаційних послуг, а саме звіти про обсяг та якість наданих послуг, при цьому зазначивши, що в актах наданих послуг не зазначено, які саме інформаційно-консультаційні послуги були надані.

Стосовно завищення позивачем витрат у зв'язку з віднесенням до їх складу вартості пального суд встановив наступне.

В акті перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664 (арк.14-17) відповідачем зазначено, що позивачем завищено витрати за 2015 рік на суму 73079 грн. у зв'язку з віднесенням до їх складу вартості пального.

Зокрема, відповідачем зазначено, що позивачем не надано документів (доказів), які підтверджують факт використання транспортних засобів та списання пального (арк.16 акту). Також зазначається, що представлені до перевірки шляхові листи складені з порушенням (арк.14 акту).

В свою чергу, позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки, акти списання пального №ОП-0000023 від 31.12.2015, №ОП-0000022 від 31.12.2015, №ОП-0000022 від 30.11.2015, №ОП-0000019 від 31.12.2015, №ОП-0000010 від 31.10.2015, №ОП-0000008 від 30.09.2015, та дорожні листи легкового автомобіля за жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, червень 2015 року, вересень 2015 року (а.с.83-110), які, за твердженнями позивача, слугують належним підтвердженням понесених витрат на придбання пального, відтак доводять правомірність формування відповідних витрат для цілей визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Надаючи правову оцінку відносинам сторін суд зазначив, що згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, як винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо).

Відповідно до п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: витрати на дослідження.

Згідно п. 15.4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машиннозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) по взаємовідносинах позивача з ТОВ ТД "Олександрійський маяк" щодо вибору постачальника мінерального добрива "Борофоска" та укладення з ним відповідних договорів поставки мінерального добрива "Борофоска" з метою придбання його довірителем в повній мірі відображають суть господарської операції, конкретизують найменування знайденого повіреним постачальника та контракти, які укладені з ним у відповідному періоді.

Стосовно наявності у позивача кредиторської заборгованості з комісійної винагороди перед ТОВ ТД "Олександрійський маяк", суд зауважує наступне.

Господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись невиконанням умов договору позивачем щодо оплати придбаних товарів (робіт, послуг). Навпаки наявність підтвердженої кредиторської заборгованості свідчить про зміну в активах позивача.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України, в ухвалі від 22.03.2016 №К/800/51872/15.

Стосовно висновків відповідача по операціям позивача із ПП ОСОБА_4 щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг з організації та ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства, то судом встановлено, що надані позивачем суду та у ході перевірки контролюючому органу, що не заперечувалось представником відповідача у суді, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) містять в собі інформацію про характер наданих послуг, а саме в них відображені конкретні інформаційно-консультаційні послуги стосовно організації та ведення податкового та бухгалтерського обліку позивача, та аналіз фінансового стану підприємства. Так, зокрема, згідно акту від 30.04.2015 №ОУ-0000031 проводився аналіз відповідальності управлінського персоналу за фінансові звіти та бухгалтерський облік, аналіз стану бухгалтерського обліку, звітності та облікової політики підприємства; згідно акту від 30.06.2015 №ОУ-000044-1 проводився аналіз обліку основних засобів нематеріальних активів та їх зносу (амортизації), аналіз обліку запасів, аналіз дебіторської заборгованості підприємства; згідно акту від 30.09.2015 №ОУ-000043 проводився аналіз обліку зобов'язань, забезпечення наступних витрат і цільового фінансування, аналіз довгострокових зобов'язань, аналіз поточних зобов'язань.

Окрім того, позивачем суду надано бухгалтерський звіт щодо фінансової звітності та бухгалтерського обліку ТОВ "Оксамитове поле" за 2015 рік складений ФОП ОСОБА_4, який відображає аналіз бухгалтерського обліку позивача, що включає здійснення перевірки фінансових звітів та ведення бухгалтерського обліку позивача: балансу станом на 31.12.2015 та звіту про фінансові результати за 2015 рік на предмет повноти, достовірності та відповідності чинному законодавству, встановленим нормативним документам (а.с.118-123).

Відтак, висновки відповідача про відсутність документального підтвердження наданих інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Також, судом правомірно визнано не обгрунтованими висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем факту використання транспортних засобів та списання пального так як представлені до перевірки шляхові листи складені з порушенням. Представлені позивачем суду банківські виписки, акти списання пального та дорожні листи легкового автомобіля у повній мірі відображають витрати понесені у зв'язку з придбанням пального, маршрути поїздок автомобілів та кількість затраченого пального.

Крім того, відповідачем на арк.15 акту перевірки від 30.05.2016 №104/17-00-14-01-09/39587664 зазначено, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05.07.2011 у текстах Закону України "Про автомобільний транспорт", Закону України "Про дорожній рух" та Закону України "Про міліцію" вилучено посилання на дорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

Таким чином, суд дійшов правомірного висновку, що не зважаючи на відсутність у позивача законодавчо визначеного обов'язку зі складення дорожніх листів, відповідач пов'язує наявність недоліків у їх складенні із безпідставністю віднесення позивачем до складу витрат вартості пального.

Відповідно до листа Державної служби статистики України від 23.07.2013 №05.2-8/107 підприємства, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не виписувати водіям подорожні листи. За необхідності підприємства самостійно приймають рішення стосовно використання подорожніх листів у своїй господарській діяльності.

Суд вірно виходив з того, що окремі недоліки при заповненні подорожніх листів можна віднести до порушень позивачем порядку обліку транспортної роботи підприємства, а не як порушення податкової дисципліни, і тому зазначені подорожні листи не можуть слугувати підставою для висновків податкового органу про безпідставність списання паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно, суд вірно зазначив, що подорожні листи, за умов відсутності передбаченої законом процедури списання паливно-мастильних матеріалів, є належним підтвердженням використання позивачем таких у господарській діяльності та дають можливість встановити обсяги та порядок використання і списання їх останнім.

Аналогічна правова позиція відображена в ухвалі ВАСУ від 03.09.2014 по справі №813/3878/13-а (К/800/50211/13).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що витрати позивача, сформовані внаслідок взаємовідносин з ТОВ ТД "Олександрійський маяк" у сумі 837804,00 грн., ПП ОСОБА_4 у сумі 170000,00 грн., а також витрати по списанню пального у сумі 73079,00 грн. належать до витрат, які слід враховувати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток певного періоду, і тому висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 2015 рік на суму 188043,00 грн. - безпідставні.

Відповідно до ст.200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оксамитове поле" вул.Відінська,44/37,м.Рівне,33018

3- відповідачу/відповідачам: Головне управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,12,м.Рівне,33023

- ,