Ухвала суду № 65038556, 28.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Київ К/800/9883/16

К/800/10206/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Полтавського міського голови, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, Головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання незаконними та скасування розпорядження, актів комісійного обстеження та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулися до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до відповідачів - Полтавського міського голови, виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, Головного управління держсанепідемслужби у Полтавській області, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, у якій просили:

- визнати незаконним та частково скасувати розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави»; визнати незаконними і скасувати акт комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м.Полтаві від 23 жовтня 2014 року та акт комісійного обстеження АДРЕСА_1 в м.Полтава від 19 листопада 2014 року;

- зобов'язати Виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 в м.Полтава;

- визнати незаконною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо ненадання відповідей на колективні скарги та листи позивача ОСОБА_4;

- визнати незаконною бездіяльність Полтавського міського голови щодо ненадання відповідей на колективні скарги позивачів.

Ухвалою суду від 10 червня 2015 року залучено до участі у розгляді адміністративної справи як співвідповідачів - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, виконавчий комітет Київської районної ради у м. Полтави та Інспекцію по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради.

В обґрунтування позовної заяви позивачі зазначали, що незаконність розпорядження Полтавського міського голови від 16 серпня 2010 року №247-р «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави» в частині слів: «АДРЕСА_1» в табличній колонці під назвою: «Адреса» в додатку № 1 до розпорядження та частині: цифри « 5» в табличній колонці під назвою: «Кількість контейнерів» в додатку 1 до розпорядження, полягає у тому, що вказаним розпорядженням закріплено розташування контейнерного майданчика для сміттєвих баків з порушенням «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», що порушує їх права, як власників та мешканців житлових приміщень у АДРЕСА_1 у м. Полтаві.

Акт комісійного обстеження від 23 жовтня 2014 року позивачі вважають незаконним, оскільки деякі особи, які перебували у складі комісії не є посадовими особами, а тому й не мали права брати у ній участь, зокрема лікар з комунальної гігієни ОСОБА_6

Також позивачі в обгрунтування позову зазначали, що вказаний акт містить ряд порушень, так як ОСОБА_6 була уповноважена перевірити дотримання санітарного законодавства лише за конкретною адресою, в той час, як із змісту п. 2.10 Санітарних норм, слідує, що комісії необхідно встановити (визначити) місце розташування контейнерного майданчика (в районі забудови, що склалася) серед різних варіантів, тобто, місце, де в подальшому має бути розташований контейнерний майданчик.

Акт комісійного обстеження від 19 листопада 2014 року позивачі вважають незаконним, так як він складений формально, без проведення будь-яких вимірів, з його змісту вбачається, що на місці було розглянуто запропоновані заявниками місця розташування сміттєвих контейнерів, після чого було зроблено висновок про неможливість перенесення п`яти вказаних контейнерів, про підстави такої неможливості у акті взагалі не йдеться.

В обґрунтування позовної вимоги щодо зобов`язання виконкому Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 у м. Полтаві для розміщення на ньому контейнерів для зберігання побутових відходів, позивачі вказали, що саме в такий спосіб вони вважають за можливе реалізувати правові наслідки часткового скасування розпорядження Полтавського міського голови. Вважають, що саме виконком у відповідності до положень підп.6 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» має займатися вирішенням питань, у тому числі, збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності УЖКГ виконкому Полтавської міської ради та Полтавського міського голови, то позивачі зазначають, що така бездіяльність полягає у ненаданні повних відповідей на деякі питання, що були поставлені позивачами у запитах про надання інформації.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року Адміністративний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - задоволено частково.

Визнано частково незаконним та скасовано розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві.

Визнано незаконними і скасовано Акт комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м.Полтаві від 23 жовтня 2014 року та Акт комісійного обстеження по АДРЕСА_1 в м.Полтава від 19 листопада 2014 року.

Зобов'язано Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головне управління держсанепідемслужби у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 2.10 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» створити комісію для встановлення місця перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві.

Зобов'язано комісію у складі Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби (в разі необхідності також інших залучених органів), встановити місце перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві чи таку неможливість, шляхом огляду прилеглої території та проведенням вимірів відстаней до будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення, та скласти акт щодо місця розташування контейнерного майданчика із зазначенням відповідних вимірів.

Визнано незаконною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка полягала у наданні неповної інформації у відповіді від 28 листопада 2014 року №А01-06-01/10/458-2 на звернення позивача ОСОБА_4 від 10 листопада 2014 року №А/458-2.

Визнано незаконною бездіяльність Полтавського міського голови ОСОБА_7, яка полягала у наданні неповної інформації у відповіді від 18 лютого 2015 року №А04.1-01/195 на звернення позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20 січня 2015 року №А04.1-01/195.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - задоволено частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі № 554/5323/15-а - скасовано в частині:

- визнання частково незаконним та скасування розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві;

- зобов'язання Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 2.10 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» створити комісію для встановлення місця перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві;

- зобов'язання комісії у складі Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби (в разі необхідності також інших залучених органів), встановити місце перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві чи таку неможливість, шляхом огляду прилеглої території та проведенням вимірів відстаней до будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення, та скласти акт щодо місця розташування контейнерного майданчика із зазначенням відповідних вимірів.

Ухвалено нову постанову, якою в цій частині позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві.

Зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 в м. Полтаві.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі №554/5323/15-а - скасовано в частині визнання незаконними і скасування Акту комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м.Полтаві від 23 жовтня 2014 рокута Акту комісійного обстеження по АДРЕСА_1 в м.Полтава від 19 листопада 2014 року та в цій частині провадження по справі закрито.

В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі №554/5323/15-а залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адмінітсративного суду від 22 березня 2016 року внесено виправлення у вступну та резолютивну частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, а саме доповнено абзац пятий резолютивної частини постанови суду від 14 березня 2016 року, зазначено номер будинку АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі, позивачі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просять оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, а також скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року про внесення виправлень в постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

У касаційній скарзі, позивачі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просять змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року, скасувавши постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачі є власниками квартир №28 та 34, згідно договорів купівлі продажу, від 25 грудня 2013 року та 30 вересня 2013 року, відповідно, що розташовані у будинку АДРЕСА_1, у м. Полтаві.

Розпорядженням міського голови ОСОБА_8 від 16 серпня 2010 року №247-р «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави» за адресою АДРЕСА_1 територіально закріплені п`ять сміттєвих контейнерів на одному контейнерному майданчику для збору твердих побутових відходів.

23 жовтня 2014 року складено акт комісійного обстеження АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 комісією у складі головного спеціаліста ВТВ УЖКГ Полтавської міської ради ОСОБА_9, представника управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_10, представника виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради ОСОБА_11, представника інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста ОСОБА_12, представника міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Полтаській області ОСОБА_6, представника КАТП-1628 ОСОБА_13, прізвище представника КП «ЖЕО № 2» не вказано (будь-які помітки у цій графі відсутні), було розглянуто питання: УЖКГ виконкому Полтавської міської ради отримано колективне звернення мешканців житлових будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з проханням повернути сміттєві баки з майданчика, що розташований по АДРЕСА_2 на майданчик, що знаходиться біля житлового будинку по АДРЕСА_1.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент проведення комісійного обстеження біля житлового будинку по АДРЕСА_1 та місця попереднього розташування контейнерів знаходиться звалище твердих побутових відходів. Комісія дійшла до висновку, що з врахуванням численних звернень мешканців житлових будинків прилеглих до АДРЕСА_1, необхідно повернути раніше встановлені контейнери на майданчику по АДРЕСА_2, на майданчик по АДРЕСА_1, у кількості п`ять штук.

10 листопада 2014 року позивачем ОСОБА_4 та дев`ятьма мешканцями будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві подано повторну колективну скаргу до УЖКГ виконкому Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідслужби із проханням надати відповіді згідно із Законом України «Про звернення громадян». Вказану скаргу було переадресовано Полтавському міському голові задля надання відповіді на поставлені питання.

Комісією у складі головного спеціаліста ВТВ управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_9, представника виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради ОСОБА_14, представника інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста ОСОБА_15, представника міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Полтаській області ОСОБА_6, представника КАТП-1628 ОСОБА_13, представників КП «ЖЕО № 2» ОСОБА_16 та ОСОБА_17 19 листопада 2014 року складено акт комісійного обстеження АДРЕСА_1, згідно якого комісія розглянула питання: до УЖКГ виконкому Полтавської міської ради та міськрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області звернулися мешканці житлового будинку по АДРЕСА_1 (за 10 підписами), з проханням прибрати контейнери для твердих побутових відходів від їх житлового будинку у будь-яке інше місце (запропоновано три адреси їх можливого розташування). При обстеженні було встановлено, що контейнерний майданчик біля житлового будинку по АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному санітарному стані. Комісія дійшла до наступного висновку: розглянувши на місці запропоновані заявниками місця розташування контейнерів АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6), дійшли до висновку про неможливість перенесення контейнерів у кількості 5 шт. Запрошені представники з Управління містобудування та архітектури не з`явились.

Листом №А 01-06-01/10/458-2 УЖКГ виконкому Полтавської міської ради позивачу ОСОБА_4 28 листопада 2014 року надано інформацію про те, що підставами та обставинами, які стали причиною повернення контейнерів з майданчика по АДРЕСА_2 на контейнерний майданчик по АДРЕСА_1, є те, що до УЖКГ звернулися з колективним зверненням мешканці житлових будинків по АДРЕСА_7 (мешканців двадцяти квартир), АДРЕСА_6 (мешканців двадцяти квартир) та АДРЕСА_2 (мешканців трьох квартир) з проханням повернути на попереднє місце розташування контейнери для твердих побутових відходів. Комісія врахувавши чисельні звернення мешканців житлових будинків прилеглих до будинку на АДРЕСА_1, дійшла до висновку про необхідність повернути раніше встановлені контейнери з майданчику по АДРЕСА_2 на майданчик по АДРЕСА_1 у кількості 5 штук.

Позивач ОСОБА_4 8 грудня 2014 року звернувся до Головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській обл. на підставі статті 19 - 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитом про надання належним чином завірених копій акту від 10 вересня 2014 року, акту комісії на підставі якого у жовтні 2014 контейнери для зберігання побутових відходів були повернуті на контейнерний майданчик по АДРЕСА_1, акту від 19 листопада 2014, наказів (розпоряджень) стосовно призначення осіб для участі в роботі комісій.

Листом від 11 грудня 2014 року №01-06-01/10/21-зі позивачу ОСОБА_4 надано відповідь на запит про отримання інформації від 8 грудня 2014 наступного змісту: згідно направлених звернень громадян, відповідно до п. 2.10. «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 145 від 17 березня 2011 року, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 року за №457/19195 проведено комісійні обстеження з виходом на місце щодо можливості перенесення контейнерів, які розташовані на облаштованому контейнерному майданчику поблизу житлового будинку АДРЕСА_1, в інші місця із складанням актів від 10 вересня 2014 року, 23 жовтня 2014 року та 19 листопада 2014 року.

Відповідно до п.6 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон №280/97-ВР) (в редакції чинні на час прийняття оскаржуваного розпорядження міського голови) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать в тому числі вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Враховуючи вище зазначені положення Закону №280/97-ВР, суд апеляційної інстанції правильно вважає помилковими посилання суду першої інстанції про наявність повноважень у міського голови щодо прийняття розпорядження №247-р від 16 серпня 2010 року, оскільки вирішення даного питання віднесено вищезазначеним законом, до власних повноважень виконавчого органу міської ради, яким відповідно до частини першої статті 11 Закону №280/97-ВР є виконавчий комітет, а тому оскаржуване в частині розпорядження №247-р від 16 серпня 2010 року підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що прийняте поза межами визначених законодавством повноважень, а постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Встановлення відсутності повноважень у суб'єкта владних повноважень щодо прийняття оскаржуваного розпорядження виключає необхідність перевірки обґрунтованості його прийняття .

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з позовної заяви, позивачі просили зобов'язати виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 в м. Полтава.

За результатами розгляду вище зазначених позовних вимог, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головне управління держсанепідемслужби у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 2.10 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» створити комісію для встановлення місця перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві; зобов'язав комісію у складі Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби (в разі необхідності також інших залучених органів), встановити місце перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 в м. Полтаві чи таку неможливість, шляхом огляду прилеглої території та проведенням вимірів відстаней до будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення, та скласти акт щодо місця розташування контейнерного майданчика із зазначенням відповідних вимірів.

Приймаючи судове рішення, про вихід за межі позовних вимог, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові не зазначив, в чому вимоги адміністративного позову щодо зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 в м. Полтава є недостатніми для повного захисту їх прав, свобод та інтересів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний захист інтересів полягає в тому, щоб контейнери були відділені від будинку, де мешкають позивачі, на відстань не менше 20 м. Враховуючи те, що відстань від будинку по АДРЕСА_1 в м. Полтаві та контейнерним майданчиком менше 20 м., то застосуванню підлягає п. 2.10 Державних санітарних норм.

Відповідно до ст. 37 Правил благоустрою та забезпечення чистоти і порядку в м. Полтава, затверджених рішенням п'ятнадцятої сесії міської ради п'ятого скликання від 5 червня 2007 року, для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів мають бути обладнані спеціальні майданчики та встановлені ємкості (контейнери, баки) згідно із санітарними нормами та нормами накопичення твердих побутових відходів. Розмір майданчиків повинен буди розрахований на встановлення необхідної кількості контейнерів.

Майданчики для встановлення контейнерів повинні мати водонепроникне покриття і при можливості мають бути огороджені з трьох боків зеленими насадженнями. Вони мають бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, спортивних площадок і від місць відпочинку населення на відстань не менше 20м, але не більше 100м.

В районах існуючої забудови та у конфліктних ситуаціях місце розташування майданчиків встановлюється комісійно (за участю районного архітектора, житлово-експлуатаційної організації, вуличного комітету, санітарного лікаря).

В разі вирішення конфліктних ситуацій щодо розташування контейнерних майданчиків даний спір вирішується комісійно - за участю посадових осіб спеціально повноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2015 року в частині зобов'язання Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області вчинити дії та ухвалення нової про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 в м. Полтава.

Перевіряючи правомірність відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльність УЖКГ щодо ненадання відповідей на лист позивача ОСОБА_4 від 8 грудня 2014 року суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Позивачем ОСОБА_4, на адресу Головного управління Держсанепідемслужби у Полтавській області був направлений запит на інформацію ( вхідний №5 від 8 грудня 2014 року), в якому позивач просив надіслати копію акту від 10 вересня 2014 року комісії, складеного відповідно до п.2.10 Державних санітарних норм; акту комісії складеного відповідно до п.2.10 Державних санітарних норм на підставі якого в жовтні 2014 року контейнери для зберігання побутових відходів були повернуті на контейнерний майданчик поблизу будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві; акту від 19 листопада 2014 року комісії , згідно якого контейнери для зберігання побутових відходів, що знаходиться на контейнерному майданчику по АДРЕСА_1 в м. Полтаві не будуть переміщуватися в інше місце; наказів стосовно призначення осіб для участі в роботі комісій.

На вище зазначене звернення, УЖКГ надано відповідь від 11 грудня 2014 року №А01/06/01/10/21-зі.

Посилання позивачів на необґрунтовану відмову суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки УЖКГ була надана відповідь неповна, не на всі поставлені питання суд апеляційної інстанції обґрунтованого вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Враховуючи відсутність встановленого факту документування та відображення запитуваної у запиті позивача інформації, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо доводів апеляційної скарги УЖКГ щодо належного розгляду колективної скарги позивачів від 9 листопада 2014 року (вх. номер від 10 листопада 2014 року) суд апеляційної інстанції зазначив наступне, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в скарзі від 9 листопада 2014 року позивачі просили надіслати на їх адресу належним чином засвідчену копію акту комісії, на підставі якого були надані доручення в жовтні 2014 року про встановлення контейнерів на відстані менше 20 метрів від стін будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві; надати відповіді на підставі яких нормативно-правових актів врегульовані порядок, спосіб, методи, якими встановлюється наявність чи відсутність можливості дотримання відстаней , зазначених у п. 2.8 Санітарних норм; на підставі яких організаційних актів індивідуальної дії були назначені представники до складу комісії; хто саме визначав та в який спосіб визначив відсутність можливості дотримання відстаней, зазначених у п. 2.8 Санітарних норм; які підстави, обставини були зазначені у зверненнях громадян, що стали причиною для зміни позиції, викладеній в Акті комісії від 10 вересня 2014 року, складеному відповідно до п. 2.10 Санітарних норм і поверненню контейнерів до будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві; які прізвища осіб, розгляд заяв яких став приводом для розгляду питання про повернення контейнерів до будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві; убрати від будинку по АДРЕСА_1 контейнери на відстань не менше 20 м., в будь-яке інше місце.

Листом від 28 листопада 2014 року за №А01-06-01/10/458-2 УЖКГ надано відповідь на колективне звернення позивачів від 9 листопада 2014 року.

Враховуючи інформацію, яка викладена у відповіді УЖКГ на вище зазначене звернення позивачів, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо надання неповної відповіді та як наслідок відсутність підстав для скасування судового рішення в цій частині.

Суд апеляційної інстанції правильно не взяв до уваги доводи позивачів щодо належної відповіді на звернення від 10 листопада 2014 року та повідомлення позивачів, чим керується УЖКГ у своїй діяльності, зазначення яким керуючись документом були скликані представники організацій, установ, підприємств для розгляду відповідної скарги, повідомлення щодо результатів комісійного обстеження , яке відбулося 19 листопада 2014 року, а також зазначення підстав та обставин, зазначені у зверненнях громадян, які зверталися до управління з проханням повернення контейнерів на попереднє місце їх розташування, оскільки позивачів не було повідомлено на підставі яких нормативно-правових актів врегульовані порядок, спосіб та метод, якими встановлюється наявність чи відсутність можливості дотримання відстаней, визначених у п.2.8 Санітарних норм; не повідомлено на підставі яких актів індивідуальної дії були призначені представники до складу комісії; не повідомлено в який спосіб визначено відсутність можливості дотримання відстаней, зазначених у п. 2.8 Санітарних норм.

Суд апеляційної інстанції правильно вважає, що відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині оскарження бездіяльності Полтавського міського голови, яка полягає в ненаданні відповіді на всі зазначені у звернені позивачів від 19 січня 2015 року питання.

Щодо посилання УЖКГ на безпідставне задоволення позовних вимог в частині скасування актів комісійного обстеження від 23 жовтня 2014 року та від 19 листопада 2014 року, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Відповідно до частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Частиною 2 вище зазначеної статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори зокрема, щодо спорів фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Визначення поняття суб'єкта владних повноважень надано п.7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи те, що оскаржувані акти комісійного обстеження від 23 жовтня 2014 року та від 19 листопада 2014 року є документами які засвідчують юридичні факти (фактичне знаходження контейнерних майданчиків та можливі варіанти їх розміщення), а не рішення суб'єкта владних повноважень в контексті положень КАС України, суд апеляційної інстанції правильно вважає, що позовні вимоги щодо скасування зазначених актів не підлягають розгляду в адміністративному порядку та відповідно до п.1 частини першої статті 157 КАС України провадження по справі підлягає закриттю.

Щодо посилання Управління з питань містобудування та архітектури в апеляційній скарзі на не розгляд судом першої інстанції клопотання про залишення без розгляду позовної заяви позивачів в зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду суд апеляційної інстанції зазначив наступне, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 14 вересня 2015 року представником управління з питань містобудування та архітектури було заявлено письмове клопотання про залишення без розгляду позову в частині першої, другої та третьої його вимог.

Судом апеляційної інстанції також встановлено відсутність інформації щодо результатів розгляду даного клопотання.

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з адміністративного позову, під №1, 2 та 3 значаться вимоги щодо визнання незаконним та часткове скасування розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави»; визнання незаконними і скасування акту комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Полтаві від 23 жовтня 2014 року та акту комісійного обстеження АДРЕСА_1 в м. Полтава від 19 листопада 2014 року; зобов'язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 в м. Полтава.

Враховуючи те, що чинним законодавством не визначено досудового порядку вирішення вище зазначених спірних питань, суд апеляційної інстанції правильно вважає, що клопотання представника управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради про залишення без розгляду позовної заяви є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання представника виконавчого комітету Полтавської міської ради про залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та частково скасування розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави», оскільки копію розпорядження міського голови №247-р від 16 серпня 2010 року позивачі отримали 3 березня 2015 року.

Відповідно до частин першої, шостої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі або якщо стороною у справі виступала його посадова .

Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_4 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 365,40 грн. та при подачі апеляційної скарги був сплачений судовий збір в сумі 401,94 грн., ці витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради. При визначенні суми стягнення судового збору на користь позивача, судом апеляційної інстанції враховано те, що із семи заявлених позовних вимог, фактично задоволено чотири. А тому сума, що підлягає стягненню на користь позивача складає за подачу позовної заяви 208,80 грн., за подачу апеляційної скарги 229,68 грн.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд апеляційної інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для зміни судового рішення суду першої інстанції.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: