Постанова № 65038273, 23.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2394/16

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

23 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А.,

представника позивача Клюка В.Ф.

представника відповідача Коваль І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2016 року позивач - ТОВ "Аркон" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.06.2016 року №0000051407 та №0000041407.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 29.12.2016 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 258 від 24.05.2016 року було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон", з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, Законів України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 19.12.95 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Правління НБУ від 15.12.04 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", Кодексу Законів про працю України від 10.12.71 №322-VIII, Закону України „Про оплату праці" від 24.03.95 №108/95-ВР із наступними змінами та доповненнями.

За результатами проведеної перевірки 26.05.2016 року було складено акт фактичної перевірки №0067/22/01/14/23828569, яким встановлено, що позивачем використовувався РРО MINI 500.01 АЗС заводський № ПН 54103086, фіскальний номер 2218004106, який не створював контрольну стрічку в електронній формі, тобто не було можливості передавати електронні копії розрахункових документів з 01.01.2016 року. Встановлено, що за період з 01.01.2016 року по 26.05.2016 року не створено в електронній формі контрольні стрічки та не передано по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 147 контрольних стрічок, чим порушено п.7, п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами проведеної перевірки 31.05.2016 року було складено акт фактичної перевірки №0070/22/01/14/23828569, яким встановлено, що позивачем використовувався РРО MINI 500.01 АЗС заводський № ПН 54103068, фіскальний номер 2218004108, який не створював контрольну стрічку в електронній формі, тобто не було можливості передавати електронні копії розрахункових документів з 01.01.2016 року. Встановлено, що за період з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року не створено в електронній формі контрольні стрічки та не передано по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 137 контрольних стрічок, чим порушено п. 7, п. 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі вказаних актів перевірки відповідачем 08.06.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000041407, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 24990 грн., та №0000051407, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 23290 грн.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закону № 265/95-ВР).

Відповідно п.7,10 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку та друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 1 гривня.

В силу положень п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Згідно з матеріалами справи, в ході проведеної відповідачем перевірки встановлено, та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що реєстратори розрахункових операцій позивача, які підлягали перевірці не створювали в електронній формі контрольні стрічки та не передавали по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 284 контрольних стрічок за період з 01.01.2016 року по 31.05.2016 року.

При цьому оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР на загальну суму 48280 грн., з яких:

- 24990 грн. - нараховані штрафні (фінансові) санкції за не створення в електронній формі 147 контрольних стрічок та не передання їх по дротових або бездротових каналах зв'язку (податкове повідомлення рішення №0000041407 від 08.06.2016 року);

- 23290 грн. - нараховані штрафні (фінансові) санкції за не створення в електронній формі 137 контрольних стрічок та не передання їх по дротових або бездротових каналах зв'язку (податкове повідомлення рішення №0000051407 від 08.06.2016 року).

Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов зазначаючи, що фінансова санкція в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується до суб'єкта господарювання у разі, якщо ним не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій одну контрольну стрічку, а тому оскільки позивачем по кожному РРО не було створено в електронній формі загалом 284 контрольні стрічки, то контролюючий орган, правомірно нарахував до сплати 48280 грн. (170 грн. х 284 контрольні стрічки).

Окрім вказаного судом першої інстанції було зазначено, що позивач вчинив не продовжуване, як він зазначає, правопорушення, а ряд тотожних правопорушень, кожне з яких є юридично закінченим з часу не вчинення суб'єктом господарювання відповідної дії. Юридичне закінчення цього правопорушення характеризується одночасно повною реалізацією його об'єктивної та суб'єктивної сторони. Кожне наступне не створення контролюючої стрічки в електронній формі є самостійним протиправним діянням.

Колегія суддів апеляційної інстанції із зазначеними висновками погодитися не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Аналізуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, колегія суддів вважає, що не друкуючи або не створюючи в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, відповідальність за яке передбачена Законом № 265/95-ВР.

Таким чином, за вчинення вказаного порушення, відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, відповідач може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170,00 грн.) незалежно від кількості випадків не створення в електронній формі та не передання по дротових та бездротових каналах зв'язку контрольних стрічок.

Верховний Суд України у своїх постановах від 16.04.2013 у справі № 21-89а13 та № 21-428а13 від 03.12.2013 року дійшов аналогічного висновку, який в силу положень ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач за виявлені під час перевірки порушення, що передбачені п. 7, 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на підставі п. 5 ст. 17 цього Закону протиправно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок незабезпечення зберігання контрольних стрічок (170,00 грн. х 147 контрольні стрічки = 24990,00 грн., замість 170 грн. та 170,00 грн. х 137 контрольні стрічки = 23290,00 грн., замість 170 грн.).

В ухвалі від 01.03.2016 року Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що у випадку встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Таким чином, враховуючи те, що факт вчинення позивачем порушення п. 7, 10 ст.3 Закону № 265/95-ВР встановлений, то відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0000051407 та в сумі 170 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0000041407, а тому колегія суддів приходить до висновку та вважає за можливе скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення лише в частині протиправно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 24 820 грн. та 23 120 грн. відповідно.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 08.06.2016 року №0000041407 в частині застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 24 820 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 08.06.2016 року № 0000051407 в частині застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 23 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 лютого 2017 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.