Постанова № 65037998, 22.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 876/3298/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В , ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання Кудєрової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року по справі № 809/288/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000101701 від 04.03.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем транспортні засоби в загальному розмірі 460662,77 грн., з яких 368530,22 грн. за податковими зобовязаннями та 92132,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000111701 від 04.03.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 92132,56 грн., з яких 73706,05 грн. за податковими зобовязаннями та 18426,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що розрахунок акцизного податку та інших видів платежів при завезенні транспортного засобу на митну територію України здійснювався за умови представлення документів щодо первинної реєстрації цього транспортного засобу в межах 0,033 євро/куб.см., як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.

З врахуванням цих обставин, вважає, що донарахування податкових платежів здійснено безпідставно.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000101701 від 04.03.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем транспортні засоби в загальному розмірі 460662,77 грн., з яких 368530,22 грн. за податковими зобовязаннями та 92132,55 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000111701 від 04.03.2016 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 92132,56 грн., з яких 73706,05 грн. за податковими зобовязаннями та 18426,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) за рахунок бюджетних асигнувань даного субєкта владних повноважень на користь ОСОБА_2В.(податковий номер платника податків НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 5 527,95 грн..

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано письмової інформації про те, що дата виготовлення вантажного автомобіля - 05.06.2009 року, а дата першої реєстрації 09.07.2009 року, тобто на момент ввезення на митну територію України спірного транспортного засобу пройшло більше пяти років, що є підставою для застосовування іншого розміру акцизного збору .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, зміст апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2016 року позивач ввіз на митну територію України через митний пост «Краківець» Львівської митниці ДФС автомобіль «Mersedes-Benz» модель Actros 2541, номер кузова (шасі) WDB 9302031L437536.

09.10.2015 року відділ митного оформлення №1 митного поста Івано-Франківськ-центральний здійснив митне оформлення автомобіля за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2 митною вартістю 294 863,21 грн.. При митному оформленні даного автомобіля вказано дату першої реєстрації - 18.11.2010 року, відповідно ставка акцизного податку складала 0,033 євро/куб.см., як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років.

Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено, зокрема, акцизний податок в розмірі 0,033 євро за 1 куб.см. обєму двигуна на загальну суму 9449,49 та податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків на загальну суму 67 708,44 грн..

21.01.2016 року працівниками ГУ ДФС України в Івано-Франківській області на підставі ст.ст.345, 351 Митного кодексу України та наказу ГУ ДФС України в Івано-Франківській області №62 від проведено документальну невиїзну перевірку з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності платником податків по МД №206050001/2015/401573, за результатами якої складено акт №74/09-19-17-01/НОМЕР_1 від 12.02.2016 року (а.с. 22-24).

04.03.2016 року ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акта перевірки від 12.02.2015 року винесло податкові повідомлення-рішення №0000101701, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем транспортні засоби в загальному розмірі 460662,77 коп., в тому числі за основним платежем 368 530,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 92 132,55 грн., та №0000111701, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 92132,56 грн., з яких 73706,05 грн. за податковими зобовязаннями та 18426,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про те, що ввезений вантажний автомобіль відповідає коду УКТ ЗЕД НОМЕР_2, як такий, що використовувався від 5 до 8 років, що підтверджується листом офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім» від 21.12.2015 року №1240/15/09-70-25, з посиланням на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, в яких зазначено дату першої реєстрації автомобіля - 09.07.2009 року, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 1,32 євро/см.куб.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції прийшов до висновків про те, що відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу (п.190.1 ст.190 ПК України).

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (п.193.1 ст.193 ПК України).

Згідно із п.206.1 ст.206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до абз.5 п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.

Ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України (п.215.2. ст.215 ПК України).

Так, акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,033 євро за 1 куб.см обєму циліндрів двигуна (п. 215.3.5-2 ст.215 ПК України).

При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 87042399000 згідно з УКТ ЗЕД 87042399009, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.

Відповідно до п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст.14 ПКУ перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Суд першої інстанції вважав, що досліджені в судовому засіданні докази свідчили про те, що позивачем ввезено на митну територію України транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ модель Actros 2541, призначений для перевезення вантажів, бувший у використанні до 5 років. Доказом цього слугують представлені на митниці документи про те, що дата реєстрації вказаного автомобіля значиться 18.11.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу, виданим уповноваженим німецьким органом, та висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості ввезеного автомобіля №420 від 09.10.20145 року (а.с. 36-40, 44-47).

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із частиною 1 статті 293 МК України особою, на яку покладається обовязок із сплати митних платежів, є декларант.

Особою, на яку покладається обовязок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобовязання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Пунктом 8 частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Відповідно до частини 1 статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобовязання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно із частиною 1 статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від субєктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю субєктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 статті 14 ПК України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388. При цьому, згідно вказаного Порядку, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Згідно графи 17 МД №206050001/2015/401573 від 09.10.2015 року «Нарахування платежів» при оформлення даного транспортного засобу особою , відповідальною за фінансове врегулювання ( позивачем) , сплачено наступні платежі, зокрема:

- акцизний податок в розмірі 0,033 євро за 1 куб. см обєму двигуна в сумі 9449,49 грн.;

- податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків в сумі 69708,44 грн..

Загальна сума платежів склала 123 387,41 грн.

Згідно реєстраційних документів, наданих ОСОБА_2 при митному оформленні на Івано-Франківській митниці, дата першої реєстрації вантажного 18.11.2010 року , за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2,відповідно ставка акцизного податку 0,0330 євро/куб.см , як для вантажного автомобіля, що використовувався до пяти років.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не спростовано інформації, що міститься у відповіді офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТзОВ «Західно-Український автомобільний дім» від 21.12.2015 року №1240/15/09-70-25, з посиланням на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, в яких зазначено дату першої реєстрації автомобіля - 09.07.2009 року, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 1,32 євро/см.куб.

Суд апеляційної інстанції заперечує твердження суду першої інстанції про те, що у долученому до матеріалів справи свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що був придбаний на території Федеративної Республіки Німеччина, визначена дата державної реєстрації. Вказані відомості не можуть бути однозначним доказом щодо первинної реєстрації такого транспортного засобу, оскільки сторона позивача не представила доказів перебування транспортного засобу у власності лише попереднього власника, відомості щодо попереднього технічного паспорту VEO 050426 анульовані.

Право органів доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних перевірок (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності визначення бази оподаткування своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, визначено частиною третьою статті 345 МК України.

Повноваження органів доходів і зборів щодо проведення перевірок платників податків, як однієї із форм митного контролю, визначені статтями 345 - 354 МК України від 13 березня 2012 року №4495-УІ.

При здійсненні контролю шляхом проведення документальних виїзних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи органи доходів і зборів предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств (частина перша статті 351 МК України (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.п.54.3.6, п.54.3 статті 54 Податкового кодексу, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобовязань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 року у справі № 809/288/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено 27.02.2017 року.