Ухвала суду № 65037974, 23.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 р. № 876/8932/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-плюс" звернувся до суду з позовом до відповідача - Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2015 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог "Торговий Дім "Маркет-плюс" зазначає, що ним правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначені обєкту оподаткування з податку на прибуток, витрати по нарахуванні (сплаті) процентів на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у 2013 році в розмірі 2502102, 00 грн та у 2014 році у розмірі 13341872,00 грн, оскільки зазначені витрати повністю повязані з господарською діяльністю позивача та були скеровані на поповнення обігових коштів підприємства та використовувались для фінансування його господарської діяльності, зокрем, для розрахунків з контрагентами, оплати праці, фінансування адміністративних та інших витрат, що не суперечить вимогам ПК України, відтак, вважає, що оскаржуване повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області від 20 жовтня 2015 року № НОМЕР_1.

Постанова мотивована тим, що позивачем виконано усі вимоги ПК України щодо віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування з податку на прибуток, сум нарахованих процентів за користування кредитом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що підприємством в порушення пп.138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України завищено суму нарахованих процентів згідно отриманого кредиту від ПАТ АБ «Укргазбанк», нарахування яких не повязано із провадженням господарської діяльності, в розмірі 2054100,00 грн, у тому числі за 2014 рік в сумі 2054100,00 грн, а тому винесене податкове повідомлення-рішення за виявленими порушеннями є правомірним.

В судове засідання сторони не зявились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 07.09.2015 № 703, від 15.09.2015 № 731, від 16.09.2015 №732 та від 18.09.2015 № 750, Мукачівською об"єднанню державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

Вказаною перевіркою виявлено, зокрема, порушення позивачем вимог пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами і доповненнями, про що складено акт № 1993/22-00/379558115 від 09.10.2015 (а.с.10-46).

Так, з акта перевірки № 1993/22-00/379558115 від 09.10.2015 слідує, що ТзОВ "Торговий Дім "Маркет-Плюс" отримало кредит від ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 9 400 000,00 доларів США (еквівалентно 148 224 426,40 грн) під 10,8% річних та 28 774 800,00 грн під 18,0%, згідно Кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 08/280/13 від 25.09.2013 (а.с.47-60). Як наслідок, позивач нарахував проценти за користування кредитними коштами у 2013 році в сумі 2502102,00 грн та у 2014 році в сумі 13341872,00 грн. Позивач включив проценти до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, з податку на прибуток підприємств у повному обсязі, згідно бухгалтерського рахунку № 95.1 "Відсотки за кредит".

Водночас, протягом періоду, що перевірявся, позивач отримував та надавав безвідсоткові поворотні фінансові допомоги (перелік підприємств, яким надавались та від яких отримувались безвідсоткові поворотні фінансові допомоги наведено в додатку 6 та додатку 7 до Довідки про загальну інформацію). Перевіркою встановлено, що позивач в окремих випадках надавав безвідсоткові поворотні фінансові допомоги в обсягах більших, ніж отримував аналогічні допомоги. Відповідно, перевіркою складено поденний розрахунок перевищення наданих фінансових допомог над отриманими та проведено аналіз щодо нецільового використання коштів та включення до витрат.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про надання позивачем безвідсоткових фінансових допомог в той час, коли ним були запозичені кошти від ПАТ АБ "Укргазбанк" під 10,8% річних та 18,0% річних.

Перевіркою взято до уваги, що надання фінансових допомог могло здійснюватись і за рахунок поступлення щоденної виручки, саме тому перевіряючими зменшено суму наданих допомог прямопропорційно щоденно поступленій виручці. Згідно Розрахунку загальна сума поденно розрахованих відсотків неправомірно включених до складу фінансових витрат становить - 2 054 100,00 грн (а.с.9)

Однак, позивач, Позичальник, та ПАТ АБ "Укргазбанк" уклали договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії за № 08/280/13 від 25.09.2013, згідно з яким банк відкриває Позичальнику відновлювальну мультивалютну кредитну лінію із загальним лімітом в сумі 10 000 000 доларів США з валютами кредитування у доларах США та гривні, а Позичальник зобов'язується повернути кредит у валютах фактичної заборгованості та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в договорі, в розмірі:

- в доларах США, виходячи із 10,8% річних;

- в гривні, виходячи із 18% річних (а.с.47-60).

Згідно з договором відновлювальна кредитна лінія - форма кредиту, який надається окремими частинами (траншами), що не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) та в межах якого Позичальник може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку кредитування.

Строк кредитування: з 25.09.2013 по 24.09.2018.

Згідно п.1.2 договору цільове використання (мета) кредиту - поповнення обігових коштів.

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що за користування кредитом позивачем за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 було нараховано проценти на загальну суму 15 843 974,00 грн та включено вказану суму до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, з податку на прибуток підприємств в повному обсязі. Зокрема, у 2013 році - суму 2502102,00 грн та у 2014 році - суму 13341872,00 грн.

20.10.2015 на підставі акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «П» №0001062201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 054 100, 00 грн (а.с. 8).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням рішенням, ТзОВ "Торговий Дім "Маркет-Плюс" звернулося до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Так, в розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 вказаної статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 вказаної статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 вказаного Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 вказаної статті та у статті 139 вказаного Кодексу.

Згідно з п.141.1. ст.141 ПК України, до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Нормами пп.138.10.5. п.138.10. ст.138 ПК України, до яких відсилають правила пункту п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу визначено, щодо складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Таким чином, дії ТзОВ "Торговий Дім "Маркет-Плюс", повязані з віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування з додатку на прибуток, витрат по нарахуванню (сплаті) процентів на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" у 2013 році в розмірі 2 502 102, 00 грн та у 2014 році в розмірі 13341872,00 грн узгоджуються з приписами пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.

За приписами пп.138.5.2 п. 138.5 ст. 138 ПК України датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивач мав право визнавати витрати по нарахуванню процентів на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" за користування кредитом у тому періоді, в якому такі проценти було визнано (нараховано).

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, судом встановлено, що ТзОВ "Торговий Дім "Маркет-Плюс" з метою здійснення своєї господарської діяльності укладені договори поставки нафтопродуктів, згідно яких здійснюється закупівля нафтопродуктів з метою їх подальшої реалізації, а саме: договір поставки за № КМП-22/05-12 від 22.05.2012 з ТОВ «Корнелія» (а.с.94-101), договір поставки за № ЮМ-20/11-13 від 20.11.2013 (а.с.90-93) та контракт за №LIR/M2509М від 25.09.2013 з компанією Lirta Investsment (UK) Limited.

Згідно оборотно-сальдової відомості ТОВ "Торговий дім "Маркет-плюс" по рахунку 501 за січень 2013 року - грудень 2014 року по розрахунках з АБ «Укргазбанк», позивачем було отримано та перераховано кредитних коштів в національній валюті в загальному розмірі 28 774 800,00 гривень (а.с.114), а саме:

- транш від 03.10.2013 року на суму 4 795 800,00 грн. перераховано 03.10.2013 року за нафтопродукти згідно договору поставки за № КМП-22/05-12 від 22.05.2012 року (а.с.111);

- транш від 07.10.2013 року на суму 19 183 200,00 грн. перераховано 03.10.2013 року за нафтопродукти згідно договору поставки за № КМП-22/05-12 від 22.05.2012 року (а.с.112);

- транш від 21.01.2014 року на суму 4 795 000,00 грн. перераховано 21.01.2014 року за нафтопродукти згідно договору поставки за № ЮМ-20/11-13 від 20.11.2013 року (а.с.113).

Як вбачається із матеріалів справи, аналогічно здійснювалися розрахунки з контрагентом з використанням кредитних коштів (траншів) в іноземній валюті за контрактом № LIR/M2509М від 25.09.2013 з компанією Lirta Investsment (UK) Limited (а.с.115, 116).

Отже, кредитні кошти отримані 01.10.2013 ТОВ "Торговий дім "Маркет-плюс" від ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитною лінією траншем в сумі 2500000,00 дол. США перераховано 01.10.2013 року за нафтопродукти згідно контракту № LIR/M2509М від 25.09.2013.

Перерахунки кредитних коштів відбувалися наступним чином:

- кредитні кошти отримані 02.10.2013 в сумі 2 100 000,00 дол. США - перераховано 02.10.2013 за нафтопродукти згідно контракту за № LIR/M2509М від 25.09.2013;

- кредитні кошти отримані 03.10.2013 в сумі 2 400 000,00 дол. США - перераховано 03.10.2013 року за нафтопродукти згідно контракту за № LIR/M2509М від 25.09.2013;

- кредитні кошти отримані 13.11.2013 в сумі 1 200 000,00 дол. США - перераховано 13.11.2013 за нафтопродукти згідно контракту за № LIR/M2509М від 25.09.2013, кредитні кошти отримані 21.11.2013 в сумі 1 200000,00 дол. США - перераховано 21.11.2013 за нафтопродукти згідно контракту №LIR/M2509М від 25.09.2013.

Загалом за кредитним договором отримано від Банку та перераховано Постачальнику договору поставки нафтопродуктів кредитних коштів у розмірі 9400000,00 доларів США.

З наведеного слідує, що ТОВ "Торговий дім "Маркет-плюс" отримувало кредитні кошти частинами (траншами) виключно лише при необхідності сплачувати за своїми договірними зобов'язаннями по договорах поставки нафтопродуктів, та здійснювало перерахування даних грошових коштів Постачальникам в повному обсязі в день їх отримання від Кредитора (Банку).

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги твердження апелянта про те, що надання позивачем у період, що перевірявся, безповоротної фінансової допомоги контрагентам ТОВ «Корнелія», ПАТ «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», ТОВ «АТП-М» та ТОВ «Квадронафта», свідчить про те, що витрати по нарахуванню (сплаті) процентів на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" не повязані з господарською діяльністю позивача.

Натомість з наданих на розгляд суду доказів вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Маркет-плюс" використовувало кредитні кошти згідно їх цільового призначення, оскільки зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Маркет-Плюс" витрати скеровані на поповнення обігових коштів підприємства та використані для фінансування його господарської діяльності, а саме для розрахунків з контрагентами, оплату праці, фінансування адміністративних та інших витрат.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування з податку на прибуток, витрати по нарахуванню (сплаті) процентів на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" у 2013 році в розмірі 2502102,00 грн та у 2014 році в розмірі 13341872,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розірі 2054100,00 грн, є безпідставним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі № 807/2337/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяІ. В. Глушко

СуддіО.О. Большакова

ОСОБА_1

Ухвала складена в повному обсязі 28.02.2017.