Ухвала суду № 65037962, 22.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Львів № 876/6980/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В:

18.07.2016 р. позивач ОСОБА_2 служба геології та надр України звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4355 від 04.04.2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_2 служба геології та надр України подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

11.03.2013 р. наказом Державної служби геології та надр України № 120 відповідвчу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4355 від 04.04.2013 року з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка мінеральних природних столових вод, затвердження запасів ДКЗ України.( а.с. 10 )

Як видно з матеріалів справи в період з 21.12.2015 р. на виконання наказу Держгеонадр України від 24.09.2015 р. № 299 «Щодо проведення планової перевірки» Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства про надра при видобуванні корисних копалин, виконання особливих умов спецдозволу на користування надрами та дотримання Програми робіт відповідача.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 02/-04/06/2015-22/п-121 від 22.12.2015 р. яким встановлено порушення: ст.ст. 10,11 Закону України «Про основні засади нагляду ( контролю ) у сфері господарської діяльності а саме, не допущено посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду ( контролю ) які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду ( контролю ); ст. 24 Кодексу України про надра а саме не виконуються умови користування надрами, не дотримується вимоги Угоди про умови користування надрами № 4355 від 04.04.2013 р. в частині обовязку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

22.12.2015 р. Західним міжрегіональним територіальним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 22.12.2015 р. складено Припис № 440-14/02 в якому зазначений опис виявлених порушень та вказано на необхідність усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування виявлених в ході проведення перевірки які встановлені актом № 02/-04/06/2015-22/п-121 та повідомленні про їх усунення у строк до 29.12.2015р.

В подальшому, відповідачем внесено подання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4358 від 07.09.2007 року, у зв'язку із порушенням позивачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

У звязку з вказаними обставинами Наказом Держгеонадр України від 02.02.2016 р. № 27 у зв'язку з виявленими порушеннями зупинено дію спеціального дозволу № 4355 від 04.04.2013 р. який надано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Про зупинення дію спеціального дозволу, позивач повідомив надрокористувача листом № 1778/13/14-16 від 08.02.2014 року який отримано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» 13.02.2016 року.

Так, 28.04.2016 року на адресу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Західпалсервіс» направлено лист № 8003/13/14-16 з проханням надати у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію на припинення права користування згідно спеціального дозволу № 1521 від 03.08.1998 року.

Однак, зазначений лист повернуто на адресу контролюючого органу у звязку із закінченням терміну зберігання.

З огляду на вказане, позивач дійшов висновку, що в даному випадку існують підстави для звернення до суду із позов щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра, його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно із статтею 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Стаття 25 Кодексу України про надра передбачає, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Із змісту статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Такий інший випадок припинення права користування надрами передбачено підпунктом 9 п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, в якому зазначено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених п. 1, 2, 3, 7 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених п. 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється тільки у судовому порядку.

Отже, припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку лише за наявності незгоди надрокористувача на анулювання спеціального дозволу.

Проте, в матеріалах справи відсутня докази які свідчать про незгоду відповідача на анулювання спеціального дозволу на користування надрами, а позивач в особі Державної служби геології та надр України за відсутності незгоди, не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами та звернувся в суд.

Як вірно зазначив суд першої інстанції позивач помилково вважає що неотримання рекомендованого листа відповідачем не є незгодою останнього з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13), від 19.09.2011 року (справа № 21-164а11), від 25.06.2011 року (справа № 21-36а11) та від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, позивач не дотримав встановлений чинним законодавством порядок звернення з даним позовом до суду та поданий позов є передчасним.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016р. у справі за № 813/2444/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

СуддяН.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

СуддяР.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 27.02.2017 року.