Ухвала суду № 65037617, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 358/1059/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Якутюк В.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання протиправною відмову у перерахунку пенсії та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила суд визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області від 12 липня 2016 року щодо перерахунку її пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати 2,62454 протиправною та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії та виплату з 11 лютого 2016 року за вищезазначеним коефіцієнтом заробітної плати з урахуванням виплачених коштів.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.06.2016 року позивач звернулась з відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту заробітної плати за 2004 рік, тобто 2,62454, оскільки при перерахунку пенсії в 2006 році їй не було роз'яснено значення слів «із більшого заробітку», «з добавленням стажу і заробітку», «з більшого заробітку з добавленням стажу», внаслідок чого вона стала отримувати менший розмір пенсії. ,

12.07.2016 року їй Управлінням було відмовлено у проведенні перерахунку її пенсії, оскільки позивачу були проведені перерахунки пенсії: відповідно до поданої заяви від 31.12.2003 року проведений перерахунок з більшого заробітку, а саме: перераховано заробітну плату за період роботи з 01.12.1991 року по 30.11.1992 року, індивідуальний коефіцієнт при перерахунку складав 2,64454; відповідно до поданої заяви від 13.03.2006 року з проханням перерахувати пенсію з добавленням стажу і заробітної плати управлінням проведений перерахунок пенсії, а саме: добавлено стаж та заробітну плату за періоди роботи з 01.11.1994 року по 31.10.1999 року та з 01.07.2000 року по 28.02.2006 року, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі після перерахунку складав 1,75775; відповідно до поданої заяви від 03.03.2008 року з проханням перерахувати пенсію з більшого заробітку з добавленням стажу управлінням проведений перерахунок пенсії, добавлено стаж та заробітну плату за період роботи з 01.12.1991 року по 30.11.1996 року та з 01.07.2000 року по 29.02.2008 року, індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі після перерахунку складає 1,73236.

Однак позивач вважає, що дії відповідача суперечать вимогам законодавства та порушують її права, що призвело до зменшення розміру пенсії та рівня її життя, в зв'язку з чим вона звернулась з відповідними позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду переконливих доказів того, що дії відповідача у проведенні перерахунку пенсії були неправомірними, оскільки останній діяв відповідно до волевиявлення позивача на підставі поданої нею письмової заяви, а посилання її на те, що відповідач не роз'яснив їй належним чином варіанти перерахунку пенсії найбільш їй прийнятні для подальшого збільшення розміру пенсії не мають правового підґрунтя.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», та змінено порядок здійснення перерахунку пенсії.

Згідно внесених змін, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом 3 ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону у редакції від 28 грудня 2007 року, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом 2 ч. 1 цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Згідно пп. 3 п. 11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 530 від 28 травня 2008 року, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 ч. 1 ст. 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно п. 5 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, зміни, внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність 22 травня 2008 року.

Відповідно, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у редакції, що існувала до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Прийняття нормативно-правового акту про відновлення дії норми закону, яка існувала до внесення до неї змін, що в подальшому були визнані неконституційними, - не вимагається.

Положення ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у редакції, що були відновлені з 22 травня 2008 року, передбачають, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Так, під час розгляду даної адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем, на вимогу суду, було надано для огляду матеріали пенсійної справи, з якої вбачається, що позивач 13.03.2006 року зверталась до УПФУ з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу та заробітної плати»; 03.03.2008 року з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу та заробітної плати»; 21.05.2010 року з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу»; 23.05.2012 року з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу»; 29.05.2014 року з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу»; 30.05.2016 року з письмовою заявою про перерахунок пенсії з зазначенням «з урахуванням стажу та заробітної плати».

Оскільки після 2006 року позивач ще п'ять разів (2008 рік, 2010 рік, 2012 рік, 2014 рік та 2016 рік) зверталась до УПФУ у Богуславському районі з відповідними заяви про перерахунок їй пенсій, але при цьому не ставила під сумнів правильність проведення їй перерахунку пенсії у 2006 році з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, а лише 29.06.2016 року звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок їй пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,62454, тому відмову відповідача слід визнати правомірною, що і було вірно зроблено судом першої інстанції.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що позивач не надала суду переконливих доказів того, що дії відповідача у проведенні перерахунку пенсії були неправомірними, є цілком правомірним, а отже підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 183, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 28 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.