Ухвала суду № 65037405, 20.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/10916/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

20 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.12.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій, які полягають у незаконній відмові провести нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах з 19.02.2016, зобов'язання провести нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах за період роботи в районах Крайньої Півночі з 31.10.1977 по 25.04.1978, з 14.10.1980 по 01.12.1980 з 10.03.1981 по 14.11.1988, з 06.01.1989 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 02.03.1992 зі зниженням пенсійного віку на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах відповідно до умов Тимчасової угоди про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, яка була укладена 15 січня 1993 року між урядом України та Російської Федерації, з часу звернення до відповідача з відповідною заявою, тобто з 19.02.2016, зарахувати стаж роботи з 31.10.1977 по 25.04.1978 на Магаданському заводі будматеріалів до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі, зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 25.08.1975 по 25.08.1977 на Омському моторобудівельному заводі ім.П.І.Баранова, зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 15.11.1988 по 05.01.1989 в кооперативі «Букет», зарахувати в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) страховий стаж роботи у районах Крайньої Півночі відповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.12.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, яким у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 19.02.2016 звернувся до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачає право дострокового виходу на пенсію та пільги при обчислені страхового стажу (один рік роботи за один рік і шість місяців), надавши відповідачу відповідні документи.

Відповідач листом № 3337/05 від 18.05.2016 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно п. 5 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1 Тимчасової Угоди між урядом України і Урядом Російської Федерації „Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення", посилаючись на те, що право на пільгову пенсію мають громадяни, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі.

На друге звернення позивача щодо розрахунку стажу відповідач листом № 573/02/Г-7 від 12.08.2016 повідомив, що через відсутність у пенсійній справі трудових договорів за період роботи в районі Крайньої Півночі до 01.01.1991 йому відмовлено у зарахуванні стажу роботи в районах Крайньої Півночі в полуторному розмірі (а.с.34)

Також відповідач у своєму листі № 385/02/Г-7 від 05.07.2016 повідомив позивача про те, що не зарахував до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі стаж роботи з 31.10.1977 по 25.04.1978 на Магаданському заводі будматеріалів, посилаючись на те, що необхідно надати уточнюючу довідку, а період з 15.11.1988 по 05.01.1989 також неможливо зарахувати, так як текст на відбитку печатки у дублікаті трудової книжки прочитати неможливо, у зв'язку з чим неможливо визначити місцезнаходження підприємства (а.с.33)

Для зарахування до страхового стажу та до стажу роботи в районах Крайньої Півночі вищевказаного періоду позивач надав відповідачу уточнюючу архівну довідку обласної державної казенної установи "Державний архів Магаданської області" № Г-12 від 06.06.2016 (а.с.32).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими позивачем доказами підтверджено періоди страхового стажу, зокрема, з 31.10.1977 по 25.04.1978 (звільнений у зв'язку з призовом, що підтверджує постійне місце проживання в районах Крайньої Півночі), з 14.10.1980 по 01.02.1980, з 10.03.1981 по 14.11.1988, з 03.01.1989 по 02.03.1992 - трудовою книжкою, архівною довідкою обласної державної казенної установи "Державний архів Магаданської області" від 06.06.2016 № Г-12, архівною довідкою архівного відділу адміністрації муніципального утворення Білібінського муніципального району Чукотського автономного округу від 25.07.2007 № Г- 593/06-07 (а.с.18-32).

Тобто, для дострокового виходу на пенсію та отримання пільг при обчислені страхового стажу позивачем надані документи згідно вимог діючого законодавства.

Згідно частини першої ст. 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення" громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до частини другої цієї статті громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 січня 1991 року позивач мав пільговий стаж роботи в районах Крайньої Півночі, підтверджений дублікатом трудової книжки та архівними довідками, який складає більш ніж 10 років, тобто достатній для зменшення пенсійного віку на чотири місяці за кожен рік роботи в районах Крайньої Півночі, оскільки вищевказане діюче пенсійне законодавство дозволяє громадянам, які пропрацювали в районах Крайньої Півночі не менше 7 років 6 місяців, призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку (чоловікам до досягнення 60 років), на чотири місяці за кожний повний календарний рік роботи в цих районах, а також зарахувати цей стаж в полуторному розмірі.

Щодо посилань апелянта про те, що з 25.08.1975 по 25.08.1987 - для зарахування вказаного періоду роботи в Омському моторобудівельному заводі ім. П.І. Баранова до загального страхового стажу немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки відсутній відтиск печатки, який підтверджує запис про звільнення позивача, для зарахування вказаного періоду позивачу необхідно надати уточнюючу довідку, з 31.10.1977 по 25.04.1978 - для зарахування вказаного періоду роботи в Магаданському заводі будматеріалів до загального страхового стажу та стажу роботи в районах Крайньої Півночі немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки в графі 4 (на підставі чого внесено запис) вказана архівна довідка від 16.06.1980, дану довідку позивачем не надано, з 15.11.1988 по 05.01.1989 - для зарахування вказаного періоду роботи в кооперативі «Букет» до загального страхового стажу та стажу роботи в районах Кайньої Півночі немає законних підстав, адже в дублікаті трудової книжки текст на відтиску печатки (проставлений після звільнення з роботи) прочитати неможливо, у зв'язку з чим також неможливо визначити місцезнаходження кооператива «Букет», а саме: область, район, республіка і відповідно, визначити чи розташовувався даний кооператив в районі Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, колегія суддів вважає їх помилковими, так як недотримання форми заповнення уточнюючих довідок, наявності неточностей не може бути підставою для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.12.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 27.02.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.