Постанова № 65037356, 28.02.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа №812/1424/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі №812/1424/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій/бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії/бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 на суму 16 773,94 грн.;

- зобовязати Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 в сумі 16 773,81 грн. (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області задоволені частково, а саме: зобовязано Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015-20.01.2016 у загальному розмірі 16773,81 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 41-43).

Відповідач не погодився з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права та незясування усіх обставин у справі, у звязку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилався на те, що до 21.01.2016 законодавчо не врегульовано порядок, умови та розмір винагороди поліцейським за безпосередню участь в антитерористичній операції (а. с. 48-50).

В судове засідання сторони не прибули, про дату місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надіслав заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі (а. с. 68).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач в період з 10.07.1996 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 20.09.2016 проходив службу в органах Національної поліції України.

Згідно довідки № А-6291 від 24.10.2016 Головного управління Національної поліції в Луганській області в період з 14.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 20.09.2016 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с. 10).

Відповідно до довідки про доходи Головного управління Національної поліції в Луганській області за період з 07.11.2015 по 20.09.2016 позивачу нараховано грошове забезпечення за листопад 2015 року 5488,00 грн., за грудень 2015 року 6860,00 грн., за січень 2016 року 6860,00 грн. (а.с.13).Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 в сумі 16 773,81 грн.

Для врегулювання спірних відносин необхідно застосувати Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIІI (далі - Закон №580), постанову Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31.01.2015 №24 (далі Постанова №24, яка діяла до 20.01.2016 р.), наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31.12.2007 № 499 (Наказ №499).

Пунктом 1 Постанови №24 встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 3 Наказу № 499, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Відповідач обґрунтовує правомірність невиплати винагороди за безпосередню участь в АТО тим, що порядок виплати винагороди за участь в АТО поліцейським, передбачений постановою КМУ від 20 січня 2016 р. № 18 (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 38 від 27.01.2016) «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Крім того, вважає, що Постановою №24 та Наказом №499 регламентувався порядок виплати винагороди за участь в АТО міліціонерам та не поширюється на поліцейських.

Колегія суддів відхиляє ці доводи відповідача з огляду на наступне.

Правоохоронні органи - державні органи, що на підставі законодавства держави здійснюють правоохоронну (правозастосовну та правозахисну) діяльність.

Діяльність правоохоронних органів спрямована на забезпечення законності і правопорядку, захист прав та інтересів громадян, соціальних груп, суспільства і держави, попередження, припинення правопорушень, застосування державного примусу або заходів громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами ст.2 Закону №580 завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Отже, Національна поліція є правоохоронним органом. Постановою №24 визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції особам рядового та начальницького складу правоохоронних органів виплачується винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у відсотках місячного грошового забезпечення.

Наведеною вище довідкою № А-4477 від 05.07.2016 ГУНП в Луганській області підтверджується, що позивач в період з 07.11.2015 по 24.06.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, проходив службу у Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, який є правоохоронним органом.

На підставі наведених норм законів та встановлених обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що винагорода за участь в Антитерористичної операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07.11.2015 до 20.01.2016.

Позивач у період з 07.11.2015 до 20.01.2016 на лікарняному, відпустках не перебував, що підтверджується довідкою Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області (а. с. 37).

Отже, позивачеві відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07.11.2015 до 20.01.2016, загальна сума якої становить 16773,81 грн.( листопад 2015 року 5488,00 грн., грудень 2015 року 6860,00 грн., січень 2016 року - 4425,81 грн. (6860 грн. : 31 х 20).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності нарахування та виплати позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки відповідач не тільки не заперечує, а і документально підтвердив безпосередню участь позивача в АТО в спірний період. Проте, суд зробив неправильний висновок щодо правомірності бездіяльності відповідача стосовно ненарахування зазначеної винагороди з огляду на надані відповідачеві повноваження і відмовив в задоволенні позовних вимог. Такий висновок суду не узгоджується з завданнями адміністративного судочинства, оскільки за результатами оскарження до адміністративного суду рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень (ст.2 КАС України) суд відповідно до ст.162 КАС України визнає протиправним рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень і внаслідок визнання їх протиправними зобовязує субєкта владних повноважень вчинити певні дії, якими відновлюється порушене право позивача або його законні інтереси.

Виходячи з обставин справи та наведених норм матеріального закону в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку, саме внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилася в ненарахуванні та невиплаті зазначеної винагороди позивачеві за спірний період, порушене законне право позивача на отримання цієї винагороди.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування ч.2 ст.11 КАС України та ч.1 ст.195 КАС України, і тому вийшла за межі позовних вимог, оскільки для повного захисту порушеного права позивача на отримання винагороди необхідно не тільки визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування винагороди за безпосередню участь в АТО, а її протиправну невиплату. Водночас, суд апеляційної інстанції вийшов за межі доводів апеляційної скарги та переглянув постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, і які, не були оскаржені до суду апеляційної інстанції, оскільки саме від результату їх вирішення залежить результат вирішення вимог про зобовязання відповідача вчинити певні дії.

На підставі викладеного, колегія суддів вирішила, що спір за суттю вимог частково вирішений неправильно, оскільки судом першої інстанції не було враховано, що саме протиправна бездіяльність відповідача призвела до порушення права позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО за спірний період, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позову.

Керуючись ст.11 ч.2, ст.195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.3, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі №812/1424/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання неправомірними дій/бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії скасувати.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо ненарахування та невиплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 до 20.01.2016 ОСОБА_2.

Зобовязати Головне управління Національної поліції в Луганській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період 07 листопада 2015 року до 20 січня 2016 року у загальному розмірі 16773,81 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят три гривні 81 копійка).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_3