Ухвала суду № 65037124, 22.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/7434/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдленд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.09.2015 №0006382207,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.09.2015 №0006382207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Трейдленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Пром-Тех-Снаб» за період з 01 вересня 2014 року по 31 листопада 2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 04 вересня 2015 року №545/1-22-07-25592668.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на 858314,00 грн, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 858314,00 грн, у тому числі за вересень 2014 року на 308361,00 грн, жовтень 2014 року - 316687,00 грн, листопад 2014 року - 233266,00 грн.

В обґрунтування порушень контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «Пром-тех-снаб» по договорам підряду будівельних робіт від 01.09.2014 №П-09-01/14, від 01.10.2014 №П-10-01/14, від 01.11.2014 №П-11-01/14, оскільки згідно акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Пром-тех-снаб» з питання дотримання вимог податкового законодавства по проведеним фінансово - господарським взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.07.2014 по 30.09.2014» від 31.12.2014 №1847/26-59-22-08/38007002 підприємством не могли бути реалізовані товари (роботи, послуги) контрагентам; підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням додаткової вигоди третім особам. Також, в акті здійснено посилання на інформацію, яка була зібрана контролюючим органом з метою проведення зустрічної звірки по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, під час аналізу якої встановлено, що контрагентом позивача згідно податкових накладних було придбано товар, хоча відповідно до поданої звітності та згідно виписаних податкових накладних на користь покупців, ПП «Пром-тех-снаб» задекларувало більшість податкових зобов'язань за рахунок послуг та виконання робіт, які непов'язані з предметом придбання у постачальників; враховуючи об'єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів та наданих послуг, відсутність трудових ресурсів, посадовою особою зроблено висновок про неможливість здійснення ПП «Пром-тех-снаб» операцій, що задекларовані у податковій звітності.

15 вересня 2015 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0006382207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1280471,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, дослідженню підлягає реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, та приймати на підтвердження даних податкового обліку необхідно лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (замовник) та ПП «Пром-тех-снаб» (підрядник) укладений договір підряду на будівельні роботи від 01 вересня 2014 року №П-09-01/14, відповідно до якого останній приймає на себе виконання будівельних робіт за договірною ціною, складеною згідно нормативних документів Держбуду України, по об'єкту: Торгівельно - розважальний комплекс «Мегамолл», м. Вінниця, пр. 600-річчя 17, у відповідності до вимог затвердженої проектно - кошторисної документації, а також робочих креслень, що передаються підряднику замовником; строки виконання будівельних робіт - вересень 2014 року

Аналогічного змісту договори підряду на будівельні роботи були укладені 01 жовтня 2014 року за №П-10-01/14, від 01 листопада 2014 року №П-11-01/14, зі строками виконання будівельних робіт жовтень 2014 року та, відповідно листопад 2014 року.

Згідно пунктів 3.2 договорів замовник не пізніше трьох робочих днів після набуття чинності договорами передає підряднику проектну документацію для виконання будівельних робіт. У пунктах 4.2.2 договорів передбачено, що підрядник має право залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації. Відповідно до пунктів 4.3.3 замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи у встановленому порядку; у випадку відсутності зауважень до якості та обсягу виконаних робіт підписати та передати акти форми КБ-2в та КБ-3 підряднику у термін трьох робочих днів з дня подання відповідних актів.

На підтвердження отримання від ПП «Пром-тех-снаб» будівельних робіт позивачем надані:

- акти приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2014 №1.04.14 за період з 01.09.2014 - 30.09.2014, форми КБ-2в, від 31.10.2014 №7.11-12 за період з 01.10.2014 - 31.10.2014, від 30.11.2014 №1.04.14 за період з 01.11.2014 - 30.11.2014;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат від 30.09.2014, від 31.10.2014, 30.11.2014;

- податкові накладні від 30.09.2014 №916, від 29.10.2014 №586, від 30.10.2014 №587, від 31.10.2014 №588, від 27.11.2014 №525, від 28.11.2014 №526, від 29.11.2014 №527, від 30.11.2014 №528;

- на підтвердження оплати позивачем надані платіжні доручення;

- накази від 29.09.2014 №17, від 30.10.2014 №19, від 28.11.2014 №20 про створення тимчасової приймальної комісії у складі заступника директора, начальника відділу експлуатації, представника ТОВ «Альфа-Буд-АБЗ»; акти від 30.09.2014 №08, від 31.10.2014 №09, від 30.11.2014 №11, згідно яких комісією, що створені на підставі наказів від 29.09.2014 №17, від 30.10.2014 №19, від 28.11.2014 №20, встановлено виконання робіт на підставі договорів від 01 вересня 2014 року №П-09-01/14, від 01 жовтня 2014 року №П-10-01/14, від 01 листопада 2014 року №П-11-01/14, які відображені в журналі «Загальний журнал робіт»; також в актах зазначено про відсутність зауважень до виконаних будівельно - монтажних робіт по будівельному майданчику ТРК «Мегамол»;

- лист ТОВ «Пром-тех-снаб» від 01.09.2014 №051/14, що адресований ТОВ «Трейдленд», щодо допуску до виконання робіт з реконструкції ТРК «Мегамолл» м. Вінниця співробітників, в якому перелічені прізвища, ім'я по батькові робітників, посади, групи з електробезпеки;

На підтвердження факту використання робіт виконаних ПП «Пром-тех-снаб» у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем надано суду копії договору купівлі - продажу від 14.06.2015 придбання приміщень за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд 17, реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 14.06.2015, дозволів на виконання будівельних робіт від 28.08.2007 №189/А та від 26.06.2015 №98/А, листа від 03.08.2011 №05-18-126, сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта від 21.05.2015.

Під час апеляційного розгляду справи на вимогу колегії суддів відповідачем наданий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми 1ДФ), згідно якого у третьому кварталі 2014 року працювало 11 осіб, у ІV кварталі 2014 року з урахуванням уточнень 2 особи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом першої інстанції встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що органом державної податкової служби як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначені вище правочини є такими, що спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, відповідно, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та, як наслідок, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 27.02.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: І.О. Лічевецький

Суддя: В.П. Мельничук

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.