Постанова № 65036996, 23.02.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Київ № 826/6140/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» (надалі - позивач, ТОВ «Довіра Аутдор») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0001431402 від 05.04.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 119 510 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 279 877 грн.;

№0001441402 від 05.04.2016, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 21 386 288 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення вважає такими, що не відповідають чинному податковому законодавству, порушують законні права та інтереси підприємства як платника податків та підлягають скасуванню, оскільки вони винесені на підставі помилкових та незаконних висновків акту перевірки №90/26-15-14-02- 02/33501602 від 21.03.2016. Оскільки висновки суперечать фактичним обставинам господарських взаємовідносин між ТОВ «Довіра Аутдор» та його поручителями за кредитними договорами, укладеними підприємством, а також суперечать положенням податкового законодавства, яке регламентує питання відображення доходів в податковому обліку підприємств. В даному випадку, виконання поручителями зобов'язань ТОВ «Довіра Аутдор» перед банком по кредитним договорам не є поворотною фінансовою допомогою, а тому вказані суми не повинні були відноситися до складу інших доходів підприємства в податковому обліку з податку на прибуток.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, вважають їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень проти позову зазначили, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціям з отримання поворотної фінансової допомоги, які залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від його поручителів, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах та не нараховані умовні відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Виходячи з положень частини 4 статті 122 КАС України, за згодою сторін судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать обставини справи, відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Довіра Аутдор» (код ЄДРПОУ 33501602) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 21.03.2016 № 90/26-15-14-02-02/33501602.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Довіра Аутдор» пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за перевіряємий період на суму 21 386 288 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 21 386 288 грн. та занижено податок на прибуток на суму 1 119 510 грн., в тому числі за 2013 рік на суму 1 101 181 грн., за 2014 рік на суму 18 329 грн.

Не погоджуючись із викладеними висновками в акті перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки від 25.03.2016 №18, однак листом від 31.03.2016 №7819/10/26-15-14-02-02 відповідач висновки, викладені в акті залишив без змін.

На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001431402 від 05.04.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 119 510 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 279 877 грн.;

№0001441402 від 05.04.2016, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 21 386 288 грн.

Позивач не погоджується з рішеннями, прийнятими ГУ ДФС у м. Києві, вважає, що вони прийняті з порушенням положень податкового законодавства та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено, що на початок та кінець перевіряємого періоду ТОВ «Довіра Аутдор» відображено кредиторську заборгованість по бухгалтерському рахунку 6851 у розмірі 33 876 060,00 грн. по контрагенту ІП « 1+1 Продакшн» (код 23389360) та у розмірі 14 957 110,34 грн.

Згідно наявних матеріалів у справі встановлено, що не заперечується сторонами, між ТОВ «Довіра Аутдор» укладено ряд кредитних договорів з ПАТ «КБ «Приватбанк», згідно з якими було отримано грошові кошти для потреб здійснення поточної господарської діяльності.

З метою встановлення додаткових гарантій погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними ТОВ «Довіра Аутдор» ПАТ «КБ «Приватбанк» було укладено договори поруки з ІП « 1+1 Продакшн» та фізичною особою ОСОБА_1, які поручилися за ТОВ «Довіра Аутдор» в частині повернення кредитних коштів.

В зв'язку із тим, що ТОВ «Довіра Аутдор» не мало фінансової можливості виконати свої зобов'язання перед ПАТ «КБ «Приватбанк», щодо повернення кредитних коштів, поручителі здійснили погашення заборгованості ТОВ «Довіра Аутдор» перед банком, сплативши грошові кошти на адресу ПАТ «КБ «Приватбанк».

За взаємною домовленістю, яку досягнуто між ТОВ «Довіра Аутдор» та новим кредитором (поручителем) ІП « 1+1 Продакшн», строк погашення кредиторської заборгованості було продовжено до 31.12.2016 року, що підтверджується відповідними Додатковими угодами про зміну строку виконання зобов'язань від 01.12.2014 між ТОВ «Довіра Аутдор» та ІП « 1+1 Продакшн».

Як підтверджується наявними у матеріалах справи копіями листів, які також надавались до перевірки, про виконання зобов'язань по кредитним договорам перед ПАТ «КБ «Приватбанк» поручителі повідомляли ТОВ «Довіра Аутдор» письмово.

Зокрема, листом від 12.12.2011 № 121211 ІП « 1+1 Продакшн» повідомило ТОВ «Довіра Аутдор» про укладений договір поруки від 12.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6736, за яким ІП « 1+1 Продакшн» виступило поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 01.03.2010 на суму 24 021 000,00 грн.

Листом від 28.12.2011 № 281211 ІП « 1+1 Продакшн» повідомило ТОВ «Довіра Аутдор» про виконання зобов'язань перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по сплаті кредиту в розмірі 24 021 000 грн. відповідно до умов договору поруки від 12.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6736.

Також, листом від 16.12.2011 № 16122011/01 ІП « 1+1 Продакшн» повідомило ТОВ «Довіра Аутдор» про укладений договір поруки від 16.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6742, за яким ІП « 1+1 Продакшн» виступило поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 31.05.2005 №2Д090Г.

Листом від 28.12.2011 № 28122011/01 ІП « 1+1 Продакшн» повідомило ТОВ «Довіра Аутдор» про виконання зобов'язань перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по сплаті кредиту в розмірі 1 832 611,83 грн. відповідно до умов договору поруки від 16.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6742.

Крім того, листом від 19.12.2011 № 19122011/01 ІП « 1+1 Продакшн» повідомило ТОВ «Довіра Аутдор» про укладений договір поруки від 19.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6741, за яким ІП « 1+1 Продакшн» виступило поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 30.05.2005 №2Д088Г.

Лист від 28.12.2011 № 28122011/01, яким ТОВ «Довіра Аутдор» повідомлено про виконання ІП « 1+1 Продакшн» зобов'язань по сплаті кредиту у розмірі 8 022 449,00 грн. відповідно до умов договору поруки від 19.12.2011 №Г.21.1.2.0/5-6741.

Окрім цього, листами від 23.11.2010 було повідомлено ТОВ «Довіра Аутдор» про те, що фізична особа ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню зобов'язань ТОВ «Довіра Аутдор».

Зокрема, згідно листа від 23.11.2010 ОСОБА_1 повідомив про укладення договору поруки від 19.11.2010 №Г.21.1.2.0/5-4841, за яким ФО ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 30.05.2005 №2Д088Г. По зазначеному договору ФО ОСОБА_1 отримано вимогу банку №Г.21.0.0/1-284 від 23.11.2010 на суму 8 386 757,19 грн.

Згідно листа від 23.11.2010 ФО ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Довіра Аутдор» про укладений договір поруки від 19.11.2010 №Г.21.1.2.0/5-4840, за яким ФО ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 01.10.2008 №К4КС/LОК/055. По зазначеному договору ФО ОСОБА_1 отримано вимогу банку №Г.21.0.0/1-285 від 23.11.2010 на суму 307843,32 дол. США.

Згідно листа від 23.11.2010 ФО ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Довіра Аутдор» про укладений договір поруки від 19.11.2010 №Г.21.1.2.0/5-4840, за яким ФО ОСОБА_1 виступив поручителем перед ПАТ «КБ «Приватбанк» по виконанню ТОВ «Довіра Аутдор» зобов'язань за кредитним договором від 01.10.2008 №К4КС/LОК/057. По зазначеному договору ФО ОСОБА_1 отримано вимогу банку №Г.21.0.0/1-285 від 23.11.2010 на суму 519896,85 дол. США.

В свою чергу, листами від 23.11.2010 № 3/678а, від 23.11.2010 № 3/678б, від 23.11.2010 № 3/678в ТОВ «Довіра Аутдор» повідомило ОСОБА_1 про неможливість виконання зобов'язань з погашення боргу по кредитним договорам.

Повідомлення від 23.11.2010 фізична особа ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Довіра Аутдор» про погашення боргу перед ПАТ «КБ «Приватбанк» за вищевказаними кредитними договорами та про стан кредиторської заборгованості.

Крім того, згідно повідомлень нового кредитора (поручителя) фізичної особи ОСОБА_1 щодо погашення ним заборгованості ТОВ «Довіра Аутдор» по кредитним договорам, укладених між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Довіра Аутдор», поручителем ОСОБА_1 зазначено, що строк перерахування коштів та реквізити для платежу будуть повідомлені додатково.

Позивач повідомив, що на момент проведення перевірки таких повідомлень від поручителя не надходило.

Слід зазначити, що будь-яких зауважень стосовно неправомірного складення первинних документів чи з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не встановлено та не зазначено в акті перевірки, а також не поставлено під сумнів здійснення вказаних фінансово-господарських операцій між сторонами.

При цьому, відповідач посилається в акті перевірки на те, що в порушення вимог пп. 135.5.5. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Довіра Аутдор» занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціям з отримання поворотної фінансової допомоги, які залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від підприємства, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та не нараховано умовні відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, а також від осіб, що не є платниками цього податку або мають пільги з цього податку.

Крім того, відповідач в акті вказав на те, що перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 в сумі 23 656 868,00 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ «Довіра Аутдор» показників у рядку 06.5 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року» за 2014 рік на суму 11 587 334,00 грн., перенесення від'ємного значення об'єкту оподаткування усіх видів діяльності за 2013 рік податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, в результаті вищезазначених порушень.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Положення підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України визначають, що до інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Вказані положення дають підстави для висновку про те, що у разі неповернення суми поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, на таку суму нараховуються умовні відсотки, які у розумінні положень Податкового кодексу України є безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до складу доходів.

За визначенням понять, зазначених у статті 14 Податкового кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Тобто, поворотна фінансова допомога в розумінні Податкового кодексу України має наступні обов'язкові ознаки:

- вона надається безпосередньо платнику;

- грошові кошти передаються у користування;

- грошові кошти передаються на визначений строк;

- договори про надання поворотної фінансової допомоги не передбачають нарахування процентів або інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

При цьому, відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В частині другій статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статтею 556 цього Кодексу після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Зазначене положення кореспондує з нормами статті 512 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що виконання обов'язку боржника поручителем є однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

Судом встановлено, що поручителі ІП « 1+1 Продакшн» та фізична особа ОСОБА_1 не передавали кошти для ТОВ «Довіра Аутдор» в користування, а погасили його зобов'язання безпосередньо перед ПАТ «КБ «Приватбанк» відповідно до договорів поруки.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм податкового законодавства, обов'язковою ознакою поворотної фінансової допомоги є отримання коштів платником податків. При отриманні поворотної фінансової допомоги кошти надходять безпосередньо в користування її отримувача, в той час як при виконанні договору поруки кошти від поручителя безпосередньо до боржника не надходять, до поручителя ж переходять права кредитора відносно фінансових зобов'язань такого боржника. Таким чином, в даному випадку, договір про надання поворотної фінансової допомоги та договір поруки мають різну правову природу, тому виконання договору поруки не являється фінансовою допомогою для боржника.

Вказана правова позиція неодноразово підтримана Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 22 вересня 2015 року у справі К/800/45685/14, від 09 листопада 2015 року у справі К/9991/34227/12, від 13 квітня 2016 року у справі К/800/38677/13.

З урахуванням вище викладених положень, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, суд вважає, що наявна сума кредиторської заборгованості позивача перед поручителями не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги і не є доходом, оскільки кошти передавались поручителями не позивачу, а банківській установі.

Дані правочини в розумінні податкового законодавства, не мають жодних ознак фінансової поворотної допомоги, оскільки поручителями на вимогу банку, щодо повернення кредитних коштів, були сплачені (повернуті) ПАТ «КБ «Приватбанк» кредитні кошти за ТОВ «Довіра Аутдор», тобто кошти були повернуті банку, вони є власністю банку і ніякого відношення до позивача не мають, а тому нарахування суми відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду в даному випадку суд вважає необґрунтованим.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України щодо заниження валового доходу на суму умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу не ґрунтується на нормах закону, не підтверджений належними та допустимими доказами та не відповідає встановленим обставинам справи.

Відтак, податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016 № 0001431402 та №0001441402 якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 399 387 грн. та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 21 386 288 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В той час, позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.04.2016 № 0001431402 та №0001441402.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор» (код ЄДРПОУ 33501602) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 341 785,13 грн. за рахунок асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур