Постанова № 65036563, 23.02.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/366/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:позивача, представника позивача, представника третьої особирозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Летичівської районної державної адміністрації , третя особа на стороні відповідача - ДП "Летичівське лісове господарство" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Летичівської районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державного підприємства "Летичівське лісове господарство", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Летичівського районного управління юстиції №22368611 від 25.06.2015 року про державну реєстрацію за ДП "Летичівське лісове господарство" прав та їх обтяжень на нерухоме майно як на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Летичівського району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона зареєстрована та постійно проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1, що в с. Головчинці, Летичівського району Хмельницької області. Вказане нерухоме майно надано її батьку - ОСОБА_4 в користування, як працівнику місцевого лісгоспу. Зазначає, що проживає у даному будинку з 1992 року по даний час. З огляду на наявну технічну документацію, зазначене вище нерухоме майно, є житловим приміщенням, а тому рішення про державну реєстрацію за ДП "Летичівське лісове господарство" права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Летичівського району Хмельницької області є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі, при вирішенні справи покладається на думку суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що будівництво даного об'єкта нерухомості було завершено в травні 1992 року, правовстановлюючими документами для проведення державної реєстрацію були документи, що підтверджували права користування (власності) земельною ділянкою на якій розташований об'єкт нерухомості та технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, як це передбачено п.49 Порядку. Вказав, що батькові позивачки ордер на вселення у будівлю не видавався, постачання електроенергії не відбувається через відсутність укладеного договору на постачання електроенергії. Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення №22368611 від 25.06.2015 року відповідачем не допущено жодних порушень, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 з 1992 року та на момент розгляду справи судом, проживає у будинку по АДРЕСА_1, в с. Головчинці Летичівського району Хмельницької області. Вказане нерухоме майно було наданий батькові позивачки ОСОБА_4 після закінчення його будівництва для проживання як працівнику Летичівського державного лісогосподарського підприємства.

За період проживання у вище названому будинку батько позивачки сплачував плату за користування нежитловим приміщення, котра вираховувалась з його заробітної плати, а з січня 2013 року таку плату він вносив самостійно готівкою у касу ДП "Летичівське лісове господарство". Наведене підтверджується розрахунком оплати за користування майном за період з 1992 року по 2015 року. Батько позивачки, ОСОБА_4, звільнився із лісництва у 2013 році.

Суд встановив, що 24.06.2015 року до реєстраційної служби Летичівського районного управління юстиції від представника ДП "Летичівське лісове господарство" надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме - нежитлових приміщень, які знаходиться за адресою АДРЕСА_1, Летичівського району Хмельницької області загальною площею 302,9 кв. м.

До заяви було додано необхідний пакет документів для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень: технічний паспорт на нежитлове приміщення виготовлений товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ТЕХ ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ" 30.03.2015 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи заявника, довіреність, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, довідка Требуховецької сільської ради про дату закінчення будівництва будинку, рішення виконавчого комітету Требуховецької сільської ради та документ про сплату державного мита.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Летичівського районного управління юстиції №22368611 від 25.06.2015 року за ДП "Летичівське лісове господарство" зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Летичівського району Хмельницької області.

З даним рішенням позивачка не погоджується та оскаржила його в суді.

Досліджуючи правомірність прийнятого державним реєстратором спірного рішення, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюється Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджено Постановою КМУ №868 від 17.10.2013 року.

Частиною 1 ст.15 Закону визначено порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3)прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до вимог ст.9 Закону, державним реєстратором було вжито заходів спрямованих на встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяжень. Зокрема, державним реєстратором зроблено відповідні запити та пошуки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Частиною 3 ст.19 Закону передбачено, що для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти нерухомості документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об'єктами, можуть також вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не здійснювалася державна реєстрація прав власності, для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до вимог п.6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року (чинного на момент проведення державної реєстрації; далі - Порядок), документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, несе заявник, а отже до компетенції державного реєстратора не входять повноваження давати оцінку достовірності поданих документів.

Враховуючи те, що будівництво даного об'єкта нерухомості було завершено в травні 1992 року про, що свідчить довідка №114 від 05.06.2015 року, видана Требухівецькою сільською радою, то правовстановлюючими документами для проведення державної реєстрацію були документи, що підтверджували права користування (власності) земельною ділянкою на якій розташований об'єкт нерухомості та технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, як це передбачено п.49 Порядку.

Отже, згідно отриманої інформації з вищевказаних реєстрів та наявних документів у реєстраційній справі, які відповідали вимогам Закону та Порядку, підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації, передбачених ст. 24 Закону у державного реєстратора не було.

Разом з тим, згідно довідки №193 від 22.02.2017, виданої ДП "Летичівське лісове господарство", ордер на вселення (в розумінні Житлового кодексу України) на будівлю (нежитлове приміщення) Головчинецького лісництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, Летичівського району Хмельницької області не видавався.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що згідно технічного паспорта, здійснювалась державна реєстрація нежитлових приміщень, у тому числі і будинку, а до компетенції державного реєстратора не входять повноваження щодо оцінки достовірності поданих документів, суд дійшов висновку, що дії державного реєстратора відповідали вимогам норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України.

Суд звертає увагу на те, що вказані дії державного реєстратора було повністю дослідженні Хмельницьким адміністративним окружним судом (суддя Шевчук О.П.) при розгляді адміністративної справи № 822/548/16 за позовом ОСОБА_4 (батько, ОСОБА_3.) до Летичівського районного управління юстиції в Хмельницькій області та при цьому постановою від 01.06.2016 року в задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_4 відмовлено повністю. 23.08.2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

Враховуючи все наведене, а також те що, позивач у позовній заяві не наводить жодної правової норми, яку б, на його думку, порушила реєстраційна служба Летичівського районного управління юстиції, під час виконання своїх обов'язків при реєстрації вказаного права власності, можна дійти до висновку, що реєстраційною службою Летичівського районного управління юстиції не допущено жодних порушень щодо реєстрації права власності за ДП "Летичівське лісове господарство".

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2017 року

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань