Постанова № 65036111, 27.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5329/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2016р. №35 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991р. №1023-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що взаємовідносини ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» з абонентами здійснюються виключно на договірних засадах та договори вільно укладаються споживачами, які за їх умовами зобов'язані в незалежності від строку експлуатації своєчасно здійснювати державну повірку приборів обліку води та у строк, що не перевищує одного місяця. Представником позивача зазначено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію та без наявності чинного документа про повірку засобів обліку води, яким посвідчується відповідність класу точності вимірювання, водолічильники не вважаються справними. Разом з тим, представник позивача наголосив, що порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення їх якісні і кількісні показники відповідають умовам договорів та вимогам законодавства, а постанова Держспоживслужби від 22.09.2016р. №35 не містить жодних відомостей, щодо порушення позивачем умов укладених договорів, вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Закону України «Про питну воду та питне постачання». Разом з тим, на думку представника позивача, відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" у водовідведенні не має причинно-наслідкового зв'язку із забезпеченням споживачів питною водою, безпечною для здоров'я і життя останніх. Також, представником позивача зазначено, що відповідач прийняв постанову про накладення стягнень №35 від 22.09.2016р. та наклав на позивача стягнення за порушення норм, які не були виявлені актом перевірки №13 від 25.07.2016р.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних у повному обсязі, зазначивши що позапланова перевірка ТОВ "Інфокс" проводилась відповідачем на підставі звернень споживачів: ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо порушення водопостачальною організацією прав споживачів. При розгляді обставин звернень громадянина ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було встановлено, що позивач, за наявності у споживачів відповідних квартирних засобів обліку холодної води, відмовився від врахування показань засобів обліку холодної води та допустив справляння плати за нормативами (нормами) споживання. При розгляді обставин звернення депутата Одеської міської ради ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3, встановлено, що внаслідок виникнення боргу на особовому рахунку ОСОБА_3, ТОВ «Інфокс» було здійснено припинення надання послуг з водовідведення, що є порушенням кількісних та якісних показників послуг. За результатами проведеної перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було складено припис №13 від 25.07.2016р., який не було виконано позивачем. Представником ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області зазначено, що відповідач при прийнятті постанови №35 від 22.09.2016р. в повній мірі керувався нормами діючого законодавства, адже при здійснені своєї господарської діяльності ТОВ «Інфокс» не надає споживачам необхідну, доступну, достовірну інформацію про продукцію, що є порушенням п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі звернень споживачів: ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Головним управління Держспоживслужби в Одеській області було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ"Інфокс", за результатами якої складено акт від 25.07.2016р. № 13.(а.с.95-99) та уточнення від 01.08.2016р. до акту №13 від 25.07.2016р.(а.с.100)

На підставі акту перевірки від 25.07.2016р. №13, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України прийнято постанову від 22.09.2016р. №35 про накладення на ТОВ "Інфокс" стягнень передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991р. №1023-ХІІ.(а.с.101) Згідно зазначеної постанови відповідачем відповідно до п.7, п.11, п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано до ТОВ "Інфокс" штраф у розмірі 7398,71грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища.

Згідно зазначеної постанови про накладення стягнень, вона прийнята відповідачем у зв'язку із тим, що перевіркою встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (об'єм послуги з водопостачання та її ціну), порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги та реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, а саме, ТОВ "Інфокс" в особі філії «Інфоксводоканал» у порушення абз.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005р. №630 допущено справляння плати за особовими рахунками НОМЕР_1 споживача ОСОБА_7, НОМЕР_2 споживача ОСОБА_2 за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань, що вводить в оману споживачів, чим у порушення п.4 ч.1ст.4, п.5, п.7 ч.1 ст.21, ч.4с.17 Закону України «Про захист прав споживачів» обмежено право споживачів на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про фактичний об'єм та визначення належним чином ціни наданої послуги з водопостачання. У порушення вимог ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.п.6 п.29 та пп.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005р. №630 та умов п.3.2.2 п.3.5.6 Договору про надання послуг постачання холодної води та водовідведення гарячої води № 22436/5 від 16.03.2009 р. та №46177/5 від 16.05.2011р., укладених між ТОВ "Інфокс" філією "Інфоксводоканал" та споживачем ОСОБА_7 і споживачем ОСОБА_2 виконавцем послуг порушено вимоги щодо здійснення контролю установленого міжповіркового інтервалу водомірів та право споживачів на періодичну повірку квартирних приладів обліку холодної води. У порушення сабз.1 ч.3 ст.16 Закону України «Про житлово - комунальні послуги, ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у період з 27.05.2015р. допущено припинення безперебійного надання послуг водовідведення споживачу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 що не відповідає вимогам нормативно - правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів, чим у порушення п.3 ч.1 ст.4, ч.3 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів» порушено право споживачів на безпеку продукції.

За результатами перевірки, у зв'язку із зазначеними порушеннями, згідно ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів" позивачу як суб'єкту господарювання, наданий припис до акту від 25.07.2016р. №13, яким його зобов'язано:

- відновити послугу з водовідведення гр. ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та провести перерахунок розміру плати за фактично не надані послуги з водовідведення у період з 27.05.2015р. до дня відновлення послуги з водовідведення, відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. № 151.

- провести корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п.10 Правил № 630, а саме з урахуванням показників приладів обліку води;

-привести умови договорів № 22536/5 від 16.03.2009 р. та № 46177/5 від 16.05.2011р. у відповідність до Правил № 630 та Типового договору, виключивши з договору несправедливі умови, зокрема друге речення п.3.4.5.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.7 ч.1 зазначеної статті у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 16.03.2009р. між філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" та ОСОБА_7 було укладено договір на водопостачання та водовідведення від 16.03.2009 р. №22436/5, згідно п.3.4.5 якого обов'язок щодо повірки засобу обліку покладено на ОСОБА_10.(а.с.180-181)

Актом Комунального підприємства "Сервісний центр" від 22.12.2010р. №213084, який підписано ОСОБА_7 без будь-яких зауважень, зафіксовано встановлення 22.12.2010р. за адресою: АДРЕСА_2, засобів обліку КВ-15 №189370, КВ-15 № 032236 (для холодної води) та КВ-15 №519194, КВ-15 №565074 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 4 квартал 2013року.

ОСОБА_7 повірку засобу обліку не провів у 4 кварталі 2013 року, у зв'язку з чим ТОВ"Інфокс" було прийнято рішення провести нарахування ОСОБА_9 за нормами водоспоживання за період з 01.02.2016 р. по 16.05.2016 р.

Також, 16.05.2011р. філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" та ОСОБА_2 було укладено договір на водопостачання та водовідведення від 16.05.2011р. №46177/5, згідно п.3.4.5 якого обов'язок щодо повірки засобу обліку покладено на ОСОБА_2 (а.с.184-185)

Згідно акту Комунального підприємства "Сервісний центр" від 05.10.2010р. №235056, який підписано ОСОБА_2 без будь-яких зауважень, зафіксовано встановлення 05.10.2010 р. за адресою: АДРЕСА_3, засобів обліку КВ-15 №351354, КВ-15 № 373447 (для холодної води) та КВ-15 № 5356867, КВ-15 №5222029 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 4 кв. 2013 р.(а.с.186)

Однак, ОСОБА_2 повірку засобу обліку не провів у 4 кварталі 2013 року, у зв'язку із чим, з урахуванням акту Комунального підприємства "Сервісний центр" від 18.12.2006р. №429061 про попередню повірку наведених засобів обліку з незмінними показниками з 2006 року по 2010 рік, позивачем було прийнято рішення провести нарахування ОСОБА_2 за нормами водоспоживання, починаючи з 01.06.2015р.

Згідно п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. №630 (далі Правила №630) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Статтею 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 року113/98-ВР (діючий на момент виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01.01.2016р.) встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Оплата суб'єктами господарювання робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів та повірки таких засобів, що перебувають в експлуатації, здійснюється в порядку та відповідно до методики визначення вартості зазначених робіт і послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Однак, ні Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, не передбачений механізм відшкодування понесених витрат.

Згідно з статей 2, 30 та 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Отже витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Так, згідно п.20 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 (далі Порядок №869)до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом теплової енергії споживачам, а саме витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку теплової енергії, які є власністю ліцензіата.

Тобто, законодавством чітко визначено, що до складу тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, але лише тих, які є власністю ТОВ "Інфокс".

Також, у постанові Верховного Суду України від 25.04.2015р. по справі № 6-60цс15 зазначено, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Приймаючи до уваги, що засіб обліку води по справі є власністю споживача, а витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не були включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс", витрати за періодичну повірку покладаються на споживача.

Відповідно до п.16 Порядку №869, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №532 до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, зокрема витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.

Разом з тим, п.2 Порядку №532 встановлено, що він застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення для суб'єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку тарифів.

При цьому, до складу тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 29.01.2016р. не включено витрати на повірку засобів обліку води.

Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015р. № 2868 (набрала чинності з 29.01.2016р.) встановлений тариф на централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал".

Таким чином, позивачем повинна здійснюватися чергова державна повірка приладів обліку води споживачів, мешканців багатоквартирних будинків місцевих рад за рахунок тарифів, але лише тих приладів обліку, строк яких сплинув після 29.01.2016р.

Оскільки дата чергової державної повірки приладів обліку споживачів ОСОБА_10 та ОСОБА_2 настала до 29.01.2016р., тобто до введення в дію відповідних тарифів, повірка приладів обліку повинна проводитися за їх рахунок.

Також, в ухвалі Верховного Суду України від 19.01.2011р. № 6-6642св10 висловлено правову позицію, що періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки за відповідним Типовим переліком послуг, який є додатком до зазначеного порядку, відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Таким чином, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мали включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води в тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Як вбачається з виписків особових рахунків ОСОБА_3 (а.с.188,192), нарядом замовленням №29566 від 25.05.2015р.(а.с.189) та актом виконаних робіт №1438/3 від 27.05.2015р.(а.с.189) за ОСОБА_3 рахувалась заборгованість, яка утворилась внаслідок несплати споживачем за послуги водопостачання та водовідведення, у зв'язку із чим позивачем було застосовано обмеження водовідведення відповідно до акту від 27.05.2015 р. № 1438/3.

Згідно акту повірки Комунального підприємства "Сервісний центр" від 21.07.2006р. №440031 наступну повірку засобів обліку необхідно було провести у ІІІ кварталі 2009 року, що ОСОБА_3 не було зроблено (а.с.190). Оскільки споживач повірку не здійснив, нарахування проводилися за нормативами (нормами) водопостачання, які ним також сплачені не були, що й зумовило обмеження водопостачання.

Разом з тим, суд враховує, що постачальник послуг уповноважений скористатись правами, передбаченими договором, виключно в разі невиконання спершу споживачем власних зобов'язань за договором, що є обґрунтованою та розумною реакцією постачальника товарів/послуг на відсутність оплати за вже отриманий товар, що узгоджується з положенням ст.ст.610, 611, 651 ЦК України.

При цьому, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2016р. по справі №815/3916/16 було задоволено адміністративний позов ТОВ"Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держспоживслужби в Одеській області до акту перевірки від 25.07.2016 р. № 13, який було прийнято відповідачем у зв'язку із встановленням у ході перевірки вищевказаних порушень, які були досліджені судом у ході розгляду справи (а.с.136-139).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2016р. по справі №815/3916/16 залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2016р.(а.с.140-143)

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповцідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №35 від 25.09.2016р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» прийнята необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" підлягає задоволенню.

Згідно п.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який поданий юридичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з платіжного доручення №19385 від 07.10.2016р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1378,00грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Інфокс" у повному обсязі, суд приходить висновку про необхідність стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" судовий збір у сумі 1378,00грн.

Керуючись ст. ст. 158 - 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 22.09.2016р. №35 «Про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (код ЄДРПОУ 14289688) судовий збір у сумі 1378,00грн., сплачений за платіжним дорученням №19385 від 07.10.2016р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Танцюра