Постанова № 65035756, 01.03.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року справа № П/811/1382/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жука Р.В., суддів Хилько Л.І., Момонт Г.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до таНаціональної поліції України Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2провизнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної поліції України (далі - відповідач 1) та Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2 (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2 від 20.09.2016 року та зазначене в протоколі атестаційної комісії стосовно ОСОБА_1, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майор поліції ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції (через службову невідповідність). Підставою звільнення послугував висновок Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2 від 20.09.2016 року, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю.

Позивач вважає звільнення зі служби в поліції протиправним, оскільки атестаційною комісією не наведено обов'язкових критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, які б свідчили про його службову невідповідність. Вказує, що рішення атестаційної комісії є суб'єктивним, атестацію проведено з незрозумілим підходом до оцінювання його особистих, ділових та професійних якостей, без жодної мотивації прийнятого рішення, так само позивач наголошує, що у відповідача не було жодних правових підстав включати його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Відповідачі своїм правом на подання до суду письмових заперечень гарантованих Кодексом адміністративного судочинства України, не скористались.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України на підставі відповідної ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п.1, 3, 9 ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15 березня 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на різних посадах, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.21).

Згідно із наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с «По особовому складу Департаменту захисту економіки» відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» майора міліції ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначено начальником відділу управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з присвоєнням йому спеціального звання «майор поліції» (а.с.15).

Як вбачається із розділів І - ІІІ атестаційного листа на ОСОБА_1, складений майором поліції, т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ 26 серпня 2016 року, позивач за період проходження служби характеризується виключно із позитивної сторони, згідно із висновком прямого керівника - начальника Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ «займаній посаді відповідає», позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 27 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 29 балів із 60 можливих) (а.с.18, зворот).

Водночас, з вказаного атестаційного листа судом встановлено, що позивач пройшов атестацію, результати якої відображені також в атестаційному листі у IV розділі 20 вересня 2016 року, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» (а.с.18, зворот.).

З таким висновком Атестаційної комісії позивача ознайомлено 04 жовтня 2016 року (а. с.18, зворот).

Не погодившись з вказаним висновком Атестаційної комісії, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктами 15, 20, 21 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі Інструкція № 1465), визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Згідно із пунктами 12 - 14 розділу VI (Апеляційні атестаційні комісії) Інструкції №1465 апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів апеляційної атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови апеляційної атестаційної комісії. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення. Висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

На думку суду, оскільки рішення атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії оформлюються протоколом та є обов'язковими для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, тому такі рішення у формі протоколу можуть бути самостійно оскаржені безпосередньо до адміністративного суду, незалежно від того, чи поліцейський був звільнений зі служби в поліції на підставі таких рішень. Крім того, оскільки вказані атестаційні комісії здійснювали владні управлінські функції у сфері атестування поліцейських при проходженні публічної служби, тому вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України та належними відповідачами у цій справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, рішення відповідача 1 щодо проведення атестування позивача, є безпідставним та необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно із пунктами 9, 13 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

За приписами частини першої статті 47, частини першої статті 58 вказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною першою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, суд вважає, що наведений перелік випадків атестування поліцейських є вичерпним. Інших випадків проведення атестації поліцейських Законом не передбачено.

Як передбачено частинами четвертою, п'ятою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Згідно із пунктом 1 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року №1465, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція № 1465), ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку про те, що частиною першою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктом 1 розділу І Інструкції № 1465 врегульована мета проведення атестування поліцейських, тоді як підстави для атестування поліцейських визначені частиною другою статті 57 вказаного Закону та пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції.

Крім того, аналізуючи положення частини другої статті 57 Закону, суд приходить до переконання, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність.

Відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), належить включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону.

Викладене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, що відображена у Постанові Пленуму «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» від 29.09.2016р. №11.

Судом встановлено, ОСОБА_1 як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, згідно із наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105 о/с «По особовому складу Департаменту захисту економіки», відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено начальником відділу по управлінню захисту економіки в Кіровоградській області з присвоєнням йому спеціального звання «майор поліції» (а.с.95).

Враховуючи, що розділом ХІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено винятків щодо атестування осіб, які були працівниками міліції та прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, тому на таких осіб поширюються загальні вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення атестування поліцейських.

Як вбачається із преамбули та пункту 1 наказу голови Національної поліції України від 26.11.2015 року №116 "Про проведення атестування поліцейський апарату Національної поліції України", з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 року №1465, наказано, зокрема, провести атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) Державної установи "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України", головних Управлінь Національної поліції в Київській області та м.Києві центральною атестаційною комісією (а.с.70).

Водночас, у вказаному наказі не зазначені підстави, які передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», для атестування поліцейських Національної поліції України та підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача.

При цьому, судом критично оцінює таке посилання відповідачем 1 на ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» у вказаному наказі, оскільки мета атестування, визначена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, цей наказ не визначав перелік осіб, які підлягають атестуванню.

Жодного іншого документа (переліку), який би визначав, що ОСОБА_1 підлягає атестації або що відносно нього буде проведено атестування, відповідач 1 не надав. Відсутній також і інший наказ органу поліції, відмінний від зазначеного наказу, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню за однією з підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Між тим, суд зауважує, що у зазначеному наказі були відсутні посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з виникненням підстав (передумов) для вирішення питання про призначення певних осіб на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про їх переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Таким чином, із наведеного слідує, що рішення органу поліції про атестування конкретного поліцейського (рішення органу поліції про затвердження переліку поліцейських, які підлягають атестуванню) із зазначенням підстав атестування є процедурною передумовою атестування, без якої атестування вважається безпідставним.

Судом встановлено, що інших рішень щодо атестування ОСОБА_1, Національною поліцією України чи її підпорядкованих підрозділів не приймалося, заяв на призначення на вищу посаду позивач керівнику не подавав, документальних доказів невиконання або неналежного виконання службових обов'язків позивачем що потягло за собою необхідність вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що атестування ОСОБА_1 проводилося без наявності відповідного рішення про проведення атестації та за відсутності підстав визначених ч.2 ст.57 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач пропрацював на посаді менше одного року.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Суд вважає, що вказане нормативне положення слід застосовувати до відносин із атестування працівників, оскільки не суперечать положенням Закону України «Про Національну поліцію», а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

Згідно із пунктом 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції №1465 керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ (Атестаційні комісії) цієї ж Інструкції у Національній поліції України створюються такі атестаційні комісії: атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України. До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Пунктами 3, 4 розділу ІІ (Атестаційні комісії) Інструкції №1465 визначено, що до складу атестаційних комісій входять: в атестаційних комісіях органів поліції: голова комісії та секретар комісії визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України. У разі відсутності голови (секретаря) атестаційної комісії його обов'язки виконує член атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації. Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

За змістом пункту 1 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Пунктами 3, 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) вказаної Інструкції передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

За приписами пункту 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

З матеріалів справи встановлено, що на поліцейського ОСОБА_1 безпосереднім керівником (т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ) було складено атестаційний лист, у якому відображені відомості, передбачені пунктом 8 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, та зроблено висновок прямого керівника (- начальника Управління захисту економіки в Кіровоградській області ДЗЕ НПУ - А.В. Кумейським) про те, що позивач займаній посаді відповідає (а.с.96).

Пунктом 10 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Між тим із атестаційного листа, позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 27 бал із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 29 балів із 60 можливих) (а.с.96 зворот), тобто, позивач набрав більше, ніж мінімальну кількість балів за тестом на загальні здібності та навички.

За приписами пунктів 11, 12 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктами 15, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно із пунктами 20, 21 цього ж розділу вказаної Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу.

Із рішення Центральної атестаційної комісії №2 апарату НП, оформленого протоколом ОП №15.00036052.0029353 від 20.09.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке підтримано за результатами голосування: за 3, проти 1 (а.с.109-110).

Проте, у протоколі ОП №№15.00036052.0029353 від 20.09.2016 року взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення.

Зокрема, у вказаному протоколі відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Буд-яких інших документів, крім зазначеного протоколу, де були б відображені мотиви прийнятого щодо позивача рішення, відповідачами не надано.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1

Всупереч вимогам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі не подали суду доказів, на підставі яких Центральна атестаційна комісія №2 апарату НП прийняла рішення відносно позивача про невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення через службову невідповідність.

Так, відповідач наголошує на незадовільних результатах тестування як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача.

Водночас, згідно з пунктом 10 розділу ІV Інструкції мінімальний бал за кожен тест складає 25 балів. Матеріали справи засвідчують, що за наслідками тестування позивач дійсно набрав кількість балів, меншу за мінімальний рівень. Відповідно до положень Інструкції результати тестування в обов'язковому порядку враховуються атестаційною комісією при прийняті рішення за наслідками атестування.

Однак, на думку суду, результати тестування не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

При цьому, суд враховує, що наявними у справі письмовими доказами вказаний висновок атестаційної комісії (а саме, викладені в ньому обставини: низький рівень теоретичних знань законодавчих актів, що регулюють діяльність на займаній посаді, низькі показники службової діяльності, наявність дисциплінарних стягнень) об'єктивно не підтверджений належними та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що дається атестаційною комісією з повним ігноруванням викладеної в атестаційному листі позитивної характеристики стосовно атестованого за кожною з наведених обставин, не може вважатися обґрунтованою.

Так, в атестаційному листі на ОСОБА_1 відображені позитивні відомості про нього (зокрема, за матеріалами працівників підпорядкованого ОСОБА_1 відділу до ЄРДР внесено відомості про скоєння 14 злочинів, з яких 3- у сфері службової діяльності, 11 - за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; про підозру у скоєнні злочинів за матеріалами працівників підпорядкованого підрозділу повідомлено 5 осіб, з яких 2 - у сфері службової діяльності, 3 - за фактом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; до суду направленні обвинувальні акти щодо 5 злочинів, викритих працівниками відділу; вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатний працювати над усуненням особистих недоліків; користується авторитетом серед колективу та населення; характеризується високим почуттям особистої відповідальності, стійкими моральними принципами, сміливістю, рішучістю, організованістю; здатний контролювати власні емоції; відповідально ставиться до підвищення свого освітнього, культурного, професійного рівнів; здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; фізично розвинений, табельною вогнепальною зброєю та спеціальними засобами індивідуального захисту володіє; службу в органах Національної поліції України цінує) із висновком прямого керівника про відповідність займаній посаді.

За період служби в органах внутрішніх справ та поліції позивач мав 7 заохочень та 11 стягнень, які є недіючими, пройшов навчання в системі службової підготовки та за підсумками 2014-2015 начального року отримав загальну оцінку з професійної підготовки «добре», що підтверджується довідками УЗЕ у Кіровоградській області ДЗЕ НП України від 26.08.2016 року (а.с.98-100), послужним списком (а.с.112-118). Позивач також успішно пройшов тестування на застосування загальних навичок та професійне тестування.

Крім того, у вказаному протоколі атестаційної комісії не відображено, з яких мотивів виходила атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне прийняти рішення про необхідність його звільнення через службову невідповідність.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що при атестуванні позивача не були дотримані вимоги пункту 2 розділу І (Загальні положення) Інструкції №1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

При цьому, суд виходить з того, що з матеріалів справи вбачається, що до атестаційних комісій були включені представники громадськості, щодо яких відсутні відомості про їх репутацію, вік, освіту, професійні та моральні якості, а відтак і про здатність об'єктивно та професійно оцінити службову діяльність поліцейських.

Разом з тим, суд наголошує, що атестація - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо поліцейського, в перше чергу, виконання ним своїх службових обов'язків.

У цьому ж випадку процедура атестації була підмінена суб'єктивними враженням від нетривалої співбесіди, лише на підставі якої прийнято рішення про службову невідповідність.

Відомості про належне виконання позивачем своїх службових обов'язків, об'єктивні відомості про його високі знання та кваліфікацію, атестаційною комісією проігноровано, а висновки, зроблені на підставі припущень та сумнівів.

Це суперечить вимогам ч.1 ст.57 Закону та п.15 Інструкції №1465, відповідно до яких атестаційні комісії приймають рішення на підставі всебічного та глибокого розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 11.03.14 у справі №21-13а14 метою проведення атестації є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Тобто, під час проведення атестації, для висновку про службову невідповідність поліцейського необхідно встановити, що він не при яких обставинах не може бути залишений на службі.

Разом з тим, суд наголошує, що у атестаційної комісії немає абсолютної свободи на ухвалення рішень про службову невідповідність поліцейського, без наявності на це об'єктивних підстав.

Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушень дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок та ін.

Зазначені негативні факти повинні бути задокументовані у атестаційному листі та інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За відсутністю у атестаційному листі та інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, будь-яких фактів, які його негативно характеризуються або свідчать про неналежне виконання своїх службових обов'язків, атестаційна комісія позбавлена можливості робити висновки про його службову невідповідність.

В іншому випадку, виходило б, що атестаційна комісія наділена необмеженими повноваженнями щодо безпідставного звільнення поліцейських, що суперечить ст.43 Конституції України, якою громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п.5.2 Рішення Конституційного Суду України від 08.07.03 у справі №1-25/2003 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) №1-25/2003 однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників. Результати проведення атестації не є підставою для звільнення державного службовця. Відповідно до Положення атестаційна комісія на підставі аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її ефективності приймає стосовно державного службовця рішення про його відповідність або невідповідність займаній посаді, яке має рекомендаційний характер. За результатами атестації остаточне рішення приймає керівник державного органу.

Зазначені гарантії, від незаконного звільнення, викладенні у Рішенні КСУ стосуються і позивача.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Проте, з матеріалів справи, які були детально досліджені судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що саме призвело до прийняття рішення про службову невідповідність, відтак таке рішення не можна вважати правомірним та обґрунтованим.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення атестаційної комісії прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки у цьому рішенні, оформленому відповідним протоколом, не зазначено мотивів прийняття саме такого рішень, у них не відображено хід проведення співбесіди, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийнято рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_1, а наявними у справі письмовими доказами вказані висновки атестаційної комісії об'єктивно не підтверджені.

З наведених вище підстав позовні вимоги про визнання протиправними дій Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1, визнання протиправними та скасування рішення Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2 від 20.09.2016 року підлягають до задоволення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1102,40 грн. (а.с.3) присуджується ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України №2 від 20.09.2016 року та зазначене в протоколі атестаційної комісії стосовно ОСОБА_1, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

4.Присудити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України (код - 40108578).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Р.В. Жук

Суддя Л.І. Хилько

Суддя Г.М. Момонт