Постанова № 65035553, 22.02.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа № 809/1605/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача Баралецької М.В.,

представника відповідача Карабин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" (надалі - позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі відповідач, контролюючий орган) про визнання дій неправомірними, -

Позовні вимоги, з врахуванням їх збільшення, мотивовані тим, що під час проведення планової виїзної перевірки згідно наказу за №1006 від 07.10.2016 та наказу за №1132 від 01.11.2016 та при складанні акту перевірки відповідач не врахував позиції та висновки постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за №809/4088/15, наявності та змісту бухгалтерських довідок за №1 від 31.03.2015 та 1/2016 від 20.10.2016, первинних документів щодо встановлення відсутності факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами: ТзОВ «УКРБАРОС», ТзОВ «БК Артбілд», ТзОВ Інтер-Метал», ТзОВ «Холдінг Інвест Продакт», ТзОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ», ТзОВ «Бурком» та не врахував норми статті 188 Податкового кодексу України при формуванні висновків акту перевірки. Вважає та дії відповідача не правомірними.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та у заяві про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованих тим, що висновки в акті перевірки є наслідком виконанням перевіряючими своїх посадових обов'язків із збиранням доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Висновки, викладені в акті перевірки, не є обов'язковими, вони є лише відображенням фактичних дій податкових ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень, не можуть бути предметом правовідносин між платником податків та контролюючим органом, не породжують правових наслідків без відповідних рішень контролюючого органу, рішення яких можуть оскаржувати в адміністративному чи судовому порядку. Також, контролюючий орган під час розгляду заперечення відповідача на акт перевірки за №704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016 надав позивачу відповідь про врахування усіх поданих позивачем доказів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016, також, з врахування поданих доказів, а податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016, прийняті на підставі акта перевірки за №704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016, оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

07.10.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, видано наказ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Калушстальбуд» за №1006 від 07.10.2016.

01.11.2016 контролюючий орган видав наказ «Щодо продовження перевірки» за №1132 від 01.02.2016.

За наслідками перевірки, 18.11.2016, складено акт «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Калушстальбуд» код ЄДРПОУ 36403176, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 30.06.2016 (а. с. 57 - 134).

Висновками перевірки встановлено порушення:

1. Підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 34.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8, підпункту 138.10.2, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153 та пунктів 5, 6, 7, 17, 18, 19, 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, в результаті чого:

- занижено податок на прибуток всього в сумі 642 642 гривні, в тому числі по періодах: 2014 рік - в сумі 389 128 гривень, за 2015 рік - в сумі 253 514 гривень;

- завищено податок на прибуток всього в сумі 30 442 гривень, в тому числі по періодах: І квартал 2016 року - в сумі 15 880 гривень, півріччя 2016 року - в сумі 30 442 гривень,

- занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за І квартал 2016 року в сумі 934 373 гривень, за півріччя 2016 року - в сумі 1 265 650 гривень.

2. Підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.219 пункту 4.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186, пунктів 187.1, пункту 187.11 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1 367 995 гривень, в тому числі за: січень 2014 року - в сумі 38 342 гривні, квітень 2014 року - в сумі 163 622 гривні, травень 2014 року - в сумі 94 368 гривень, червень 2014 року - в сумі 118 927 гривень, серпень 2014 року - в сумі 1 751 гривень, вересень 2014 року - в сумі 2 811 гривня, жовтень 2014 року - в сумі 10 731 гривня, лютий 2015 року - в сумі 37 417 гривень, березень 2015 року - в сумі 531 822 гривень, травень 2015 року - в сумі 66 723 гривні, липень 2015 року - в сумі 54 997 гривень, жовтень 2015 року - в сумі 73 230 гривень, грудень 2015 року - в сумі 11 707 гривень, січень 2016 року - в сумі 115 825 гривень, лютий 2016 року - в сумі 8 153 гривні, травень 2016 року - в сумі 35 434 гривні, червень 2016 року - в сумі 2 135 гривень.

3. Пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 до 30.06.2016.

4. Пункту 176.2 статті 176, підпункту 1.6 пункту 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за період з 01.01.2014 до 30.06.2016.

5. Пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI0, несвоєчасно подано (№9128237170 від 22.07.2016 (строк подання 20.07.2016) Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року.

6. Статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого з боку нерезидента «SP.ZO.O. «TAROLBUD» (Польща) виникла прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 01/2016 від 12.05.2016 станом на 15.09.2016 в сумі 1985,60 євро.

Позивач подав до відповідача заперечення на акт за №704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016, згідно якого просив вказаний акт привести у відповідність до норм матеріального та процесуального права в частині правочинів. При винесенні рішення за наслідками розгляду даного заперечення в частині аналізу віднесення відповідних сум до складу валових витрат позивача з контрагентами - у своїх діях керуватися постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.12.2015 у справі №809/4088/15 та ухвало Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016 у №876/277/16, в частині аналізу обчислення податку на додану вартість за 2015 рік - у своїх діях керуватися наявністю та змістом бухгалтерських довідок за №1 від 31.03.2015 та за №1/2016 від 20.10.2016, в частині аналізу обчислення податку на додану вартість за 2016 рік - у своїх діях керуватися чинною редакцією норми пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України. Прийняти рішення про визначення грошового зобов'язання позивача з урахуванням результатів розгляду даного заперечення.

Відповідачем розглянуто заперечення позивача та направлено відповідь за №3568/10/09-19-14 від 01.12.2016 та повідомлено позивача про те, що пункти 3-6 висновку акта перевірки від 18.11.2016 за №704/09-19-14-06/36403176 залишено без змін, а пункти 1, 2 вказаного акта викладено в наступні редакції:

« 1. Підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 34.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8, підпункту 138.10.2, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України, пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153 та пунктів 5, 6, 7, 17, 18, 19, 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153, в результаті чого:

- занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 389 128 гривень,

- завищено податок на прибуток всього в сумі 80 870 гривень, в тому числі по періодах: 2015 рік - в сумі 50 428 гривень, І квартал 2016 року - в сумі 15 880 гривень, півріччя 2016 року - в сумі 30 442 гривень,

- занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік в сумі 3 487 348 гривень, за І квартал 2016 року - в сумі 934 373 гривень, за півріччя 2016 року - в сумі 1 265 650 гривень».

2. «Підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.219 пункту 4.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186, пунктів 187.1, пункту 187.11 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.9 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 83 6173 гривні, в тому числі по періодах за: січень 2014 року - в сумі 38 342 гривень, квітень 2014 року - в сумі 163 622 гривні, травень 2014 року - в сумі 94 368 гривень, червень 2014 року - в сумі 118 927 гривень, серпень 2014 року - в сумі 1 751 гривня, вересень 2014 року - в сумі 2 811 гривень, жовтень 2014 року - в сумі 10 731 гривня, лютий 2015 року - в сумі 37 417 гривень, травень 2015 року - в сумі 66 723 гривні, липень 2015 року - в сумі 54 997 гривень, жовтень 2015 року - в сумі 73 230 гривень, грудень 2015 року - в сумі 11 707 гривень, січень 2016 року - в сумі 115 825 гривень, лютий 2016 року - в сумі 8 153 гривні, травень 2016 року - в сумі 35 434 гривні, червень 2016 року - в сумі 2 135 гривень».

Як встановив суд, в судовому засіданні, податкові повідомлення-рішення від 06.12.2016, прийняті відповідачем на підставі акта перевірки за №704/09-19-14-01/36403176 від 18.11.2016, оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податковий кодекс України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. (підпункт 75.1.2 пункту 75.1).

Згідно пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) та Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів (далі - платники податків) дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (надалі - Порядок).

Відповідно пункту 1 розділу ІІ Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 3 розділу ІІ).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 4 розділу ІІ).

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 5 розділу ІІ).

Розділ ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами встановлює вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки.

Відповідно пункту 6 розділу V Порядку у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками документальної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків (при проведенні документальної перевірки дотримання законодавства з питань державної митної справи - до контролюючого органу, який проводив перевірку) протягом 5 робочих днів з дня отримання акта (довідки) документальної перевірки, які у разі їх подання стануть невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) документальної перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) документальної перевірки висновки, факти та дані, щодо яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та враховується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником контролюючого органу (заступником керівника) або особою, яка виконує його обов'язки, та надсилається платнику податків у порядку, встановленому абзацом другим цього пункту.

Статті 54 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань.

Відповідно пункту 54.3 статі 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Предметом заявлено позивачем позову є неправомірні дії під час проведення планової виїзної перевірки згідно наказу за №1006 від 07.10.2016 та наказу за №1132 від 01.11.2016 в частині: не врахування позиції та висновків постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за №809/4088/15; не врахування наявності та змісту бухгалтерських довідок за №1 від 31.03.2015 та 1/2016 від 20.10.2016; не врахування первинних документів, встановлення відсутності факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами: ТзОВ «УКРБАРОС», ТзОВ «БК Артбілд», ТзОВ Інтер-Метал», ТзОВ «Холдінг Інвест Продакт», ТзОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ», ТзОВ «Бурком» та не врахування норми статті 188 Податкового кодексу України при формуванні висновків акту перевірки.

У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Порядку акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, суд зазначає, що акт державного органу, іншого суб'єкта владних повноважень - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, учасником яких є позивач, акт перевірки є тільки підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Крім того, суд встановив, що контролюючий орган врахував заперечення позивача на акт перевірки та склав відповідний висновок щодо обґрунтованості заперечень, який враховано відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень, які оскаржені позивачем в адміністративному поряду.

За таких обставин, звернення позивача до суду з вимогами про визнання неправомірними дії під час проведення планової виїзної перевірки згідно наказу за №1006 від 07.10.2016 та наказу за №1132 від 01.11.2016 в частині: не врахування позиції та висновків постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за №809/4088/15; не врахування наявності та змісту бухгалтерських довідок за №1 від 31.03.2015 та 1/2016 від 20.10.2016; не врахування первинних документів, встановлення відсутності факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами: ТзОВ «УКРБАРОС», ТзОВ «БК Артбілд», ТзОВ Інтер-Метал», ТзОВ «Холдінг Інвест Продакт», ТзОВ «ТБК «ФАВОРІ-СТРОЙ», ТзОВ «Бурком» та не врахування норми статті 188 Податкового кодексу України при формуванні висновків акту перевірки, не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права, оскільки, таким захистом порушеного права, є оскарження рішень контролюючого органу прийнятих за наслідками розгляду акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що заявлений позов є безпідставним, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2017.