Постанова № 65035335, 27.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 р. Справа № 805/784/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області

до Товариства з додатковою відповідальністю Металургремонт

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Металургремонт заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за грудень 2016 року в сумі 4 954,75 грн.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджено Кабінетом Міністрів України.

Управліннями Пенсійного фонду призначена пенсія особам, які працюють/працювали у підприємстві відповідача та були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідач своєчасно не відшкодував позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, сплачених зазначеним працівникам та, відповідно, має заборгованість перед управлінням з цих витрат за грудень 2016 року в сумі 4 954,75 грн (а.с. 3-4).

Представники сторін до судового засідання не зявились.

13 лютого 2017 року судом отримано від сторін заяви про розгляд справи без участі їх представників (а.с. 24, 30)

Крім цього 13 лютого 2017 року від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову (а.с. 27-29), вмотивовані тим, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, на які посилається позивач у позові, не є узгодженими з відповідачем; товариство не отримувало повідомлення про сплату місячних сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя не є належним позивачем у справі, оскільки пільгові пенсії особам, визначеним у розрахунках, призначені іншим управлінням; відповідач не погоджується з загальним місячним розміром фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначеним у розрахунках. На підставі наведеного відповідачем просить суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Металургремонт, зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 00192063; місцезнаходження: 87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Вузівська, будинок 9 (а.с. 6-9), перебуває на обліку у позивача (а.с. 14).

Органами Пенсійного фонду України призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах ОСОБА_1, який працював на підприємстві позивача та був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, що підтверджується розпорядженнями про призначення пенсії, довідкою про уточнюючий характер роботи або умов праці, що є необхідним для призначення пільгової пенсії (а.с. 15-17).

Позивачем направлявся на адресу відповідача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій, призначених відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за грудень 2016 року в сумі 4 954,75 грн, та повідомлення із визначеною місячною сумою таких витрат, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 10-12).

У суду відсутні відомості щодо оскарження зазначеного розрахунку відповідачем, а, отже, його посилання щодо незгоди із визначеною у розрахунку сумою суд до уваги не приймає.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача його заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь позивача за грудень 2016 року в сумі 4 954,75 грн не відшкодована (а.с. 13, 25, 40).

При прийнятті рішення суд керується наступним.

Статтею 58 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV) на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 8 липня 2010 року Пенсійний фонд України - орган, уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384/2011), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, позивач у справі орган владних повноважень, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням положень ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в-е та ж ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно. Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, зі змісту ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у контексті положень ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція).

Згідно з п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

З огляду на зазначене вище суд зазначає, що підприємства мають обовязок по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених саме у розрахунку, що надсилається пенсійним органом такому підприємству.

Аналогічні положення Інструкції, що мали посилання на обовязок підприємства по відшкодуванню сум витрат пенсійного органу, зазначених у повідомленні, втрати силу із набрання чинності редакції Інструкції від 12 вересня 2014 року.

На підставі наведеного вище, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо його обовязку відшкодовувати лише суми, зазначені в повідомленні із визначенням витрат пенсійного органу на виплату та доставку пенсій. Крім цього, в матеріалах справи наявні докази про отримання відповідачем як розрахунку фактичних втрат на виплату та доставку пільгових пенсій, так і повідомлення, де визначено такі витрати (а.с. 10-12).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідні розрахунки товариством не оскаржені, у встановлений Законом термін у добровільному порядку не сплачені.

Крім цього, суд зазначає, що Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не передбачено обовязку органів Пенсійного фонду України узгоджувати з підприємствами розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових, у звязку з чим твердження відповідача з цього приводу також не заслуговують на увагу суду.

Щодо посилань відповідача про неналежність позивача у справі, оскільки пільгова пенсія особі, що працювала у підприємстві відповідача, призначена іншим пенсійним органом (Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області), суд зазначає, що такі доводи спростовуються положеннями пункту 6.8 Інструкції, яким встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій складено Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, тобто, управлінням, що призначало пенсію особі, яка працювала у підприємстві відповідача, ОСОБА_1, що вбачається з розпоряджень про призначення пенсії (а.с. 12, 15, 16).

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (а.с. 14), якому Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області правомірно надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особі, що працювала у підприємстві відповідача.

Тобто, обовязок по відшкодуванню таких витрат відповідач має саме перед Управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області.

Враховуючи встановлені судом обставини, доведеність позивачем обґрунтованість заявлених позовних вимог, беручи до уваги той факт, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з додатковою відповідальністю Металургремонт про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Металургремонт (код ЄДРПОУ 00192063) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 23346669) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за грудень 2016 року в сумі 4 954 (чотири тисячі девятсот пятдесят чотири) гривні 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.