Вирок № 65034270, 28.02.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4227/16-к

Номер провадження 1-кп/629/91/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Фалькової І.М.,

за участю прокурора - Колодія М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12016220380002115 за підозрою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 13.11.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 26.02.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 29 липня 2016 року близько 20:00 години ОСОБА_2 знаходився біля буд. 31 на мікр. 3 в м. Лозова Харківської області, де чекав на знайомого. ОСОБА_2 побачив москітні сітки «Вітрал-восток», які стояли у вікнах кв. 55, розташованої на першому поверсі 2-го під'їзду вищезазначеного будинку, і належали ОСОБА_3 У ОСОБА_2 раптово виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав дві москітні сітки, марки «Вітрал-восток» розміром 106х155 та 72х105, загальною вартістю, згідно висновку експерта № 4418, 282,00 грн.

Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю та пояснив, що 29.07.2016 року він проходив біля будинку та у вікнах побачив москітні сітки, які потім зняв з вікон та продав. Майнові збитки потерпілій відшкодував. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, дослідженням даних, які характеризують їх особистість, та вивченням доказів, які стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, дії ОСОБА_2, яки виразилися у викраденні 29.07.2016 року майна гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2013 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, не військовозобов'язаний, не одружений, дітей не має, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 засуджений 26.02.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним терміном 3 роки, та в період іспитового строку знов скоїв кримінальне правопорушення, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

До набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне ОСОБА_2 змінити раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 4418 від 14.09.2016 року в сумі 263,88 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.02.2014 року і остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 28 лютого 2017 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 263,88 (двісті шістдесят три грн. 88 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 4418 від 14.09.2016 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська