Вирок № 65034014, 28.02.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

28.02.2017

Ленінський районний суд м.Харкова

В И Р О К

Іменем України

28 лютого 2017р. Справа №642/745/17-к Провадження 1-кп/642/275/17

Суд у складі: Головуючого судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря: Пшенична Т.М..

За участі: Прокурора Шевцова О.М.

Захисника ОСОБА_1

Обвинувачений: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець республіки Азербайджан, Сальянського району, с. Чуханли. азербайджанець, громадянин України, не одружений, маючий середню освіту, не працюючий, без реєстрації та фактичного місця мешкання, судимий:

- 03.03.1998 Комінтернівським p/с м. Харкова за ст. 140 ч.2, 81 ч.З, 42 КК України до 3 р. 6 міс. п/в;

- 02.03.2004 Червонозаводськи p/с м. Харкова за ст. 185 ч.З, 358 ч.І КК України до 3 р. 6 міс. п/в;

- 10.10.2011 Балаклійським p/с Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту;

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2017 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи намір на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в залі очікування Південного вокзалу м. Харкова розташованого за адресою м. Харків, пл. Привокзальна 1, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись, що потерпілий ОСОБА_4 заснув сидячи на лавці, розстібнув змійку куртки потерпілого, таємно викрав із внутрішньої лівої кишені мобільний телефон «LG Р715» вартістю 500 гривень, в чохлі чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не представляє, в якому знаходилась сім карта мобільного оператора Лайф, на рахунку якої грошових коштів не було та яка матеріальної цінності для ОСОБА_4 не представляє, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Допитана в судовому засіданні по суті пред'явленого звинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..ст.185 ч.2 КК України обвинувачений ОСОБА_2, вину визнав у повному обсязі, надавши показання, які відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Переконавшись у правильності розуміння учасниками кримінального провадження змісту вказаних обставин, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлень права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі.

Суд вважає, кваліфікація дії обвинуваченого ОСОБА_2 щодо пред'явленого звинувачення за ст.185 ч.2 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вірно кваліфіковані дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Позовні вимоги, потерпілого перед судом не заявлені.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Обираючи міру покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного їм кримінального правопорушення, дані особистості, який є судимим відповідно до вимог закону.

Обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання - рецидив злочину.

При викладених обставинах, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння злочинів обвинуваченим в майбутньому.

Тому суд вважає, що до обвинуваченого, має бути застосована в якості міри покарання, яке є допустимим покаранням в силу закону у виді арешту.

Питання по речовим доказам суд вважає вирішено про що свідчить розписка потерпілого.

По даній справі документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які підлягають стягненню з обвинуваченим.

Керуючись ст. ст.373, 374, 395 КПК України: -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним в скоєнні злочину за ст.185, ч.2 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотири) місяця арешту з відбуттям покарання у закладі кримінально виконавчої системи України.

На підставі вимог ст.72 ч.5 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 перебування під вартою з 08.02.2017 по день ухвалення вироку, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу затримання, тобто з 08.02.2017р.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку чинності залишити утримання під вартою в закладі кримінально виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави код доходів 24060300, на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова у сумі 440грн. 50коп.

Копія вироку негайно надати ОСОБА_2, прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області, через Ленінський районний суд м.Харкова - протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя: В.М.Євтіфієв