Ухвала суду № 65033964, 27.02.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9020/16-ц

н/п 2/640/193/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді - Сенаторова .В.М,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

за участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовомОСОБА_3 до Державного підприємства "Державна циркова компанія України" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії ДП "Державна циркова компанія України" щодо невнесення до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії позивачу дані про заробіток за період лютий-липень 1996 року, травень-липень 1997 року, жовтень-грудень 1997 року, червень 1999 року; зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату для обчислення йому пенсії із внесенням відомостей про його середній заробіток за вищевказаний період.

В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначив, що з 15 листопада 1993 року був прийнятий на роботу до Української циркової дирекції на репетиційній період у номер "Повітряні гімнасти на кільцях" на посаду артиста-гімнаста. 28.02.1994 року він був звільнений по переводу з Української циркової дирекції у зв'язку зі зміною назви підприємства та прийнятий з 01.03.1994 року до Українського державного творчого об'єднання цирків «Укрдержцирк» на посаду артиста першої категорії. В подальшому назва підприємства неодноразова змінювалася і згідно наказу №4/1-к від 23.01.1996 року позивач був зарахований до Українського державного творчого об'єднання цирків «Укрдержцирк» на посаду артиста першої категорії (спортивний номер «Гімнасти на турніках»).

01.07.1997 року змінено назву Українського державного творчого об'єднання цирків «Укрдержцирк» на Державне підприємство «Державна циркова компанія України», де ОСОБА_3 пропрацював до 19.06.1999 року і звільнився у зв'язку із закінченням контракту.

Враховуючи, що виконувана позивачем робота дає йому право оформити пільгову пенсію за вислугою років, він звернувся до УПФУ у Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії. З 02.01.2014 року позивачу призначено пенсію за вислугою років за нормами ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час оформлення необхідних документів, позивачем була отримана довідка від відповідача про заробітну плату для обчислення пенсії за №81 від 29.11.2013 року, зі змісту якої йому стало відомо, що періоди його роботи на підприємстві відповідача, а саме: за лютий-липень 1996 року, за травень-липень та за жовтень-грудень 1997 року, червень 1999 року не містить даних про щомісячний розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати.

Після оформленої пенсії позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням надати письмові роз'яснення з питання відсутності у виданій йому довідці даних про розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати, на що відповідач у своєму листі вказав, що ОСОБА_3 у зазначений період перебував на гастролях, а довідка про його заробітну плату видана згідно даних із розрахункової книжки.

Позивач вважає, що відповідач має додати в довідку для обчислення пенсії відомості про суми заробітної плати позивача за лютий-липень 1996 року, за травень-липень та жовтень-грудень 1997 року, червень 1999 року, виходячи із середнього заробітку позивача, обчисленого на підставі "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 року №100.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача ДП "Державна циркова компанія України" ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав раніше подане через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку із наявністю рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2015 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ДП "Державна циркова компанія України" про стягнення заборгованості, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Крім того представник відповідача уточнив раніше подану заяву про компенсацію здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи та просив стягнути з позивача на його користь витрати у розмірі 2824,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі необхідно закрити, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що згідно матеріалів цивільної справи № 640/1584/15-ц ( суддя Попрас В.О.) ОСОБА_3 звертався до Київського районного суду м. Харкова із позовною заявою, яку в судовому засіданні уточнив та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 3977,44 грн. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що наказом №4/1-к від 23.01.1996 року він був зарахований до відповідача артистом першої категорії. В період його роботи окрім роботи за постійним місцем знаходження цирку позивач їздив у відрядження від підприємства для виступів у цирках інших країн, зокрема, на гастролі в Росію, Казахстан, країни Закавказзя. У відрядженнях позивач знаходився півмісяця в січні 1996 року та лютий 1996 року, з березня по липень 1996 року, з 04 квітня по липень 1997 року, з вересня по грудень 1997 року, червень 1999 року. Враховуючи, що виконувана позивачем робота дає йому право оформити пільгову пенсію за вислугою років, позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України у Київському районі міста Харкова із заявою про призначення пенсії. З 02.01.2014 року позивачу призначено пенсію за вислугою років за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час оформлення необхідних документів, позивачем була отримана довідка з ДП «Державна циркова компанія України» про заробітну плату для обчислення пенсії за № 81 від 29.11.2013 року, зі змісту якої йому стало відомо, що періоди його робити на підприємстві відповідача, що припадали на відрядження не містять даних про щомісячний розмір нарахованої та виплаченої позивачу заробітної плати. Після оформлення пенсії позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням надати письмові роз'яснення з питання відсутності у виданій йому довідці даних про розмір нарахованої та виплаченої мені заробітної плати. У відповідь листом від 24.06.2014 р. за № 21-02/340 відповідач повідомив позивача, що графи довідки щодо нарахування йому заробітної плати за період лютий 1996 року - по липень 1996 року, травень 1997 року - по липень 1997 року, жовтень 1997 року - по грудень 1997 року незаповнені за його виною, а січень 1996 року, квітень 1997 року та вересень 1997 року хоча і надана інформація про розмір заробітної плати, але не у повному обсязі, що на думку позивач не відповідає дійсності, оскільки саме на роботодавця покладений обов'язок щодо сплати заробітної плати, контроль за правильністю та повнотою ведення розрахунків заробітної плати, повноти та своєчасності відрахувань із заробітної плати податків та зборів. В період перебування на гастролях позивач працював у відповідача на умовах безстрокового трудового договору, жодних заяв про надання відпустки за власний рахунок він не писав, а тому відповідач зобов'язаний був йому нараховувати та виплачувати заробітну плату у розмірі, що становить не менше посадового окладу, визначеного штатним розкладом. Відповідач заборгував позивачу заробітну плату за період його роботи у відрядженнях, що безумовно позначилося на розмірі призначеної позивачу пенсії. Зокрема, враховуючи відсутність даних щодо розміру заробітної плати йому була призначена щомісячна державна допомога у сумі, що не вистачає для прожиткового мінімуму у розмірі 949,00 грн. Позивач вказав, що відповідач заборгував йому заробітну плату у розмірі 3977,44 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2015 року у справі № 640/1584/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ДП "Державна циркова компанія України" про стягнення заборгованості - у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.05.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2015 року - залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що преюдиційними фактами - є факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб'єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням чи вироком суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються наступні умови:

- обставина встановлена судовим рішення. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦПК судові рішення викладаються у двох формах: у формі ухвали і у формі рішення. Тому преюдиційне значення мають обставини, встановлені як рішенням, так і ухвалою суду. Обставини, встановлені рішеннями інших органів, потребують доказування на загальних підставах;

- судове рішення набрало законної сили;

- у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. На думку суду, преюдиційне значення можуть мати лише ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які зазначені у резолютивній частині рішення.

РішеннямКиївського районного суду м.Харкова від 23.03.2015 року та ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06.05.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 у оскаржувані періоди роботу у ДП «Державна циркова компанія України» не виконував, тому заробітна плата йому не нараховувалась і не виплачувалась, дані до розрахункової книжки ОСОБА_3 про отриману у ДП «Державна циркова компанія України» заробітну плату не вносилися, страхові внески до Пенсійного фонду України не сплачувались.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів, тобто для застосування вказаної підстави закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Звертаючись до суду ОСОБА_3 як у першому, так і в другому позові, посилався на одні і ті ж самі підстави.

Крім того, суд вважає, що вимоги позивача по даній справі щодо визнання неправомірними дії ДП "Державна циркова компанія України" щодо невнесення до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії позивачу дані про заробіток за період лютий-липень 1996 року, травень-липень 1997 року, жовтень-грудень 1997 року, червень 1999 року та зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату для обчислення йому пенсії із внесенням відомостей про його заробіток за вищевказаний період, є тотожними із його вимогами у цивільній справі 640/1584/15-ц, у якій ОСОБА_4 просив стягнути із відповідача заборгованість по заробітній платі саме за вищевказані періоди.

Враховуючи те, що спір виник між тими самими сторонами, про тотожний предмет і з тих самих підстав, виходячи з правової природи правовідносин, які виникли між сторонами і обставин, якими обґрунтовувались вимоги, вже був предметом розгляду у суді і за результатами його розгляду були ухвалені рішення, що набрали законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Стосовно вимог представника ДП "Державна циркова компанія України" про компенсацію здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи у розмірі 2824,72 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. ППВСУ від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Оскільки необгрунтованість дій позивача відповідачем не доведена, підстав для задоволення заяви представника ДП "Державна циркова компанія України" про компенсацію позивачем здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи у розмірі 2824,72 грн. у суду немає.

Керуючись ст.ст. 205, 209, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовомОСОБА_3 до Державного підприємства "Державна циркова компанія України" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

У задоволенні заяви представника Державного підприємства "Державна циркова компанія України" про компенсацію здійснених ним витрат, повязаних з розглядом справи - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -