Постанова № 65033564, 28.02.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8824/16-а

Провадження № 2-а/639/23/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання - Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

24.11.2016 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчини певні дії, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язати Жовтневе районне управління Пенсійного фонду України в м. Харків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, здійснити позивачу перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року; стягнути з Жовтневого районного управління Пенсійного фонду України в м. Харків на користь позивача судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримує пенсію за вислугу років, призначеноу йому з 12.02.2004 на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

В органах прокуратури Донецької області позивач працював з 1973 року по 2004 рік та набув право на пенсію за вислугою років з посади прокурора відділу прокуратури Донецької області. Страховий стаж позивача на дату призначення песнії складав 38 років 3 місяці 27 днів, з них на роботах, які дають право на призначення песнії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», - 21 рік 3 місяці 10 днів. Пенсію позивачеві обчислено в розмірі 90 % від суми місячного заробітку без обмеження її максимального розміру. З 23.06.2016 позивач перебуває на обліку у Жовтневому районному управлінні Пенсійного фонду України в м. Харкові.

04.04.2016 позивачеві прокуратурою Донецької області видана довідка № 18-57-864 про розмір заробітної плати для перерахунку пенсі з 01.01.2016, у зв'язку з чим позивач з заявою звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії, але відповідач, на думку ОСОБА_1, неправомірно відмовив виконати дії щодо перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864.

Позивач вважає, що відповідач діяв всупереч вимогам Конституції України.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначив, що він раніше (2013-2015) вже оскаржував неправомірні дії Пенсійного фонду України в особі його управління у Будьонівському районі м. Донецька щодо перерахунку призначеної пенсії за вислугу років. Таким чином, вважає позивач, можна стверджувати, що і натепер у справі беруть участь ті самі особи (Пенсійний фонд України в особі його управління у Жовтневому районі м. Харкова і ОСОБА_1) і по тим же обставинам (перерахунок пенсії) і особа (позивач), щодо якої встановлено ці обставини. Так, рішенням Пролетарського районного сулу м. Донецька від 04.07.2013 (справа № 2-а/262/71/2013) дії Будьонівського управління Пенсійного фонду України визнані неправомірними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2014 (справа № К/800/1393/14) постанова Пролетарського районного суду залишена в силі. Судовим рішенням встановлено, що при перерахунку пенсії позивачеві повинні застосовуватися норми Закону України «Про прокуратуру», які діяли на момент призначення песнії, тобто станом на 12.02.2004 і передбачали перерахунок пенсії у розмірі 90% заробітної плати, без обмеження її розміру.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач при вирішенні його заяви про перерахунок пенсії зобов'язаний був керуватись приписами статтей 22, 58 Конституції України та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначння позивачу пенсії, без обмеження її максимального розміру.

Позивач надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, але за участю його представника - адвоката Желанової О.Б.

Представник позивача Желанова О.Б., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на зазначені у позові обставини.

Представник відповідача Шефель В.О., який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова, в яких зазначено, що позивачу було неодноразово відмовлено в розгляді його заяви про перерахунок пенсії та роз'яснено щодо необхідності подання заяви встановленого зразка разом з оригіналом довідки про заробітну плату. 19.01.2017 позивач звернувся до управління із заявою встановленого зразка про призначення перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату. 27.01.2017 рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VІІІ від 02.03.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена згідно ЗУ "Про прокуратуру", раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, ч. 1 ст. 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991, на яку посилається позивач в своєму позові, на даний час не є чинною. Постановою КМУ від 09.12.2015 за № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плти, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» передбачено підвищення на 25% посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено ПКМУ від 31.05.2012 за № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (з урахуванням ПКМУ від 20.05.2009 за № 482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату огранів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету»). Оскільки норми ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 щодо здійснення перерахунку пенсій втратили чинність, то наявність постанов КМУ, якими підвищуються оклади працівникам прокуратури не може бути підставою для здійснення перерахунку пенсії, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами. Таким чином, на думку відповідача, при розгляді заяви позивача від 19.01.2017 про перерахунок пенсії комісією УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії було прийнято правомірно, з дотриманням норм матеріального права рішення від 27.01.2017 про відмову в перерахунку пенсії від заробітної плати, і тому відсутні підстави для його скасування, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши матеріали пенсійної справи ОСОБА_1, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Пенсійному фонді України та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 12.02.2004 згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991, в редакції, що діяла на час призначення пенсії. Зазначені осбтавини не заперечуються сторонами, а також визнані відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

04.04.2016 позивачеві прокуратурою Донецької області видана довідка № 18-57-864 про те, що він працював в прокуратурі Донецької області на посаді прокурора відділу. Заробітна плата станом на 01.12.2015 становить 10279,86 грн (а.с. 13).

Згідно довідки від 01.08.2016 за № 6331010446 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_1, позивач вибув з м. Донецьк до м. Харкова 01.08.2016 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).

15.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова здійснити йому перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецйької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та визначити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року (а.с. 10).

Листом від 25.08.2016 за № 121/с-10/31 відповідачем повідомлено позивача, що для звернення з питання перерахунку пенсії, йому необхідно буде в подальшому подати заяву встановленого зразка, додавши до неї оригінал довідки про заробітну плату, копія довідки розглядатись не буде (а.с. 12).

25.10.2016 позивач повторно звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова із заявою щодо здійснення йому перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецйької області № 18-57-864 від 04.04.2016, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та визначити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 січня 2016 року (а.с. 11).

Листом від 10.11.2016 за № 150/с-10/31 УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повідомило позивача, що для проведення перерахунку пенсіїї позивачеві необхідно особисто звернутись до управління та подати заяву встановленого зразка, додавши до неї оригінал довідки про заробітну плату (а.с. 25).

З досліджених в судовому засіданні матеріалів пенсійної справи вбачається, що 19.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про здійснення йому перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова від 27.01.2017, протокол № 3, позивачеві відмовлено в перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII, у зв'язку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Умови та порядок пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури регулюються відповідними положеннями Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, враховуючи положення Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, в спірних відносинах підлягають застосуванню положення Закону України «Про прокуратуру», які були чинні на момент виходу позивача на пенсію, тобто станом на 12.02.2004.

Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на 01.04.2009), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на 12.07.2001) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Відповідно до частини 12статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на 12.07.2001) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на 12.07.2001) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Аналіз наведених положень Закону дає підстави вважати суду, що ОСОБА_1 має право на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників виходячи з розміру 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 встановлено, що підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), розміри яких затверджено постановою КМУ від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 482 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету»).

Дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року (п. 6 ПКМУ № 1013 від 09.12.2015).

Таким чином, право на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів фактично виникло у ОСОБА_1 з 01.01.2016.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Між тим, пенсія позивачу призначена ще у лютому 2004 року, тобто, до набрання чинності вказаного Закону.

Вирішуючи питання про застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у часі, суд виходить з того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Верховний Суд України в постанові від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 дійшов правового висновку, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»).

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України - не допускається.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за № 213-VIІI, на які посилається відповідач, щодо скасування норми відносно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Законів України, зокрема, ЗУ «Про прокуратуру», застосовується лише до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 червня 2015 року. Отже, положення цього ж Закону відносно скасування на загальних підставах з 01 червня 2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема ЗУ «Про прокуратруру», не можуть застосовуватись до пенсії позивача, призначеної в лютому 2004 року і законних підстав для обмеження розміру пенсії позивача не має.

Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.

Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір, встановлений згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 90 % від суми місячного заробітку.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з неправомірності дій УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова щодо застосування до спірних правовідносин положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за № 213-VIII, оскільки його положення стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії - 19.01.2017, пенсія ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864 підлягає перерахунку з 01.02.2017.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з 01.02.2017. Згідно ст. 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції від 12.07.2001), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати міжрайонного прокурора на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864, починаючи з 01.01.2016 без обмеження її максимального розміру, а також здійснити відповідні виплати з вищевказаного розрахунку. Однак суд зазначає, що для повного захисту його прав необхідно також скасувати рішення відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії. Копію вказаного рішення відповідач не надав позивачеві, жодних доказів щодо направлення його на адресу ОСОБА_1 представником відповідача суду не надано.

В пункті 10.2. Постанови Пленуми Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Таким чином, підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, протокол № 3, від 27.01.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 12.07.2001); зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції від 12.07.2001), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати міжрайонного прокурора на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864, починаючи з 01.02.2017 без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з вищевказаного розрахунку.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування витрат по оплаті судового збору згідно ст. 94 КАС України, оскільки на момент подачі позову відповідач УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова не був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 12, 17-19, 71, 72, 122, 128, 130, 158, 162 КАС України, ст.ст. 19, 22, 64 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», п.п. 5, 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 на підставі довідки прокуратури Донецької області від 04.04.2016 за № 18-57-864.

Скасувати рішення Комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова протокол № 3 від 27.01.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 за № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-111, що діяла станом на лютий 2004 року), виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Донецької області про заробітну плату від 04.04.2016 за № 18-57-864, починаючи з 01.02.2017, без обмеження її максимального розміру та здійснити відповідні виплати з вищевказаного розрахунку.

Допустити до негайного виконання постанову в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (61002, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 4 під., 6 пов., код ЄДРПОУ 22682980) судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя С.М.Гаврилюк