Вирок № 65032858, 15.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/566/17

1-КП/415/243/17

ВИРОК

Іменем України

15.02.17 року Лисичанський міський суд Луганскої області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Павлова О.В.,

прокурора Нагорного Д.П.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_2 в травні 2016 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, взявши, перебуваючи на території військової частини «В2830», в межах полігону «Широкий лан» Миколаївського району Миколаївської області, відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/118-е від 18 жовтня 2016 року, 5 корпусів бойових ручних гранат РГД-5, які не мають слідів втручання в конструкцію, а значить, ймовірно, що містять заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 100-115 грам, кожний, 13 підривачив типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, які не мають слідів втручання в конструкцію, а значить, ймовірно, містять заряд комбінованої вибухової речовини ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожний, 11 корпусів бойових ручних гранат Ф-1, які не мають слідів втручання в конструкцію, а значить, ймовірно, що містять заряд бризантної вибухової речовини тротил, масою 50-56 грам, кожний, та 1 тротилову шашку (вагою 400 грам), яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини тротилу 399 грам, і, які, в сукупності, а саме, 11 корпусів бойових ручних гранат Ф-1 та 5 корпусів бойових ручних гранат РГД-5 з 13 підривачив типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), будуть являтися боєприпасами ручними осколковими гранатами Ф-1, у кількості 11 штук, та ручними осколковими гранатами РГД-5, у кількості 5 штук, придатними до вибуху, а також, відповідно до висновку судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/345е від 09 листопада 2016 року, 60 штук патронів з маркуванням на донці гільз «539 90», які є бойовими припасами 7,62 мм військовими патронами зразка 1943 року, та 20 штук патронів з маркуванням на донці гільз «188 72», які є бойовими припасами 7,62х54 мм гвинтівочними патронами зразка 1908 року, які виготовлено промисловим способом до які до стрільби придатні, перевіз останні до місця передислокації військової частини «В2830» у червні 2016 року, в межах селища Кримське Новоайдарського району Луганської області, де зберігав при собі без передбаченого законом дозволу, до моменту виявлення та вилучення співробітниками Військової Служби правопорядку під час огляду місця події 10 жовтня 2016 року, в період часу з 13 години 30 хвилин до 17 години 10 хвилин, приїздивши до відділення №3 ТОВ «Нова Пошта», по вулиці Макаренка, 208, міста Лисичанська.

У судове засідання надана угода про визнання винуватості, укладена 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої

заступник військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.263 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає себе винним у вчиненні зазначеного злочину, в незаконному поводженні з бойовими припасами та вибуховими речовинами, тобто, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

сторони досягли відповідних домовленностей, погоджуюючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_2 покарання: за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням вимог ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів та вибухових речовин, зокрема, корпусів ручної гранати Ф-1, корпусів ручних гранат РГД-5, підривачів типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), тротилової шашки та патронів, без передбаченого законом дозволу, взявши останні, вже не пам'ятаючи за яких саме обставин, перебуваючи на військовій службі на території військової частини «В2830», в межах полігону «Широкий лан» Миколаївського району Миколаївської області, в травні 2016 року, які перевіз до місця передислокації зазначеної військової частини у червні 2016 року, в межах селища Кримське Новоайдарського району Луганської області, де зберігав деякий час без передбаченого законом дозволу, та які, в подальшому, у жовтні 2016 року, взявши с собою, та, діставшись до відділення №3 ТОВ «Нова Пошта», у місті Лисичанську, були у нього вилучено співробітниками Військової Служби правопорядку під час огляду особистих речей, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законих підставах поводжуватися зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, які не надані йому на законних підставах та поза межами військової частини, він не має. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, та, заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які, можливо, будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану угоду та наполягавши на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.263 ч.1 КК України, а саме, як незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України), який, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, при цьому, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості від 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості від 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах санкції ст.263 ч.1 КК України, застосування покарання у виді позбавлення волі за ст.263 ч.1 КК України строком на 4 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України.

При цьому, враховуючи перебування обвинуваченого ОСОБА_2, станом на час ухвалення вироку, на військовій службі у лавах Збройних Сил України (а.с.103,108), з метою подальшого проходження останнім військової служби, і, одночасно, здійснення нагляду за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне, враховуючи положення ст.76 ч.3 КК України, покласти здійснення контролю за поведінкою засудженого військовослужбовця (ОСОБА_2О.), під час виконання останнім обов'язків військової служби, на командира відповідної військової частини.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який у судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження угоди, погоджуючись з думкою прокурора Нагорного Д.П., який вважав, що угода про визнання винуватості від 26 січня 2017 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості від 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, оскільки інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості від 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, не встановлено.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

Процесуальні витрати по справі в сумі 703 гривні 68 копійок (а.с.25) та в сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.40), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/118-е від 18 жовтня 2016 року (а.с.26-35) і судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/345е від 09 листопада 2016 року (а.с.41-46), відповідно, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Процесуальні витрати по справі в сумі 439 гривень 80 копійок (а.с.51), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової експертизи холодної зброї за №19/113/6-3/346е від 07 листопада 2016 року (а.с.52-56), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягають, оскільки підозра та обвинувачення останньому в даній частині не висувалось.

Речові докази по справі:

первинні упаковки, металеві осколки, 13 важелів, 3 крпуси бойових гранат Ф-1, 1 тротилова шашка (вагою 400 грам), що знаходяться на зберіганні у артилерійському складі ОТУ «Луганськ» (а.с.36),

підлягають знищенню,

50 патронів калібру 7,62х39 мм, 15 патронів калібру 7,62х54 мм, 10 гільз калібру 7,62х39 мм, 5 гільз 7,62х54 мм, 5 магазинів, 1 циліндричний предмет сірого кольору, пенал, первинні упаковки, що знаходяться на зберіганні у складі речових доказів ГУНП в Луганській області (а.с.47),

підлягають знищенню,

складний мисливський ніж, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.57,58),

підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд

засудив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 26 січня 2017 року між заступником військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12016130240002563 відносно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

703 (сімсот три) гривні 68 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/118-е від 18 жовтня 2016 року,

439 (чотириста тридцять дев'ять) гривень 80 копійок проведення судової балістичної експертизи за №19/113/6-3/345е від 09 листопада 2016 року.

Речові докази по справі:

первинні упаковки, металеві осколки, 13 важелів, 3 крпуси бойових гранат Ф-1, 1 тротилова шашка (вагою 400 грам), що знаходяться на зберіганні у артилерійському складі ОТУ «Луганськ»,

знищити,

50 патронів калібру 7,62х39 мм, 15 патронів калібру 7,62х54 мм, 10 гільз калібру 7,62х39 мм, 5 гільз 7,62х54 мм, 5 магазинів, 1 циліндричний предмет сірого кольору, пенал, первинні упаковки, що знаходяться на зберіганні у складі речових доказів ГУНП в Луганській області,

знищити,

складний мисливський ніж, що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

повернути обвинуваченому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_2 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: