Ухвала суду № 65029196, 01.03.2017, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/67/17

Провадження № 2/670/112/17

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

01 березня 2017 року смт. Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.06.2010 року в розмірі 21127,27 грн.

Одночасно ПАТ КБ «Приватбанк» просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на домоволодіння, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, с. Женишківці вул. Радянська, 36, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати відчуження.

Вивчивши вказану заяву, характер спірних правовідносин, а також підстави для забезпечення позову, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. До заяви про забезпечення позову заявником додаються документи та інші докази, які підтверджують, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними заявленим позовним вимогам.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд /суддя/ повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Ознайомившись з заявою та доданими документами, суд вважає, що вимога про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивач надавши підтвердження про належність відповідачу майна, не надав доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, зокрема щодо співмірності ціни позову в сумі 21127,27 гривень із вартістю домоволодіння , на яке позивач просить накласти арешт.

Крім того, позивачем нічим не обґрунтоване припущення, про те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тому на стадії відкриття провадження у справі суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 209, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні при її постановленні в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Волкова