Вирок № 65028885, 28.02.2017, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/894/16-к 1-кп/441/8/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2017 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

прокурора - Гавриліва О.М.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3

та його захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Львів та жителя АДРЕСА_1 гр-на України,

з неповною середньою освітою, одруженого,

непрацюючого, інваліда ІІІ групи з дитинства,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2016р. близько 18.30 год. в господарстві ОСОБА_2, що знаходиться на території кооперативу "Ягідка", земельна ділянка АДРЕСА_2 ОСОБА_3 умисно наніс ОСОБА_2 удар правою ногою в ділянку лівого стегна, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лівому стегні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення заперечив, пояснивши, що конфлікт між ним і ОСОБА_2 носить тривалий характер через його непогодження з встановленими тарифами на оплату комунальних послуг. День перед конфліктом він домовився з ОСОБА_2 про те, що останній надасть йому документи, що підтверджують правомірність нарахування витрат за вивіз сміття. Вказані документи необхідні були йому для декларації, яку він подає щорічно, оскільки стоїть на обліку в відділі соціального захисту населення. Коли він 28.04.2016р. прийшов до господарства ОСОБА_2, останній відмовився надавати йому такі документи і не впустив його на подвір'я. Між ними почалася словесна перепалка, під час якої ОСОБА_2 через огорожу намагався нанести йому удар, проте він ухилився. Щоб надати можливість потерпілому відкрито вдарити його, він переліз через браму в господарство ОСОБА_2, проте жодних ударів потерпілому не наносив. За ним через браму зразу переліз ОСОБА_5 і зловив його за руки, відтак він не міг нанести удар потерпілому. Може і тримав до цього ОСОБА_2 за груди, на сьогодні такого не пригадує.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами у справі:

- показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що є головою кооперативу «Ягідка» в АДРЕСА_3, членом якого був обвинувачений. Останній почав конфлікти з ним, так як не хотів оплачувати внески за встановленими правлінням кооперативу тарифами, часто ОСОБА_3 поводив себе неадекватно. Як голова зборів саме він мав організовувати збір коштів за самообслуговування, проте ОСОБА_3 відмовлявся платити, подав на нього в суд, проте йому було відмовлено. ОСОБА_3 постійно скандалить і з іншими членами кооперативу, нищить чуже майно, через що з ним проводили роз'яснювальну роботу. 28.04.2016р. близько 10.00 год. ОСОБА_3 приїхав до нього, поводив себе неадекватно, вимагаючи пояснень від нього чому він їздив на Майдан. Він попросив ОСОБА_3 відчепитися і останній, вдаривши його автомобіль, пішов. Після обіду ОСОБА_3 прийшов до його господарства (земельна ділянка АДРЕСА_2») і почав гримати брамою, вимагаючи, щоб він його впустив на подвір'я. Він не відкрив брами обвинуваченому, тому той переліз через неї і потрапив на подвір'я. Там він схопив його за груди, пхнув до стовпа та наніс один удар рукою в ліве вухо, а потім удар правою ногою в ліве стегно. Він крикнув до сусіда ОСОБА_6, щоб той допоміг йому, проте сусід не зміг зайти на подвір'я, бо брама була зачинена на колодку. Він заховався від ОСОБА_3 за автомобіль, який стояв на подвір'ї, а ОСОБА_3 вдарив автомобіль пару раз. Після цього він побіг до брами, відчинив її і на подвір'я зайшов ОСОБА_5. який забрав ОСОБА_3. Дружина обвинуваченого - ОСОБА_7, в момент конфлікту стояла на вулиці за брамою, кричала до чоловіка, щоб той отямився, проте ОСОБА_3 кричав, що будинок продасть, але його і сім'ю знищить. Він не розуміє такої поведінки обвинуваченого, оскільки нічого поганого йому не робив. Крім нього ОСОБА_3 застрашує і інших жителів кооперативу, а тому люди бояться іти свідчити проти ОСОБА_3. Після вказаного випадку ОСОБА_3 до нього не звертався, вибачення не просив, шкоди не відшкодував;

- показами свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що її чоловік - ОСОБА_3, перебуває у поганих відносинах з ОСОБА_2 напротязі останніх чотирьох років. 28.04.2016р. зранку вона з чоловіком були вдома в АДРЕСА_3, вона вживала трохи алкоголю, бо їй вирвали зуб, чоловік нічого не пив. Напередодні ОСОБА_2 казав обвинуваченому прийти, щоб підписати якийсь договір, а тому після обіду ОСОБА_3 пішов додому до потерпілого, щоб вияснити, чому виникла велика сума заборгованості за вивіз сміття. Вона вийшла згодом за чоловіком. Бачила по дорозі сусіда ОСОБА_11, який ішов вулицею в попутному з нею напрямку також в сторону будинку потерпілого. За 100-150 м до господарства ОСОБА_2 вона побачила, як її чоловік перестрибнув браму до господарства потерпілого, проте суперечка між її чоловіком і ОСОБА_2 почалася ще коли її чоловік був на вулиці. Вона перелізла браму за чоловіком і намагалася розтягнути обвинуваченого і потерпілого. Бійкою це вона назвати не може, оскільки вони лише тримали за груди один одного, штовхалися. ОСОБА_6 з дружиною в цей час були на своєму подвір'ї, що знаходиться по сусідству з господарством ОСОБА_2, також свідком подій був ОСОБА_5, який в цей час ішов вулицею. Не бачила, щоб хтось комусь наносив удари, коли вона роз'єднувала обвинуваченого з потерпілим, вони обидва махали руками, потерпілий навіть зачепив її. ОСОБА_8 кричала до чоловіка, щоб той викликав поліцію, а тому ОСОБА_6 пішов в будинок дзвонити;

- показами свідка ОСОБА_6, який пояснив, що проживає по сусідству з ОСОБА_2 і його господарство знаходиться через дорогу від господарства потерпілого. 28.04.2016р. близько 10.00 год. ранку ОСОБА_3 прибіг до ОСОБА_2 з погрозами. Пізніше близько 19.00 год цього ж дня ОСОБА_3 знову прибіг до господарства потерпілого, перестрибнув через браму та вдарив ОСОБА_2 в область голови біля вуха, копнув ногою в пах та в ліву ногу. До цього в цей день він не бачив на потерпілому тілесних ушкоджень. Пора доби була світла, а тому він добре бачив удари, які наносив ОСОБА_3. ОСОБА_2 був в шоковому стані, обличчя було червоне. Дружина ОСОБА_3 нічого не робила, просто стояла біля брами. Ударів по автомобілі він не бачив;

- показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що 28.04.2016р. не була безпосереднім свідком конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, почула лише якісь крики і покликала на допомогу сусіда ОСОБА_5. Сама вона стояла біля своєї хвіртки і чула, як дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_7, кричала до ОСОБА_3 «Що ти наробив». ЇЇ чоловік саме викликав поліцію, після чого пішов на допомогу ОСОБА_2. Бачила, як згодом сусід ОСОБА_11 забрав ОСОБА_3 з подвір'я ОСОБА_2. Зі слів чоловіка їй відомо, що ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_2 об стіну;

- показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що в день конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 близько 18.10 год. він повертався додому. Побачив, як ОСОБА_3 з криками та шумом перелазить браму до господарства ОСОБА_2, а тому зразу ж поліз за ним, бо боявся, щоб ОСОБА_3 не наробив чогось поганого. В цей час він був на відстані близько 5 м. до ОСОБА_3. На подвір'ї потерпілого він одразу ж зловив за руки ОСОБА_3 і вивів його на вулицю. Не бачив, щоб обвинувачений наносив удари потерпілому. Може щось і було між ними, але він цього не бачив. ОСОБА_3 був в цей момент агресивний, збуджений;

- письмовою заявою потерпілого ОСОБА_2 від 28.04.2016р. про нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3;

- висновком судово-медичної експертизи № 59/16 від 29.04.2016р., згідно якого при огляді ОСОБА_2 виявлено синець на лівому стегні, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути 28.04.2016р. і відноситься до легкого тілесного ушкодження. Судово-медичних даних про утворення тілесного ушкодження при падінні з висоти власного росту немає;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 08.07.2016р. та фототаблицею до нього, яким підтверджується як ОСОБА_6 на місці розказав та показав про обставини нанесення ОСОБА_3 ударів 28.04.2016р. ОСОБА_2;

протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 08.07.2016р. та фототаблицею до нього, яким підтверджується як ОСОБА_2 на місці розказав та показав про обставини нанесення йому ОСОБА_3 ударів 28.04.2016р.;

-іншими матеріалами справи.

Покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суд визнає неналежними доказами у справі, оскільки вони не стосуються безпосередньо обставин даного кримінального правопорушення, а надані суду лише з метою доведення тривалості неприязних відносин між потерпілим та обвинуваченим.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною. Вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження. При цьому підлягає виключенню з обвинувачення та обставина, що ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 три удари ногою в ліве стегно, оскільки такий факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, жодних належних та допустимих доказів з цього приводу стороною обвинувачення надано не було, в той час як свідок ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказували лише на один удар ногою в ліве стегно, який мав своїм наслідком спричинення легкого тілесного ушкодження потерпілому.

При цьому суд вважає необгрунтованими посилання захисника на те, що показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вказують на невинуватість ОСОБА_3, оскільки сам факт того, що вони не бачили ударів, які наносив ОСОБА_3, не суперечить іншим показанням свідків, зокрема і очевидця ОСОБА_6, та письмовим матеріалам справи, оскільки як ОСОБА_7, так і ОСОБА_5 ствердили, що перелізли через браму на подвір'я ОСОБА_2 уже після того, як туди переліз ОСОБА_3, відтак вони не могли бути очевидцями усіх подій, що мали місце між потерпілим та обвинуваченим. Більше того, свідок ОСОБА_7, яка є дружиною обвинуваченого, ствердила, що коли вони попала на подвір'я потерпілого, ОСОБА_3 та потерпілий шарпалися, тримали за груди один одного. ОСОБА_5 вказав, що між ними могло щось бути, проте він міг цього не бачити. Ствердив лише, що ОСОБА_3 не міг наносити удари потерпілому в той час, коли він тримав його за руки, тобто уже тоді, коли свідок переліз через браму в господарство ОСОБА_2.

Необгрунтованими на думку суду є також твердження ОСОБА_3 в тій частині, що ОСОБА_2 міг десь впасти в переддень конфлікту, оскільки ходив вулицею в стані алкогольного сп"яніння, оскільки такі пояснення в повній мірі спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 59/16 від 29.04.2016р.. Пояснення обвинуваченого суд розцінює як такі, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене.

Не можуть бути взяті до уваги також пояснення захисника в тій частині, що при нанесенні таких тілесних ушкоджень, як вказаному в обвинувальному акті, мала б утворитися гематома, а не синець, оскільки в судовому засіданні судом встановлено факт нанесення саме одного удару ногою в ліве стегно потерпілого, а не трьох, що виключено судом з обвинувачення, а для визначення наслідків такого удару призначалася судово-медична експертиза і до компетенції суду не віднесено встановлення тяжкості тілесного ушкодження.

Також факт провокації зі сторони потерпілого ОСОБА_3 до такої агресивної поведінки не може лягти в основу висновку про відсутність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховується також, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є інвалідом ІІІ групи з дитинства.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З приводу заявленого цивільного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи, а саме ч.1 ст.125 КК України, жодних обвинувачень з приводу пошкодження ОСОБА_3 майна потерпілого в рамках даного кримінального провадження обвинуваченому не висунуто, а відтак такі обставини не є предметом доведення у даному кримінальному провадженні, а тому підстав для відшкодування шкоди потерпілому за ремонт його автомобіля і задоволення цивільного позову в цій частині немає. Жодних доказів на підтвердження того, що саме внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, потерпілому була спричинена матеріальна шкода, надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.1 цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, згідно вимог ст.1268 ЦК України може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. При цьому згідно ч.2 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_3, що спричинили легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2, змінився нормальний уклад життя останнього, він не може заспокоїтися від того відчуття, що злочин був вчинений набагато молодшою від нього особою, яка навіть не вибачилися перед ним, його внутрішні переживання від несправедливої, протиправної поведінки ОСОБА_3 носять тривалий та стійкий характер, в нього порушився сон, він став неспокійним, втратив апетит.

Беручи до уваги характер та обсяг страждань потерпілого ОСОБА_2, глибину таких, ступінь зміни його звичайного способу життя та зусилля, які йому слід прикласти для відновлення попереднього стану такого, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 слід стягнути в користь потерпілого ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 3000 грн., що справедливо відповідає ступеню тяжкості діяння, вчиненого ОСОБА_3.

Процесуальних витрат у справі немає, запобіжний захід не застосовувався, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий Ференц О.І.