Постанова № 65026318, 24.02.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/235/17

Провадження № 3/265/220/17

П О С Т А Н О В А

24 лютого 2017 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області

головуючого судді Адамова Т. С.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

прокурора Циря О.С.,

захисника ОСОБА_1,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши матеріали які надійшли з Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, яка має доньку-інваліда, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої виконуючою обовязки голови Виноградненської сільської ради, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.. 172-7 ч.1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2017 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшли протоколи, складені 12 січня 2017 року старшим оперуповноваженим ОВС УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_3 про скоєння адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, передбачених ч.1 ст. 172-7 КпАП України відносно ОСОБА_2, яка будучи виконуючою обовязки голови Виноградненської сільської ради, тобто відповідно до пп. «б» ч.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є субєктом, на якого поширюється дія цього Закону, 27 липня 2015 року, перебуваючи в приміщенні Виноградненської сільської ради за адресою: Донецька область село Виноградне вулиця Центральна 226, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів Виноградненську сільську раду, а саме: про видання розпорядження № 6 від 27 липня 2015 року «Про надання чергової відпустки в.о. голови Винограднеської сільської ради», яким надала собі чергову відпустку тривалістю 41 календарний день та прийняла рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати. Крім того, вона же 26 вересня 2016 року перебуваючи в приміщенні Виноградненської сільської ради за адресою: Донецька область село Виноградне вулиця Центральна 226, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів Виноградненську сільську раду, а саме: про видання розпорядження № 7 від 26 вересня 2016 року «Про надання чергової відпустки в.о. голови Винограднеської сільської ради», яким надала собі чергову відпустку тривалістю 43 календарних дня та прийняла рішення про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2, будучи в.о. голови Виноградненської сільської ради, відповідно до п.п. «б» п.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» - субєктом відповідальності за правопорушення повязані з корупцією, порушуючи вимоги ст.2, ст.. 35 ЗУ «Про запобігання корупції», усвідомлюючи про наявну суперечність між приватними інтересами та його службовими повноваженнями, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила сільську раду про наявність реального конфлікту інтересів, а саме вчинила правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КпАП України.

Особа що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину не визнала, пояснила, що про розпорядження щодо надання собі відпусток та матеріальної допомоги вона повідомляла сільську раду на сесії влітку, але в усному порядку. Зазначила, що коли голосували за надання їй права самостійно призначати матеріальну допомогу, вона участі не приймала. Вважає, що зазначені у протоколах обставини не є конфліктом інтересів, тому як бюджетами на 2015 та 2016 роки визначалася призначена їй допомога на оздоровлення, депутати на сесії повідомлялися про період та дати її відпусток. Крім того, вважає, що протокол складено неповноважною особою, а саме: протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 172-7 ч.1 КпАП України, повинен складатися Національним агентством з питань запобігання корупції, на підставі чого просила повернути вказані протоколи відносно неї до ОВС УЗЕ в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України для належного оформлення. Також зазначила, що протокол складено із помилкою, тому як її прізвище ОСОБА_2, а в протоколі зазначено Круліковська.

Прокурор, зявившись в судове засідання, просив притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зазначивши про наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-7 КУпАП, у звязку з порушенням вимоги ст.28, ст.. 35 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначив, що повідомити про конфлікт інтересів ОСОБА_2 повинна була сільську раду письмово, а не усно. Щодо помилки, допущеної в прізвищі при складанні протоколу, вважає, що це не є підставою для повернення протоколу, тому як дану орфографічну помилку можливо виправити при розгляді справи, фактично протокол складно відносно ОСОБА_2 та решта даних про її особу зазначено вірно. Також вважає, що немає підстав для повернення для до оформлення вказаного протоколу внаслідок того, що він складений не Національним агентством з питань запобігання корупції, тому як відповідно до ст.. 255 КпАП України повноваження щодо складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 172-7 ч.1 КпАП України, мають як Національне агентство з питань запобігання корупції, так і Національна поліція України.

Вислухавши строни, допитавши свідків, дослідивши матеріали додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.

Розглядаючи клопотання ОСОБА_2 про повернення справи для належного оформлення з приводу того, що протокол складно неналежною особою, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.. 255 КпАП України протоколи про правопорушення, передбачені, ст.. 172-7 мають право складати: уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції.

Отже, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 172-7 КпАП щодо ОСОБА_2, складно Управлінням захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, суд не вбачає підстав для його повернення для належного оформлення.

З приводу помилки у прізвищі ОСОБА_2, допущеної при складанні протоколу, суд також вважає, що немає підстав для повернення протоколу з цих підстав, оскільки дана помилка може бути виправлена судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, в галузі бюджету, фінансів і цін належать власні (самоврядні) повноваження: складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету.

Розпорядником бюджетних коштів є сільський, селищний, міський голова, який використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою та перед відповідною радою.

Сільський, селищний, міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів.

Складові заробітної плати - посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за стаж служби в органах місцевого самоврядування, надбавки за почесне звання "заслужений", за знання та використання в роботі іноземної мови та доплати за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, допомога на оздоровлення, - відносяться до тих, які підлягають обов'язковій виплаті.

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. N 268 преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до рішення 1 сесії 6 скликання Виноградненської сільської ради від 17 листопада 2010 року повноваження ОСОБА_2 визнано, як депутата сільської ради та обрано на посаду секретаря цієї ради, присвоєно 9 ранг 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 18, 19).

Відповідно до рішення Виноградненської сільської ради № VI/35-278 від 24 квітня 2015 року на ОСОБА_2 покладено повноваження виконуючого обовязки голови цієї ради (а.с. 17).

Рішеннями Виноградненської сільської ради Волноваського району Донецької області № VI/33-265 «Про бюджет Виноградненської сільської ради на 2015 рік» від 15 січня 2015 року та № VI/39-289 «Про бюджет Виноградненської сільської ради на 2016 рік» від 18 грудня 2015 року з відповідними додатками, які є невідємною частиною вказаних рішень, сільською радою був затверджений кошторис на утримання апарату управління сільської ради, серед іншого: на виплату посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, в тому числі й сільському голові.

Отже, саме сільська рада колегіально приймала рішення про встановлення посадового окладу сільському голові і підтвердила його право, встановлене законом та місцевим бюджетом на 2015 та 2016 роки, на отримання сільським головою допомоги на оздоровлення та допомоги на соціально-побутові питання при виході його у відпустку, а тому сільська рада про це була обізнана і ніякого реального конфлікту інтересів не виникло.

Сільський голова, в даному випадку в.о. сільського голови, мав право на видачу розпорядження, про яке в подальшому, на черговій сесії ради, сільський голова мав повідомити раду про прийняті ним всі розпорядження в межсесійний період.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, проте твердження прокурора про вчинення дій чи прийняття рішень ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів при викладених у вказаних вище протоколах обставинах базується лише на припущеннях.

Конфлікт інтересів це конфлікт між публічно - правовими обовязками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обовязків або функцій.

Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обовязки має приватний інтерес ( особисту заінтересованість ), які хоча і необовязково призведуть до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, для реального конфлікту інтересів, характерна наявність трьох обєктивних компонентів:

- приватний інтерес;

- службове повноваження, представницьке повноваження;

- протиріччя між ними, що впливає на обєктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Відповідно до абз.11 ст.1 Закону приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми, чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Майновий інтерес це інтерес щодо збереження або збільшення обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.

Коло службових повноважень наводиться у посадових інструкціях, трудових договорах, які визначають лише безпосередні повноваження конкретного службовця, в тому числі, як законом або іншим нормативно-правовим актом може додатково визначатись коло як безпосередніх, так і загально службових повноважень, які повинні братись до уваги при розгляд питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.

Перелік представницьких повноважень розкривається, як правило, у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ним осіб. В контексті антикорупційного законодавства, це насамперед, стосується депутатів різних рівнів, та законів, які розкривають їх правовий статус, визначають коло їх представницьких повноважень.

Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на обєктивність прийняття рішення, вчинення діяння особою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 38 Закону та із диспозиції ст.172-7 ч.1 КУпАП про реальний конфлікт інтересів безпосередньому керівнику або іншому органу повинно бути невідомо. Зазначений конфлікт зароджується і розвивається в рамках свідомості однієї особи, у якої можливе виникнення реального конфлікту інтересів.

Як пояснили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є депутатами Виноградненської сільської ради, на сесіях Виноградненської сільської ради, що передували винесенням розпоряджень ОСОБА_2 щодо надання відпусток на 2015 та 2016 роки з виплатою відповідної матеріальної допомоги, остання повідомляла усіх депутатів про те, що вона йде у відпустку, при цьому зазначала дати та тривалість.

Отже, про те, що в.о. селищного голови ОСОБА_2 йде у відпустку з виплатою їй відповідної матеріальної допомоги, визначеної ще при затвердженні бюджету на відповідний рік, було відомо всім присутнім на відповідних сесіях особам 22 липня 2015 року та 21 вересня 2016 року, тобто взагалі відсутнє приховування ОСОБА_2 наявного у неї будь-якого інтересу.

З огляду на наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст.. п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 172-7 ч.1, 247, 283, п.3 ч.1 ст.284, 285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст.. 172-7 ч.1 КУпАП України закрити на підставі ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у звязку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області, через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя _______ Адамова Т.С.