Рішення № 65025634, 01.03.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7731/16-ц

2/303/508/17

Ряд стат звіту 26

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

01 березня 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Ільчак Р. М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача 1 ОСОБА_2

відповідача 2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовною заявою представника Закарпатської обласної кредитної спілки «Калиновий міст» - ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно з боржника та поручителя,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про стягнення солідарно з боржника ОСОБА_4 та поручителя ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6 суми заборгованості за Кредитним договором № 581 від 29 січня 2014 року, забезпеченого договором поруки № 581 від 29.01.2014 року в розмірі 28 718,10 гривень та судових витрат у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно Кредитного договору № 581 від 29.01.2014 року, укладеного між ЗОКС „Калиновий міст" та ОСОБА_4, остання отримала споживчий кредит в розмірі 5000,00 гривень зі сплатою 60 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. На забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 581 від 29.01.2014 року, кредитною спілкою було укладено договір поруки № 581 від 29.01.2014 року з ОСОБА_3, згідно якого, остання виступила фінансовим поручителем ОСОБА_4 та солідарно несе відповідальність за невиконання умов договору про надання позики. Внаслідок порушення ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору, виникла сума заборгованості боргу в розмірі 28 718,10 гривень в т. ч. 4011,54 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 5618,33 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2005,77 - штраф згідно п. 7.4 Договору кредиту № 581 від 29 січня 2014 року та пеня згідно п. 7.3 Договору в розмірі 17082,46 гривень, яку боржник та її поручитель сплатити в добровільному порядку не бажають.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала повністю, навівши вищевказані доводи, просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за Кредитним договором, забезпеченого договором поруки та судові витрати. При цьому подав суду уточнюючий документ нарахування пені згідно п. 7.3 Договору № 581 від 29.01.2014 року станом на 20.12.2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позов визнала частково, мотивуючи тим, що її мати є пенсіонеркою, людиною похилого віку, яка дійсно отримала кредит в сумі 5000,00 гривень і зобов'язалася погашати кредит та відсотки за користування кредитними коштами, плановими платежами по 565,00 гривень кожного місяця. Однак, внаслідок погіршення фінансового стану, малого розміру пенсії, їй не вистачало коштів для щомісячного внеску, а тому вона вносила грошові кошти на погашення кредиту окремими платежами у різних сумах. Частину з яких надавала сама представник позивача ОСОБА_2, як донька ОСОБА_4. За таких обставин визнає, що дійсно боргує суму 4011,54 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 5618,33 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, однак суму нарахованої позивачем пені в розмірі 17082,46 грн., яка є «не підйомною» для вдови, пенсіонерки та врази перевищує суму основного боргу, - не визнає повністю, як і штраф згідно п. 7.4. договору в розмірі 2005,77 гривень.

Відповідач (поручитель) ОСОБА_3 позовні вимоги в частині неї не визнала, мотивуючи тим, що вона не думала, що повинна буде повертати борг за ОСОБА_4. Грошей у неї нема для того, щоб сплатити борг. Договір поруки підписувала, але не зрозуміла, що борг може виплачувати вона.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1 та відповідача 2, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступого висновку:

Судом встановлено, що згідно Кредитного договору № 581 від 29.01.2014 року, укладеного між ЗОКС „Калиновий міст" та ОСОБА_4, остання отримала споживчий кредит в розмірі 5000,00 гривень зі сплатою 60 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що стверджується договором та видатковим касовим ордером № 33 від 29.01.2014 р. (а.с.5-7,9).

У заяві-анкеті позичальника від 29.01.2014 року ОСОБА_4 ознайомлена з умовами надання кредиту п. 1.4 розмір планового платежу 565 гривень щомісячно (а.с10)

На забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 581 від 29.01.2014 року, кредитною спілкою було укладено договір поруки № 581 від 29.01.2014 року з ОСОБА_3, згідно якого, остання виступила фінансовим поручителем ОСОБА_4 та солідарно несе відповідальність за невиконання умов договору про надання позики. Внаслідок порушення ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору, що стверджується наявною копією договору (а.с.8).

Згідно графіку розрахунків (а.с11) за Кредитним договором № 581 від 29.01.2014 року станом на 20.12.2016 року, виникла сума заборгованості боргу в розмірі 4011,54 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 5618,33 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору кредит надається на 12 місяців, п.3.1 Кредитного договору плата за користування кредитними коштами складає 60% річних на суму залишку кредиту. Згідно п. 7.4 договору у разі прийняття Кредитодавцем рішення про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання Позичальником зобов'язань, встановлених п.2.3 ( повернути кредит та відсотки у строк, визначений п.2.1 договору) до Позичальника застосовується штраф у розмірі суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Таким чином, сума 2005,77 - штраф згідно п. 7.4 Договору кредиту № 581 від 29 січня 2014 року, позивачем нарахований на підставі домовленості між сторонами договору.

Правова позиція ВСУ у справі № 6-3006цс15

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 ЦК України).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі своєчасного ненадходження (прострочення) повністю або частково, планового платежу, встановленого Графіком розрахунків, Кредитодавець нараховує, а Позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення суми, несплаченого в строк платежу.

На підставі п.7.3 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 17082,46 гривень, розрахунок якої надано в судовому засіданні. Згідно нарахування пені по Договору кредиту № 581 від 29 січня 2014 року, вбачається, що пеню нараховано за два роки в розмірі 17 082,46 гривень, а саме: з 29.01.2014 року по 20.12.2016 року. Станом з 20.01.2014 року по 29.01.2015року 10084,69 гривень, та за 2016 рік (без розгорнутого розрахунку) 6 997,80 гривень.

Оскільки право на стягнення пені в кредитора виникло з наступного дня після 27.02.2014 року, а до суду він звернувся лише - 22.12.2016 року, то пеня підлягала стягненню лише в межах одного року до дня пред'явлення позову.

Крім того, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Оскільки розмір неустойки (пені) 17 082,46 гривень, значно перевищую суму основного боргу ОСОБА_4 за Договору кредиту № 581 від 29 січня 2014 року (4011,54+5618,33=9629,87), така підлягає зменшенню відповідно до Правової позиції ВСУ (у справі № 6-100 цс 14). Верховний Суд України при розгляді справи № 6-100 цс 14 у постанові від 03 вересня 2014 року констатував: частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Суд бере до уваги позицію висловлену представником позивача ОСОБА_4 в частині невизнання «занадто» великої суми пені, та вважає, що на підставі ч.3 ст.551 ЦК є можливим зменшення розміру неустойки до 50 % суми основної заборгованості, тобто 4011,54+5618,33=9629,87 : 2 = 4814,94 гривень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

За ст. ст. 11, 16, 509, 526, 610, 614 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. При цьому, недопустима одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Таким чином, вимоги представника позивача підлягають задоволеннючастково.

У відповідності ч.1ст 88 ЦПК України з відповідачів (боржника та поручителя) в користь позивача слід стягнути суму сплачених і документально підтверджених ним судових витрат: судовий збір 1378,00 гривень у рівних долях з кожного.

Керуючись ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України та ст.ст. 509, 526, 253-258, 551, 554, 610, 625, 1046-1052 ЦК України, Законом України „Про кредитні спілки", Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" суд -

р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з боржника ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1 та поручителя ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 в користь Закарпатської обласної кредитної спілки « Калиновий міст», ЄДРПОУ 35685100, р/р 26503176944400 в «УкрсибБанк» м. Харків, МФО 351005, суму заборгованості за Кредитним договором № 581 від 29 січня 2014 року в розмірі: 4011,54 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 5618,33 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 2005,77 - штраф згідно п. 7.4 Договору кредиту № 581 від 29 січня 2014 року та 4814,94 гривень - пеню в розмірі 50% основного боргу (4011,54+5618,33=9629,87 : 2 = 4814,94). У решті відмовити.

Стягнути боржника ОСОБА_4, іден. код НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1 в користь Закарпатської обласної кредитної спілки « Калиновий міст», ЄДРПОУ 35685100, р/р 26503176944400 в «УкрсибБанк» м. Харків, МФО 351005, половину понесених позивачем судових витрат - суми сплаченого судового збору в розмірі 689,00 гривень.

Стягнути з поручителя ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2 в користь Закарпатської обласної кредитної спілки « Калиновий міст», ЄДРПОУ 35685100, р/р 26503176944400 в «УкрсибБанк» м. Харків, МФО 351005, половину понесених позивачем судових витрат - суми сплаченого судового збору в розмірі 689,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Морозова Н. Л.