Вирок № 65025488, 27.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1463/15-к

№1-кп/243/72/2017

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

27 лютого 2017 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В.,

при секретарі Малиновській І.Ю.,

за участю прокурора Тупікало Д.Ю., Чапланової С.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська кримінальне провадження № 42014000000001046 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку, республіки Азербайджан, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_1 являючись відповідно до наказу начальника УМВС України на Донецькій залізниці № 296 о/с від 08.07.2013 року начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці (далі Лінійний відділ), службовою особою та працівником правоохоронного органу, відповідно до ст. 2 Закону України «Про міліцію» був зобов'язаний: запобігати правопорушенням та припиняти їх, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси. Відповідно до п.1.1 «Функціональних повноважень начальника ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці» керував роботою відділу, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань і функцій та відповідно до п. 1.1, п. 2.1 «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі нападу на адміністративне приміщення», затверджених 25.12.2013 року, був зобов'язаний запобігати захопленню адміністративної будівлі та майна Лінійного відділу.

Однак, зазначені службові обов'язки ОСОБА_1 належним чином не виконував через несумлінне ставлення до них, а саме:

У березні-квітні 2014 року на території Донецької області створено терористичну організацію, так звану «Донецьку Народну Республіку» (далі ДНР), учасники якої вчиняли акти тероризму, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, вбивства та інші тяжкі і особливо тяжкі злочини з метою посягання на територіальну цілісність України.

12.04.2014 року близько 08.30 год. озброєні представники вказаної терористичної організації захопили адміністративну будівлю Слов'янського МВ( з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області, а також заволоділи вогнепальною зброєю та спеціальними засобами і залишались у місті Слов'янську.

Вказані обставини, про які було достовірно відомо ОСОБА_1, свідчили про реальність загрози аналогічного нападу на Лінійний відділ та об'єктивно вимагали забезпечення його оборони шляхом реалізації заходів, передбачених «Планом оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї» (далі План оборони), затвердженим 25.12.2013 року і забезпечення дії цих заходів до зникнення зазначеної загрози.

У зв'язку з цим ОСОБА_1 12.04.2014 року близько 10.00 год. введено в дію План оборони озброєно особовий склад та визначено місця перебування працівників для відсічі можливого нападу.

Разом з тим, при наявності не ліквідованої загрози нападу на Лінійний відділ ОСОБА_1.12.04.2014 року, перебуваючи на робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 близько 15.00 год., безпідставно наказав оперативному черговому зібрати в особового складу зброю, боєприпаси, спеціальні засоби та у подальшому, близько 10.00 год., надав вказівку скласти їх у мішки та сховати у приміщенні Лінійного відділу, а також відпусти більшість працівників по домівках, чим фактично припинив дію Плану оборони.

Близько 18.00 год. невстановленими озброєними особами з метою захоплення зброї здійснено напад на приміщення адміністративної будівлі СПК «ВОХР» (воєнізована охорона) на ст. Слов'янськ, про що було достовірно відомо ОСОБА_1 та свідчило про наявність реальної загрози озброєного нападу на Лінійний відділ.

Разом з тим, будучи обізнаним про вищевказані події, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості нападу на Лінійний відділ, хоча в обстановці, що склалася, мав та міг це передбачити, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, усвідомлюючи, що небезпека нападу на приміщення Лінійного відділу не минула, не вжив необхідних заходів для підготовки до оборони адміністративної будівлі Лінійного відділу.

Близько 20.30 год. група невстановлених озброєних осіб прибула до адміністративної будівлі Лінійного відділу та, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, вимагала доступу до приміщення відділу.

Не зважаючи на це, ОСОБА_1, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог п.п. 1.1., 2.1. «Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», п.п. 3.3, 3.9 «Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік», не вжив заходів щодо оборони будівлі Лінійного відділу, зокрема, не надав вказівку оперативному черговому знову об'явити «Збір» особового складу працівників відділу по тривозі, видати табельну зброю, спецзасоби активної оборони та особистого захисту працівникам відділу, які залишилися у приміщенні відділу, та провести розстановку особового складу по внутрішнім постам для відсічі нападу.

Окрім того, 12.04.2014 року, в період з 09.00 год. до 20.30 год. він, усвідомлюючи реальну загрозу нападу на Лінійний відділ з метою захоплення зброї, в порушення п. 2.1. Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на станції Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», маючи об'єктивну можливість, не вжив заходів щодо евакуації вогнепальної зброї та спеціальних засобів з приміщення відділу.

Внаслідок зазначених недбалих дій ОСОБА_1 працівники Лінійного відділу не мали реальної можливості відбити напад невстановлених озброєних осіб на приміщення відділу, запобігти проникненню цих осіб до приміщення та затримати їх, в результаті чого вказані особи незаконно проникли у приміщення відділу та заволоділи зброєю, набоями до неї та спеціальними засобами, що перебували на балансі УМВС України на Донецькій залізниці та зберігалися у приміщенні Лінійного відділу.

Зокрема, було викрадено: автомати АКС 74 - У -4 шт. загальною вартістю 13436 грн., 9 мм пістолети «ОСОБА_22» - 109 шт. загальною вартістю 163718 грн., 9 мм пістолети «Форт-12» - 6 шт. загальною вартістю 11640 грн., 26 мм сигнальний пістолет «СПШ» - 1 шт. вартістю 980 грн., 9 мм пістолет «ОСОБА_22» учбовий 1 шт. вартістю 1502 грн., 9 мм пістолет учбовий «Форт-12» - 1 шт. вартістю 1940 грн., 5,6 мм гвинтівку «ТОЗ -12» - 1 шт. вартістю 1850 грн., «СШ-68» - 1 шт. вартістю 178 грн., вироби «БР»-4 шт. загальною вартістю 232 грн., вироби «БРМ-92» - 4 шт. загальною вартістю 585 грн., виріб «ПР-73» - 1 шт. вартістю 33 грн., 9 мм пістолети «Форт-12» - 4 шт. загальною вартістю 7760 грн., 9 мм патрони «Терен 3ф» - 74 шт. загальною вартістю 148 грн., виріб «Панцирь 3-95-м2» - 1 шт. вартістю 242 грн., шоломи ШПУ «DISI» - 2 шт. загальною вартістю 914 грн., бронежилети «Страж ТТ» - 7 шт. загальною вартістю 5348 грн., захист рук та ніг 1 шт. вартістю 582 грн., вироби «Терен 4 м» - 5 шт. загальною вартістю 101,75 грн., ремені ружейні до АК -74У-4 шт. загальною вартістю 52 грн., сумку для магазинів АК-74У-1 шт. вартістю 18 грн., взривпакети 25 шт. загальною вартістю 61,25 грн., 5,45 мм патрони «7н10»-1020 шт. загальною вартістю 397,80 грн., 5,45 мм патрони «7т3» - 2280 шт. загальною вартістю 524,40 грн., 5,45 мм патрони «7х3» - 607 шт. загальною вартістю 156,01 грн., 5,45 мм патрони «7н6»-7110 шт. загальною вартістю 2772,90 грн., 5,6 мм патрони «спортивно-мисливські» - 600 шт. загальною вартістю 78 грн., 5,6 мм патрони «цільові» - 100 шт. загальною вартістю 27 грн., 26 мм патрони білого вогню 15 шт. загальною вартістю 168 грн., 26 мм патрони червоного вогню 22 шт. загальною вартістю 295,68 грн., 26 мм патрони зеленого вогню 10 шт. загальною вартістю 134,40 грн., 40 мм патрон реактивно-освітлювальний 1 шт. вартістю 4,85 грн., 30 мм патрон реактивно-освітлювальний червоного вогню 1 шт. вартістю 46,80 грн., 9 мм набої зі свинцовою кулею 845 шт. загальною вартістю 2137,67 грн., 9 мм набої зі сталевим стержнем -2520 шт. загальною вартістю 972,97 грн., а всього на загальну суму 219037,48 грн., чим заподіяно тяжкі наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди державі в особі УМВС України на Донецькій залізниці.

Окрім того, через неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 підірвано авторитет та престиж органів внутрішніх справ України, а працівники лінійного відділу не могли належним чином виконувати завдання відділу щодо забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів та щодо запобігання правопорушенням та їх припинення.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав, пояснив, що в своїй роботі начальника Лінійного відділу міліції на ст. Слов'янськ керувався своїми функціональними обов'язками начальника Лінійного відділу на ст. Слов'янськ. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 зазначених функціональних обов'язків він керує роботою лінійного відділу на ст. Слов'янськ, несе персональну відповідальність перед начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці за виконання покладених на Лінійний відділ завдань і функцій. Також, він керується Положенням «Про Лінійний відділ на ст. Слов'янськ» та в частині організації оборони адміністративної будівлі керувався Планом оборони адміністративної будівлі Лінійного відділу на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї. План оборони адміністративної будівлі на 2014 рік складався приблизно з 25 сторінок печатного тексту. Кожний лист плану був пронумерований, сам план був прошитий та скріплений печаткою Лінійного відділу. План мав гриф «Для службового користування». Виготовлявся план в єдиному екземплярі. Виключне право створення даного документу ( внесення змін, коректування) має тільки начальник штабу та начальник органу внутрішніх справ. План на 2014 рік був виготовлений начальником штабу, майором міліції ОСОБА_3 та затверджений ним, як начальником відділу. Кожний документ в плані був підписаний начальником штабу ОСОБА_3 та ним, як начальником відділу, було поставлено там два підпису: в графі «Затверджую» на самому плані оборони адміністративної будівлі та в графі «Затверджую» в додатку № 6 до плану «Інструкція про дії посадових осіб Лінійного відділу на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення». План складається з трьох основних документів: сам план оборони адміністративної будівлі на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу та захоплення зброї; додаток № 6 Інструкція про дії посадових осіб ЛВ на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення та Інструкції про порядок евакуації зброї та спецзасобів. Всі інші документи це список особового складу, графіки, таблиці та інше. У Лінійному відділі краще ніж начальник штаба та начальник відділу план оборони ніхто не знає, оскільки саме вони мають безпосереднє відношення до його виготовлення, внесення до нього змін та доповнень. Всі інші співробітники можуть знати цей план не в повному обсязі та тільки в тій частині, що їх стосується. План оборони передбачає в першу чергу дії чергового, начальника штабу та керівника оперативного штабу, яким є він. План передбачає певні дії даних осіб у двох випадках при раптовому нападі в неробочий час і при нападі на приміщення в робочий час. Також планом передбачаються певні дії при надходженні інформації про можливий напад. Також планом передбачаються дії співробітників особового складу, які розставлені по постам, при нападі на відділ. Інструкція (додаток № 6) складається з двох розділів: перший розділ передбачає дії при отриманні інформації про можливий напад двох посадових осіб начальника та чергового. Під отриманням інформації розуміється надходження будь-якої інформації про готування до нападу на лінійний відділ (по телефону, від будь-якого громадянина, який би повідомив, що збирається натовп для нападу на ЛВ). Це передбачено наказом № 181 МВС України 2009 року «Про затвердження Інструкції про організацію діяльності чергових частин, органів та підрозділів внутрішніх справ України, направлену на захист інтересів суспільства та держави від протиправних посягань». При отриманні інформації, виходячи з тієї інформації, яка була отримана, передбачаються певні дії двох посадових осіб начальника та чергового. Ураховується кількість людей, які планують здійснити напад, чим вони озброєні, де вони зібралися, як вони планують пересуватися та інше, та в залежності від цього плануються дії начальника та чергового. Пунктом 1.2 в графі «Примітка» розділу 1 Інструкції передбачено, що при відсутності начальника, всі його функції повинен виконувати черговий. Розділ ІІ цієї Інструкції звучить наступним чином: «При раптовому нападі або блокуванні», а не при загрозі раптового нападу або блокуванні. Тобто, коли на відділ раптово напали або його блокували. Розділом ІІ Інструкції передбачаються дії шести посадових осіб при раптовому нападі або блокуванні: начальника, чергового, першого заступника начальника слідчого відділу, заступника начальника кримінальної міліції, заступника начальника громадської безпеки та начальника сектора кадрового забезпечення. Підставою для підготовки цього плану є наказ № 181 МВС України 2009 року. Саме в додатку № 8 до зазначеного наказу «Картотека невідкладних дій оперативного чергового» в розділі № 6 чітко прописано, що повинен робити черговий при нападі на орган внутрішніх справ. Виходячи з вимог цього наказу в плані додатково зазначаються особливості виходячи з місця розташування відділу, кількість входів та виходів, кількість особового складу, кількість зброї та спецзасобів. План вводиться в дію тільки у двох випадках: при отриманні інформації про можливий напад та при раптовому нападі або блокуванні. План оборони не передбачає його введення виходячи з припущення про можливий напад. Після підготовки, план направляється на вивчення в УВС, де його вивчають та ставлять резолюцію. Після вивчення плану на 2014 рік будь-яких вказівок щодо його переробки не надходило. План по евакуації зброї передбачає єдину можливість прийняття рішення начальником про евакуацію зброї. Цей випадок зазначений в додатку № 6 до Плану «Інструкція про дії посадових осіб на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення», у розділі ІІ «При раптовому нападі або блокуванні. Тобто, у разі коли на відділ раптово напали та блокували. Один з підпунктів викладений наступним чином: «У відповідності з обстановкою, що склалася приймає рішення про порядок евакуації табельної зброї, спецзасобів та таємних документів». Тобто до моменту раптового нападу та раптового блокування начальник міліції не має права приймати рішення про евакуацію зброї, оскільки це буде розцінено, як перевищення службових повноважень. Крім того, в плані оборони йдеться мова про оборону адміністративної будівлі від натовпу громадян. Ні про яку іншу категорію нападників в даному плані не зазначено. Плану на 2014 рік немає, але в плані оборони на 2015 рік одинадцять разів зазначається єдина категорія нападаючих натовп громадян, натовп. А саме: в п.3.6 Плану зазначено: «організує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці, Слов'янським МВ, РВ, при необхідності пропонує ввести в дію план «Хвиля» для розтину натовпу»; в п. 3.9.1.1 зазначено «направити до місця збору натовпу оперативно-розвідувальну групу»; в п. 3.9.1.2 зазначається: «контролювати переміщення громадян (натовпу) на підступу до приміщення ЛВ та прилягаючих до нього вулиць, своєчасно інформувати оперативного чергового відділу про наближення нападаючих; п. № 6 в графі «Задача» - «контролювати переміщення громадян (натовпу) на підступах до адміністративного будинку та прилеглих до нього вулиць»; в п.3.10: «При блокуванні приміщення натовпом вступити з ними в перемови, використовуючи мегафон, роз'яснити їм протиправність дій, попередити про застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів при спробі проникнення а приміщення». В Інструкції категорія нападаючих зазначається шість разів два рази в його функціональних обов'язках, а саме у розділі ІІ: «При раптовому нападі або блокуванні», п.2.1: «Начальник відділу при спробі несанкціонованого проникнення окремих з числа натовпу блокуючи приміщення відділу попереджає про застосування відносно них спецзасобів, а в окремих випадках і зброї, а також про притягнення до відповідальності відповідно до закону». Другий раз в його функціональних обов'язках: «При можливості проводити відтиснення натовпу від приміщення відділу». В його функціональних обов'язках про іншу категорію нападаючих мови не йде. Один раз категорія нападаючих зазначена в функціональних обов'язках начальника слідчого відділу: «Організовує документування злочинних дій натовпу під час блокування або нападу на приміщення відділу. Один раз у функціональних обов'язках його заступника - начальника кримінальної міліції: «Організовує роботу по негласному розпаду натовпу з метою відмовлення від скоєння протиправних дій та встановлення організаторів». Ще один раз в функціональних обов'язках його іншого заступника начальника міліції громадської безпеки: «Готує пропозиції про проведення операції по відтиснення натовпу або деблокування приміщення». Також один раз згадується в функціональних обов'язках начальника сектора кадрового забезпечення: «Надає допомогу керівнику штабу по обороні приміщення, тобто йому, в проведенні роз'яснювальної роботи з натовпом». Даним планом передбачалися заходи та можливість для працівників міліції для оборони виключно від даної категорії осіб. Обороняти приміщення від інших категорій осіб вони не спроможні, оскільки спецзасоби, які в них були можуть захистити тільки від ножа, каменя, та максимум від кулі, випущеної з пістолета ОСОБА_22 не з близької відстані. Куля, випущена з відстані ближче, ніж 50 метрів бронежилет проб'є. Дані спецзасоби надавали можливість діяти тільки у разі, коли чимось незадоволений натовп громадян безчинствує, намагається захопити приміщення. У разі, якщо ситуація виходить з-під контролю, начальник міліції повинен ввести в дію план «Хвиля». План «Хвиля» вводиться при масових безладах. Цей план, відповідно до законодавства України, нормативних актів МВС України визначає організаційні та практичні заходи співробітників лінійного відділу на ст. Слов'янськ при проведенні першочергових заходів щодо припинення масових порушень громадського порядку та масових заворушень. Також, в плані «Хвиля» визначено поняття «масові заворушення» - це дії натовпу людей, що супроводжуються насильством, підпалами, пошкодженням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опору представникам влади та інше, із застосуванням зброї або інших предметів, які використовуються, як зброя. Тобто з самого змісту плану «Хвиля» видно, що він має вводитися в дію для боротьби з великою кількістю людей, які чинять безлади. Також, в плані «Хвиля» закладені наступні заходи: особовий склад екіпірується засобами індивідуального захисту: наколінниками, підлокітниками, шоломами з окулярами, що захищають від піску та каменів, наручниками, газом, металевими щитами та резиновими палками. Співробітники міліції становляться в шеренгу та провадять відтиснення натовпу. В плані оборони адміністративної будівлі чітко не зазначено, яка кількість співробітників повинна бути залучена для оборони будівлі. Планом надано начальнику штаба (начальнику органу) залучати до оборони не весь особовий склад, про що зазначено в примітці, а саме: «Співробітники, не задіяні до плану оборони, в схемі розстановки, знаходяться в резерві керівника штабу і використовуються при необхідності для надання допомоги потерпілим та їх заміні». Тобто, в плані закладено, що начальник може мати резерв і як його використовувати це прерогатива начальника. В п. 1.11 плану «Хвиля» зазначено наступне: «Узгоджує подальші дії з УМВС на Донецькій залізниці та транспортною прокуратурою, при необхідності запитує допомоги в підрозділах «Беркут» та вводить в дію план «Хвиля». В п.3.6 зазначено «Організує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці Слов'янським МВ, РВ УМВС України в Донецькій області, при необхідності вводить в дію план «Хвиля» для розтину натовпу та деблокування приміщення». В п. 3.7 зазначено: «За телефонами 26-74, 26-26 дає вказівку начальнику Слов'янської СПК ВОХР про підготовку пожежного автомобіля з лафетним стволом для дій за планом «Хвиля». Пожежна машина може бути використана для гасіння пожежі, а також для поливання у теплий період року натовпу. Тобто, ці заходи самі по собі свідчать, що вони застосовуються для боротьби з натовпом. В розділі І в п. 1.1 зазначено: «Начальник відділу при негативному розвитку ситуації та появи реальної загрози нападу екстремістських груп на приміщення відділу вводить в дію план «Хвиля», про що терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, органи СБУ, прокуратуру, держадміністрацію. Тобто, у разі, якщо в місті масові безпорядки, він повинен ввести в дію план «Хвиля» для вирішення питання про ліквідацію масових безпорядків. При загрозі здійснення терористичного акту цей план не може бути застосований. Для ліквідації терористичної загрози передбачений зовсім інший план, інші заходи, озброєння та методика боротьби. Також, в його функціональних обов'язках зазначається: «Дає вказівку на оповіщення сусідніх територіальних та транспортних органів, що взаємодіють згідно з планом «Хвиля», в розділі: «При раптовому нападі або блокуванні».

12.04.2014 року о 07.00 годині він на службовому автомобілі виїхав до міста Донецьк за усною вказівкою в.о. начальника управління полковника міліції ОСОБА_25 разом із своїми співробітниками. Співробітники міліції в кількості двадцяти чоловік згідно з телеграмою були направлені до м. Донецьк для охорони громадського порядку. Вони виїхали на автобусі раніше, а він їх доганяв. З ним в автомобілі їхали ОСОБА_5 - начальник слідства та два слідчих ОСОБА_22 та ОСОБА_23. В районі Костянтинівки автобус зі співробітниками вони наздогнали. Під'їжджаючи до повороту з Костянтинівки на Донецьк він помітив, що траса перекрита покришками, на дорозі стоїть велика кількість людей. В Донецьк пропускали не всі машини. Він безперешкодно проїхав між покришками, в нього ніхто нічого не питав. Проїхавши 150 метрів, він зупинився та став чекати автобус зі співробітниками. Під'їхав автобус, йому подзвонив старший групи ОСОБА_6 та доповів, що автобус не пропускають. Під'їхали робітники ГАІ та вони про щось розмовляли, після чого приблизно через 10 хвилин автобус зі співробітниками пропустили. В Донецьк він прибув приблизно о 09.00 годин. Співробітники на автобусі прибули на початку 10.00 години. Приблизно о 10.00 годин йому подзвонив черговий або помічник чергового та повідомив про те, що з міського відділу надійшла інформація про те, що відділ захоплений невідомими озброєними людьми. Він йому наказав контролювати ситуацію та доповідати про всі зміни, підняти по тривозі весь особовий склад, ввести в дію План оборони адміністративної будівлі та здійснювати заходи відповідно до плану. Інформацію про те, що планується напад на лінійний відділ не було, але він надав наказ ввести в дію план оборони адміністративної будівлі, оскільки вважав, що якщо здійснили напад на міський відділ міліції, лінійний відділ міліції може бути наступним. Після цього йому стали надходити телефонні дзвінки з повідомленнями, що все виконується, особовий склад прибуває, розставляється по місцям. Він в цей час перебував в кабінеті в.о. начальника Управління полковника міліції ОСОБА_25 та одразу ж йому повідомив про захоплення Слов'янського міського відділу. Усі були шоковані. Ніякої реакції, ніяких команд не надійшло. Приблизно через годину його викликав в.о. начальника Управління ОСОБА_25 та сказав йому та начальнику Краснолиманського відділу, який там також перебував, щоб вони поверталися до місця несення служби, контролювали ситуацію та про всі зміни доповідали в Управління. Розуміючи, що через блокпост у м. Костянтинівка вони можуть не проїхати, оскільки їх не пропустять, так як зрозуміють, що це допомога Слов'янську, вони вирішили їхати через Горлівку та Артемівськ, де відповідно до отриманої інформації блокпостів ще не було. Їхали вони довго, при цьому від автобуса зі співробітниками він намагався не відриватися, оскільки розумів, що можуть виникнути буд-які неприємні ситуації. По дорозі він передзвонювався з черговим, з заступником ОСОБА_24, які доповідали ситуацію на місці. Він прибув у відділ біля 15.00 годин Разом із ним повернулися ОСОБА_5, ОСОБА_22 та ОСОБА_23. На його запитання, хто ці люди, що захопили міський відділ міліції, йому повідомили, що це «зелені чоловічки», за зразком Криму. Він про це одразу ж доповів ОСОБА_25, але ніяких вказівок не надійшло. Ще по дорозі у Слов'янськ він розумів, що прийдеться приймати рішення по евакуації зброї, документів. Одразу ж, після того, як він зайшов до відділу, він наказав черговому дати йому План для того, щоб пригадати, які дії відповідно до плану, можливо здійснити. Він подивився Інструкцію, де було зазначено, що дійсно, він може прийняти рішення по евакуації зброї при раптовому нападі або блокуванні. До цього він не має права приймати рішення по евакуації зброї. Тобто, йому надано таке право тільки у разі нападу на відділ або його блокування, про що чітко зазначає Інструкція. Він почав телефонувати співробітникам Слов'янського міського відділу, додзвонився до одного із співробітників ОСОБА_23, який йому повідомив, що він з ним розмовляє нишком, це «зелені чоловічки», вони зараз перебувають в актовому залі, їх посадили, наказали опустити голови та забрали телефони, ніяких вимог не висувають. Також ОСОБА_23 йому повідомив, що озброєних людей біля ста. Після цього він подзвонив ОСОБА_25, попросив в нього дозволу на евакуацію зброї, у відповідь почув: «Поки ні». Це було у присутності його заступників. Через деякий час йому почали доповідати, що бачили «зелених чоловічків» в районі вокзалу та в інших місцях, місто облаштовувалося блокпостами. Він подзвонив ОСОБА_25 другий раз, повідомив, як розвивається ситуація, попросив дозволу на евакуацію зброї. Він відповів: «Поки ні, почекай». Він розумів, що відповідно до закону та інструкцій при здійсненні терористичного акту, а це був саме терористичний акт, проводяться заходи, відповідно до яких начальник міліції включається до оперативного штабу з ліквідації терористичної загрози, він є членом штабу, а керівником є служба безпеки. Всю зброю, майно та інше він перепідчиняє оперативному штабу та виконує накази оперативного штабу з ліквідації терористичної загрози. Тобто, він вважав, що, якщо не має команди вивозити зброю, в будь-який час може надійти інша команда. В районі 16.00 годин за проханням його заступників була зібрана оперативна нарада. На нараді заступники поставили питання про залишення у відділі самих підготовлених співробітників, а тих, хто відпрацював добу та тих, кому завтра заступати на роботу, відпустити по домівках, але по першій ж необхідності повернути їх у відділ. Він погодився зі своїми заступниками та прийняв рішення відпустити по домівках тих співробітників, які відпрацювали добу та тих, кому заступати на чергування, але по першій ж команді вони були зобов'язані повернутися до відділу. ОСОБА_7, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 розподілили співробітників на зміни. Сам особисто він залишався. Ті співробітники, яких відпустили, здали зброю та пішли по домівках. Приблизно о 18.30 -18.45 год. йому подзвонив черговий та повідомив, що надійшла інформація від ВОХР (воєнізованої охорони по охороні вантажів), які також мають зброю старого зразка, про те, що до ВОХР підійшли які то воєнні та вимагають зброю. Він дав команду Керимову, ОСОБА_7, ОСОБА_5 здати зброю, оскільки в них були пістолети, а у разі виникненні конфлікту, їх би всіх перебили. ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_5 висунулися до ВОХР. Через десять хвилин вони повернулися та доповіли, що була одна машина, було 2-3, або 4 чоловіка воєнних, які поводили себе агресивно. Про це він одразу ж доповів полковнику ОСОБА_25, зазначивши, що тепер можливо й до них прийдуть; міський відділ був захоплений о 09.00 годин, до них на допомогу ніхто не прийшов, вже було 19.00 годин; вони можуть вчиняти опір тільки натовпу, а з цими бійцями вони не справляться. Також, він повідомив половнику ОСОБА_25, що всю відповідальність за евакуацію зброї бере на себе, він продумав план по евакуації зброї. На це полковник ОСОБА_25 відповів: «Добре, евакуюй». Тобто, він отримав згоду від тієї особи, якій відповідно до своїх функціональних обов'язків підпорядковується. Він одразу ж надав команду зібрати зброю. Після того, як він надав команду здати зброю минула година. Зброю збирали та пакували. В той момент, коли пакували останній мішок, бірку вішав ОСОБА_13, до нього підбігає ОСОБА_9 та повідомляє, що до відділу наближаються люди в воєнній формі. Він одразу ж телефонує ОСОБА_25 та повідомляє його про це. ОСОБА_25 наказує з'ясувати, хто вони та що вони хочуть. Зброя в цей час ще знаходиться в збройній кімнаті та ОСОБА_13 упаковує останній мішок. Він спустився в чергову частину та через домофон почав спілкуватися з озброєними людьми. Їх було чоловік 15-20. Він представився та йому було сказано, що в нього хвилина, щоб відчинити двері. У разі, якщо він не відчинить двері, відділ буде підірваний по периметру, вони зайдуть та тих, хто буде зі зброєю в руках, ліквідують. Після цього він деякий час перебував в стані розгубленості, оскільки не знав, що робити. План оборони не передбачав, як діяти при загрозі підриву адміністративної будівлі. В Інструкції зазначено, що необхідно вступити в перемови та переконати відмовитися від здійснення терористичного акту. Більше ніяких рекомендацій інструкція не містить. Він сказав озброєному чоловіку, що зараз вилізе на козирок щоб поговорити та попросив його не стріляти. Після цього він забіг до себе в кабінет та залишив там свій пістолет, оскільки розумів, що йому можуть наказати зістрибнути з козирка та він це вимушений буде зробити під загрозою автоматів. В цей час в кабінет зайшов ОСОБА_24, попросив сховати й його пістолет, так як він також мав намір з ним вийти. Він сказав ОСОБА_24, що не треба, але його пістолет також сховав в кабінеті, де вони залишаються й по теперішній час. Після цього він виліз на козирок. Біля дверей він побачив міну. В нього не було жодного сумніву, що це саме міна. Озброєний чоловік вимагав від нього відчинити двері. Він намагався потягнути час, переконати їх в тому, що зброї в них немає, що вони вже все вивезли, просив номер телефону їх командира, щоб з ним переговорити. На що озброєний чоловік махнув рукою та надав команду «Підготуватися до підриву». Після цього озброєні люди забігали та почали готуватися. Він намагався переконати цього не робити, на що почув у відповідь: «Якщо не бажаєш по нормальному буде по поганому». Він сказав, що не треба цього робити, зараз він вийде на вулицю та буде розмовляти з ним один на один. На це озброєний чоловік сказав: «Ну виходь». Він спустився, підійшов до решітки. Коли він спустився, перші двері (дерев'яні) були вже вибиті. Залишалася не відчиненою решітка. В цей час він почув, що озброєні люди якимось чином зайшли з тильної сторони будівлі та вже знаходяться у відділі. Після цього він відчинив двері. Вони одразу пішли до нього в кабінет. Не говорячи жодного слова один з цих людей підійшов до нього та почав бити кулаком по голові. Інший вдарив прикладом в район шиї, запитуючи при цьому, чи то він надавав команду чинити їм опір. В цей час в кабінет зайшли Литвінов та ОСОБА_24 та почали казати що вони обіцяли нікого не чіпати. В цей час він також схопив одного з озброєних чоловіків та вони почали битися. Озброєному чоловіку було незручно, він був неповороткий, оскільки був повністю екіпірований. Він штовхнув озброєного чоловіка, після чого той здійснив постріл в стелю. Після цього його разом з ОСОБА_5 вивели, почали бити ОСОБА_24. Їх з ОСОБА_5 вивели на вулицю, наділи на руки пластикові зав'язки. Там вони стояли хвилин 15-20. В цей час виносили мішки зі зброєю. В той час, коли він вів перемови по домофону, а потім піднявся наверх подивитися, чи дійсно вони мають вибухові речовини, до нього підходив ОСОБА_3 та пропонував сховати зброю в підвал. Він на це погодився, але де саме в підвалі була схована зброя, йому відомо не було. В підвалі багато приміщень, в тому числі тир, старе кафе, та інші приміщення та знайти його було складно. Після того, як було погружено зброю, до них підійшов чоловік, запитав, хто з них начальник, хто перший заступник. Вони відповіли. Озброєний чоловік сказав, що вони поїдуть з ними для спілкування з їхнім керівництвом. Їх привезли до приміщення СБУ, у дворі поставили обличчям до стінки. Підійшов, як йому потім стало відомо ОСОБА_26, та запитав: «Це вони?». Йому відповіли: «Да, це вони». ОСОБА_26 сказав: «В підвал їх, якщо зранку буде штурм, їх перших в розхід». Їх відвели в підвал. Знаходячись в підвалі він спілкувався з одним з караульних та запитав у нього, що в них за зброя. Караульний повідомив, що АК-74. Також, він запитав, чи правда вони почали б підривати, стріляти, на що караульний відповів, що звісно так, оскільки на захоплення лінійного відділу їм було відведено 7 хвилин та свою задачу вони виконали б на 100%. Зранку, в районі 09.00 годин зайшов який то чоловік, сказав, що вони можуть бути вільними, але по першому дзвінку, вони повинні з'явитися. Він перевдягнувся вдома, приїхав на роботу, зателефонував ОСОБА_25 та все доповів. ОСОБА_25 дав команду подзвонити начальнику департаменту транспортної міліції. Він розповів йому про дану ситуацію, та зазначив, що він вважає, що зброю знайшли не випадково, хтось їм подзвонив та сказав, хтось відчинив ворота з тильної сторони. Після цього вони виходили на роботу, ніяких вказівок не надходило. 19 числа, в день святкування Пасхи йому зателефонував черговий ОСОБА_10 та сказав, що приходили «зелені чоловічки» та хочуть з ним поговорити. Він сказав, що він сам вийде до пам'ятника підприємцю та відповість на всі запитання. Він зустрівся з чоловіком, який сказав, що з ним має намір поговорити керівництво. Вони поїхали до керівництва до СБУ. Його завели в підвал, де він знаходився приблизно дві години. Потім зайшов автоматник, інші особи, зав'язали скетчем очі, руки, та вивели на вулицю. Він зрозумів, що хтось його упізнавав. Після цього його знову повели в підвал. Його не били, але перші три ночі змушували лякатись: забігали кілька чоловік, над головою зводили пістолет, але не стріляли. Відпустили його після 29 числа. Після цього він виходив на роботу періодично. Коли почалися бойові дії, з метою збереження особового складу, він дав команду співробітникам на роботу не ходити, оскільки це вже було неможливо. В червні він пішов у відпустку, а вийшов з відпустки, коли Слов'янськ був вже звільнений.

28 липня до відділу прибули представники МВС та повідомили що всьому особовому складу необхідно написати письмові пояснення з того приводу, що вони робили з моменту захоплення та по теперішній час, зазначити, хто зі співробітників перейшов в ДНР, хто взяв зброю. Всі написали пояснення, вони це зібрали та увезли. 19 серпня надійшов наказ про звільнення деяких співробітників, в тому числі й його. Також, там було зазначено, що у відношенні його було проведено службове розслідування, що не відповідає дійсності, ніякого службового розслідування не було. У разі, якщо б було проведено службове розслідування, він все це виклав би письмово все, що зараз розповідає. А вони тоді писали тільки про те, як вони провели час з 12 квітня по 05 липня. Як йому потім стало відомо, 05 серпня проводилося службове розслідування, в якому було зазначено, що начальник лінійного відділу, не ввів в дію план «Фортеця», а такого плану в них немає, та не забезпечив збереження майна Слов'янського міського відділу. Підставою для проведення даного службового розслідування був наказ від 05 серпня № 778. Наказ № 230 чітко регламентує порядок проведення службового розслідування та зазначає, що початком проведення службового розслідування є дата видання наказу про проведення службового розслідування, кінцем службового розслідування є дата підписання висновку службового розслідування. В даному випадку наказ від 05 серпня та висновок службового розслідування від 05 серпня. Тобто, виходячи з цього представники МВС прибули до Слов'янську 05 серпня, опитали біля двадцяти чоловік, та того ж дня підписали висновок, який затвердив ОСОБА_11. І все це в один день. Тобто, це свідчить про якість цього розслідування. Також, у висновку службової перевірки від 19 вересня зазначено, що він не ввів в дію план «Хвиля». Але ж, в даному випадку були терористи та не можливо було боротися з терористами засобами, передбаченими для боротьби з натовпом. Даний висновок службової перевірки став підставою для внесення відомостей в ЄДР. При проведенні досудового розслідування слідчим були допитані всі свідки не маючи самого плану оборони.

Крім того, 12 квітня ніякої інформації про те, що їх будуть штурмувати, не було. Співробітниками (ОСОБА_8, ОСОБА_7) висказувалися думки, що можливо, до них взагалі не прийдуть. У разі, якщо була б стовідсоткова інформація, виходячи з неї, вони вирішили б що робити. Він, як начальник до початку штурму, не мав права вивозити зброю. Він мав право вивезти зброю тільки у разі, якщо надійшла б про це чітка команда. Такої команди не було. Він сам напросився евакуювати зброю, але не встиг. Вважає що це не збіг обставин, а хтось спрямовано повідомив про те, що готується евакуація зброї. Також, вважає, що озброєні люди чекали, що вони будуть зброю кудись вивозити, щоб перехопити. ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_3 неодноразово підходили до нього та пропонували вивезти зброю. Вони це пропонували не тому, що зброю положено вивозити, а тому, що розуміли, що при початку штурму цього зробити буде неможливо. Однак, у разі вивезення зброї та її перехоплення за це відповідав би він, як за перевищення службових повноважень, так як на це не було команди, не було повноважень. Крім того, могла надійти команда щось робити. На відділ напав не натовп, про що чітко зазначали всі свідки. У кожного з нападників був АК-74, пістолет, штик-ніж ,радіостанція, розгрузка в якій магазини від автомату Калашникова, по боках гранати РГП-5. Генеральна прокуратура визначає дану категорію осіб, як незаконне збройне формування терористичної організації. Про це зазначено в фабулі обвинувачення: «Керівництво відділу на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці неналежно виконуючи свої службові обов'язки 12.04.2014 року допустило захоплення невстановленими особами незаконного збройного формування терористичної організації ДНР приміщення лінійного відділу». МВС їх не навчало відбивати напад даної категорії осіб. Того дня ніхто не міг передбачити, як будуть розвиватися події. Крім того, якщо у нападників не було б вибухівки, вони дали би бій. Але, побачивши, що в них гранати, зрозумів, що в них ніякого шансу не було. Його, як начальника, ніколи не навчали, як діяти в таких випадках. Він не знав, що робити. Немає ніякої інструкції. Крім того, у висновку службового розслідування по факту спричинення йому тілесних пошкоджень від 16.06.2014 року зазначено, що він пропустив невідомих озброєних людей у відділ під загрозою підриву. При введенні в дію плану оборони адміністративної будівлі він передбачав, що ті люди, що захопили Слов'янський міський відділ, можуть здійснити спробу захоплення лінійного відділу. Під словами «зелені чоловічки» він розумів, що це військове формування Російської Федерації. Він не виключав можливості, що вони можуть напасти, але, також, він не виключав можливості, що від антитерористичного центру надійде певна команда, яку він повинен виконати, а виконати її без зброї буде не можливо. Також, він не виключав можливості, що у тих, хто був у міському відділі щось не виходе, вони можуть роздратувати натовп та натовп піде їх штурмувати. А саме дану ситуацію передбачає план. Також він не виключав можливості, що вже провадяться якісь заходи та на лінійний відділ взагалі нападу не буде. В СБУ ніхто вже трубку не брав, він особисто телефонував начальнику СБУ, але з ним зв'язку не було. Він телефонував у виконком, де черговий повідомив, що міський голова знаходиться біля міського відділу. Про те, чи була вивезена зброя з міського відділу йому відомо не було. Сам особисто він планував вивезти зброю, наступним чином: він дав команду водію ОСОБА_12 підготувати три службових автомобіля, в один автомобіль він мав намір погрузити зброю та вести її самому, а в два інші автомобіля погрузити мішки з піском, для того, щоб вони просіли. Мішки з піском вже були підготовлені та знаходилися в черговій частині. Автомобіль зі зброєю він планував вести самому та сховати зброю в одному з гаражів. Він планував це зробити після того, як отримав дозвіл, але не встиг. Довірити це він нікому не міг, оскільки це зброя та автомобіль могли зупинити, розстріляти. За зберігання зброї відповідальність зброї несе безпосередньо він. Жодним нормативним документом не передбачено, що у разі прийняття рішення по евакуації зброї, він повинен це погоджувати з керівництвом, але відповідно до його функціональних обов'язків він керує роботою відділу, несе персональну відповідальність перед начальником УМВС щодо виконання покладених на відділ завдань та функцій, тобто у разі, якщо це не передбачено, але надходить відповідна команда. Крім того, з кожною годиною, після захоплення Слов'янського міського відділу, вірогідність нападу на лінійний відділ зменшувалася. Вони навіть вважали, що це їх мине.Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні та з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 надав показання та зазначив, що він працював старшим інспектором штабу лінійного відділу міліції на станції Слов'янськ. В його обов'язки входила організація роботи особового складу лінійного відділу міліції, планування роботи, а також організація, збереження та видача вогнепальної зброї. Вся зброя, яка зберігалася у відділі, належала ЛВ на ст. Слов'янськ. 12.04.2014 року в 08.00 годин він разом з групою виїхав до міста Донецьку для охорони УМВС України на Донецькій залізниці. Групою керував ОСОБА_6 Група складалась приблизно із 20 людей. При них були спецзасоби, а саме: броніжілети, каски та гумові палки. ОСОБА_1 також був в Донецьку, але їхав на службовому автомобілі. Про захоплення будівлі Слов'янського міського відділу міліції йому стало відомо зі слів колег. До котрої години вони були у м. Донецьку він не пам'ятає. Поверталися вони із м. Донецьк довше звичайного, їхали в об'їзд. В Слов'янську на Черевковці біля Олівцевої фабрики їх зупиняла група людей зброї при них він не бачив. Повернулися вони приблизно о 15.00 годині. У чергову частину вони здали спецзасоби. Після того начальник штабу ОСОБА_14 повідомив, що вводиться план «Оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці» та надав вказівку отримати зброю. Був введений в дію план оборони. Зі зброєю вони перебували на постах до котрої години він не пам'ятає. Близько 18.00 годин начальник штабу сказав здати зброю та підготувати її для евакуації з будівлі. Потім зброю здали всі ОСОБА_10, окрім слідчо - оперативної групи у неї знаходилась табельна зброя. В пакуванні зброї приймав участь він, ОСОБА_14 Зброю вони складали у мішки. Усього вийшло три або чотири мішки зброї. Куди ховати зброю вирішував ОСОБА_14 ОСОБА_1 в цей час вів перемови з озброєними людьми. Наказ сховати зброю в тирі надав ОСОБА_14 Зброя була схована в тирі за пулезловлювачем та закрита дошками. Після того, як сховав зброю він вибіг до чергової частини та у камеру відеоспостереження побачив, що до лінійного відділу під'їхали озброєнні люди та вимагали відчинити двері. ОСОБА_1 намагався вести з ними переговори. Вони вимагали відчинити двері, погрожували підірвати приміщення. ОСОБА_1 намагався їх переконати цього не робити. Ці люди вибили вхідні двері та цілилися в тих, кого бачили, вимагали відкрити решітку. ОСОБА_1 відкрив решітку. Після того, як озброєнні люді увійшли до приміщення вони почали перевіряти працівників міліції на наявність зброї та запитали хто тут головний і піднялися до кабінету ОСОБА_1 Озброєними людьми були вивезенні всі автомати, з 109 пістолетів залишилося 2.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він перебував на посаді старшого оперуповноваженого карного розшуку Лінійного відділу на ст. Слов'янськ. Він прибув на роботу. В 08.30 год. була проведена нарада. Приблизно о 09.30 год. він співробітників він дізнався про захоплення міського відділу міліції. Були прийняті заходи по обороні адміністративної будівлі. Він знаходився в зоні нагляду на вулиці неподалік від відділу. В його обов'язок входило спостерігати та в разі появлення підозрілих осіб - повідомити у відділ. До відділу він повернувся приблизно в 13.00-14.00 годин. Після цього одна частина особового складу повинна була чергувати в ніч, а інша частина повинна була заступити на чергування зранку. Він чергував в ніч. Після обіду він знаходився у лінійному відділі на другому поверсі. Спостерігав що коїться на вулиці. Зброї при ньому не було. Приблизно о 20.00 год. була спроба захоплення приміщення ВОХР. До ВОХР направились кілька співробітників відділу, в тому числі і він. Біля будівлі ВОХР він бачив автомобіль марки ОСОБА_6, срібного кольору із Запорізькими номерами. Біля якого знаходилось два чоловіка у камуфляжній формі та у балаклаві, які вимагали відкрити ВОХР. Один із них представився ОСОБА_14, та пояснив, що у ВОХР у нього працює брат прізвище у якого ОСОБА_27. Переговори із цими чоловіками вели ОСОБА_15 та ОСОБА_28. Вони їх переконали поїхати, однак озброєнні люди зазначили, що вони ще повернуться. Після цього вони повернулися до лінійного відділу та спостерігали з вікон за вулицею. Коли він побачив у вікно автомобіль ОСОБА_6, який сьогодні під'їжджав до ВОХР, зрозумів що їх оточують. Через 10 хв. до відділу під'їхало дві або три машини таксі з яких вийшли озброєнні люди у камуфляжі та у балаклавах. Потім вони підійшли до дверей, висловлювали погрози, говорили, що якщо не відчинять двері будуть жертви, погрожували зброєю. Вважає, що загроза підриву будівлі була реальною. Біля відділу в цей час знаходилося цивільне населення, в тому числі й жінки. Вони пообіцяли, що з особового складу ніхто не постраждає та ОСОБА_1 відчинив решітку. Щоб в когось із співробітників в цей час була зброя він не бачив. Після цього ОСОБА_1 та загарбники пішли в його кабінет, а їм надали наказ стати обличчям до стіни. При цьому озброєні люди запитували де зброя. Він запитав у озброєних людей хто вони на що ті відповіли, що вони «вежливые зеленые человечки». Потім один з них запитав де підвал. Вони взяли одного із співробітників міліції для того, щоб він показав їм, де знаходиться підвал. Під час захоплення будівлі озброєні люди погрожували застосувати всю зброю, що в них була. Нападники були налаштовані відкрити вогонь. Вважає, що це був підготовлений спеціальний підрозділ. Навчань з ними щодо того, як протистояти такій озброєній групі людей, ніколи не проводили. Вважає, що відбити цей напад вони не змогли б. Якщо б намагалися, то втратили б весь особовий склад, так як в них не було відповідного озброєння, співробітники були не підготовлені. У нападників були автомати Калашникова та багато вибухівки.

Допитний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він перебував на роботі в лінійному відділі на станції Слов'янськ, працював начальником сектору кримінальної міліції у справах дітей. Частина співробітників лінійного відділу у кількості близько 20 - 40 людей зранку уїхала в Донецьк для охорони громадського порядку. ОСОБА_1 також уїхав в Донецьк. На початку робочого відбулася нарада, яку проводив заступник начальника ОСОБА_24 та пояснив, що на Слов'янський міський відділ міліції було вчинено напад та було прийнято рішення ввести план оборони адміністративної будівлі. Всіх співробітників, які не уїхали до м. Донецьк, викликали та розставили відповідно до плану оборони. Всім співробітникам видали бронежилети та табельну зброю. Зазначив, що ОСОБА_1 можливо доповіли про захоплення Слов'янського міського відділу міліції, однак під час його присутності ОСОБА_1 ніхто не телефонував. План оборони адміністративної будівлі оновлюється щорічно, проте хто вводив план оборони у 2014 році він не пам'ятає. До цього план оборони адміністративної будівлі вводився в учбових цілях неодноразово. Проводилися наради, особовий склад розписувався по постам та ознайомлювалися зі своїми обов'язками та займали свій пост після того як отримали зброю. Вказав, що план оборони адміністративної будівлі передбачає охорону будівлі від натовпу людей. На момент введення плану оборони натовпу людей біля лінійного відділу міліції не було, однак була інформація про те, що озброєнні особи знаходяться біля Слов'янського міського відділу міліції. На нараді обговорювалось питання про можливий напад і на лінійний відділ міліції саме тому був введений план оборони адміністративної будівлі. Згідно плану оборони його пост знаходився на вулиці, навпроти лінійного відділу. На посту він знаходився доки керівництвом не було прийнято рішення про поділ особового складу лінійного відділу на дві групи. Перша група повинна була залишитися у відділі до ранку наступного дня, а її друга частина повинна була зранку її змінити. Співробітників ознайомили із графіком чергувань. Його сповістили, що він буде заступати наступного дня, однак він попросив, щоб його залишили в той день. Друга зміна пішла до дому, здавши перед уходом зброю. Інші співробітники залишалися на своїх місцях. Приблизно о 19.30 год. від чергового пролунала вказівка про те, що необхідно здати зброю та спеціальні засоби. Всі крім чергового наряду здали зброю, в тому числі і він. Особисто він не звертався до керівництва із пропозицією вивезти зброю. В той час коли він здавав зброю він бачив там начальника штаба який складав збою у мішки. Припускав, що всі здали зброю для запобігання її викрадення, тобто для її евакуації. До приміщення ВОХР він не ходив, але йому відомо, що там все обійшлося мирно, ніхто не стріляв. Захоплення будівлі лінійного відділу відбувалося наступним чином: під'їхали чотири або п'ять легкових автомобіля, з яких вийшло приблизно 18-20 озброєних автоматами чоловік. Потім ще під'їжджали машини. Люди вискакували з машин та займали позиції, контролювали вікна. Група озброєних людей підбігла до вхідних дверей. Вхідні двері озброєні люди почали виламувати, Керівництво в цей час було на другому поверсі. ОСОБА_1 відчинив вікно на другому поверсі, виліз на козирок, та намагався вести перемови. Біля приміщення відділу, почало збиратися мирне населення. Вважає, що якщо б була застосована зброя з боку міліції, то постраждали б цивільні люди, які стояли близько 30 метрів від відділу. З гучномовцем до мирного населення не зверталися, хоча він у відділку був. Перемовини між ОСОБА_1 тривали близько 3-х хвилин. ОСОБА_1 в ультимативній формі наказали відчинити двері, або почнеться штурм із застосуванням гранат. В цей час інша група пошкодила вхідні двері з заднього двору. ОСОБА_1 спустився до озброєних людей та сказав, що він відчинить двері, але щоб з особовим складом нічого не трапилося. Після цього озброєні люди зайшли, сказали покласти мобільні телефони на підлогу, про зброю нічого не питали. Всі стояли обличчям до стіни і нічого не бачили. ОСОБА_1, ОСОБА_24 та ОСОБА_5 група осіб повела до кабінету на другий поверх. Зброю після того, як він її здав не бачив, однак йому було відомо що її викрали. Зазначив, що у ОСОБА_1 був конфлікт з ОСОБА_17 з приводу того, що останній не бажав носити пов'язку з прапором України. Якщо б була команда евакувати зброю, то зброя була б перехоплена озброєними людьми. Вважає, що напад на лінійний відділ був здійснений професійною розвідувально-диверсійною групою, так як була видна їх підготовка. МВД не навчала їх як діяти під час нападу диверсійної групи. Нападники загрожували застосуванням гранати, автоматичної зброї. Вважає, що у разі застосування нападниками зброї, всі співробітники лінійного відділу загинули б. Вважає, що відбити напад можливості не було. Бронежилетів, які б могли захистити від автоматичної зброї, в лінійному відділі немає. У нападників була інформація де зберігалася зброя. При здійсненні терористичного акту необхідно було мобілізувати особовий склад, повідомити про це СБУ, прокуратуру, забезпечити охорону, евакуацію людей. Порядок евакуації зброї нічим не врегульований. В кінці липня 2014 році до лінійного відділу приїхали представники МВС, про те що велося службове розслідування йому не було нічого відомо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 надав показання та зазначив, що він працював начальником сектору кадрового забезпечення. За штатом у лінійному відділі працювало 120 осіб. 12 квітня 2014 року у ЛВ було близько 30 чоловік. 20 чоловік разом з ОСОБА_18 виїхали до м. Донецьк для забезпечення громадського порядку. Десь на 13 годину у відділу вже було близько 50 чоловік. Приблизно о 09.20 годин від інших співробітників він дізнався, що здійснено захоплення Слов'янського міського відділу міліції. Співробітник ОСОБА_29 повідомив йому, що було захоплено Слов'янський міський відділ міліції, а саме, що невідомі люди з автоматичною зброєю у балаклавах здійснили напад. Від чергового ОСОБА_10 надійшла команда спуститись в кімнату прийому-видачі зброї та отримати табельну зброю. Він отримав зброю та піднявся до себе в кабінет. Ніяких команд від керівництва не надходило. Приблизно о 15.30 годин відбулася нарада керівництва. Нарада відбувалася в формі обговорення. На даній нараді вирішувалося питання про те, як забезпечити охорону відділу. Було вирішено для постійного забезпечення охорони відділу розділити особовий склад на дві зміни. Він увійшов в другу зміну. Було введено план оборони адміністративної будівлі. Цей план передбачав захист адміністративної будівлі у разі масових заворушень серед населення. Раніше з метою навчання вводився план оборони адміністративної будівлі. Приблизно до 15 -00 год. він знаходився у своєму кабінеті. Він пішов з відділу, так як надійшла команда чергового другій зміні здати зброю та йти до дому. Після 16.00 годин він знаходився вдома із сімєю. На нараді передбачали напад на лінійний відділ, оскільки Слов'янський міський відділ міліції вже було захоплено. Питання про евакуацію зброї не обговорювалося. З планом оборони його знайомили. Даний план оборони передбачав захист адміністративної будівлі у разі масових заворушень серед цивільного населення. На момент введення плану оборони він не бачив натовпу людей під вікнами. Припускали, що можливо буде напад на лінійний відділ цивільним населенням. Щодо захоплення приміщення Слов'янського міського відділу міліції він разом із Шевченко бачив відеоролик в мережі Інтернет. Інформацію про захоплення Слов'янського міського відділу поліції черговим була передана керівництву УВС, а тому всі чекали команди як необхідно діяти від УВС. В 16-00 він пішов з відділу, так як надійшла команда чергового другій зміні здати зброю та йти до дому. З планом оборони його знайомили. Після 16.00 годин він знаходився вдома із сімєю. Даний план оборони передбачав захист адміністративної будівлі у разі масових заворушень серед населення. Подробиці нападу йому відомі десь біля 21 -30 год. зі слів родички, яка проживає в будинку навпроти Лінійного відділу міліції. Жодних розпоряджень з відділу йому не надходило. Близько 22-30 год. він подзвонив начальнику штаба та дізнався подробиці нападу на лінійний відділ, а саме йому стало відомо, що всю зброю з відділу вивезли. Після цього він пішов до лінійного відділу та дізнався, що лінійний відділ був захоплений невідомими людьми, всю зброю вивезли, та захопили із собою начальника лінійного відділу та його першого заступника. Вивіз зброї із лінійного відділу передбачено 141 наказом. Відповідно до цього наказу вся зброя повинна зберігатися у кімнаті зберігання збої. Зброю можливо вивезти із кімнати зберігання зброї відповідно до письмового наказу начальника лінійного відділу. Розподіл співробітників на дві зміни не суперечило плану оборони адміністративної будівлі. План оборони передбачав оборону адміністративної будівлі від цивільного населення, яке порушує громадський порядок. Зазначеним планом оборони надається можливість застосування зброї відповідно до ЗУ «Про міліцію». Ніяких навчань щодо відбиття нападу бойової диверсійної групи, по боротьбі з терористичними угрупуваннями ніколи не проводилося. Випадку нападу озброєних людей план оборони не передбачав, ніяких положень щодо того, як себе поводити в даній ситуації, план оборони адміністративної будівлі не містив. Вважає, що бронежилети, які перебували в розпорядженні співробітників лінійного відділу могли захистити від холодної зброї, а від кулі вряд чи. Зазначив, що ОСОБА_1 не міг ризикувати життям та здоров'ям особистого складу Лінійного відділу. 12.04.14 року будь яких наказів від МВС не надходило. 13.04.14 року також жодних вказівок як діяти не було. Слідчому Адаменко надійшла вказівка здійснити огляд місця події. З прокуратури вказівок також не було. План оборони адміністративної будівлі затверджується начальником управління кожного року окремо. План оборони адміністративної будівлі лінійного відділу міліції м. Слов'янська мав гриф «Для службового користування». Найближчий житловий будинок розташований на відстані 50 метрів від Лінійного відділу.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19 надав показання та зазначив, що він працював в ЛВ на ст. Слов'янськ помічником оперативного чергового. 12.04.2014 року з 08-00 год. він був на роботі. О 08.30 год. надійшло повідомлення від чергового Слов'янського міського відділу міліції Останьковича про те, що міський відділ захоплений. Після отримання даного повідомлення лінійний відділ міліції був зачинений. Про це було повідомлено керівництву в телефонному режимі, були повідомлені відділи міліції в сусідніх містах. Останькович повідомив, що невідомі люди у камуфляжі з автоматами захопили міський відділ. Керівництвом відділу був введений в дію план оборони та по тривозі підняли людей. Відповідно до плану оборони були розставлені люди. Були встановлені скриті пости в районі залізничного вокзалу. ОСОБА_1 був у Донецьку, з Донецька він приїхав приблизно з 12.00 годин до 14.00 годин. По приїзду начальника керівництвом був розроблений графік по обороні будівлі. Відповідно до цього графіку частина людей залишилася чергувати, а частина розійшлася по домівкам. В кожній зміні було приблизно по 20-30 чоловік. Приблизно о 18-00 год. надійшла команда здати зброю. Всі підходили здавали зброю, проте в деяких зброя залишилася. У лінійному відділі протягом дня обговорювалося питання щодо евакуації зброї. Вважає, що була висока імовірність нападу на лінійний відділ. Десь о 18-19 була команда скласти зброю в мішки. Він складав зброю в мішки особисто. Під час пакування зброї надійшло повідомлення від ВОХР про те, що на них здійснено напад. До будівлі ВОХР пішло декілька співробітників лінійного відділу без зброї. Повернувшись, вони повідомили про те, що будівля ВОХР не захоплена. Зброю пакували в мішки, опечатали та залишили в кімнаті для зброї. Облік зброї вів начальник штабу. Коли почався напад на ЛВ він був на другому поверсі та бачив, що під'їхало 4 легкових автомобілі до ЛВ. З яких вийшли озброєні люди у балаклавах. Дехто із нападників залишалися на своїх постах, а інші почали бігати навколо ЛВ та намагалися виламати двері. Перед ЛВ стояли цивільні люди, всього їх було десь 30 чоловік. ОСОБА_1 спустився та намагався вести перемови з нападниками по домофону. Зайшовши в приміщення нападники весь особовий склад, який був на першому поверсі, построїли біля стіни, обшукали опергрупу, яка була зі зброєю, вилучили телефони та піднялися на другий поверх. ОСОБА_1, ОСОБА_24, ОСОБА_5 були на другому поверсі, до них піднялися нападники. Після цього нападники винесли зброю, вивели начальника ОСОБА_1 та ОСОБА_24. Вважає, що відбити напад вони не змогли, однак відповідно до плану оборони всі залишалися на постах. 12.04.2014 року м. Слов'янськ було заблоковане, тому неможливо було евакуювати зброю.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 надав показання та зазначив, що він працював в ЛВ на ст. Слов'янськ, був першим заступником начальника Лінійного відділу на ст. Слов'янськ. Зранку він разом із начальником ОСОБА_1 та двома слідчими поїхали в м. Донецьк на нараду. Окремо в м. Донецьк на автобусах поїхали ще десь 20 чоловік, однак зараз він вже не пам'ятає навіщо вони туди поїхали. На нараді вони перебували окремо. Хтось із співробітників сповістив його про захоплення Слов'янського міського відділу міліції. З наради їх відпустили раніше та повідомили що необхідно повертатися до м. Слов'янська. В Слов'янськ вони поверталися разом із ОСОБА_1 в одному автомобілі. Коли вони приїхали у Слов'янськ то у місті вже стояли блокпости, їх машину не зупиняли та не перевіряли. Також, з міста Донецька з ними повернулося біля двадцяти співробітників на автобусі. В приміщення лінійного відділу вони повернулися приблизно о 15.00 годин. По приїзду він озброївся, частина співробітників вже була озброєна. Озброїтися надав наказ черговий. Не пам'ятає чи вводилися будь які плани оборони. Також, по приїзду відбулася нарада з приводу даної ситуації. Питання про те, що робити зі зброєю на нараді не вирішувалося. На нараді обговорювали питання про захоплення Слов'янського міського відділу міліції, про можливий напад на ЛВ. Для себе він розумів, що існує ризик захоплення ЛВ. Йому відомо, що ОСОБА_1 дзвонив ОСОБА_25 та, як він зрозумів, дозвіл на вивіз зброї ОСОБА_1 не надали. Коли всіх озброїли, то співробітники стояли на постах зі зброєю. Напад на приміщення ВОХР відбувся приблизно о 18.00-19.00 год. Звідти повідомили, що під'їхало три чоловіка. Він разом з ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_11, Павлов, Чухно та іншими співробітниками виходили до будівлі ВОХР. Стрілянини там не було, все врегулювали шляхом розмови. Приміщення ВОХР знаходиться на відстані 150-200 м. від будівлі лінійного відділу. Біля будівлі ВОХР він побачив трьох озброєних людей. Коли вони почали наближатися до будівлі ВОХР, озброєні люди наказали зупинитись, погрожуючи тим, що вони будуть стріляти. Також, озброєні люди повідомили, що вони мають намір попасти до будівлі ВОХР. Їм повідомили, що у ВОХР вони нічого не знайдуть. Після цього озброєні люди уїхали. У них були автомати, пістолети, гранати та у деяких були балаклави. Вони повернулися до лінійного відділу. Після того, як вони повернулися до лінійного відділу, ОСОБА_1 було оголошено про необхідність здати зброю. Зброю необхідно було сдати усім співробітникам міліції. Збирали зброю з метою її вивозу. Йому відомо, що у той день людей у відділі поділили на дві зміни. Перша зміна здала зброю і пішла додому, а друга зміна залишилися у відділі десь 20 чоловік. Пакуванням збої займався ОСОБА_14. Приблизно через годину після нападу на ВОХР до приміщення лінійного відділу під'їхали озброєні люди у балаклавах, камуфляжах та з автоматами. Озброєні люди вимагали відкрити двері. Вони почали погрожувати, що підірвуть ЛВ. Під час нападу на лінійний відділ зброя була упакована в мішки, її необхідно було терміново ховати. Сховали зброю в тир за мішенню. Усього мішків зі зброєю було 3-5. Через вікно він побачив озброєних людей в кількості 15-18 чоловік в масках. Також він бачив озброєних людей на проїжджій частині, біля вхідних дверей стояли люди в цивільному одязі. ОСОБА_1 вів перемови з озброєними людьми. Також вони зайшли з іншого входу. Решітку відкрив начальник. Озброєні люди забігли в приміщення, частина з них пішли з ОСОБА_1 до його кабінету. Після цього він зайшов до ОСОБА_1 в кабінет та побачив, що два чоловіка його б'ють. Він намагався припинити побиття, внаслідок чого пролунав постріл, пуля пройшла над його головою. Після цього його та ОСОБА_1 вивели вниз під автоматами, наверху залишився ОСОБА_24. Нападники виносили мішки зі зброєю. Десь о 21-00 вони вже були у підвалі СБУ. До ранку їх протримали у підвалі з ранку він поїхав додому. Наступні два дня він виходив на роботу,але потім його повідомили, що якщо він буде виходити на роботу, то за ним приїдуть озброєні люди, тому він повідомив начальство що буде знаходитися вдома у м. Краматорськ.

На нараді в Донецьку були начальники всіх відділів міліції, тому він вважає, що про захоплення Слов'янського міського відділу міліції знали всі. План оборони на 2014 рік він не дуже пам'ятає. Не пам'ятає, що ОСОБА_25 давав якісь команди ОСОБА_1 Вважає, що для того щоб возити зброю необхідна була команда від управління. Інформації про захват ЛВ не було. План оборони адміністративної будівлі затверджує начальник відділу та керівництво з управління. Вважає, що оборону будівлі можливо було здійснити частиною особового складу, але даний напад відбити не змогли б, оскільки поступалися нападникам за зброєю, оскільки вони мали автомати АК-74, бронежилети співробітників міліції не передбачали захисту від такої зброї. Передбачити події 12.04.2014 року було не можливо. Нападники поклали противотанкову міну під відділ. Ліквідувати нападників неможливо було. Вважає що якщо б вони почали вступати в зіткнення, то всі співробітники загинули, відділ підірвали та все одно захватили зброю. Також нападники мали гранатомети, гранати. Вважає, що даний напад був здійснений спеціальним підрозділом. Також, він вважає, що у разі, якщо б не відчинили двері, вони б зі стовідсотковою вірогідністю підірвали мину. Окрім того, ніхто із співробітників лінійного відділу не вважає, що ОСОБА_1 діяв не правильно в даній ситуації. В бойове зіткнення ніхто із співробітників вступати не бажав. Управління МВД на УВД не навчали їх для відбиття нападу озброєними людьми. Під час перебування у підвалі СБУ він чув, що озброєним людям була команда захватити ЛВ за 7-8 хв. План «Хвиля» вводити 12.04.2014 року не було необхідно. З деякими співробітниками у начальника був конфлікт, оскільки вони не бажали носити пов'язку з прапором України. 12.04.2014 року перебував на нараді яку проводив Шевченко, ніяких наказів не надходило.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 надав показання та зазначив, що він Працював на той час заступником начальника по громадській безпеці. Він заступив на зміну згідно до графіка о 08:00 год. Після 09-00 від громадських осіб він дізнався, що захопили Слов'янський міський відділ міліції. Разом з ОСОБА_24, Літвіновим зібрали особливий склад ЛВ для охорони громадського порядку. ОСОБА_1 з особливим складом у кількості 20 осіб виїхали до м. Донецьк згідно вказівки УВС. Вранці у ЛВ було десь 40 чоловік. Збір по тривозі оголосили. ОСОБА_1, який у цей час знаходився в дорозі до м. Донецька. У ході телефонної розмови сказав, що знаходиться під Костянтинівкою або Ясинуватою, на блокпості не пропускають й вони будуть повертатись. Була зібрана нарада за участю всіх керівників підрозділів. Черговий повідомив, що керівник дав наказ ввести в дію план оборони. План оборони передбачає охорону ЛВ від осіб які порушують громадський порядок. Від співробітників було відомо, що біля Слов'янського відділу міліції знаходилися озброєнні люди. Підняли по тривозі особовий склад усіх, хто був вихідним викликали до відділу. У відділі було десь 80 осіб. Через, приблизно, півтори години прибув особовий склад, отримали зброю, розташували усіх згідно плану оборони. Після наради керівником було прийнято рішення про розподілення співробітників міліції на дві групи для охорони будівлі на суботу та неділю. Ті співробітники, які повинні були чергувати у неділю здали зброю та були відпущені додому приблизно о 15:00-16:00 год. Була інформація, що озброєні люди приїжджали на вокзал. Десь о 14-00 повернувся начальник з м. Донецьк. Десь о 14-00 год. співробітники ЛВ поїхали до м. Констянтинівки забирати зброю 4-6 ПМ. Начальник штаба їздив забирав зброю і черговий ОСОБА_17. Неодноразово збирали наради на яких обговорювали різні варіанти евакуації зброї, однак їх розглядали тільки після команд з управління. Обговорювали питання про евакуацію збої, вирішували на якій машині можливо евакуювати зброю. Начальник відділу відповідає за майно яке належить відділу. Було прийнято рішення евакуювати зброю коли на вулиці буде темно. Десь о 19-00 по гучномовцю пролунала нарада всім крім оперативної групи здати зброю. Він зброю не здавав. ОСОБА_1 зі ОСОБА_14 обговорювали питання про евакуацію зброї. Біля 19:20-19:30 год. до чергової частини надійшло повідомлення від чергового ВОХР, яке знаходиться на відстані 300-350 м від ЛВ, про те, що один співробітник вийшов на вулицю й у цей час приїхав автомобіль без номерних знаків, з машини вийшли три озброєні особи, які намагались проникнути до ВОХР, погрожували зброєю. Туди вирушило декілька осіб, які по команді ОСОБА_1 здали зброю. Також, туди вирушив й він. Біля ВОХР він побачив автомобіль, озброєних осіб десь чотирьох. Вони казали що їм необхідно забрати зброю. Вони їх зупинили, погрозами вимагали відчинити двері ВОХР. Переговори тривали приблизно 10 хв. Їм пояснили що ВОХР охороняють вантажі, зброя у них стара. У приміщення ВОХР озброєні особи не попали, уїхали. Вони повернулись до відділу, де відразу зібрали нараду. Після цього начальник дав команду здати зброю, що черговий передав по гучному зв'язку. Після наради ОСОБА_1 телефонував до управління. Зброю здавали приблизно 15-20 хв., це було біля 20:00 год. Зброю приймали і складували у мішки. Після 20:00 год., десь 20:20 год., надійшло повідомлення від співробітників, які знаходились біля вікна, що до відділу під'їхало 4-5 автомобілів, з яких повиходили озброєні особи у камуфляжній формі, почали готуватися атакувати ЛВ. У деяких були гранатомети. Начальник сказав відійти від вікон відкрив вікно на другому поверсі і почав вести з ними перемовини. Нападники вимагали відкрити двері та погрожували. Начальник сказав, що відкриє двері у разі якщо ніхто не постраждає. Під двері поклали міну і почали погрожувати. Озброєні особи почали погрожувати, вимагати відкрити двері. Казали, що будуть стріляти по вікнам.

За командою ОСОБА_1 зброю вже спускали у підвал. Нападники зламали двері, залишилась решітка. З тильної сторони також підійшли до решітки. Говорили якщо не відчините - застосуємо вибухівку. Через пошкоджені двері він побачив, що вони дістали мину та сказали що застосують вибухівку через 5-10 секунд, вони запевнили начальника, що коли відкриють двері з особовим складом нічого не трапиться. Начальник відкрив спочатку двері, а потім решітку. Була відкрита решітка до відділу забігло 5-6 озброєних осіб з переговорними пристроями та у масках. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 забрали на другий поверх. Іншим дали команду в коридорі вимкнути мобільні телефони. Зробили особистий огляд. У цей час він почув на другому поверсі який-то тупіт та постріл. Вимагали відкрити кімнату зі зброєю. Почали шукати зброю. Потім у підвалі знайшли зброю і почали її виносити. Начальника, ОСОБА_24 та ОСОБА_5 вивели на вулицю. Після того як зброю знайшли, їх доставили на четвертий поверх до актового залу, де вони пробули приблизно 1-1,5 години. Після цього озброєні люди поїхали на службовому автомобілі та забрали з собою ОСОБА_1., ОСОБА_24 та ОСОБА_5. Вважає, що неможливо було вивезти збою, оскільки за ЛВ постійно здійснювався нагляд у місті було багато озброєних людей. З м. Донецьк ОСОБА_1 повернувся десь о 13-14 год. Автобус з співробітниками повернулися пізніше. Десь з березня 2014 року групи співробітників виїжджали до м. Донецьк. Направляли жінок - співробітників у цивільній формі до Слов'янського відділу міліції для отримання будь-якої інформації. Зброю вивезти не можливо було. МВС та УВС не навчали їх відбивати атаки від озброєних громадян. Вважає, що 12.04.2014 року не було можливості відбити атаку. Всі співробітники вважають, що ОСОБА_1 врятував особливий склад. Він особисто доповідав відповідальному управління - керівнику розшуку Грачьову про обстановку у ЛВ 12.04.2014 року. Проте Управління МВС України казали чекати команди.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 надав показання та зазначив, що він працює в ЛВ на ст. Слов'янськ міліціонером-водієм. 12.04.2014 року він прийшов на роботу о 08.00 годин. О 08.30 годині була перезміна. В чергову частину надійшло повідомлення про те, що будівля Слов'янського міського відділу міліції захоплена. ОСОБА_24 проводив щоденний інструктаж. У другій половині дня вводився в дію план оборони будівлі. Також, зранку до м. Донецька для охорони громадського порядку уїхали співробітники міліції на автобусі. В той час він знаходився у відділі та не залишав його. ОСОБА_1 був в м. Донецьк. Вважає що був ризик захвату ЛВ, оскільки Слов'янський відділ вже було захоплено. Весь час знаходився у службовому приміщенні, яке знаходиться біля боксів з автомобілями. У другій половині дня ОСОБА_1 повернувся з м. Донецьк. Приблизно о 16.00 годині з Донецька повернулися співробітники міліції та також знаходилися в приміщенні відділу. Всі службові автомобілі знаходилися у боксах. Всього було 5 автомобілів. Щодо евакуації зброї він нічого не знав. На момент нападу у нього була зброя. У другій половині дня він отримав автомат. Здав його десь о 15.00 та залишився із табельною зброєю. Люди в камуфляжах намагалися захопити ВОХР, однак у них нічого не вийшло і вони поїхали. Після 20.00 години з'явилися озброєні люди в масках, в камуфляжній формі. Вони почали погрожувати вибити двері. В камеру він побачив озброєних людей і підійшов до чорного виходу там він побачив 3 озброєних людей які почали кричати йому відчиняти двері. Кричали, що зірвуть решітку і все одно ввійдуть у ЛВ. Після чого він підійшов до чергового ОСОБА_10 та доповів йому все. Біля центральної двері було багато шуму. ОСОБА_1 вів перемови з озброєними людьми. Хто відчинив двері він не бачив. Мішки зі зброєю спочатку були у кімнаті зберігання зброї. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, вони почали перевіряти всіх співробітників міліції на наявність зброї. У нього забрали пістолет та патрони. Як виносили зброю він не бачив, оскільки всім наказали піднятися на четвертий поверх до актового залу. Після цього їх відпустили. Спустившись вниз, він дізнався від чергового про те, що озброєні люди забрали зброю.

Відбивати напад озброєних людей його не навчали. У нападників він бачив гранати та автомати. Прицільно стріляти він не міг, оскільки нападники були дуже близько. МВС та УВС не навчало їх протистояти нападу озброєних людей. Окрім того, їх раніше навчали протистояти групам осіб у випадку масових безпорядків. Протистояти нападу спеціального підрозділу ніколи не навчали. Вважає що вивезти збою не було можливо. Зброю ховали у підвал для того щоб її зберегти. Нападники їм сказали, що у разі, якщо буде відкритий вогонь та хтось з них постраждає - всі вони не жильці. Якщо вони почали стріляти то постраждали б цивільні люди, які знаходилися поряд із відділом. Зброю знайшли випадково. Всі співробітники вважають, що ОСОБА_1 врятував їм життя.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 надав показання та зазначив, що він працював виконуючим обов'язки керівника розшуку. 12.04.2014 року вранці він й інші працівники прийшли на роботу, усіх їх зібрали. Про захват МВ дізнався приблизно о 10.00 годині. ОСОБА_1 вранці поїхав до м. Донецьк. ОСОБА_24 провів нараду та дав команду озброїти особистий склад. Після наради керівником було прийнято рішення про розподілення співробітників міліції на дві групи для охорони будівлі на суботу та неділю. Ті співробітники, які повинні були чергувати у неділю здали зброю та були відпущені додому. Було введено план оборони адміністративної будівлі. Він отримав зброю, засоби захисту не отримував, всі працівники були розміщені по місцях для оборони будівлі, у зв'язку із чим він знаходився на четвертому поверсі до самого захоплення. Було припущення, що буде захват ЛВ. Раніше проводилися навчання по плану оборони адміністративної будівлі. План оборони передбачає застосування зброї згідно ЗУ «Про міліцію». У відділі було десь 30 чоловік. Табельна зброя у нього була до вечора, оскільки ввечері оголосили всім здати зброю до чергової частини. Ввечері до чергової частини надійшло повідомлення про напад невідомими озброєними особами на ВОХР. Вони туди пішли Літвінов, ОСОБА_7 та інші. Після нападу на ВОХР імовірність нападу зросла. Коли прийшли, то побачили розташований там автомобіль й троє озброєних людей, які вимагали відкрити двері. Коли вони їх замітили - зупинились й наставили на них зброю. Озброєні люди були у камуфляжі та у балаклавах. Літвінов вів з ними переговори, нічого не відповівши вони сіли до свого автомобіля й поїхали геть, після чого вони повернулись до відділу. Було прийнято рішення здати зброю і вивезти її. Зброю складали у мішки. Після чого піднявся на 4 поверх, у вікно він побачив озброєних людей під ЛВ. Під час захоплення приміщення ЛВ озброєних людей було приблизно 15 чоловік. Після чого спустився на 2 поверх. ОСОБА_1 виліз на козирок на другому поверсі й вів переговори. Біля будівлі стояли цивільні особи. Озброєні особи загрожували підірвати двері. Нападники вимагали відкрити двері. Команди стріляти не було, оскільки всі вже здали зброю. ОСОБА_1 попереджав що співробітники міліції будуть застосовувати зброю. Перемовини тривали не довго. Під двері закладали вибухові речовини. На момент захвату ЛВ він вважав, що зброю вже вивезли. Нападники зайшли з чорного входу, а з центрального входу їм добровільно відкрили двері. У відділ зайшло 15 озброєних чоловік. Всіх поставили обличчям до стіни та наказали покласти мобільні телефони на підлогу. Вони шукали у відділі зброю. У підвалі знайшли зброю і виносили білі мішки зі зброєю. Мішків було десь 2. Чув постріли та крики ОСОБА_24.

Озброєні люди погрожували застосувати гранати та інші вибухові речовини. Відбити напад вони не могли, оскільки мало у них було зброї. Спеціальні засоби захисту які знаходилися у відділі не були придатні для захисту від автоматної зброї. МВС та УВС не навчало їх як відбивати атаку від озброєного нападу. На момент блокування відділу біля нього знаходилися цивільні люди і якщо була б застосована зброя, то вони могли постраждати. Вважає, що питання евакуації зброї необхідно узгодити с начальником управління. На момент блокування не було можливості вивезти зброю. Якщо зброя була б в кімнаті зберігання зброї її все одно забрали. У нападаючих були гранати та вибухівки. Вважає, що Прохоров прийняв вірне рішення, оскільки команд з УВС не було.

Допитний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він перебував на роботі в лінійному відділі на станції Слов'янськ, працював старшим оперуповноваженим сектору кримінальної міліції у справах дітей. О 08.30 годині був проведений інструктаж, інструктаж проводив ОСОБА_24. Він знаходився у приміщенні ЛВ у складі додаткової групи. Біля 10.00 годині від помічника чергового він дізнався що на Слов'янський міський відділ міліції напали невідомі особи. Він з іншими працівниками закрили усі двері та решітки на вікнах, черговий доповів про це. Ввели план оборони адміністративної будівлі. Почали прибувати співробітники, отримували зброю. ОСОБА_7 почав розміщувати людей. Він знаходився у приміщенні колишнього спортзалу на першому поверсі. Особисто у нього інформації про захоплення ЛВ не було, однак він передбачав напад на ЛВ, оскільки Слов'янський відділ вже захопили. ОСОБА_1 повернувся до ЛВ з м. Донецьк у другій половині дня. Після наради керівником було прийнято рішення про розподілення співробітників міліції на дві групи для охорони будівлі на суботу та неділю. Ті співробітники, які повинні були чергувати у неділю здали зброю та були відпущені додому. У відділі залишилося десь 20 співробітників. Від ОСОБА_10 надійшла команда слідчо-оперативної групи прибути до чергової частини. Надійшла інформація про напад на ВОХР. Група співробітників пішла до ВОХР. Він у складі цієї групи не входив. Відстані між ВОХР та ЛВ приблизна десь 500 м. До нападу його зброя була при ньому. А всі інші співробітники здали зброю, оскільки була команда здати зброю усім, крім слідчо-оперативної групи. Зброю приймав ОСОБА_10 та начальник штабу. Вважає, що вони готували зброю для евакуації. Як саме хотіли евакуювати зброю йому не відомо. Через деякий час до відділу під'їхала машина з незнайомими людьми, які подзвонили у дзвоник. Діалог з ними намагався вести ОСОБА_1 Вони вимагали відкрити двері, впустити, сказали що вони народна міліція. Вимагали відчинити двері, а коли він вкотре відмовився - погрожували застосувати зброю. Він їм повідомив, що спуститься через козирок другого поверху. Коли ОСОБА_1 піднявся нагору, озброєні люди вимагали, щоб всі відійшли від вікон. Потім Прохоров спустився вниз до них і сказав, що відчинить двері, якщо не постраждає особистий склад. Потім відчинив решітку і озброєні люди зайшли. Вони були у масках, озброєні автоматами Калашнікова, пістолетами ОСОБА_22, в руках була вибухівка. Ті працівники, що залишалися для охорони адмінбудівлі, були без зброї. Озброєні особи погрожували застосуванням зброї, поставили усіх лицем до стіни. Наказів застосовувати зброю від керівництва не надходило. Нападники разом із начальником піднялися на другий поверх. Після чого пролунав звук схожий на постріл, були чутні крики. Потім, озброєні люди пішли до підвалу, а коли вони повернулися - всіх підняли до актового залу. Через деякий час усі спустилися до низу. Зброю всю забрали нападники. Вважає, що часу для евакуації зброї 12.04.2014 року було достатньо, однак щось мабуть завадило це зробити.

План оборони передбачає захист адміністративної будівлі від нападу цивільних осіб. При введені пану оборони блокування ЛВ не було, натовпу людей також не було. У відділі були засоби захисту які не захищають від автомату і гранат. Під час нападу на ЛВ озброєні люди погрожували підірвати ЛВ. МВС та УВС не навчала їх відбивати напад від озброєних людей. Вважає, що якщо б нападники застосували зброю, то всі співробітники ЛВ загинули. Під час нападу на ЛВ не було можливості евакуювати зброю. Вводити план оборони адміністративної будівлі було недоцільно, оскільки на відділ напали озброєні люди, а план передбачає захист ЛВ від цивільних осіб. Житлові будинки розташовані від ЛВ на відстані десь 50 м. Дії ОСОБА_1 12.04.2014 року вважає вірними, оскільки він бажав зберегти життя співробітників ЛВ.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року приблизно 05.00 годині ранку він виїхав з ЛВ в м. Донецьк разом з групою у кількості 20 співробітників для забезпечення громадського порядку. Прибули в управління приблизно о 10.00 годині. ОСОБА_1 12.04.2014 року також поїхав у м. Донецьк. Приблизно о 12.00 годині він отримав від керівництва вказівку зібрати людей та повернутися до м. Слов'янськ. Коли поверталися у Слов'янськ дізналися про захоплення Слов'янського міськвідділу міліції. При під'їзді до м. Слов'янська їх автобус був зупинений невідомими людьми. Він пояснив їм, що вони є співробітниками лінійного відділу, зброї при них немає, тільки спецзасоби. Після огляду автобусу їх відпустили. Повернулися у відділ вони приблизно о 16.00-17.00 годині. Коли приїхали всі здали спеціальні засоби. Працівники пішли по домівкам, однак ОСОБА_24 йому наказав залишитися. Двері у ЛВ були закриті. Потім піднявся до себе в кабінет, який розташований на 4 поверсі. Приблизно до 20.00 год. він перебував у кабінеті. Про евакуацію зброї йому нічого невідомо. ОСОБА_7 сказав спускатися на перший поверх. Оскільки вже побачили озброєних людей біля ЛВ. Передбачали, що прийдуть захоплювати ЛВ невідомі озброєні особи. Як себе поводити під час нападу не казали, однак був план оборони адміністративної будівлі. Один раз на рік проводилися навчання з плану оборони. Хтось крикнув, що під'їхали озброєні люди. Невідомі особи почали стукати у двері та вимагали їх відчинити. ОСОБА_1 почав вести з ними перемовини. Озброєні люди сказали, що все одно ввірвуться до ЛВ. Як невідомі особи потрапили у відділ йому невідомо. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, вони почали перевіряти всіх співробітників міліції на наявність зброї, в кого находили зброю забирали. У нього забрали пістолет та патрони. Як виносили зброю він не бачив, оскільки всім наказали піднятися на четвертий поверх до актового залу. Де знаходилася зброя на момент нападу йому невідомо, однак повинна вона була зберігатися у кімнаті зберігання зброї. Почали питати де начальник і піднялися до кабінету ОСОБА_1, було чути постріли.

Зазначив, що у висновках службової перевірки від 16.09.2014 року, було зазначено, що його 12.04.2016 року не було у ЛВ під час нападу на ЛВ, хоча він весь час був на робочому місці. Згідно плану оборони адміністративної будівлі начальник може прийняти рішення про евакуацію зброї відповідно до наказу управління. МВС та УВС не навчали їх відбивати атаки озброєних людей. 12.04.2014 року співробітника ЛВ не могли прицільно стріляти, оскільки поряд знаходилися цивільні люди. Спеціальні засоби захисту, які були у ЛВ не могли захистити співробітників від пострілів з автомата Калашникова та від вибухівки. Відбити атаку 12.04.2014 року було неможливо, оскільки не було спеціальних засобів захисту та навичок, оскільки їх не навчали відбивати атаки від озброєних людей. Всюди були люди, могли бути постраждалі. Вважає, що нападники застосували б вибухівку. Спеціальних засобів для захисту від бойової вогнепальної зброї не було. Вчиняти опір вони не могли. У плані оборони на 2014 рік йшла мова про напад натовпу людей. У нападників він бачив автомати. Погрожували весь час почати штурм будівлі.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року приблизно 05.00 годині ранку він виїхав з ЛВ в м. Донецьк разом з групою у кількості 20 співробітників для забезпечення громадського порядку. Прибули в управління приблизно о 10.00 годині. Піднялися до зали засідань, де від керівництва дізналися про захоплення Слов'янського міськвідділу міліції. В м. Донецьк також поїхав ОСОБА_1 Приблизно о 12.00 годині він отримав від керівництва вказівку зібрати людей та повернутися до м. Слов'янська. При під'їзді до м. Слов'янська їх автобус був зупинений невідомими озброєними людьми. Він пояснив їм, що вони є співробітниками лінійного відділу, зброї при них немає, тільки спецзасоби. Після огляду автобусу їх відпустили. Повернулися у відділ вони приблизно о 14.30 годині. Від ОСОБА_24 він отримав вказівку залишатися на місці у своєму кабінеті. Приблизно о 20.30. годині він побачив озброєних людей і одного цивільного на протилежній стороні. Один з озброєних осіб побачив його у вікні, направив на нього автомат та почав кричати щоб він відійшов від вікна. Він відійшов та прийняв заходи по схоронності секретних документів. Після цього він виглянув в коридор, де побачив озброєних людей, вони вели ОСОБА_1 Озброєні люди направили на нього зброю та наказали підійти. Він з піднятими руками підійшов та сказав що у нього немає зброї. ОСОБА_1 сказав, що це секретчик, у нього зброї немає. Його оглянув один з озброєних осіб. Потім він став поряд з усіма лицем до стіни. Чи вводився план оборони адміністративної будівлі йому невідомо.

В м. Донецьк вони були направлені для захисту громадського порядку, їм видали спецзасоби для захисту від палиць, ножів та каміння. Коли їхали до м. Донецька неозброєні люди перекрили дорогу та не давали проїхати. У м. Донецьк приїхали об 11.00. З м. Донецька поверталися по іншій дорозі, а саме через м. Горлівку, намагалися оминути блокпост у м. Краматорську. У м. Горлівці також були блокпости, проте їх автобус не зупиняли. Коли приїхали у м. Слов'янськ команд від УВД не було. Команд від УВД про евакуація секретних документів не було. Хоча всім було відомо, що відбувається у м. Слов'янську. План «Хвиля» вводиться під час нападу натовпу на адміністративну будівлю. Особистий склад екіпірується щитами, легкими казками та легкими бронежилетами. Вважає, що на відділ напали професійні військові, оскільки у них були автомати і вони діяли дуже злагоджено. План оборони адміністративної будівлі передбачає захист будівлі від нападу не контролюючих людей,які озброєнні камінням, палками. Коли він побачив озброєних людей у ЛВ, то у них він бачив предмети які дуже схожі на вибухівку. МВС та УВС не навчали особистий склад відбивати напад озброєних людей. Особистий склад ЛВ не знав, як необхідно діяли у цих випадках. Спеціальних засобів для захисту від бойової та вогнепальної зброї не було. Вчиняти опір вони не могли. У плані оборони на 2014 рік йшла мова про напад натовпу людей. Напад на ЛВ здійснювали професійно підготовлені військові. Відбити напад не було можливо, оскільки співробітники не були підготовлені та у них не було спеціальних засобів захисту. Якщо б відбулося бойове зіткнення із нападниками, то всі співробітники померли або були б поранені. Рівень підготовки співробітників був низький. Нападники були професійно підготовлені. Прицільно стріляти було неможливо. Навпроти відділу збиралися цивільні люди. Вони могли постраждати. Коли анонім погрожує застосувати вибухівку необхідно вступити з ним у перемовини, щоб не було жертв. Необхідно відмовити його застосовувати вибухівку, щоб не постраждали люди. На момент нападу на ЛВ не було можливості вивезти зброю, оскільки відділ було оточено з усіх сторін. З секретного діловодства нічого не зникло. Вважає, що 12.04.2014 року керівництво вірно вчинили, що почало вести перемовини з озброєними людьми. Це врятувало всіх співробітників, які були у ЛВ. Про зброю йому нічого невідомо. Вважає, що зброю знайшли не видково. Оскільки зброю відразу почали шукати у тирі. 12.04.2014 року у ЛВ не поступала інформація про напад. Передбачити напад було неможливо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 12 квітня 2014 року займав посаду оперативного чергового. В його обов'язки входило отримувати та обробляти інформацію, озброювати особистий склад та реєстрація матеріалів,які надійшли до ЛВ. В той день його помічником був ОСОБА_19. Поступила інформація про те, що невідомими озброєними особами захвачено адміністративна будівля Слов'янського міського відділу міліції. Це було внесено в електрону базу та повідомлено начальнику відділу та направили інформацію в УВС. Від УВС надійшла команда діяти відповідно до плану оборони адміністративної будівлі. ОСОБА_1 наказав діяти відповідно до плану оборони адміністративної будівлі, підняти всіх по тривозі. У зв'язку з цією подією були викликані співробітники міліції, яким була видана зброя та всі діяли відповідно до плану оборони адміністративної будівлі. Особисто він передбачав захват ЛВ. З планом оборони адміністративної будівлі знайом добре, раніше у них проходили навчання. Озброєння особового складу почалося зранку. В цей день знаходилися на місці та були озброєні приблизно 20 чоловік, інші озброювалися по прибуттю. Всі були розставлені на постах згідно плану оборони. Озброювали всіх пістолетами ОСОБА_22. Всього у ЛВ було 4 автомати, 100 пістолетів ОСОБА_22 та одна гвинтівка без оптичного прицілу. План оборони адміністративної будівлі було введено після нападу на Слов'янський міський відділ міліції. Він розумів, що можливий напад на ЛВ, повідомляв та попереджав про напад Слов'янського міського відділу разом зі зброєю, про це керівництво УВС. Дзвонив в УВС та питав, що їм необхідно робити. ОСОБА_1 повернувся з Донецька приблизно о 12-13 годин. Зброю почали здавати з 14.00, приймали її до 17.00. Слідчо-оперативна група здавала автомати. Інші співробітники повернулися з м. Донецька приблизно о 12 годині. Декотрі були розпущені по домівкам. По прибуттю ОСОБА_1 з м. Донецька питав у нього про евакуацію зброї, однак Прохоров йому повідомив, що команди ще не було. Планом оборони адміністративної будівлі передбачено евакуація зброї. Він передбачав, що буде напад на ЛВ, оскільки Слов'янський міський відділ захопила диверсійна озброєна група осіб. Для евакуації зброї у ЛВ були службові автомобілі. В подальшому звертався до ОСОБА_14 з пропозицією евакуювати зброю. Ввечері було здійснено напад на ВОХР, туди було направлено співробітників ЛВ. В 19.00 годині прийшов ОСОБА_14, приніс мішки та сказав, що зброю необхідно поміщати в мішки з метою евакуації або приховування (підготувати до виносу). Зброя була упакована в мішки, в кімнаті для зберігання зброї залишилися спеціальні засоби (бронежилети, підлокітники). Усього було 6 мішків. На балансі ЛВ використовувалася в м. Констянтинівка. 12.04.2014 року на автомобілі ОСОБА_14 та ОСОБА_17 привезли зброю, яка зберігалася у м. Констянтинівка. А саме 8 пістолетів ОСОБА_22 та 16 патронів у кожному. Зброю закінчили пакувати десь о 20.00. Коли закінчили пакувати зброю, то до ЛВ під'їхали озброєні люди. Після нападу на ВОХР ситуація загострилася, то зросла імовірність нападу. Вважає, що зброю можливо було евакуювати залізничним транспортом, оскільки потяги продовжували свій рух. На момент нападу на ЛВ зброя залишилася лише у оперативної групи. До приміщення ЛВ під'їхали озброєні люди, приблизно 20 чоловік. ОСОБА_1 намагався вести з ними переговори. Вони вимагали відчинити двері, погрожували підірвати приміщення. ОСОБА_1 намагався їх переконати цього не робити. Біля приміщення ЛВ зібралося цивільне населення, крім того біля відділу знаходились житлові будинку, у вікнах було світло. Була загроза того, що постраждає мирне населення. На момент ведення перемовин з нападниками була команда не стріляти. План оборони ЛВ підписує начальник відділу або заступник начальника, якщо начальник не був призначений. Більша частина зброї була викрадена нападниками. План оборони адміністративної будівлі розробляється згідно діючих нормативів та затверджується керівництвом УВС. Вважає, що співробітники ЛВ не мали досвіду відбивати атаку озброєних людей. Навчать з цього приводу не було. План «Хвиля» не передбачає захист відділу від озброєних людей. УВС на МВС не навчали співробітників як відбивати напад озброєних людей. Началник ЛВ міг відпустити частину людей додому для резерву. По тривозі у ЛВ прибуває весь особистий склад відділу. За сигналом тривоги не підіймаються ті співробітники міліції, які перебувають у відпустці, на лікарняному та ті, хто має на утриманні неповнолітніх дітей. Відповідно до плану оборони, надання допомоги необхідно просити у відділах міліції, що знаходяться поруч. Відбиття нападу тільки силами слідчо - оперативної групи планом оборони не передбачено. Випадок загрози підриву будівлі не передбачений жодною інструкцією, необхідно б було викликати МЧС та провести евакуацію. Вважає, що у випадку захвату адміністративної будівлі були б убиті та поранені. Слідчо-оперативною групою огонь відкритий не був, оскільки Прохоров дав команду не стріляти та вів перемови. Вважає, що відбити напад не було можливості, оскільки у них була зброя та вибухівка. Нападники складали біля ЛВ вибухівку. Вони погрожували підірвати приміщення. Він вважає, що ця погроза була реальною. Затримати нападників було неможливо. Отримання інформації про можливий напад або блокування передбачає собою отримання інформації у телефонному режимі або усно. Ця інформація реєструється та передається керівництву. На момент нападу на ЛВ зброю почали ховати у мішки. Коли ЛВ було заблоковано вивезти зброю було неможливо. Вважає, що зброю знайшли б у будь-якому разі. Особисто доповідав в УВД про напад. Питав, чи будуть команди, як необхідно діяти. Після 12.04.2014 року з УВД та МВС наказів, інструкцій не надходило. Наказом 181 передбачено як діяти черговому, коли поступає інформація від аноніма про можливий підрив будівлі. Необхідно оточити місцевість, евакуювати людей та повідомити необхідним службам.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він працював інспектором громадської безпеки на ст. Дружківка, перебував в оперативній групі. Він прибув на роботу о 08.30 год. Він отримав зброю, оскільки перебував в слідчо-оперативній групі. Приблизно з 09.00 до 10.00 годин надійшла інформація про захоплення приміщення Слов'янського міського відділу міліції. Людей розставили відповідно до плану оборони по поверхам. Він отримав автомат та був на другому поверсі. План оборони адміністративної будівлі передбачає захист ЛВ від нападу людей. Озброєні були всі. План оборони адміністративної будівлі не передбачає захисту від нападу спеціального підрозділу. Після 14.00 Прохоров повернувся до ЛВ з м. Донецька. Особисто він нападу чекав. Співробітники обговорювали питання про евакуацію зброї. В чергову частину надійшло повідомлення про те, що ВОХР намагаються захопити. Група співробітників Лінійного відділу відправилась до ВОХР. Повернувшись, вони повідомили, що це були озброєні люди в зеленій формі. Приблизно о 21.00 годин до лінійного відділу під'їхало два автомобіля, з яких вийшли люди в зеленій формі та в масках. Вони направилися до центрального входу, вимагали зброю. Усього їх було десь 10-15 чоловік, у них була зброя. ОСОБА_1 намагався їх відмовити. Команда була застосовувати зброю при безпосередній загрозі життю, здоров'ю. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, всіх співробітників міліції поставили обличчям до стінки. Хто відкрив решітку йому невідомо. Також була відчинена решітка з іншого входу. Після цього вони вибили двері та зайшли, через решітку вони погрожували, що будуть застосовувати гранати та дістали їх. Зброю співробітники ЛВ заховали у тирі. Після того, як озброєні люди зайшли в приміщення, всіх співробітників міліції поставили обличчям до стінки. При цьому вони забрали зброю в нього. Нападники виносили зброю у мішках.

Інформації про напад на ЛВ 12.04.2014 року у відділ не надходила. План оборони не передбачав відбиття нападу спецпідрозділу. Навчань з приводу того, як поводитись в даній ситуації УВС не проводило. Вважає, що була загроза того, що озброєні люди кинуть гранату. Зброя лінійного відділу була схована таким чином, що у разі, якщо не знати, де вона зберігається, знайти її не було можливо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 надав показання та зазначив, що 12.04.2014 року він працював на посаді начальника сектору державної служби по боротьбі з економічними злочинами. На роботу він прибув зранку. Йому подзвонив черговий і повідомив, про захоплення Слов'янського міського відділу міліції, коли він йшов на роботу. В ЛВ був введений і дію план оборони, у зв'язку з чим необхідно було отримати зброю. Отримавши зброю, він розписався в журналі Форми А-5, піднявся до себе в кабінет. Відповідно до плану оборони його поставили контролювати другий-третій поверхи. ОСОБА_1 зранку уїхав до м. Донецьку. До обіду в приміщенні лінійного відділу збирали співробітників ЛВ. Всі, кому телефонували, виходили на роботу. З планом оборони адміністративної будівлі його знайомили. Вважає, що вірогідність захоплення лінійного відділу не була. Однак обстановка була напруженою. Потім, було розподілено, що частина співробітників залишається у відділі в цей день, а інша частина буде чергувати наступного дня. Ті, хто був повинен чергувати наступного дня, здали зброю та пішли. Він також повинен був чергувати наступного дня. Він здав зброю, пішов до дому. З приводу спроби захоплення ВОХР: він чув зі слів інших співробітників, що співробітники лінійного відділу виходили до будівлі ВОХР, так як туди приїжджали озброєні люди з метою забрати зброю. Про це він дізнався увечері. Вдома він пообідав та повернувся до відділу, оскільки було багато роботи з документами. Захоплення приміщення лінійного відділу почалося приблизно о 20.00 год., було вже темно. В цей момент він перебував на другому поверсі. Він бачив як під'їхали автомобілі, з яких вийшли озброєні люди та окружили будівлю лінійного відділу. Про це він повідомив начальника ОСОБА_1. Також підійшло цивільне населення. Цивільне населення перебувало на відстані приблизно 100 метрів від відділу. Вважає, що у разі виникнення перестрілки цивільне населення було б на лінії вогню. Погрожували підірвати будівлю та взяти її штурмом. Після цього всі спустилися вниз. Озброєні люди вимагали відчинити двері. ОСОБА_1 відчинив вікно та вийшов на козирок. ОСОБА_1 вів з ними перемови. Озброєні люди вимагали відчинити двері. Погрожували підірвати будівлю та взяти її штурмом. Після цього всі спустилися вниз. ОСОБА_1 сказав, що відчинить двері у разі, якщо гарантують безпеку особовому складу. В цей час з іншого входу озброєні люди були вже майже у відділі, перед ними залишилася тільки решітка. Озброєних людей було приблизно 20-30 чоловік. Зайшовши в приміщення, вони построїли особовий склад в коридорі обличчям до стіни, всі виклали мобільні телефони. Вони запитували, де зброя. ОСОБА_1 відповідав, що зброї у відділі немає. Потім озброєні люди запитали де тир. З тиру вони почали виносити зброю. Про наявність будь-якого документа, який би передбачав евакуацію зброї йому нічого невідомо.

План оборони адміністративної будівлі був розрахований на охорону при масових безладах, а не при нападі озброєних бандитських формувань. Конкретною інформацією про зазначених озброєних осіб ніхто не володів. Вважає, що реальної можливості вивезти зброю не було, так як була вірогідність її перехвату. Конкретної інформації про те, що буде напад, не було. ОСОБА_1 комусь телефонував та доповідав, що до будівлі під'їхали військові. Вважає, що відбити напад не було можливості, оскільки ці озброєні люди були добре підготовлені, мали автомати, гранати, погрожували закласти вибухівку. Назвати їх натовпом громадян неможливо.

На підтвердження обґрунтованості позиції обвинувачення, судом були дослідженні та оголошені в судовому засіданні наступні докази, надані органами досудового слідства:

- Витяг з Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік;

- Інструкція про дії посадових осіб ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення від 25.12.2013 року затверджена начальником ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці підполковником міліції ОСОБА_1;

- Наказ МВС України № 778 від 05.08.2014 року щодо проведення службового розслідування.

- Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремим працівниками ГУМВС України в Донецькій області та УВС України на Донецькій залізниці від 05.08.2014 року;

- Висновок службового розслідування за фактом неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу від 16.09.2014 року;

- Висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці від 16.06.2014 року;

- Витяг з наказу МВС України № 245 о/с від 12.08.2014 року, щодо звільнення зі служби в органах внутрішніх справ;

- Довідка від 12.11.2014 року, щодо кількості зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, що знаходилися на обліку в ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці станом на 12.04.2014 року;

- Відеозапис з камер відоеоспостереження ЛВ на ст. Слов'янськ від 12.04.2014 року.

- Положення про лінійний відділ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, свідків сторони обвинувачення, надавши оцінку доказам за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, а також, оцінивши кожен доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з погляду достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора, та, в установлених КПК України випадках - на потерпілого.

При цьому, згідно з вимогами ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків передбачених цією статтею.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено той факт, що стороною обвинувачення не було надано Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік, що підтверджується листом № 18/180 від 14.01.2015 року, в якому зазначено, що план оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік був знищений, замість нього розроблений новий оперативний план оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік.

Відповідно до ОСОБА_11 від 09.01.2015 року План оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік знищено шляхом спалення, взамін знищеного плану складено план оборони адміністративної будівлі ЛВ На ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік.

На підтвердження провини обвинуваченого стороною державного обвинувачення суду наданий витяг з Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2015 рік. Згідно з даним планом керівником оперативного штабу є в.о. начальника ЛВ на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_7 Відповідно до Плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї на 2014 рік керівником оперативного штабу був обвинувачений ОСОБА_1, що обвинувачений не спростовує.

Згідно з розділом 3 зазначеного Плану керівник штабу по обороні приміщення з'ясовує обстановку, збирає членів штабу та ставить їм конкретні завдання по обороні приміщення; вносить корективи в розстановку постів по схемі оборони приміщення, виходячи з реальної наявності співробітників під час нападу; дає вказівку оперативному черговому об'явити «Збір» особового складу співробітників відділу по тривозі в коридорі першого поверху ЛВ на ст. Слов'янськ, видати табельну зброю, спецзасоби активної оборони та особистого захисту, протигази, провести розстановку особового складу по внутрішнім постам; віддає розпорядження старшині відділу про приведення в готовність засобів пожежогасіння на випадок підпалу будівлі; віддає розпорядження начальниками оперативних служб СКР, БЗПВ, СДСБЄЗ, ВКМСД, секретаріату, підготувати таємні та цілком таємні документи до евакуації, а при блокування приміщення до їх знищення; організовує взаємодію з УМВС України на Донецькій залізниці, Слов'янським МВ, РВ ГУМВС України в Донецькій області, при необхідності пропонує ввести в дію план «Хвиля» для розгону натовпу та деблокування приміщення відділу; по телефонам 26-74 та 26-26 дає вказівку начальнику Слов'янської СПК ВОХР про підготовку пожежного автомобіля з лафетним стволом до дій по плану «Хвиля»; дає розпорядження підготувати до бойового застосування спецзасоби «Черемуха-6», що є в наявності.

Відповідно до п. 3.9.1.1 керівник штабу по обороні приміщення повинен направити до місця збору натовпу оперативно - розвідувальну групу.

Пунктом . 3.9.1.2 Плану оборони адміністративної будівлі на 2015 рік на керівника штабу по обороні приміщення покладений обов'язок виставити пости нагляду на підходах до приміщення відділу, задачею яких є контролювання переміщення громадян (натовпу) на підступах до приміщення ЛВ та прилягаючих до нього вулицях, своєчасне інформування оперативного чергового відділу про приближення нападаючих.

Також, згідно з п. 3.9.2 Плану оборони адміністративної будівлі на 2015 рік (Рубіж оборони № 2), задачею посту № 6 ( на даху будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ) є контролювання переміщення громадян (натовпу) на підступах до адміністративного будинку та прилеглих до нього вулиць.

Відповідно до п. 3.10 зазначеного Плану оборони, при блокуванні приміщення натовпом, керівник штабу по обороні приміщення натовпом зобов'язаний вступити з ними в перемови, використовуючи мегафон, роз'яснити протиправність дій, попередити про застосування вогнепальної зброї та спеціальних засобів при спробі проникнення в приміщення.

Даний план ( на 2015 рік) передбачає варіанти рішення завдань оборони приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ виходячи з обстановки, що склалася.

Самого плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення на 2014 рік суду не надано.

Виходячи з цього, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 17 КПК України, яка зазначає, що всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь, суд доходить до висновку, що План оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення на 2014 рік передбачав оборону приміщення від окремого визначеної категорії нападників натовпу громадян, що узгоджується з показаннями обвинуваченого та свідків.

Додаток № 6 до плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї - Інструкція про дії посадових осіб ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі нападу на адміністративне приміщення, містить два розділи. Розділ 1: «При одержанні інформації про можливий напад або блокування», розділ 2: «При раптовому нападу або блокуванні». Тобто, дана Інструкція передбачає дії посадових осіб ЛВ на Донецькій залізниці, насамперед начальника відділу, у двох конкретно визначених випадках при одержанні інформації про можливий напад або блокування та при раптовому нападі або блокуванні.

Згідно з п. 1.1 зазначеної інструкції начальник відділу терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, місцеві органи СБУ, прокуратуру, державну адміністрацію; через можливості, що маються. Організовує ретельну перевірку сигналу, що надійшов; при необхідності посилює охорону приміщення відділу; проводить аналіз оперативної обстановки та прогнозування розвитку ситуації, на підставі яких приймає керівне рішення на організацію разом із органами СБУ та прокуратури, другими зацікавленими відомствами термінові заходи по недопущенню злочинних посягань, застосовуючи всі сили та засоби відділу, СБУ та приданих сил; про прийнятті рішення інформує УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, держ. адміністрацію; при негативному розвитку ситуації та появі реальної загрози нападу екстримістьких груп на приміщення відділу, вводить в дію оперативний план «Хвиля», про що терміново інформує УМВС України на Донецькій залізниці, органи СБУ, прокуратуру, територіальні ОВС, держ. адміністрацію та відповідальні органи.

Згідно з розділом 2 зазначеної Інструкції: «При раптовому нападі або блокуванні» начальник відділу зобов'язаний: через чергову частину відділу об'явити збір особового складу, проінформувати УМВС України на Донецькій залізниці, прокуратуру, СБУ, держ. адміністрацію, дати вказівку черговому по відділу про порядок екіпірування та озброєння особового складу; при блокуванні приміщення відділу дати вказівку по запасному місцю збору особового складу; прийняти рішення про розстановку особового складу для відсічі нападу згідно зі схемою оборони; дати вказівку на оповіщення сусідніх територіальних та транспортних органів, що взаємодіють згідно з планом «Хвиля», відповідно з обстановкою, що склалася, приймає рішення по порядок евакуації табельної зброї, спец. засобів та таємних документів; за допомогою засобів посилення мови вступає в переговори з особами, що блокують приміщення з метою схилення їх до відмови від протиправних дій; при спробі несанкціонованого проникнення окремих з числа натовпу блокуючих приміщення відділу, попереджає про можливість застосування відносно них спец. засобів, а в окремих випадках і зброї, а також про притягнення до відповідальності згідно з Законом; приймає рішення та віддає розпорядження про застосування спец. засобів, а у виключних випадках, зброї для відсічі нападу; при реальній загрозі захвату спеціальних оперативно - технічних засобів та таємних документів організовує їх знищення; при можливості проводить відтиснення натовпу від приміщення відділу; організовує взаємодію з додатковими силами, що прибули, з числа співробітників відділу або сусідніх територіальних та транспортних органів, або взводного відділу міліції оперативного резерву УМВС по проведенню спеціальних операцій по відсічі нападу та деблокування приміщення відділу.

Тобто, даним розділом Інструкції на начальника лінійного відділу, покладений обов'язок вирішити питання про порядок евакуації зброї, спец. засобів та таємних документів тільки у випадку раптового нападу на адміністративну будівлю ЛВ на ст. Слов'янськ, або його блокуванні, як вже було встановлено в судовому засіданні натовпом громадян.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджується показаннями всіх без винятку свідків, що нападу на адміністративну будівлю ЛВ натовпу громадян, взагалі не було. Але, суд вважає, що виходячи з обстановки, що того дня склалася у місті (захоплення міського відділу міліції, приміщення СБУ, розстановка блокпостів по місту) така вірогідність була, тому введення обвинуваченим в дію плану оборони адміністративної будівлі цілком виправдано. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що порушення обвинуваченим вимог щодо евакуації зброї, викладених в Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на ст.. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення (п.2.1) не було, оскільки начальник відділу зобов'язаний, згідно з вимогами даної Інструкції, прийняти рішення про порядок евакуації зброї, спец. засобів та таємних документів при раптовому нападі на адміністративне приміщення або його блокуванні натовпом громадян.

Суд не може погодитись з висунутим обвинуваченням в тій частині, що при наявності не ліквідованої загрози нападу на Лінійний відділ 12.04.2014 року, перебуваючи на робочому місці, близько 15-00 год., він безпідставно наказав оперативному черговому зібрати в особового складу зброю, боєприпаси, спеціальні засоби та у подальшому, близько 19.00 год. надав вказівку скласти їх в мішки та сховати у приміщенні Лінійного відділу, а також відпустив більшість працівників по домівках, чим фактично припинив дію Плану оборони виходячи з наступного.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що станом на 15.00 годину 12.04.2014 року будь-яких точних відомостей щодо здійснення нападу на ЛВ саме в цей день, не було, зброю в 15.00 год. здали не всі співробітники, а лише ті, хто залишив відділ. Інші співробітники залишалися на місцях, відповідно до введеного в дію плану оборони, з чого суд робить висновок, що дія плану оборони ОСОБА_1 припинена не була. При цьому суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_13, який в судовому засіданні зазначив, що після того, як вони повернулися з м. Донецька о 15.00 год. - отримали зброю та перебували на постах до 19.00 год., показання свідка ОСОБА_12, який повідомив, що він особисто здав автомат приблизно о 19.00 год., показання свідка ОСОБА_19 щодо того, що команда здати зброю надійшла приблизно 18-18.30 год.

Крім того, відповідно до довідки Лінійного відділу на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці № 15/774 від 11.02.2015 року, 12.04.2014 року в приміщенні Чергової Частини ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці згідно книг форми 5 отримували вогнепальну зброю і спеціальні засоби 50 співробітників, з яких 30 отримували вогнепальну зброю. Перша видача вогнепальної зброї відбулася о 09 годині 10 хвилин 12.04.2014 року, вся вогнепальна зброя була здавна до чергової частини о 09.00 хвилин 13.04.2014 року. При чому о 18.10 год. здало зброю 3 співробітника, о 18.00 год. 2 співробітника, о 18.50 год. 5 співробітників, що свідчить про те, що станом на 15.00 год. зброю здали не всі співробітники та спростовує висунуте в цій частині обвинувачення.

Фактично підготовка до евакуації зброї була розпочата після нападу на приміщення ВОХР та отримання ОСОБА_1 дозволу на її вивезення від в.о. начальника УМВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_25, перед яким він несе персональну відповідальність за виконання покладених на ЛВ завдань та функцій, згідно з Функціональними повноваженнями начальника ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці ( п. 1.1).

При визначенні категорії осіб, яка здійснила напад на приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України в Донецькій області, суд приймає до уваги показання свідків, які підтвердили, що зазначені озброєні люди були добре підготовлені, діяли злагоджено, мали автомати, гранати, погрожували закласти вибухівку, визнає їх достовірними та погоджується з обвинуваченим щодо того, що на відділ здійснив напад не натовп громадян, що унеможливлює подальші діє відповідно до введеного дію плану оборони адміністративної будівлі.

Крім того, в самому обвинувальному акті, зазначено, що озброєні представники терористичної організації захопили адміністративну будівлю Слов'янського МВ ( з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області, а також заволоділи вогнепальною зброєю та спеціальними засобами і залишались у місті Слов'янську. Тобто, стороною державного обвинувачення також визнається та обставина, що напад на відділ здійснював не натовп громадян.

Згідно з висновком службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими в ході відпрацювання зазначеного підрозділу від 16 вересня 2014 року, встановлено, що 12.04.2014 року близько 20 год. 30 хв., з метою пошуку озброєння представниками терористичної організації ДНР (10-15 чоловік) захоплено адміністративну будівлю лінійного відділу на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці. Не отримавши гідного опору від працівників вказаного лінійного відділу, терористи, достовірно володіючи інформацією, відшукали зброю та боєприпаси у будівлі лінійного відділу, після чого приблизно в 21 год. 40 хв. покинули приміщення, захопивши в заручники начальника ЛВ на ст. Слов'янськ Прохоров та його заступника. Тобто, згідно з даним висновком на ЛВ на ст.. Слов'янськ здійснили напад терористи, а не натовп громадян.

Одночасно даним висновком встановлено, що захоплення ЛВ на ст. Слов'янськ та заволодіння табельним вогнепальним озброєнням відділу стало можливе у зв'язку з неналежним ставлення керівного складу ЛВ до своїх функціональних обов'язків. Службовим розслідуванням встановлено, що 12 квітня 2014 року близько 17:00 адміністративна будівля лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці була захоплена на декілька годин озброєними представниками самопроголошеної ДНР. увірвалися в приміщення лінійного відділу викрали табельну вогнепальну зброю та в той же день залишили приміщення. У свою чергу, начальник лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_1 не вжив заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї Слов'янського МВ, оперативний план «Фортеця» не ввів, заходів, спрямованих на запобігання та припинення скоєних озброєними представниками ДНР злочинів, не провів.

За результатами службового розслідування наказом МВС України №852 від 05 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), підполковника міліції ОСОБА_1, начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальника. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, на час виникнення спірних правовідносин, регулювалися Законом України «Про міліцію», Положенням та Дисциплінарним статутом.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про міліцію» (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності.

Згідно з Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, працівник міліції бере на себе зобов'язання завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства.

Пунктом 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 лютого 2012 року № 155, встановлено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесним, об'єктивним і незалежним від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

При цьому, чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття «вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу», відтак, таке поняття є оціночним та пов'язане із невиконанням чи неналежним виконанням службових обов'язків, порушенням вимог чинного законодавства України, що в обов'язковому порядку повинно дискредитувати високе звання рядового начальницького складу ОВС.

В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 оскаржує результати службового розслідування, а саме наказ МВС України №852 від 05 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

Так, 20 жовтня 2016 року Донецький окружний адміністративний суд виніс постанову в якій визнав незаконним та скасував наказ УМВС України №852 від 05 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області», поновив ОСОБА_1 на посаді начальника ЛВ на ст. Слов'янськ.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду України вищевказану постанову Донецького окружного адміністративного суду України було залишено без змін, на момент розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду України набула законної сили.

Висновок службового розслідування, затверджений 16 червня 2014 року начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці, за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці під час нападу 12 квітня 2014 року о 20 год. 15 хв. на адміністративну будівлю лінійного відділу, зокрема, начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_1

Відповідно до копії дублікату довідки непрацездатності ДН 00159 від 14.04.2014 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 14.04.2014 року по 22.04.2014 року.

Як було встановлено в судовому засіданні оперативний план з назвою «Фортеця» в 2014 році на ЛВ ст. Слов'янськ не реєструвався та не розроблявся. А тому, оскільки цей план не розроблявся, стороною обвинувачення не надано нормативного документу, який би покладав на ОСОБА_1 обов'язок вводити в дію План «Фортецю», та інших доказів, які б свідчили про неналежне ставлення ОСОБА_1 до своїх функціональних обов'язків.

Додатком № 7 до плану оборони адміністративної будівлі ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці у випадку нападу з метою погрому та захоплення зброї Інструкцією про порядок евакуації зброї та спеціальних засобів зазначено, що евакуації підлягає вся вогнепальна зброя та боєприпаси, в тому числі вилучені у громадян, спец. засоби «Терен-4», «Черемуха», пристрої для відстрілу спецзасобу «Черемуха-4» та інші види зброї та боєприпасів, передбачений порядок підготовки зброї до евакуації та проведення евакуації. При цьому, випадок, коли саме зброя підлягає евакуації, дана інструкція, не передбачає.

Згідно з п. 6 Положення про лінійний відділ на станції Слов'янськ Управління УМВС України на Донецькій залізниці відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Начальник відділу має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються в установленому МВС порядку; несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій, належне використання працівників підпорядкованих підрозділів; визначає повноваження та встановлює відповідальності заступників, керівників структурних підрозділів відділу за керівництво окремими ділянками його діяльності; має право в разі обґрунтованої службової необхідності подавати пропозиції керівництву УМВС щодо внесення змін у штат відділу.; у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством і нормативно-правовими актами МВС, організовує його роботу, видає накази з питань діяльності відділу, забезпечує контроль за їх виконанням; у межах наданих повноважень вирішує питання проходження служби особами рядового і начальницького складу, призначення та звільнення з роботи працівників, які не мають спеціальних звань, накладення дисциплінарних стягнень та застосування заохочень або порушує відповідне клопотання перед керівництвом УМВС; забезпечує режим секретності у відділі, здійснює контроль за збереженням державної таємниці працівниками відділу; для погодженого вирішення питань та обговорення найважливіших напрямків діяльності відділу проводить оперативні наради; один раз на рік звітує перед відповідною місцевою радою про стан боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку; організовує заходи та несе персональну відповідальність за якісний вибір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ, підвищення кваліфікації працівників відділу, службової підготовки і стажування, їх правового та соціального захисту; здійснює контроль за дотриманням дисципліни та законності в діяльності підлеглого складу.

Згідно з наказом № 245 о/с від 18.08.2014 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до оборотної відомості руху матеріальних цінностей по ЛВ на ст. Слов'янськ станом на 12.04.2014 року, у відділі в наявності була зброя та спец. засоби на загальну суму 219037,48 грн.

Окрім того, обвинувачений пояснив у судовому засіданні, що немає відомостей, кому належить зброя та боєприпаси, якого вони року випуску, які їх знос та амортизація, тому їх вартість в даний період часу не може завдати істотної шкоди інтересам держави, а відомості, чи у справному стані була зброя, також відсутні.

Наказ МВС України № 230 від 12.03.2013 року «Про затвердження інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, Наказ УМВС України на Донецькій залізниці № 538 від 28 грудня 2011 року «Про затвердження інструкції щодо організації роботи та порядку дій підрозділів Управління МВС України на Донецькій залізниці при надходженні інформації про погрозу вибуху, здійснення вибуху» з відповідними додатками, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому не є належними доказами в розумінні ст. 85 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - службовій недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки

З об'єктивної сторони службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам, інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб характеризується несумлінним ставленням службової особи до покладених на неї службових обов'язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльності) або у неналежному виконанні (дії) та спричиненні внаслідок цього тяжких наслідків.

Несумлінне ставлення до службових обов'язків полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або діє не належним чином ( не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них але неякісно, не точно, неповно, несвоєчасно, поверхово, тощо). Тому, для встановлення наявності об'єктивної сторони недбалості необхідно встановити: нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом; які саме обов'язки, в якому обсязі та порядку службова особа мала виконувати в умовах, що склалися, у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов'язків і які наслідки вони спричинили; чи знаходилися службові порушення в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні стороною державного обвинувачення не надано нормативного акту, який би чітку регламентував, яким чином повинен був діяти обвинувачений в даній ситуації, тобто при ймовірній загрозі нападу спеціально підготовленого підрозділу терористичної організації за тих умов, що вже було захоплено приміщення Слов'янського міського відділу міліції, приміщення СБУ, по місту розташовувалися блокпости. Стороною державного обвинувачення не доведено, які саме на ОСОБА_1 були покладені обов'язки, в якому обсязі та порядку обвинувачений повинен був їх виконати, але не виконав, зокрема, в якій саме момент він повинен був прийняти рішення про евакуацію зброї, місце, куди зброя повинна була евакуюватися.

Виходячи з цього, суд вважає, що причинний зв'язок між заподіяною УМВС України на Донецькій залізниці шкодою та діями ОСОБА_1 відсутній, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Оцінюючи поведінку ОСОБА_1 саме в момент нападу на адміністративну будівлю ЛВ на ст. Слов'янськ озброєними людьми, а саме той факт, що ОСОБА_1 безпосередньо відчинив двері приміщення Слов'янського ЛВ, суд, також приймає до уваги ту обставину, що даний напад був здійснений спеціально підготовленим підрозділом, який діяв злагоджено, мав перевагу в озброєнні, мав гранати, міни, озброєні люди були налаштовані застосувати все озброєння, що вони мали, для захоплення будівлі, в тому числі застосувати вибухівку та підірвати приміщення, що підтверджується показаннями свідків, та доходить до висновку, що ОСОБА_1 такими своїми діями не допустив більш тяжких наслідків у вигляді, підриву приміщення, загибелі людей, пошкодження майна ЛВ на ст. Слов'янськ.Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 92 КПК України, обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення покладається на прокурора.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення та відповідно до обвинувального акту, приймаючи до уваги, що стороною держаного обвинувачення не надано нормативного акту, який би чітку регламентував, яким чином повинен був діяти обвинувачений в даній ситуації, не доведено, яким нормативним актом та які саме на ОСОБА_1 були покладені обов'язки, в якому обсязі та порядку він повинен був їх виконати, але не виконав, в якій саме момент він повинен був прийняти рішення про евакуацію зброї, місце, куди зброя повинна була евакуюватися. Судом не був досліджений жоден доказ, який доводить провину обвинуваченого поза розумним сумнівом, в межах пред'явленого обвинувачення, суд усі сумніви щодо доведеності провини ОСОБА_1 тлумачить на його користь та вважає необхідним ОСОБА_1 виправдати в зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.373 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 підлягає виправданню у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним та громадським інтересам.

Через виправдання обвинуваченого у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити.

Речові докази відсутні.

Судові витрати відсутні.

Приймаючи до уваги, що дійшов до висновку про необхідність випрадання ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, виходячи з вимоги ст. 1166 ЦК України, яка говорить про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної чи юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд доходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заявленого УМВС України на Донецькій залізниці цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим за ч.2 ст.367 КК України та виправдати через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення.

У задоволенні цивільного позову УМВС України на Донецькій залізниці - відмовити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення всіма учасниками судового розгляду, а засудженим з моменту отримання ним копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов