Ухвала суду № 65025203, 01.03.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/685/17

Провадження №1-кп/235/305/17

УХВАЛА

про повернення обвинувального акту

01 березня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Бородавки К.П.,

при секретарі Григорєвій С.В.

за участю прокурора Жужмана І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Покровськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 29 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015050670000016, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2017 року до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з Красноармійської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Ухвалою судді від 14 лютого 2017 року призначено підготовче судове засідання.

Представник потерпілого ОСОБА_4, потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, до суду не зявились, надали клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, з огляду на що, враховуючи думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, які не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання у відсутності зазначених потерпілих, суд дійшов висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання без потерпілих.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, відповідне кримінальне провадження підсудне Красноармійському міськрайонному суду та може бути призначене до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю обвинуваченого, його захисників, потерпілих та свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відмовившись від клопотання про закриття даного кримінального провадження, заперечували проти призначення до розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_1 та просили повернути його прокурору, посилаючись, зокрема, на його невідповідність вимогам ст.291 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_1 думку захисників підтримав.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши зміст обвинувального акту та додані до нього документи, суд зазначає наступне.

За змістом ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування; обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які мають міститися в обвинувальному акті, такі вимоги є обовязковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Суд зауважує, що важливе процесуальне значення обвинувального акту полягає в тому, що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення (ч.1 ст.337 КПК України).

Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Зміст вказаної норми дозволяє констатувати, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність. При цьому формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Суд наголошує, що пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення.

Наведене узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, а також з приписами п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно з яким кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Отже, неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч.1 ст.91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження, про що констатується і в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Росії» від 09.10.2008 року та у справі «Камасінскі проти Австрії» від 19.12.1989 (п. 79).

Положеннями ч.5 ст.9 КПК України визначено, що Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що за правовою кваліфікацією ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України.

Також суд зазначає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті поверхово, об'єктивна та суб'єктивна сторони повністю не відображені і не конкретизовані, не встановлений причинний зв'язок між діями обвинуваченого та настанням тяжких наслідків.

Відповідно до обвинувального акту, за правовою кваліфікацією ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України - службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

З об'єктивної сторони склад злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, виражається у несумлінному ставленні службової особи до службових обов'язків, які на неї покладені, що виражається: - у їх невиконанні або у неналежному виконанні; - у спричиненні тяжких наслідків; - знаходиться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками.

Суд відмічає, що оскільки диспозиція зазначеної норми закону про кримінальну відповідальність має бланкетний характер, в обвинувальному акті має бути зазначено, які саме службові обов'язки покладались на обвинуваченого відповідно до інструкцій, наказів, правил, вказівок, тощо, факт та дату ознайомлення останнього з відповідними документами, які з цих обов'язків неналежно виконані чи не виконані взагалі, що має важливе значення з метою розуміння обвинуваченим, які саме службові обовязки, покладені на нього, він неналежно виконав, задля розуміння від чого він має захищатись.

Обвинувальний акт не містить ані даних щодо нормативного акту, яким визначається компетенція відповідної службової особи державного виконавця, ані коло конкретних службових обов'язків, покладених на ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, які саме пункти посадової інструкції не виконав або неналежно виконав ОСОБА_1, з якого часу на нього були покладені такі обовязки, та чи ознайомлений останній з документом, яким такі службові обовязки були на нього покладені, як він повинен був їх виконати у тій обстановці, що склалась, чи мав він реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби.

Крім того, відсутні відомості про причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 та настанням тяжких наслідків. Яким чином неналежне виконання ним своїх службових обовязків створило передумови для настання тяжких наслідків.

Субєктивна сторона цього злочину характеризується необережною формою вини як щодо діяння, так і його наслідків, разом з тим можлива і змішана форма вини умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння.

Як вбачається з обвинувального акту, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, з точки зору суб'єктивної сторони є теж поверхневим, та не дозволяє дійти висновку про субєктивну сторону кримінального правопорушення, яке стороною обвинувачення інкримінується ОСОБА_1

Таким чином, в обвинувальному акті не вказані повні фактичні обставини, які мають істотне значення та надають можливість перевірити факт вчинення злочину, встановити кримінально значущі ознаки злочину, які мають значення для предметного захисту обвинуваченого.

Слід також зазначити, що ч.4 ст.291 КПК Українимістить вичерпний перелік документів, які мають додаватись до обвинувального акту, серед яких, зокрема, зазначений реєстр матеріалів досудового розслідування, який, в свою чергу, має відповідати положеннямст.109 КПК України.

Так, відповідно до вимог ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Вказані вимоги закону органом досудового слідства належним чином не виконано. Слід зазначити, що реєстр матеріалів досудових розслідувань є незмістовним, адже не відображає в повному обсязі проведених процесуальних дій, не містить даних щодо осіб відносно яких або за участю яких проводились певні дії та щодо яких приймались процесуальні рішення. Так, в реєстрі матеріалів справи відсутні відомості стосовно потерпілих, які були ознайомлені з матеріалами досудового розслідування. З обвинувального акту вбачається, що кількість потерпілих дорівнює 19 особам, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілих відбувалось з 15-00 години до 15-50 години. Суд відмічає, що, по-перше, вказаний реєстр не містить даних щодо потерпілих, які були ознайомлені з матеріалами досудового розслідування, по-друге, ознайомлення 19 осіб з матеріалами досудового розслідування за 50 хвилин уявляється фізично неможливим.

Також, заслуговує на увагу той факт, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування в повній мірі не відображена інформація щодо відкриття матеріалів кожною стороною протилежній стороні по закінченні досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, як того вимагає ст. 290 КПК України, тобто дані про проведення такої обов'язкової процесуальної дії, як відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження після оголошення про завершення досудового розслідування - відсутні.

Таким чином, до обвинувального акту, в порушення вимог ч.1 ст.109 та п.1 ч.4 ст.291 КПК України, не додано реєстр матеріалів досудового розслідування, який би відповідав вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

Зазначені недоліки обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування позбавляють суд можливості призначити кримінальне провадження до розгляду.

З огляду на те, що в підготовчому судовому засіданні судом безспірно встановлено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, він має бути повернутий прокурору, що узгоджується з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, який надає таке право суду у підготовчому судовому засіданні.

Також суд звертає увагу на наступне:

- при прийнятті даного рішення суд не досліджував жодного доказу, а тому не вдався до оцінки доказів, їх належності чи допустимості;

- суд не давав оцінку обставинам кримінального правопорушення, а лише зазначив на відсутність обовязкових даних у формулюванні обвинувачення викладеному в обвинувальному акті;

- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який не містить повних фактичних обставин правопорушення та обовязкових даних в формулюванні обвинувачення означало б призвести до порушення права на захист обвинуваченого і до можливого скасування вищою інстанцією судового рішення, ухваленого за результатами розгляду справи судом, з підстав порушення права на захист;

- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який не містить повних фактичних обставин правопорушення та обовязкових даних в формулюванні обвинувачення, розраховуючи на зміну обвинувачення прокурором в майбутньому, суд не може, так як по-перше: зміна обвинувачення це право, а не обовязок прокурора, а по-друге: вказані недоліки не можуть бути виправлені під час судового розгляду в порядку ст.338 КПК України шляхом зміни обвинувачення в суді, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді виключно для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

Керуючись п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 29 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015050670000016, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя К.П. Бородавка