Ухвала суду № 65024869, 22.02.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5414/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

суддів Сітнікова Т.Б., Мартишевої Т.О.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Колмакова А.І.,

захисника ОСОБА_1,

перекладача ОСОБА_2,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінального провадження (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016050000000071 від 05 квітня 2016 року) за обвинуваченням:

ПЛУГАТАР ОСОБА_3, який народився 16 лютого 1962 року у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останньому під час досудового слідства.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_1 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 лютого 2017 року.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_4 не завершено, строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 25 лютого 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.

В свою чергу, ч.5 ст. 176 КПК України передбачає, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, тобто підпадає під перелік випадків визначених ч.5 ст. 176 КПК України, то до нього не може бути застосовано іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

Також суд відзначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, судове провадження не завершено, строк тримання під вартою закінчується 25 лютого 2017 року і суду не надано об'єктивних даних, які б свідчили про те, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зникли, підстав для зміни запобіжного заходу відносно нього не встановлено, а тому строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити на 60 днів.

На переконання суду, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за відсутності запобіжних заходів, неможливо.

Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На підставі викладеного і керуючись ст.331 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4, який народився 16 лютого 1962 року у м. Костянтинівка Донецької області запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, який народився 16 лютого 1962 року у м. Костянтинівка Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, терміном по 22 квітня 2017 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_4 тримати від вартою в в Бахмутській УВП (№ 6) УДПтСУ в Донецькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Колмакова А.І.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді