Постанова № 65023461, 16.02.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/15026/16-а

Пров. №2-а/766/1253/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя - Гаврилов Д.В.,

секретар - Підгрушко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні Херсонської області, оформлене протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком пенсій), №179 від 04.11.2016 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати до стажу роботи, що дає право ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року увесь період навчання курсантом у Херсонському училищі міліції МВС України з 01.09.1993 року по 20.08.1996 року включно як військову службу, роботу слідчим, заступником начальника слідчого відділення та старшого слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області з 20.08.1996 року по 14.08.2002 року включно, роботу слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області, помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, Нижньосірогозького міжрайонного прокурора Херсонської області, прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області з 21.08.2002 року по 01.06.2016 року включно, загальною тривалістю станом на 01.06.2016 року 22 роки 08 місяців 25 днів;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні призначити ОСОБА_1 з 02.06.2016 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.06.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року. Рішенням відповідача у призначенні пенсії позивачу було відмовлено за відсутності до того законодавчих підстав. Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач оскаржив рішення відповідача в судовому порядку. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області відмову в призначенні пенсії визнано протиправною та зобов'язано відповідача повторно розглянути вказане питання. Повторно звернувшись із відповідною заявою, позивач також отримав відмову з підстав недостатності стажу для призначення пенсії за вислугу років. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до загального стажу строк навчання курсантом в школі міліції.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала суду свої письмові заперечення, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.06.2016 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління пенсійного фонду України у м. Херсоні про призначення пенсії за вислугу років, на підставі абз. 6 ч. 1, ч. 8, ч. 13, ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

За результатами розгляду вказаної заяви Комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні своїм рішенням, оформленим протоколом №73 від 10.06.2016 року, відмовила позивачу в призначені пенсії за вислугу років за відсутності до того законодавчих підстав.

Не погодившись із вказаним рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні, позивач оскаржив його до Херсонського міського суду Херсонської області, яким 22.07.2016 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні про відмову в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язано відповідача повторно розглянути відповідну заяву.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В подальшому заяву позивача від 02.06.2016 року відповідачем розглянуто повторно. Комісія для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Управління Пенсійного фонду України у м. Херсоні своїм рішенням, оформленим протоколом №179 від 04.11.2016 року, вдруге відмовила в призначені позивачу пенсії за вислугу років за відсутності необхідного пільгового стажу роботи та законодавчих підстав.

Відмову було мотивовано тим, що училище міліції не відноситься до вищого навчального закладу, тому період навчання позивача у Херсонському училищі міліції МВС України не підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику прокуратури. Крім того, також було вказано на відсутність законодавчих підстав для призначення пенсії.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні Херсонської області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, а Закон та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на підставі Конституції України та повинні відповідати їй. Наведеною нормою Конституції України також передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантовано.

Згідно положень ст. 22 Конституції України закріплені права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено і позивача, встановлено приписами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року та приписами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

В пункті 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року містяться положення про те, що гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Згідно вимог ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визначено, що передбачено право прокурора на пенсію за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується зокрема час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Частиною 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року визначено, що пенсія призначається прокурорам у розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року (в редакції, чинній на час навчання позивача в навчальному закладі системи МВС України) особи, прийняті на службу до міліції, в тому числі слухачі й курсанти шкіл міліції, які перебувають на військовому обліку, на час служби знімаються з нього і перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ України. Навчання у школах Міністерства внутрішніх справ України після здобуття середньої освіти прирівнюється до проходження військової служби.

Згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року (в редакції, чинній на час навчання позивача в навчальному закладі системи МВС України) навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Питання щодо дії нормативно-правових актів у часі розглядалось Конституційним Судом України в рішеннях № 1-рп від 13.05.1997 року, № 1-рп/99від 09.02.1999 року та № 3-рп/2001 від 05.04.2001 року, в яких встановлено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України також неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 року та № 5- рп/2002 від 20.03.2002 року).

У своїх рішеннях Конституційний Суд України вказав на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і

здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013 року (справа №21-348а13) та від 17.12.2013 року (справа №21-445а13).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність. Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини з їх пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Таким чином, військова служба (навчання) в училищах МВС України курсантів є строковою військовою службою і зараховується до державної служби.

З матеріалів справи вбачається, що після здобуття повної загальної середньої освіти 01.09.1993 року позивач був зарахований курсантом Херсонського училища міліції МВС України з денною формою навчання, де він навчався 3 роки до 20.08.1996 року за стаціонарною формою навчання, перебуваючи весь час на казарменому положенні. Під час навчання він склав присягу.

Після навчання та закінчення Херсонського училища міліції МВС України позивач продовжив службу в органах МВС України, а саме:

- з 20.08.1996 року по 25.08.1999 року слідчим слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області;

- з 25.08.1999 року по 26.04.2000 року заступником начальника слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області;

- з 26.04.2000 року по 14.08.2002 року старшим слідчим слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області.

14.08.2002 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за ст. 64 п. «з» у зв'язку з переходом в інші міністерства та відомства.

Таким чином, загальний безперервний строк служби в органах внутрішніх справ України з 01.09.1993 року по 14.08.2002 року складає 08 років 11 місяців та 13 днів.

У подальшому позивач продовжив роботу в органах прокуратури України, а саме:

- з 21.08.2002 року по 14.03.2011 року слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області;

- з 15.03.2011 року по 20.05.2012 року помічником прокурора Генічеського району Херсонської області;

- з 21.05.2012 року по 22.08.2012 року старшим прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури прокуратури Херсонської області;

- з 23.08.2012 року по 29.08.2013 року прокурором відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області;

- з 30.08.2013 року по 14.12.2015 року Нижньосірогозьким міжрайонним прокурором Херсонської області;

- з 15.12.2015 року по 01.06.2016 року прокурором відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області.

Таким чином, загальний стаж роботи в органах прокуратури Херсонської області з 21.08.2012 року по 01.06.2016 року складає 13 років 09 місяців 11 днів.

З огляду на наведене суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі абз. 6 ч. 1, ч. 8, ч. 13, ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача щодо відсутності законодавчих підстав для призначення позивачу пенсії вже були предметом дослідження суду у справі між тими ж сторонами про той самий предмет спору. Вони визнанні судом необґрунтованими та відповідно до положень ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді цієї справи.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України у зв'язку зі звільненням відповідача від сплати судового збору з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1653,6 грн.

Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 159, 161-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні Херсонської області, оформлене протоколом засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком пенсій), №179 від 04.11.2016 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати до стажу роботи, що дає право ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року увесь період навчання курсантом у Херсонському училищі міліції МВС України з 01.09.1993 року по 20.08.1996 року включно як військову службу, роботу слідчим, заступником начальника слідчого відділення та старшого слідчого відділення Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області з 20.08.1996 року по 14.08.2002 року включно, роботу слідчим прокуратури Генічеського району Херсонської області, помічником прокурора Генічеського району Херсонської області, старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Херсонської області, прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Херсонської області, Нижньосірогозького міжрайонного прокурора Херсонської області, прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Херсонської області з 21.08.2002 року по 01.06.2016 року включно, загальною тривалістю станом на 01.06.2016 року 22 роки 08 місяців 25 днів.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні призначити ОСОБА_1 з 02.06.2016 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1653,6 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії даної постанови.

СуддяД. В. Гаврилов