Ухвала суду № 65023064, 23.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Шимківа С.С.,

суддів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар судового засідання Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Здолбунівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Здолбунівської міської ради Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що згідно відомостей технічного паспорту у 1930 році було побудовано триквартирний будинок № 240 по вул. Шевченка в м. Здолбунів. В 1960 році його батьки поселилися в квартиру № 1 вищевказаного будинку. Інші квартири №2 та № 3 були також заселені.

З моменту заселення багатоквартирного будинку, до нього була визначена прибудинкова територія. Загальна кількість землі, якою користувалися мешканці багатоквартирного будинку становила близько 22 соток. В цій частині прибудинкова територія існувала і станом на 2012 рік.

Ділянка ніколи не перебувала у користуванні окремих осіб, а завжди вважалася спільною для усіх жителів будинку.

09.01.2014 року ОСОБА_4 зареєстрував право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622610100:00:006:0657, загальною площею 0,1 га. Підставою для реєстрації стало рішення Здолбунівської міської ради від 25.12.2013 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу земельних ділянок у власність".

Приймаючи рішення про відмову в позові суд виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин вказана земельна ділянка належала міській громаді в особі Здолбунівського будинкоуправління. Органами місцевого самоврядування рішення про визначення меж та розмірів прибудинкової території будинку № 240 по ________________________

Справа № 562/1927/16-ц Головуючий в суді І інстанції ОСОБА_5

Провадження № 22-ц/787/293/2017 Суддя-доповідач ОСОБА_6

вул. Шевченка в м. Здолбунів не приймалося і така територія не визначалася та не відводилася у натурі, у тому числі і співвласникам цього будинку.

З досліджених в судовому засіданні доказів, а саме викопіювання з плану м. Здолбунів М 1:2000, викопіювання з генплану м. Здолбунів М 1:5000, та інших документів наданих позивачем - вбачається, що спірна земельна ділянка, яка надана у власність ОСОБА_4 відноситься до будинку № 240.

Конфігурація земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будинку № 240 була визначена ще в часи, коли будинок перебував у державній власності. У генеральному плані, містобудівній та іншій документації земельна ділянка, яку передано відповідачу у приватну власність, позначена, як така, що закріплена за будинком № 240.

Крім того, згідно ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Здолбунівської міської ради, ОСОБА_7 про визнання протиправними рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту встановлено, що спірна земельна ділянка ще з 1978 року закріплена за будинком № 240 по вул. Шевченка у м. Здолбунів, а відповідно у співвласників цього будинку виникло право користування цією земельною ділянкою внаслідок набуття права власності на частини цього будинку.

Однак у наслідок прийняття рішення Здолбунівської міської ради від 25.12.2013 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу земельних ділянок у власність" його протиправно позбавлено права користування спірною земельною ділянкою.

Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із того, що рішення Здолбунівської міської ради від 25.12.2013 року №1025 є законним та таким, що не порушує земельних прав позивача, а тому відсутні підстави для його скасування.

Вказаний висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та положенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Здолбунівської міської ради № 72-А від 21 лютого 1978 року затверджено надані Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації матеріали обміру земель забудови кварталу №13А в м.Здолбунів загальною площею 27521 кв.м., а земельна ділянка площею 2294 кв.м. обліковувалася за Здолбунівським будинкоуправлінням Здолбунівської міської ради для забудови кварталу №13А, а не за будинком №240 по вул.Шевченка в м.Здолбунів Рівненської області, на що покликається позивач.

Здолбунівська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення про виділення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,10 га, правомірно розпорядилася землями запасу міста, оскільки спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки житлової забудови і вона не перебувала в користуванні чи власності окремих громадян.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідок Рівненського обласного державного нотаріального архіву від 30 вересня 2013 року та Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації від 05 вересня 2013 року № 350 житловий будинок № 240 по вул. Шевченка в м. Здолбунів, згідно архівних матеріалів, був зареєстрований за Державою (а.с. 74-75).

29 січня 1992 року за батьком позивача ОСОБА_8 було зареєстровано 38/100 частини даного будинку (кв. №1) з надвірними будівлями на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.1992 року, де сторонами були: з однієї сторони начальник Здолбунівського будинкоуправління ОСОБА_9, а з другої сторони покупець ОСОБА_8 і вказано, що будинок № 240 розташований на земельній ділянці 2994 м.кв..

За договором дарування від 07 серпня 2000 року позивач ОСОБА_3 отримав у дар від ОСОБА_10 вказану вище квартиру № 1.

Згідно ст. 30 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

Право власності або право користування земельною ділянкою посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу, а саме державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Орган місцевого самоврядування, відповідно до правил ст. 67 ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII, не приймав рішення про надання позивачу чи його батькам спірної земельної ділянки (її частини) у власність чи користування.

Оскаржуваним рішенням Здолбунівської міської ради № 1025 від 25 грудня 2013 року Здолбунівська міська рада передала у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га, за рахунок земель запасу громади міста, а не за рахунок земельної ділянки, якою користувався позивач.

Протилежного судами не встановлено.

Таким чином, рішення Здолбунівської міської ради від 25.12.2013 року №1025 не порушує земельних прав позивача.

Покликання автора апеляційної скарги на ухвалу Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Здолбунівської міської ради, ОСОБА_7 про визнання протиправними рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на землю є помилковим, оскільки така ухвала постановлена в іншій справі і не може братися до уваги в даному провадженні.

Його доводи про те, що спірна земельна ділянка ще з 1978 року закріплена за будинком № 240 по вул. Шевченка в м. Здолбунів, а відповідно у співвласників цього будинку виникло право користування всією земельною ділянкою внаслідок набуття права власності на частини цього будинку не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів із дня набрання нею чинності.

ОСОБА_11 ОСОБА_6

Судді: Н.В. Бондаренко

ОСОБА_2