Рішення № 65022280, 08.02.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5105/16-ц

Номер провадження 2/570/397/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.П.Могили 24) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

покликаючись на неможливість належним чином оформити свої спадкові права після смерті 30 травня 2009 року батька ОСОБА_2»янця ОСОБА_3 у зв»язку з втратою спадкодавцем Державного акту на право власності на земельну ділянку, позивач у поданій до суду 08 листопада 2016 року позовній заяві просить визнати за ним право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0.15 га в с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області.

Всіх учасників судового процесу відповідно до ст.ст.74-76 ЦПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. У поданих до суду заявах просять справу слухати у їх відсутність, позивач позов підтримує повністю, сільський голова ОСОБА_4 не заперечує проти його задоволення.

Крім того, суд вважає, що позов про визнання права власності є речово - правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який має підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. У даному випадку, коли факти оспорювання чи невизнання права власності на майно з боку інших осіб відсутні, але відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власнику володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідач у позові про визнання права власності може бути взагалі відсутній. Зважаючи, що явку сторін не було визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути справу за сторін у порядку заочного розгляду та у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до таких висновків.

Вимоги ст.214 ЦПК Кодексу зобов»язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Відповідно до ст.16 цього кодексу звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст.10, 60 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Позивач скористався правовою допомогою.

Як встановлено судом, позивач є сином ОСОБА_5.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РВ 002038, що був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 1624, земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області площею 0,15 га належала ОСОБА_5.

30 травня 2015 року батько позивача помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, внаслідок чого відкрилася спадщина.

03 листопада 2015 року позивач звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

22 грудня 2015 року йому видане свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна - права на земельну частку /пай/.

01 лютого 2016 року винесена постанова приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку, так як відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує належність вказаного спадкового майна спадкодавцю.

Позивачем подане оголошення в газету "ОГО.uaРівненські оголошення", про те, що вказаний Державний акт втрачений та вважати його недійсним

Ст.41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним. Аналогічний висновок викладений і в ч.1 ст.321 ЦК України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ст.328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно норм ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 червня 2015 р. у справі № 6-162цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в п.п.10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що спадщина, яка відкрилася після смерті спадкодавця, його спадкоємцем, який подав відповідну заяву, прийнята відповідно до ст.1269 ЦК України.

У суду не виникло сумніву, що спадкодавцю правомірно належала земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га, що в с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області . Його право на нього ніким не оспорюється, але в зв'язку з відсутністю у нього Державного акту на ім»я спадкодавця спадкоємець позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на це майно в нотаріальній конторі.

Як встановлено судом і ніким не заперечується, позивач своєчасно прийняв спадщину, в установлений законом строк подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. При цьому відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 р. № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" фактичне прийняття протягом зазначеного строку частини спадкового майна свідчить про прийняття спадщини в цілому.

За таких обставин суд вважає, що в наявності є порушене право позивача, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, а тому позов підлягає до задоволення. Позивачем належними доказами доведені свої позовні вимоги. Відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування доказів, наданих позивачем, і у суду немає підстав вважати обставини, викладені в матеріалах справи, такими, що не відповідають дійсності.

Позивач не просить про відшкодування судових витрат, тому це питання не є предметом судового розгляду, враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК суд

в и р і ш и в:

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 /ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серія СМ номер 341684, виданий 16 березня 2001 року Бориспільськім МРВ УМВС Украпїни в Київській області, ІНПП 2723611911/ право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га, що в с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області в порядку спадкування за законом після смерті 30 травня 2009 року його батька ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Кушнір Н.В.