Ухвала суду № 65022090, 27.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Єремейчука С.В.,

суддів Полюховича О.І., Збитковської Т.І., з участю секретаря Міщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Вороніна О.В. на вирок Острозького районного суду Рівненської області від 30 листопада 2016 року у кримінальному провадженні №12016180170000007 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

з участю:

прокурора Теслюка В.І., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Петриченка О.Р.,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Острозького районного суду Рівненської області від 30 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та _____________Справа № 11кп/787/76/2017 Головуючий у І-й інстанції : Венгерчук А.О. Категорія : ч.3 ст.286 КК України Доповідач : Єремейчук С.В. покладено на останнього обов'язки , передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Судом вирішені питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Як встановлено вироком суду, 07 січня 2016 року близько 11 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автомобільній дорозі Городище - Рівне - Старокостянтинів, зі сторони смт. Мізоч, Здолбунівського району, Рівненської області, в напрямку м. Острог, Рівненської області, зі швидкістю близько 55 км/год., в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від № 1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, з урахуванням стану проїзної частини, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, на 190 км + 600м вказаної дороги , поблизу с. Шлях Острозького району, Рівненської області, не впоравшись із керуванням, раптово та в безпосередній близькості виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку, зі швидкістю близько 60 км/год., та не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у результаті чого пасажир автомобіля Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких 08.01.2016 помер у реанімаційному відділенні КЗ «Острозька центральна районна лікарня».

В поданій апеляційній скарзі заступник прокурора Рівненської області Воронін О.В. вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що обвинувачений скоїв злочин , який відноситься до тяжких, крім того, внаслідок вчиненого кримінального правопорушення заподіяно смерть двом людям, що не проаналізовано та не враховано судом при звільненні обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням. Вважає, що судом не наведено переконливих доводів про доцільність звільнення від покарання ОСОБА_1, крім обставин які, на думку суду, пом'якшують покарання. Додає, що активне сприяння розкриттю злочину, на яке послався суд першої інстанції, передбачає надання особою невідомих обставин органам слідства, проте в матеріалах відсутні відомості про надання допомоги органам слідства в з'ясуванні тих обставин, що мають істотне значення для повного розкриття злочину. Просить вирок скасувати в частині призначеного покарання в зв'язку невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через м'якість та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1, за ч.3 ст. 286 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В поданому запереченні на апеляційну скаргу прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Петриченко О.Р. вважає вирок суду законним та обґрунтованим, який ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, не погоджується з викладеними доводами апеляційної скарги прокурора, вважає їх суперечливими та необґрунтованими. В обґрунтування поданих заперечень покликається на те, що суд першої інстанції об'єктивно та законно дійшов до висновку про відсутність обтяжуючих обставин у ОСОБА_1, враховано наявність пом'якшуючих обставин та відсутність претензій до ОСОБА_1 зі сторони потерпілих, які просили суд суворо не карати обвинуваченого. Додає, що обвинувачений лікується від отриманих травм при ДТП, йому необхідне подальше лікування. Крім того, обвинувачений здійснює догляд хворого лежачого батька, якому потрібна стороння допомога. Звертає увагу, що судом першої інстанції оголошувався протокол проведення слідчого експерименту, в якому обвинуваченим надано показання, що його викинуло на зустрічну смугу після попадання колеса у вибоїну, дорога була засніжена та слизька, тобто органи досудового слідства та прокуратура не взяли до уваги факт неналежного утримання дорожнього покриття дорожніми службами, покладаючи всю вину на ОСОБА_1. Просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора Теслюка В.І. на підтримання апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Петриченка О.Р., які просять вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, думку потерпілих, які просять вирок суду залишити без змін , а апеляційну скаргу прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України , суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину , передбаченого ч.3 ст.286 КК України, ґрунтуються на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, та не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.

Також прокурором в апеляційній скарзі не оспорюється вид та розмір призначених обвинуваченому ОСОБА_1 основного та додаткового покарань, а тому не є предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років , враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те , що звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання на підставі ст.75 КК України не ґрунтується на законі , а рішення суду є не мотивованим, на думку колегії суддів є безпідставними , оскільки враховані обставини , а саме: засудження обвинуваченого до покарання у виді п'яти років позбавлення волі, наявність обставин, які пом'якшують покарання -щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілим, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особа обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, з необережності, визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на « Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, стан його здоров'я, який потребує подальшого лікування, здійснює догляд за хворим батьком ОСОБА_8, позицію потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_9, в яких відсутні претензії до обвинуваченого та просили не позбавляти його волі , дали суду першої інстанції обґрунтовані підстави вважати, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України , вказане рішення суду вмотивоване.

Доводи прокурора про безпідставне визнання судом першої інстанції обставиною , яка пом'якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Активне сприяння розкриттю злочину - це надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Вчинення вказаних дій зі сторони обвинуваченого стверджується матеріалами кримінального провадження та обвинувальним актом, який складений слідчим та затверджений прокурором Купрун Є.П., в якому ця обставина зазначена як пом'якшуюча.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України із визначенням максимального випробувального строку відповідає вимогам ст.65 КК України , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів , відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, судом першої інстанції правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, вирок суду є законним, обгрунтованим і вмотивованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Вирок Острозького районного суду Рівненської області від 30 листопада 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, залишити без зміни , а апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області Вороніна О.В. - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І:

______ ______ _______

Єремейчук С.В. Полюхович О.І. Збитковська Т.І.